Рівненський район

Тимофіїв Іван Григорович народився 03 січня 1983 року в селі Новий Моквин Березнівського району Рівненської області .

Навчався у Моквинській ЗОШ І-ІІІ ст., дуже любив  такі предмети як українська література та історія. Був товариським та доброзичливим.

У 2002 році закінчив Костопільский будівельно-технологічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування і здобув кваліфікацію  муляра, пічника, штукатура.  У 2009 році  закінчив НУВГП і здобув кваліфікацію бакалавра з менеджменту.

З  серпня 2015 року по жовтень 2016 року перебував  в зоні АТО.  01.03.2022 року пішов   на військову службу до 80-тої окремої десантно-штурмової бригади ВЧ  А 0284 місто Львів.

Іван мав загострене почуття справедливості і патріотизму, тому опинився серед перших бажаючих воювати за Україну.

Загинув  Тимофіїв Іван  10 травня 2022 року в с.Дмитрівка Краматорського району, Донецькаої області.

У Івана  Тимофіїва залишилися дружина та син.

 … Читати далі

.
Зубчик Сергій Миколайович народився 17 травня 1986 року в селі  Орлівка Березнівського району Рівненської області. У 2000 році закінчив 8 класів в Орлівській ЗОШ. У 2002 році закінчив 11 класів – Тишицька ЗОШ.
Сергій закінчив курси автослюсарів і пішов в армію. Строкову служу проходив в місті Одесі в прикордонних військах.
До війни Сергій Зубчик був професійним кінологом. З 2014 року він служив в АТО, отримав від Президента України нагороду «За мужність».
Сержант Сергій служив командиром інженерно-саперного відділення ВЧ А 1275. Головний сержант-командир інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу Сергій Зубчик загинув 08 липня в боях поблизу міста Авдіївка Донецької області. Без сина залишилася мати, а без тата – син та донька. Похоронений  військовий  на  сільському кладовищі.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі указом  президента №175/2022 ЗУБЧИКА Сергія Миколайовича — сержанта   нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня;

указом  президента №580/2022 ЗУБЧИКА Сергія Миколайовича — старшого сержанта нагороджено  орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно)
… Читати далі

Шельчук Сергій Йосипович  народився  14 липня  1975 року у селі Тишиця Березнівського району Рівненської області. Після закінчення 8 класу Тишицької ЗОШ  навчався у Мирогощанському  радгоспі-технікумі  за спеціальністю рибальство. Після служби в армії у  90-х роках одружився. За спеціальністю не працював. До війни працював на сезонних роботах.

     Відразу  після вторгнення росіїї в Україну, 26 лютого Сергій  був зарахований до ЗСУ. Декілька місяців перебував  на бойовому злагодженні у Володимир-Волинську. Із липня місяця перебував на передовій.  Працював  оператором NLAW.

Захищаючи Україну, Сергій  Шельчук загинув 24 липня 2022 року поблизу  населеного пункту Берестове Донецької області.

Воїна поховали в рідному селі Тишиця. У Сергія Шельчука залишилися батьки, дружина, діти

 … Читати далі

Марія Власюк народилася 11 серпня 1994 року в селі Бистричі Березнівського району Рівненської області. У 2012 році закінчила  школу  і  вступила до Рівненського базового медичного коледжу. Закінчивши коледж, Марія Власюк працювала в міській лікарні Рівного рентген-лаборантом на комп’ютерній томографії. Дівчина  з дитинства  мріяла  не тільки  стати медиком,а й пов’язати майбутню  професію  з військовою службою. В період  навчання  брала участь у  мітингах, ходила на вишкіл в УНА-УНСО.

У 2017 році отримавши військовий квиток пішла працювати за контрактом у 80-у окрему десантно-штурмову бригаду.

