Революція гідності. Війна. Рівненщина

 

Шельчук Сергій Йосипович  народився  14 липня  1975 року у селі Тишиця Березнівського району Рівненської області. Після закінчення 8 класу Тишицької ЗОШ  навчався у Мирогощанському  радгоспі-технікумі  за спеціальністю рибальство. Після служби в армії у  90-х роках одружився. За спеціальністю не працював. До війни працював на сезонних роботах.

     Відразу  після вторгнення росіїї в Україну, 26 лютого Сергій  був зарахований до ЗСУ. Декілька місяців перебував  на бойовому злагодженні у Володимир-Волинську. Із липня місяця перебував на передовій.  Працював  оператором NLAW.

Захищаючи Україну, Сергій  Шельчук загинув 24 липня 2022 року поблизу  населеного пункту Берестове Донецької області.

Воїна поховали в рідному селі Тишиця. У Сергія Шельчука залишилися батьки, дружина, діти

 … Читати далі

 

Марія Власюк народилася 11 серпня 1994 року в селі Бистричі Березнівського району Рівненської області. У 2012 році закінчила  школу  і  вступила до Рівненського базового медичного коледжу. Закінчивши коледж, Марія Власюк працювала в міській лікарні Рівного рентген-лаборантом на комп’ютерній томографії. Дівчина  з дитинства  мріяла  не тільки  стати медиком,а й пов’язати майбутню  професію  з військовою службою. В період  навчання  брала участь у  мітингах, ходила на вишкіл в УНА-УНСО.

У 2017 році отримавши військовий квиток пішла працювати за контрактом у 80-у окрему десантно-штурмову бригаду.

У листопаді 2017 року її відправили на курси молодого бійця в навчальний центр «Десна», де вона 2,5 місяця оволодівала військовою наукою. Після курсу молодого бійця Марію призначили на посаду фельдшера приймально-сортувального відділення. Далі — перевели на посаду фельдшера евакуаційного відділення. А потім були військові курси у Литві. У жовтні 2018 році знайшлася вакансія військового медика на Донецький напрямок. 

Перша ротація на сході тривала впродовж семи місяців: Маріуполь, Бердянськ, Новоазовськ, Широкине. У парі з водієм забирали поранених на передовій та швидко везли у госпіталь.… Читати далі

Орест Володимирович Дубровка народився 16 липня 2002 року в селі Хотин  Рівненської області. Навчався в місцевій школі та Прислуцькому ліцеї.

У листопаді 2020 року Ореста призвали до лав збройних сил України. Військову службу проходив у військовій частині А2900 десантно – штурмових військ Збройних Сил України м. Миколаєва. В 2021 році був переведений на військову службу за контрактом.
З початком російсько-української війни захисник став на захист держави у складі 79 окремої десантно–штурмової бригади.

. Разом з побратимами Орест давав відсіч ворогу в одній з найгарячішій точок протистояння – в Донецькій області, де рашисти не припиняли артилерійських обстрілів, авіаційних бомбардувань в будь яку пору доби.

Загинув Орест 26 квітня 2022 року біля міста Ямпіль Донецької області, виявивши стійкість і мужність при виконанні бойового завдання.

У селі Хотин на місцевому кладовищі поховали загиблого воїна   та його батька, який не пережив смерті сина.

Рішенням Березнівської міської ради від 17.10.2022 № 783 на честь захисника України Ореста Дубровки в його  рідному селі названо  вулицю.… Читати далі

Зінкевич Павло Євстафійович народився 10 вересня  1995 року в с.Лінчин Березнівського району. Павло навчався у Лінчинській дев’ятирічній школі, а після її закінчення здобував професію столяра у Соснівському ПТУ 4.

Призваний в ЗСУ на строкову службу. У 2016 році підписав контракт і служив  у 14-й бригаді у  зоні АТО в Луганській області.   У 2019 році підписав знову контракт, служив   в с. Авдіївка Луганської області    та боронив її кордони у складі тієї ж 14-ї бригади.

