Іванчук Михайло Миколайович (16.12.1976-16.06.2023)

Михайло народився 16 грудня 1976 року і постійно проживав у селі Городище Березнівської громади. Навчався у Городищенській загальноосвітній школі І– ІІІ ступенів. Після закінчення навчання у школі вступив до Рівненського автотранспортного технікуму. Отримавши диплом молодшого спеціаліста техніка-механіка, проходив строкову військову службу.

Працював слюсарем з ремонту автомобілів, газового устаткування, підземних газопроводів у містах Рівне та Березне. Разом з дружиною виховували двох дітей. Для рідних, друзів та односельчан Михайло запам’ятався працьовитим чоловіком та добрим господарем.


Михайло Миколайович боронив Україну від московських окупантів з січня 2023 року. Він не відмовлявся і казав дружині Олені «Що мусить захищати Україну і що це його обов’язок».

Старший механік-водій механізованого батальйону загинув 16 червня 2023 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області.

Поховали Іванчука Михайла Миколайовича на сільському кладовищі в урочищі Лізяно. У захисника залишилися дружина Олена Миколаївна, син Владислав та дочка Юлія, сестри Наталія та Людмила.

Читати далі

Майструк Микола Васильович (04.10.1972-29.10.2023)


Микола народився 4 жовтня 1972 року і постійно проживав у селі Білка. Навчався у Білківській школі, яку закінчив у 1987 році. Після закінчення школи навчався в профтехучилищі міста Корець, де здобув професію водія. У свій час працював водієм, робітником у Зірненській школі та у Березнівському ліцеї №1 імені Миколи Буховича. Микола одружений має троє дітей та 2 онуків

У квітні 2023 року був мобілізований до ЗСУ. Солдат Микола Майструк служив водієм механізованого батальйону. Герой загинув 29 жовтня 2023 року у Запорізькій області внаслідок ворожого мінометного обстрілу.


У полеглого захисника залишилися дружина Людмила Андріївна, син Сергій, дочки Олеся та Юліанна та двоє онуків.

Читати далі

Мацюк Іван Васильович (05.04.1971-11.03.2023 )

Мацюк Іван Васильович народився 5 квітня 1971 р. в с.Іванівка.Закінчив Рудня-Почаївську середню школу та пішов працювати в колгосп трактористом. В 2004 році одружився та переїхав в село Черняхів Обухівського району Київської області . Разом з дружиною виховали доньку та сина. Працював в Могилянському ліцеї, був турботливим татом, добрим, сім’янином.

13 листопада був призваний до лав ЗСУ. 11 березня 2023 року, виконуючи бойове завдання загинув в результаті ворожого обстрілу, в районі населеного пункту Гряниківка Харківської області.

Івану назавжди залишиться 51 рік. Пам’ять про Героя житиме в наших серцях! Вічна Слава, світла пам’ять тобі, Іване! Поетеса з с.Козин Катерина Братащук написала вірш пам’яті Івана Мацюка. Вічна пам’ять.

Поховали Захисника на цвинтарі в селі в Черняхів Острозької громади Рівненського району.

Читати далі

Савчук Микола Олексійович (20.05.1972-28.08.2023)

Савчук Микола Олексійович народився 20 травня 1972 року в селі Березини (хутір Загаї), Радивилівського району на Рівненщині. Згодом батьки переїхали у с.Пасіки. В 1977 році пішов у дитячий садок, потім навчався у Козинській середній школі. Початкові класи закінчив на відмінно. Брав активну участь у житті школи. Займався спортом і художньою самодіяльністю, любив співати й надзвичайно любив футбол. Любив рибалку і збирати гриби.

Закінчив Козинську автошколу ДОСААФ. У 18 років проходив службу у Балтійському військово-морському флоті, морська авіація-вертолітчик. Повернувшись, працював у колгоспі «Маяк», ( «8-Березня»), згодом у Козинській хлібопекарні. Робота була різна – тракторист, кранівник, водій, слюсар, експедитор, вантажник.

Одружився. У шлюбі мав донечку Оксану, яка народила двоє чарівних внучат: Соломію та Лука.

