Юрчук Василь Вікторович(11.01.1997-08.10.2022)

Юрчук Василь народився в селі Лопавше  Демидівського району, нині Дубнівського. Навчався в Хрінницькій ЗОШ, після закінчення школи вступив до ВПУ №25 смт. Демидівка, де отримав фах будівельника. У Дніпропетровську відслужив строкову службу..Повернувшись зі служби займався господарством, мав золоті руки. Згодом відправився за кордон на заробітки. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії, Василь перебував вдома. 5 березня він був призваний на військову службу.

8 жовтня 2022 року в результаті ворожих обстрілів під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України

.Юрчук Василь Вікторович старший стрілець мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону старший солдат, загинув в районі населеного пункту Першотравневе Харківської області .Йому назавжди залишиться 25 років.

Поховали Героя в селі Лопашне.

Читати далі

Мойсєєць  Андрій Анатолійович (01.11.1979-20.01.2023)

Мойсєєць  Андрій народився  01 листопада 1979 року у селі Зірне  Березнівського району. Закінчив Зірненську ЗОШ  та здобув середню освіту.  Службу в армії проходив у Вишгороді, Білій церкві  у військах МВС. Працював на Березнівському фарфоровому заводі різноробочим, та на різних місцевих підприємствах, був  на заробітках  на  Донеччині.

З дитинства мрія пов’язати себе із спортом. У 9 -11 класах займався штангою та займав призові місця,  мав багато нагород. Андрій намагався бути  прикладом для  найменшої сестри.  Зі шкільних років Андрій зачитувався історичною, художньою літературою, книгами про війну дуже любив математику. Як пригадують його  знайомі: вмів усно прорахувати будь які числа без калькулятора.

Одружився Андрій у  2004 році та мав сина та доньку

У квітні 2022 року  Андрій був мобілізований до ЗСУ  у складі 66 механізованої бригади перебував на Луганщині та Донеччині.

            Загинув старший солдат мінометної батареї механізованого батальйону Андрій Мойсєйць  під час виконання бойового завдання 20 січня 2023 року поблизу населеного пункту Макіївка Луганської області.

Публікації про Мойсєєця А.
Віддав життя за майбутнє нації

    Коли московська навала з новою силою повела наступ на українські території, Андрій МОЙСЄЄЦЬ уже був готовий стати на захист Батьківщини.Читати далі

Фурсяк Віталій Олександрович (20.10.1989-19.04.2022)

Фурсяк Віталій народився 20 жовтня 1989 року в селі Городище Березнівського району. Після закінчення Городищенської ЗОШ навчався у Корецькому професійному училищі та здобув спеціальність тракториста.  Працював шофером у Березнівському лісовому господарстві. Віталій був одружений –  разом із дружиною ростили сина та  донечку.

16 березня 2022 року Віталій призвався на військову службу. 15 квітня 2022 року від перебував у населеному пункті Павлівка Донецької області.

Віталій загинув 19 квітня 2022 року під час боїв із окупантами біля села Павлівка Донецької області.

Церемонія військового поховання захисника відбулася 12 серпня 2022 року. Заупокійна служба проходила в Свято-Трьох-Святительській церкві села Городище, де стояла ще недобудована хата Віталія. Поховали звитяжця Віталія Фурсяка  на сільському кладо­вищі в урочищі Вороновка

Без батька залишилося  двоє дітей 9 та 10 років.

Читати далі

Заруба Олександр Валерійович (23.03.1987-19.02.2023)

Олександр Заруба народився у селі Новоселівка Млинівського району (нині Дубенський) в 1987 році. Навчався у Рівненському кооперативному коледжі, а за тим відслужив строкову службу в армії у Броварах.

Після служби повернувся у Рівне, де створив сім’ю із коханою Тетяною, а чотири роки тому у подружжя народився син. Олександр важко щодня працював, аби забезпечувати родину. Та попри це завжди знаходив час для рідних – був люблячим та найкращим чоловіком для Тетяни, дбайливим та турботливим батьком для маленького сина та 14-донечки від першого шлюбу.

.Олександра мобілізували до лав ЗСУ у жовтні, він став частиною десанту.

35-річний Олександр Заруба загинув 19 лютого у бою в районі села Ступочки на Донеччині.

Поховали Героя на Алеї Героїв на кладовищі “Нове” в Рівному.

Без чоловіка і батька залишилися дружина, 14-річна донька і 4-річний син.

Читати далі

Мельничук Олексій Степанович (27.06.1972-11.02.2023)

Олексій Мельничук народився у місті Перм. Коли іще був зовсім маленьким, батьки повернулися в Україну, а саме у Рівне. Тут Олексій провів усе своє свідоме життя, закінчив школу, а за тим вступив до Новосибірського військового училища.Він мріяв бути військовим. Повернувся у Рівне і вступив до тоді ще Рівненського педагогічного інституту — тепер РДГУ — на україно-англійську філологію.За професією не працював.

Займався підприємницькою діяльністю.. Події 2014 року внесли кардинальні зміни у життя сім’ї. Олексій був мобілізований для участі в антитерористичній операції. Упродовж року служив на сході нашої країни, здебільшого на Луганщині. В останні роки працював водієм-далекобійником за кордоном.

24 лютого застало чоловіка у Рівному, він якраз мав відпустку

З початком повномаштабного вторгнення пішов у військкомат, Цього разу Олексій служив на Сумщині, а за тим їх підрозділ перевели на Бахмутський напрямок. 11 лютого 2023 року, виконуючи бойове завдання,

50-річний молодший сержант Олексій Мельничук загинув під час мінометного обстрілу противником у районі Бахмуту.