Після  широкомасштабного вторгнення росії в Україну Павло в складі 14-ї бригади був направлений  у Миколаївську, а згодом в Одеську область,  звідти перекинутий у   Донецьку область.

Гранатометник механізованого відділення, старший солдат Павло Зінкевич, вірний військовій присязі, загинув 15 травня 2022 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання  в районі населеного пункту Долина Донецької області.

Павло Зінкевич був єдиним сином у батьків. Захисник залишив маму з інвалідністю.… Читати далі

 Ярмолка Максим Ігорович народився 10 березня 1999 року в місті Березне Рівненської області.  З 2005 по 2015 рік навчався у  Березнівському  НВК  «ЗОШ І ст.». Максим захоплювався  технікою, автомобілями, відвідував  заняття із  боротьби.

У 2018 році закінчив  Березнівське вище професійне училище за спеціальністю «перукарська справа». Восени 2019 року був призваний  на строкову службу, яку перших три місяці проходив у Василькові Київської області. Згодом був переведений у Вінницьку  військову частину А2656, де  у січні  2020 року підписав  контракт і служив на посаді  водія-електрика радіо маркерного пункту  взводу  радіотехнічного забезпечення   РП та БЗ та РТЗ.

У жовтні 2021 року  був переведений  на службу  в зону бойових дій, поблизу міста Краматорськ  Донецької області.

21 березня близько 00.30 загинув внаслідок  авіаудару  касетної бомби  під час несення бойової служби поблизу Краматорська.

Похований Максим  27 березня  на міському кладовищі в урочищі «Лукавець».

У Максима залишились  дружина та  донька.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України №224/2022 «Про відзначення державними нагородами України» ЯРМОЛКА Максима Ігоровича нагороджено  орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно)… Читати далі

Остапчук Валерій Леонідович   народився 24 січня 1981 року в селі Маринин, Березнівського району, Рівненської області. З 1987 по 1998 роки навчався в Марининській ЗШ, був хорошим учнем, займався спортом, слухався батьків і гарно виконував завдання вчителів. Працював муляром-штукатуром. Відбув строкову службу в армії.    Професія йому згодилася в житті, адже Валерій ніколи нікому не відмовляв у допомозі. Чоловік мав золоті руки , не одному в окрузі допоміг піч або грубку змурувати, чи інші ремонтні роботи провести.

Одружився і переїхали проживати в село Устя Рівненського району (Корецького району). Прожив в Усті 10 коротких років. Був дуже хорошою людиною, спокійною та врівноваженою, розповідають односельці.

21 березня 2022 року був призваний по мобілізації на військову службу у зенітно-артилерійський дивізіон.

З дружиною Валерій жив душа в душу та разом виховували діток. – Увесь час заспокоював, говорив, що все буде добре,- з розпачем та слізьми розповіла мама воїна Галина. – А в останню суботу зателефонував раніше, як завжди, ніби відчував, та сказав, що хмара чорна може насунутися.… Читати далі

Семенчук Богдан Юрійович народився  12 червня 1993 року в м.Березне Рівненської області.

У 2001 році пішов в перший клас Березнівської ЗОШ №2. Ще з дитинства Богдан  захоплювався спортом, а особливо футболом. З восьмирічного  віку  займався в секції (футбол)  в ДЮСШ м.Березне. У 2007 році був запрошений на навчання до Київського обласного інтернату спортивного профілю, де навчався спортивної майстерності   грі у футбол. У 2008 році навчався у Березнівському спортивному-ліцеї по профілю (футбол), був гравцем місцевої аматорської команди «Случ» (Березне).

З 2009-2010р. навчався і був випускником Костопільського обласного ліцею інтернату  спортивного профілю, грав у складі команди  ліцею, брав участь у юнацькому чемпіонаті України.

У 2015 році закінчив Східноєвропейський національний університет ім. Л. Українки, здобув кваліфікацію «бакалавр спорту, вчитель фізичної культури».