В останні роки перед війною їздив на заробітки за кордон. Під час війни влаштувався працювати на заводі «Азот». Вдруге одружився.

Микола був надзвичайно добрим, щирим та відкритим до людей, завжди допомагав на прохання. Мав багато друзів, однодумців, любив та турбувався про добробут сім’ї.

14 вересня 2022 року був призваний до служби ЗСУ.… Читати далі

Несенчук Геннадій Костянтинович (02.02.1969-21.08.2023)

Геннадій Несенчук народився 2 лютого 1969 року у селі Бечаль Рівненського району Рівненської області. З 1976 року по 1986 рік навчався в Рівненській ЗОШ № 24, де здобув повну середню освіту. В шкільні роки багато займався спортом, отримав чимало нагород.

У 1987 році закінчив Рівненську автошколу, де здобув професію машиніста пересувної електростанції другого розряду. У 1987 році був призваний на службу в армію де періодично їздив на змагання з мотокросу та займав призові місця. Отримав звання майстра спорту з мотокросу. З 1991 року працював інструктором з фізичної культури та спорту в мотоклубі «Хімік» в м. Рівне.

Стрілець-санітар захищав Україну з червня 2023 року у лавах 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. У молоді роки, коли Геннадій Костянтинович проживав в місті Рівне, захисник мав значні спортивні досягнення на міжнародному рівні в мотоциклетному спорті. Захоплювався риболовлею та полюванням. Односельчани цінували його як професіонала будівельної справи.


Загинув 21 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання у районі села Новоєгорівка Сватівського району Луганської області внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної з життям.… Читати далі

Кондратюк Володимир Васильович (03.11.1989-10.12.2023)

Народився Володимир 03 листопада 1989 року в селі Зірне Березнівського району Рівненської області. Здобував базову середню освіту з 1996 по 2003 рік у Зірненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів та з 2003 по 2007 рік в Березнівському ліцеї- інтернаті спортивного профілю.

З 2007 по 2010 рік навчався в Житомирському агротехнічному коледжі, по завершенню навчання у якому проходив строкову військову службу в Житомирській області. Після одруження з 2012 року по жовтень 2023 року Володимир проживав у Запорізькій області та працював водієм у ТОВ “Урожай” у місті Запоріжжя.


У мирному житті Володимир був відомим спортсменом, чемпіоном області та учасником чемпіонатів України з греко-римської боротьби. Стрілець-снайпер захищав Україну у лавах механізованого батальйону Збройних Сил України.

34-річний стрілець-снайпер механізованого батальйону Володимир Васильович Кондратюк загинув 10 грудня 2023 року у бою за Україну на Донеччині.
Поховали захисника на кладовищі села Зірне зі всіма військовими почестями.

Читати далі

Боровець Михайло Андрійович (24 04.1970-31.07.2023)

Боровець Михайло народився 24 квітня 1970 року у селі Новий Моквин на Березнівщині. У 1985 році закінчив Першотравневу середню школу, здобувши неповну середню освіту. Навчався у Соснівському професійно-технічному училищі – професія столяр-будівельник, пізніше став чудовим спеціалістом. Михайло ріс веселим, енергійним, бадьорим хлопцем. Після навчання був призваний до армії. Був одружений, є донька. Деякий час проживав у Харкові.

Михайло був учасником російсько-української війни ще з 2015 року З квітня 2022 року після повномасштабного вторгнення окупантів стрілець-зенітник зенітного ракетного відділення перебував у лавах Збройних Сил України. Боровець Михайло загинув 31 липня 2023 року під час виконання військового обов’язку в районі населеного пункту Старомайорське Донецької області.
Заупокійна служба відбулася у місцевому Кирило-Мефодіївському храмі.

Поховали Героя на кладовищі у селі Моквин зі всіма військовими почестями під залпи останнього салюту.

