chitalka – Сторінка 4 – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Трохимчук Іван Васильович (24.07.1993 – 06.08.2014 )

Трохимчук Іван Васильович народився 24.07.1993 року в селі Тишиця Березнівського району в багатодітній сімʼї. В 2000 році пішов в 1-й клас Тишицької ЗОШ І-ІІІ ступенів, яку закінчив у 2010 році. Зі слів вчителів та однокласників Іван був хлопчиною товариським, спокійним. Мав здібності до математики, а ще, як і всі хлопчаки, любив уроки фізкультури. В 2012 році був призваний до лав Збройних сил України. Службу проходив у Новоград-Волинську Житомирської області старшим стрільцем-кулеметником. Демобілізувався в 2013 році. В 2014 році, коли на Сході України розпочалася антитерористична операція, Трохимчук Іван був мобілізований одним із перших. Перед відправкою в Луганську область, 40 днів проходив навчання у Володимир-Волинському навчальному центрі.

У період з 19.06.14 до 27.07.2014 р. та з 29.07.14 до 02.08.2014 р. безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в районі Донецької та Луганської областей.

Іван за період служби двічі отримував поранення: перше – під час боїв біля селища Дзеркальне Луганської області, друге – вже на території Донецької області. Для лікування був направлений в м. Рівне.… Читати далі

Турик Максим Васильович (4.11.1981- 07.07.2016)

Турик Максим Васильович народився 4 листопада 1981 року. На військову службу призваний під час мобілізації Володимирецьким об’єднаним районним військовим комісаріатом 14 березня 2015 року. Військовослужбовець ЗСУ брав участь в антитерористичній операції та захищав незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Проходив службу в зоні АТО на території Донецької та Луганської областей. У березні 2016 року, після року служби по мобілізації, підписав короткостроковий шестимісячний контракт. 2 липня 2016 року Максим Турик був госпіталізований у Харківський військовий госпіталь, де помер 7 липня. Поховали військовослужбовця на Старорафалівському кладовищі. У нього залишилися матір та сестра.… Читати далі

Ус Сергій Володимирович (11.06.1989 – 09.01.2017)

Сергій Ус народився 11 червня 1989 року в с. Українка Острозького району Рівненської області. Навчався в Українській ЗОШ, яку закінчив у 2005 році. Після закінчення школи здобув спеціальність автослюсаря в Квасилівському ПТУ. Службу в Збройних силах України проходив в м. Дєвічкі Київської області, згодом протягом трьох років продовжив службу за контрактом в м. Новоград-Волинський. 16 листопада 2014 року проходив перепідготовку на Яворівському полігоні. Молодший сержант 80-ї Львівської аеромобільної бригади з 11 листопада 2015 року був мобілізований до лав української армії, брав участь у бойових діях у межах Констянтинівки та Дружківки, здійснював прикриття визначеної ділянки державного кордону. У кінці вересня 2016 року був демобілізований. Згодом почав службу у зенітно-ракетному полку в Шепетівці, за контрактом. Звідти був відкомандирований у 128 гірсько-піхотну бригаду. Загинув Сергій Володимирович 09.01.2017 року. Похований під час різдвяних свят у рідному селі.

Цимощук Олег Михайлович (26.08.1975 – 3.07.2015)

Олег Цимощук народився 26 серпня 1975 року в с. Крилів Корецького району Рівненської області в багатодітній сім’ї. Олег був найменший в родині з 8-ми хлопців. Мати, Цимощук Євгенія Назарівна, працювала в колгоспі «1 Травня». Батько, Цимощук Михайло Лукашович, працював їздовим у Крилівській середній школі. З 1982 до 1992 року навчався в Крилівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Вчився добре, був старанним учнем. Після закінчення школи працював у місцевому колгоспі, пізніше господарював на власній землі, доглядав батьків та брата-інваліда. В селі його знали, як хорошого господаря. У 1993-1995 роках служив у Збройних силах України, м. Дніпродзержинськ. 6 травня 2015 року Олег мобілізований Гощанським військоматом. Навчання проходив у військовій частині м. Яворова Львівської області. Службу проходив у військовій частині 30-ої ОМБР. 3 липня 2015 року загинув біля Артемівська Донецької області. У серпні Олегу мало би виповнитися 40 років. Зі слів очевидців загинув від кулі снайпера. Похований у рідному селі.… Читати далі

Черніченко Олександр Анатолійович (19.04.1968 – 29.03.2015)

Олександр народився 19 квітня 1968 року в Підволочиську Хмельницької області в сім’ї військового. Згодом родина переїхала до Одеси, де він навчався. Професійну освіту Олександр здобував у сільськогосподарському технікумі в Молдові. Далі його призвали на строкову службу до лав Збройних Сил. Закінчив школу прапорщиків та академію Державної прикордонної служби в Хмельницькому. Був поранений в 1993 році. Після лікування в госпіталях продовжив службу в Рівному. У 2008 році в званні капітана звільнений у запас. Після цього працював у Волочиському КП «ЖЕК».

У 2014 році Олександр добровільно пішов до Рівненського військового комісаріату, звідки був мобілізований та направлений до 72-ої окремої гвардійської механізованої Красноградсько-Київської ордена Червоного Прапора бригади. Мобілізували чоловіка за призовом з Рівненського об’єднаного районного військкомату. З січня 2015 року він перебував у зоні проведення антитерористичної операції. Капітан, заступник командира з озброєння 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону 72-ої окремої механізованої бригади (Біла Церква).

Загинув, отримавши смертельне поранення в результаті мінометного обстрілу бойовиками позицій сил АТО, розташованих поблизу села Гранітне Волноваського району Донецької області, в неділю, 29 березня.… Читати далі

Цісарук Юрій Миколайович (03.12.1974 – 13.07.2015)

Юрій Миколайович народився 3 грудня 1974 року в Ізяславі Хмельницької області. Закінчив Ізяславську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 1.