З 2007 по 2019 рік працював у департаменті патрульної поліції м. Рівне.   Його  хобі – риболовля.

Виконав стрибок з парашутом про що  отримав свідоцтво,  гравець багатьох спортивних команд області. Неодноразовий чемпіон району, володар кубка району, а також фіналіст супер кубка області та чемпіон   ДЮФЛРО.… Читати далі

Свиридюк Тарас Миколайович народився 30 червня 1996 року в с. Лінчин Рівненської області в багатодітній сім’ї. Закінчив Лінчинську дев’ятирічну школу, та здобув професію будівельника у Соснівському ПТУ-4. Після закінчення училища працював на будівництві, а у 2017 році був призваний на строкову службу в ЗСУ. Після закінчення строкової служби 15.05.2019 р.підписав контракт та воював на сході нашої країни, де захищав її кордони у складі 14-ї механізованої окремої бригади ім. Князя Романа Великого міста Володимир-Волинський.
Після масштабного вторгнення Росії Тарас разом із своєю бригадою був направлений у Миколаївську область Баштанський район с.Снігурівка для захисту нашої країни.
Загинув Тарас Свиридюк 20 березня 2022 року у віці 25 років.
У Тараса залишилась донька, яка народилася у цивільному шлюбі.
Похований воїн на кладовищі села Лінчин.

Указом президента  України  №240/2022 “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” СВИРИДЮКА Тараса Миколайовича — старшого солдата нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня  (посмертно)… Читати далі

Гаврилюк Віталій Сергійович народився 7 листопада 1986 року в м. Березне Рівненської області. Навчався в місцевій загальноосвітній школі №2 .  Служив у ЗСУ. Після закінчення служби в армії працював у Березнівському райвідділі міліції та Березнівському лісгоспі. З 2020 року проходив службу в Збройних силах України за контрактом,  брав участь у бойових діях в зоні АТО. Служив у складі 14-ї механізованої окремої бригади  ім. Князя Романа Великого м. Володимир-Волинський.

Загинув Віталій 7 березня 2022 року, захищаючи Україну від окупантів, неподалік села Макарівка Бучанського району на Київщині. Йому було 36 років.

Захисника поховали на Березнівському міському кладовищі в урочищі «Лукавець».
У загиблого залишилася дружина та двоє дітей.   

Нагороди солдата Гаврилюка   Віталія Сергійовича: Князівський хрест Героя “Навіки в строю”

Орден «За мужність» ІІІ ступеня. (посмертно)… Читати далі

Базелюк Ігор Анатолійович народився  4 квітня 1989 року у місті Балей  Читинської області.  Коли Ігорю виповнилося 3 місяці  батьки повернулися  в Україну  в село Кам’янка Рівненської області Березнівського району. (Тепер Рівненський район) Навчався у місцевій загальноосвітній школі,   зарекомендував себе як дисциплінований, працелюбний учень, дуже любив малювати. Після закінчення 11 класів вступив до Соснівського ВПУ,  здобувши професію  електрогазозварювальника. Захоплювався технологією виготовлення кованих виробів. Ігор був дуже веселим та щирим.

З 2019 року  проходив службу за контрактом в Збройних силах України, брав участь у бойових діях у зоні АТО. У 2021 році йому перебував  на сході України  в м.Щастя Луганської області,  де  отримав контузію. Служив у десантно-штурмових військах 80-ій бригаді.

Під час несення служби він був нагороджений двома  грамотами за сумлінне  виконання поставлених завдань.

26 лютого 2022 року в боях за Нову Каховку  на Херсонщині  Ігор  потрапив під артобстріл,  пряме  влучання в БТР  було смертельним. Про смерть воїна стало відомо 1 березня.

Без тата залишилося двоє дітей.

29-го березня президент України Володимир Зеленський підписав указ №187/2022 про відзначення Базелюка Ігоря  Анатолійовича,  старшого солдата орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)… Читати далі