Читати далі

Переходько Валерій Леонідович (08.04.1986-17.04.2023)

Валерій Переходько народився 08.04.1986 року в м. Костопіль. Навчався в Костопільській загальноосвітній школі № 3. Мав багато друзів. Був старанним учнем, навчання давалося йому легко. Після закінчення 9 класу, самостійно вирішив продовжити навчання в Костопільському будівельно-технологічному технікумі. Він казав: «Хочу бути будівельником, як батько». У 2004 році закінчив навчання і здобув спеціальність «Муляр.Пічник. Штукатур». Отримав диплом з відзнакою.
На цьому не зупинився. В цьому ж році вступив до Костопільського будівельно-технологічного технікуму НУВГП.  У 2007  році закінчив навчання, здобув спеціальність «Будівництво та експлуатація будівель і споруд». Навчався разом з братом, завжди допомагали один одному, підтримували, все планували тільки двоє.
Валерій не проходив строкову службу за станом здоров’я, але мав велике бажання служити в армії. Працював у ДБК в будівельній бригаді. До лав ЗСУ був мобілізований в кінці лютого 2023 року. Служив в десантно-штурмовій роті військової частини А-1910. А 17 квітня рідні отримали страшну звістку: солдат Валерій Леонідович Переходько, стрілець десантно-штурмової бригади, загинув під час виконання бойового завдання у населеному пункті Кремінна Сєвєродонецького району  Луганської області.… Читати далі

Філічковський  Роман Сергійович,позивний “Пумба” (14.04.1987-20.07.3023)


Філічковський  Роман Сергійович народився 14.04.1987 року в м. Костопіль  Рівненської області. Навчався в Костопільській ЗОШ № 2. З  30.08.2002 року  до 30.08.2004 року  продовжив навчання в Костопільському будівельно-технологічному фаховому коледжі Національного університету водного господарства та природокористування за спеціальністю «Муляр.Пічник.Штукатур». Присвятив своє життя деревообробній сфері. Це було його хобі та робота. Працював в “Арт Вуд Лакшері Паркет” столяром. Був надійним, працелюбним робітником, надійним колегою по роботі. В будь – якій ситуації був впевнений в собі, та з усмішкою йшов вперед. 
Мав дружину та троє діток, був люблячим, дбайливим батьком, прекрасним чоловіком,турботливим сином, надійним другом та побратимом, який останнє віддасть, якщо комусь потрібно.

Після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України, як справжній патріот, він з друзями почав виробляти металеві вироби для захисту блокпостів. А 9 березня 2022року став на облік в Костопільський військкомат.
10 лютого 2023року Роман  приєднався до лав ЗСУ. Проходив службу у військовій частині А-4832, призначений на посаду стрілець-помічник гранатометника 2-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 2-гої стрілецької роти 421 окремого стрілецького батальйону. З травня 2023 року служив в м. Торецьк Донецької області, командирований до 24 ОМБР “Короля Данила”, мав позивний “Пумба”.… Читати далі

Яремчук Андрій Леонтійович(14.12.1982 – 12.02.2024)

Андрій Яремчук народився у селі Світанок на Кореччині. Після закінчення школи пішов на строкову службу в армію. Коли ж повернувся, присвятив себе роботі на будівництві в Україні та за кордоном.

“Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Андрій саме повернувся додому. За мобілізацією вже 5 березня 2022 року був призваний у військо. Не відмовлявся, казав, що мусить захищати Україну, що це його обов’язок,” – розповідає дружина Героя Оксана.

Людина-усмішка — таким завжди пам’ятатимуть Андрія рідні, друзі та знайомі. Надзвичайно позитивний, веселий, добрий, чесний та щирий. Андрій завжди дбав про рідних. Був найкращим татом та чоловіком. Про службу дружині та 17-річному синові Назару розповідав мало. Лише заспокоював, що все буде добре, щоб найдорожчі не хвилювалися.

Упродовж тривалого часу Андрій ніс службу на кордоні з Білоруссю. Але 5 січня 2024 року вирушили на Донеччину.

12 січня 2024 року 41-річний старший солдат Андрій Яремчук, відданий військовій присязі, загинув на полі бою у Бахмутському районі на Донеччині.

Прощання із Героєм відбулося 18 січня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному.… Читати далі