У листопаді 2017 року її відправили на курси молодого бійця в навчальний центр «Десна», де вона 2,5 місяця оволодівала військовою наукою. Після курсу молодого бійця Марію призначили на посаду фельдшера приймально-сортувального відділення. Далі — перевели на посаду фельдшера евакуаційного відділення. А потім були військові курси у Литві. У жовтні 2018 році знайшлася вакансія військового медика на Донецький напрямок. 

Перша ротація на сході тривала впродовж семи місяців: Маріуполь, Бердянськ, Новоазовськ, Широкине. У парі з водієм забирали поранених на передовій та швидко везли у госпіталь.… Читати далі

Орест Володимирович Дубровка народився 16 липня 2002 року в селі Хотин  Рівненської області. Навчався в місцевій школі та Прислуцькому ліцеї.

У листопаді 2020 року Ореста призвали до лав збройних сил України. Військову службу проходив у військовій частині А2900 десантно – штурмових військ Збройних Сил України м. Миколаєва. В 2021 році був переведений на військову службу за контрактом.
З початком російсько-української війни захисник став на захист держави у складі 79 окремої десантно–штурмової бригади.

. Разом з побратимами Орест давав відсіч ворогу в одній з найгарячішій точок протистояння – в Донецькій області, де рашисти не припиняли артилерійських обстрілів, авіаційних бомбардувань в будь яку пору доби.

Загинув Орест 26 квітня 2022 року біля міста Ямпіль Донецької області, виявивши стійкість і мужність при виконанні бойового завдання.

У селі Хотин на місцевому кладовищі поховали загиблого воїна   та його батька, який не пережив смерті сина.

Рішенням Березнівської міської ради від 17.10.2022 № 783 на честь захисника України Ореста Дубровки в його  рідному селі названо  вулицю.… Читати далі

Зінкевич Павло Євстафійович народився 10 вересня  1995 року в с.Лінчин Березнівського району. Павло навчався у Лінчинській дев’ятирічній школі, а після її закінчення здобував професію столяра у Соснівському ПТУ 4.

Призваний в ЗСУ на строкову службу. У 2016 році підписав контракт і служив  у 14-й бригаді у  зоні АТО в Луганській області.   У 2019 році підписав знову контракт, служив   в с. Авдіївка Луганської області    та боронив її кордони у складі тієї ж 14-ї бригади.

Після  широкомасштабного вторгнення росії в Україну Павло в складі 14-ї бригади був направлений  у Миколаївську, а згодом в Одеську область,  звідти перекинутий у   Донецьку область.

Гранатометник механізованого відділення, старший солдат Павло Зінкевич, вірний військовій присязі, загинув 15 травня 2022 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання  в районі населеного пункту Долина Донецької області.

Павло Зінкевич був єдиним сином у батьків. Захисник залишив маму з інвалідністю.… Читати далі

 Ярмолка Максим Ігорович народився 10 березня 1999 року в місті Березне Рівненської області.  З 2005 по 2015 рік навчався у  Березнівському  НВК  «ЗОШ І ст.». Максим захоплювався  технікою, автомобілями, відвідував  заняття із  боротьби.

У 2018 році закінчив  Березнівське вище професійне училище за спеціальністю «перукарська справа». Восени 2019 року був призваний  на строкову службу, яку перших три місяці проходив у Василькові Київської області. Згодом був переведений у Вінницьку  військову частину А2656, де  у січні  2020 року підписав  контракт і служив на посаді  водія-електрика радіо маркерного пункту  взводу  радіотехнічного забезпечення   РП та БЗ та РТЗ.

У жовтні 2021 року  був переведений  на службу  в зону бойових дій, поблизу міста Краматорськ  Донецької області.

21 березня близько 00.30 загинув внаслідок  авіаудару  касетної бомби  під час несення бойової служби поблизу Краматорська.

Похований Максим  27 березня  на міському кладовищі в урочищі «Лукавець».

У Максима залишились  дружина та  донька.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України №224/2022 «Про відзначення державними нагородами України» ЯРМОЛКА Максима Ігоровича нагороджено  орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно)… Читати далі