В Олексія залишилась дружина та двоє синів.

Прощання із Героєм відбулося у неділю, 19 лютого, об 11.00 на майдані Незалежності.… Читати далі

Янець Сергій Володимирович (20.08.1976-26.12.2022)

Сергій Володимирович  Янець народився 20 серпня 1976 році у місті Корці. Закінчив  Корецьку ЗОШ №1. Навчався у Березнівському лісовому коледжі, за спеціальністю технік-лісовод. Військову службу. роходив у Білій Церкві.

Після служби в армії працював у будівельній сфері. Завжди займав громадську позицію. Завжди цікавився історією України та її державотворенням і займав активну позицію в розбудові української держави. Задовго до Майдану за власним бажанням їздив на вишкіли і приймав участь у реконструкціях боїв І та ІІ світових воєн. Знімався у фільмах у м. Києві по реконструкціях минулих воєн. Спочатку подій на Майдані він залишив усі свої справи і з першого дня приєднався до боротьби за незалежність України. Не зважаючи на розстріли, він не полишив Майдан. Після цих кривавих подій продовжував боротьбу за незалежність та суверенітет України в зоні АТО, де вступив у батальйон імені генерала Сергія Кульчицького. Три з половиною роки боровся з ворогом в районі Слов’янська. Повернувся до мирного життя в м. Корець, приймав активну участь у благоустрої міста. З особистих причин виїжджає до столиці.… Читати далі

Василишин Дмитро Андрійович (17.08.1986-13.09.2023)

Василишин Дмитро Андрійович народився 17 серпня 1986 року в селі Крива Балка Миколаївського району Миколаївської області. В 1990 році в зв`язку з сімейними обставинами родина переїжджає проживати в село Даничів Корецького району Рівненської області. Навчався в Даничівській загальноосвітній школі. Після закінчення школи 2002-2005 роки навчався в Корецькому вищому професійному училищі №24. Здобув спеціальності тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, слюсаря з ремонту устаткування та сільськогосподарських машин. З 2005 по 2006 роки проходив строкову військову службу, як старший механік – водій зенітних гарматно-ракетних комплексів.

24 лютого одним з перших добровільно вступив до лав ЗСУ на захист рідної країни. Був простим, добрим, відважним хлопцем.

Служив в 2 мотопіхотному відділенні 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.

13 вересня 2022 року зник безвісті в районі населеного пункту Брускінське Херсонської області. Багато було потрачено сил і здоров`я мами, але 25 листопада 2022 року повернувся додому востаннє.

На превеликий жаль у війні з росією ми втрачаємо найкращих наших синів. Адже воїн був люблячим татом, сином, внуком, другом, хорошим односельчанином.… Читати далі

Бондарук Микола Дмитрович (16.01.1990-11.11.2022)

Микола народився 16 грудня 1990 року в  м. Рівне, в сім’ї Бондаруків Галини Миколаївни і Дмитра Івановича.

1 вересня 1996 року Микола вступив до першого класу Рівненської ЗОШ. У 2000 році сім’я Бондаруків повернулася на постійне місце проживання у рідне с. Крилів. Микола продовжив  навчання у 5 класі Крилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, яку закінчив У 2007 році.   Він був добрим, товариським, щедрим, мав багато планів на майбутнє.

З 1 вересня 2007року по 1 липня 2009 року навчання у РДБМК , здобув спеціальность – зубний технік.Так склалася доля, що за спеціальностю не працював, перебував на заробітках.

9 травня 2022 року  Микола мобілізувався до лав ЗСУ. Як медик, перебував на передовій у Миколаївській області.

22 жовтня бачили його у Facebook. На своїй сторінці він дякував учням Крилівської ЗОШ за листівки, малюнки, солодкі подарунки, які вони надіслали воїнам.10 листопада в боях за суверенність та незалежність України під час виконання бойового завдання на Миколаївщині житель Крилова Микола Дмитрович Бондарчук загинув.

Поховали Миколу на кладовищі у селі Крилів.… Читати далі

Грабовський Михайло Анатолійович (31.10.1983-09.01.2023)

Михайло Анатолійович Грабовський  народився 31 жовтня 1983 року в селі Новий Корець, Корецького району, Рівненської області. В 1990 – 2000 роках навчався в Новокорецькій загальноосвітній школі. Після закінчення школи навчався в Рівненському державному гуманітарному університеті. Упродовж 2009 – 2011 років працював у Корецькій ДЮСШ на посаді заступника директора. Отримавши повістку , без вагань пішов захищати рідну землю. На початку грудня 2022 року був призваний у роту охорони П`ятого відділу Рівненського районного ТЦК та СП. Уже 25 грудня ніс службу в районі Бахмута. Він мужньо захищав український  народ та своїх побратимів. Його життя обірвалося 9 січня 2023 року під час бойових дій на Донеччині, в районі Соледара.

Михайло був доброю, скромною, хорошою людиною, яка любила своїх ближніх.

Подвиг кожного нашого захисника не можна оцінити, так само як не можна оцінити біль втрати рідних. Вічна пам`ять Герою!

Читати далі

Омельчук Юрій Вікторович (12.08.1992-19.12.2022)

Юрій Вікторович Омельчук народився 12 серпня 1992 року в селі Річки, Корецького району, Рівненської області. Навчався в місцевій Річецькій загальноосвітній школі. Після закінчення школи, вступив у Соснівське училище, де опанував професію столяра.

З початком повномасштабної війни пішов захищати Україну. 19 грудня 2022  року під час наступальних дій зі звільнення нашої землі загинув на Донеччині,  у районі Бахмута.

Був одружений, залишилися  згорьовані батьки, дружина та двоє малих діток.

Читати далі