Юрій Цісарук свою службу в Збройних силах України розпочав у 1992 році. За цей час він перебував на різних посадах від командира і до начальника розвідки управління ракетних військ і артилерії оперативного командування «Захід». Останні роки офіцер служив на Рівненщині. В зоні АТО був начальником розвідки управління ракетних військ і артилерії оперативного командування “Захід”. За період з липня 2014 року до липня 2015 року брав участь у бойових діях. 12 липня 2015 року під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО Юрій разом зі ще одним військовослужбовцем, коли прикривали своїх побратимів, підірвалися на розтяжці поблизу селища Новотошківське, що на Луганщині. Помер від отриманих поранень. У чоловіка залишилася дружина та неповнолітній 15-річний син. Поховали Юрія Миколайовича в Ізяславі на Хмельниччині, звідки він був родом.

Указом Президента України від 12 липня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Юрія Цісарука – начальника розвідки управління ракетних військ та артилерії оперативного командування «Захід» нагороджено орденом Богдана Хмельницького IIІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Черняк Ігор Васильович (2.08.1980 – 18.07.2014)

Ігор Черняк народився 2 серпня 1980 року в місті Забайкальськ Читинської області /Росія/. У 1980-1990 рр. навчався в школі м. Бернау /Німецька Демократична Республіка/, у 1990-1992 рр. /5-6 клас/ – у м. Радивилів Рівненської області. Закінчував Золочівську загальноосвітню школу № 2 ім. Маркіяна Шашкевича на Львівщині. Батько Ігоря був професійним військовим, прапорщиком, тому доводилось часто переїжджати. Останнім місцем служби батька був Золочів.

У 1999 році Ігор закінчив МАУП за кваліфікацією економіст-менеджер бізнесу. Після служби в армії у 1999-2000 рр. у Тернополі закінчив Національний університет «Львівська політехніка». Працював у комерційному банку в Радивилові, потім – на будівництві. Активний учасник подій на Майдані у Києві під час революції Гідності.

У травні 2014 року вступив добровольцем у батальйон «Донбас», де служив стрільцем-санітаром, позивний «Чорний». Загинув 18 липня 2014 року приблизно о 16:30 в бою за місто Попасна на Луганщині. Того вечора на сторінці в «В контакті» бойовики ЛНР виклали фото особистих речей, документів та одягу загиблих «донбасівців» та цинічний текст, у якому хизувалися вбивством українських вояків.… Читати далі

Швець Сергій Олександрович (20.07.1975 – 25.06.2015)

Сергій Швець народився 20 липня 1975 року в м. Дубно. Закінчив дубенські ЗОШ № 6 та професійно-технічне училище, працював на різних роботах. 13 травня 2015 р. був мобілізований, хоч і залишався єдиним сином у матері. Старшого сина і чоловіка жінка вже поховала раніше. Але прослужив недовго. Військовослужбовець 2-го окремого мотопіхотного батальйону Оперативного командування «Північ» (раніше – 2-й БТО «Горинь»), зв’язківець, загинув під селищем Луганське Артемівського району Донецької області. Сергій Швець не дожив три тижні до свого сорокаріччя. Помер в ніч на 25 червня 2015 р. Увечері розмовляв з мамою, Галиною Федорівною, яка й не подумала, що розмовляє з ним востаннє. Вранці 26 червня однополчани привезли його тіло батальйонною санітарною машиною в Дубно. Похорони військовослужбовця відбулися 27 червня о 12.00 в місті Дубно.… Читати далі

Шемуровський Владислав Віталійович («Маестро») (23.08.1993 – 31.08.2016)

Владислав Віталійович народився в місті Радивилів Рівненської області 23 серпня 1993 року. Навчався в Радивилівській середній школі. У 2011 році закінчив Радивилівське ПТУ №26. Був активним учасником Революції Гідності. Боєць 18-го загону територіальної оборони, відряджений до 8-го батальйону. Брав участь в блокаді Криму в складі «Правого сектора». Загинув Владислав при виконанні бойового завдання 31 серпня 2016 року біля населеного пункту Широкине Волноваського району Донецької області. Похований у рідному місті Радивилів Рівненської області.

Указом Президента України № 97/2021 від 12 березня 2021 року, “за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Публікації про Шемуровського В. В.

З почестями провели в останню путь Владислава Шемуровського

П’ятниця 2 вересня в Радивилівському районі була оголошена Днем жалоби – в Радивилові цього дня хоронили українського героя – 23-річного Владислава Шемуровського, який загинув 31 серпня при виконанні бойового завдання поблизу села Широкине Донецької області.

Як повідомила прес-служба Національного Руху «ДІЯ» Рівненщини, Владислав Шемуровський був активним учасником Революції Гідності та блокади Криму, став у ряди захисників незалежності і територіальної цілісності України проти російської агресії та підтримуваних Москвою терористичних формувань.… Читати далі

Шолудько Олександр Михайлович (16.06.1988 – 20.10.2015)

Олександр Шолудько народився 16 червня 1988 року в с. Уїздці Здолбунівського району Рівненської області. До лав Збройних сил України Олександра призвали 10 березня 2015 року. Служив у 24-ій окремій механізованій бригаді.

12 жовтня 2015 р., в районі 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка», поблизу смт Новотошківське (Луганська область), під час виконання бойового завдання підірвався на «розтяжці». Від вибуху Олександр втратив руку та багато крові. Помер не приходячи до свідомості у Харківському військовому шпиталі 20 жовтня 2015 р.

У нього залишилась дружина та маленька донечка.

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» О. Шолудько нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).… Читати далі