Дмитро Дзюбишин   народився  в Рівному Випускник Рівненського державного гуманітарного університету факультету математики та інформатики: Отримав спеціальність «Інформатика».  У Рівненському інституті слов’янознавства – «Банківська справа». У  2016 вперше поїхав на Схід – у зону АТО. Він відбув там п’ять ротацій, захищав кордони нашої України у Донецькій та Луганській областях.

Коли розпочалася повномасштабна війна, старший лейтенант, командир мінометної батареї 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила, Дмитро Олексійович виконував бойові завдання в Луганській області.

Командир мінометної батареї, старший лейтенант Дмитро Дзюбишин загинув внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу поблизу села Золоте на Луганщині

Дмитро Дзюбишин нагороджений Грамотою Президента України, медалями, пам’ятним знаком Дмитро з дитинства мріяв стати військовим.

Поховали Герояна  на кладовищі «Нове».

 … Читати далі

Ігорем Шаляпін  народився в  Нікополі Дніпропетровської області, зростав без батьків. Одружився з рівнянкою й оселився у її рідному місті Острозі. У 2014 році Ігор пішов добровольцем у спецпідрозділ поліції «Торнадо», який воював на Луганщині. Потім служив у «Миротворці»  Ігор пройшов переатестацію у Нацполіцію та продовжував службу до 2018 року, переїхав у Рівне у чергову частину.Після  звільння  з поліції, працював на СТО та мріяв відкрити своє. Любив риболовлю, ремонтувати та водити авто. 11 лютого  поїхав на роботу в Чехію, а після нападу Росії 24 лютого повернувся  захищати Україну.

25 травня  під час бою  в Сєвєродонецьку Луганської області розвідник Ігор Шаляпін загинув . Йому було 30 років

Поховали Ігоря Шаляпіна на кладовищі Нове, м Рівне. У нього залишилася дружина та шестирічна донька.

Жолондієвський Олександр Борисович народився’ 17 серпня 1971 року в селі Неньковичі Зарічненського, нині Вараського району в родині фельдшера-акушера Катерини Борисівни та водія Бориса Йосиповича. У 1978 році пішов до восьмирічної школи в Неньковичах. Закінчив її у 1 986 році і восени вступив до Сарненського СПТУ N0 21 за спеціальністю «Механізатор широкого профілю”. У 1991  пішов на службу в ЗСУ. З  2001 5 року, З роки був на військовій службі за контрактом в окремому загоні спеціального призначення «Азов» м. Маріуполь Національної гвардії України.

Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», та  відзнаками «Учасник АТО», «Учасник бойових дій» (Ветеран війни).

Восени 2021 року знову підписав контракт і вступив до лав ЗСУ. 24 лютого став на захист Києва. Загинув 8 березня 2022 року в  смт Макарів, Київськрої області.

12 березня, у селі Неньковичі Рівненської області відбулась церемонія прощання із загиблим Героєм Олександром Жолондієвським.

Указом  Президента  України   №140/2022 солдата  Жолондієвського Олександа Борисовича нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно)

 … Читати далі

Віталій Васильович Ме­льник народився 21 грудня 1987 року у багатодітній сім’ї в с. Перекалля Зарічненського, нині Варашського району. Дитинство та юність минули у скруті, та, по­при це, він виріс щедрим і го­товим прийти на допомогу тим, хто цього потребував. Мав середню освіту. Служив в армії. Працював різноробочим. Згодом одружився і мешкав на Київщині. Мав сина. Останні кілька років працював за кордоном, бо мріяв придбати житло. У бе­резні він став одним із п’яти односельців, які отримали повістки і пішли на війну. Вій­ну, яка для нього заверши­лась 11 травня біля села Богородичне на Донеччині. Йому було 35 років.

 … Читати далі