Рівненський район – Page 52 – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Лютак Дмитро Анатолійович,позивний “Лютий” (02.10.2000-05.06.2022)

Дмитро Лютак народився 2 жовтня 2000 року в м. Надвірна Івано-Франківської області.

У 2007 році переїхав на проживання разом з мамою та старшим братом у село Великий Мидськ Дубенського району (до 2021 року – Костопільський район). У цьому ж, 2007 році пішов на навчання до першого класу Великомидської загальноосвітньої школи I-II ступенів-ліцей.

У 2015 році, після закінчення 8 класу, поїхав на проживання до бабусі у смт. Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області. Навчався до 9 класу у Битківському ліцеї.

У 2016 році вступив на навчання у технічний ліцей, де здобув професію столяра.

У 2018 році вирушив до Польщі на заробітки. Працював за кордоном до 2022 року.

У лютому місяці 2022 року, перед початком війни, Дмитро гостював у мами в с. Великий Мидськ. 25 лютого, як тільки почув про війну, він їде до Костопільського військомату і зголошується йти захищати Україну, але так як на військовому обліку він стояв у Надвірнянському військоматі, його направляють у військомат по місцю прописки.

2 березня 2022 р. Дмитро добровільно мобілізувався до лав ЗСУ.… Читати далі

Рудика Артем Миколайович (03.03.2003-20.05.2022)

Артем Рудика народився 03.03.2003 р. у с. Великий Мидськ Костопільського району Рівненської області. Проживав у багатодітній дружній християнській сім’ї.
У 2009 році пішов у перший клас Великомидської ЗОШ I – II ст. – ліцей. Після закінчення школи у 2020 р. навчався у Костопільській автошколі. Навесні 2021 року був призваний на строкову службу до лав ЗСУ. Службу проходив у Львівській області м. Яворів. Під час проходження сторокової служби підписав контракт на службу в ЗСУ.
На початку 2022 року Артем перебував на лікарняному після перенесеного оперативного втручання. В останні дні лікарняного його відкликали назад у частину, так як розпочалась повномаштабна війна . І з перших днів війни частина, в якій служив Артем, брала участь у бойових діях на сході України.

20 травня 2022 року під час бойового зіткнення з противником та обстрілу із танків, авіаудару по позиціях військової частини поблизу населеного пункту Катеринівка Луганської області, загинув водій 2 відділення вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного біологічного захисту солдат РУДИКА Артем Миколайович.

Йому було лише 19-ому років.… Читати далі

Савчук Василь Леонідович (01.01.1971 -20.06.2020)

Савчук Василь Леонідович народився 1 січня 1971 року в с. Головниця Корецького, нині Рівненського району Рівненської області. В 1978 році пішов в школу, а в 1986 році закінчив Даничівську восьмирічну школу. В 1988 році закінчив повний курс Корецького професійно-технічного училища із строком навчання 2 роки за професією тракторист-машиніст широкого профілю, слюсар другого розряду. У 1989 році закінчив Корецьку вечірню середню загальноосвітню школу, здобув середню освіту .

В 1988 році був прийнятий на роботу Користівського цукрорадгоспу Корецького цукрокомбінату помічником комбайнера с. Даничів. В 1989 році був звільнений в зв`язку з призовом в Армію. З 1989 – 1991 роки служив в Збройних Силах України. В 1991 році працював на Рівненському заводі високовольтної апаратури. В 1993 році став членом колгоспу «Батьківщина» с. Даничів, працював трактористом. В 1993 році одружився з Ревко Тетяною Вадимівною. Виховували двох синів.

16 березня 2022 року призвали на військову службу в зв`язку з повномасштабним російським вторгненням на територію України. Василь був дуже хорошою людиною і недарма мав позивний «Добряк».

20.06.2022 року під час виконання бойового завдання з виявлення та знищення сил противника за 3 км.… Читати далі

Гранітний Ярослав Сергійович (30.03.1979 – 02.03.2022)

Народився Ярослав 30 березня 1979 року в м. Рівне, громадянин України, освіта загальна середня.Відвідував дитячий садочок № 39. Закінчив ЗОШ , число 8, м. Рівне. Після закінчення навчання військову службу проходив у Самборі. Повернувшись до Рівного, працював на Андріївському ринку охоронцем.Невдовзі їде на заробітки до Росії. Там навчався в юридичній академії. Але через відсутність грошей довелося закінчити навчання.. Через сім років повернуся уже зрілим , дорослим чоловіком. і влився у політичну боротьбу поруч із Сашею Білим. .Спочатку був членом “Свободи”, пізніше організував громадську організацію “Бойовий молот”. Зареєстровано 29.04.2014 р.

Фізична особа – підприємець, безпартійний, проживав у місті Рівному.

Розпочинав свою діяльність у Рівненському осередку партії “Свобода”, від якого балотувався у Верховну Раду України у 2012 р. У 2012-2013 рр. був помічником народного депутата від “Свободи” Олега Осуховського.

У 2012 році був одним з організаторів фестивалю традиційної козацької культури “Покровський вітер”, до 70-річчя УПА.

Ярослав Гранітний був активістом УНСО і підозрюваним у сепаратизмі й державній зраді після того, як організовував фейковий мітинг під Рівненською облдержадміністрацією у 2017-му році.… Читати далі

Хамуйло Олександр Валерійовича (??1985.-25.05.2022)

Олександр Хамуйло закінчив ЗОШ № 13 м. Рівного. Навчався у вищому професійному училищі №1 м. Рівне та в РДГУ. Проходив строкову службу в армії. Працював на будівництві та підприємстві з монтажу котелень та обладнання. Олександр дуже любив риболовлю, та більше любив щось майструвати власноруч.

З початком повномасштабного вторгнення в Україну отримав виклик у військкомат і був призваний в ряди ЗСУ. Після ворожих обстрілів рашистів, 25 травня серце Олександра зупинилося. Він загинув біля села Білогорівка Луганської області.

Після служби у Покровському соборі його поховали на алеї Героїв кладовища Нове Рівному.

Без батька залишилися донька Аня та син Діма

Кубай Юрій Сергійович,позивний “Куба” ( -10.06.2022 )

Юрій народився в селі Бабин Рівненської області. Навчався у Бабинській школі. Потім від служби зайнятості отримав направлення на навчання за фахом слюсар з ремонту та обслуговування газового устаткування. Згодом мав улюблену роботу на будівництві, де займався оздобленням фасадів. Збудував сім’ю, мав багато планів на життя. Захоплювався риболовлею. Був учасником АТО з 2015 року, він боронив країну на Луганщині.

Працював на будівництві, займався оздобленням фасадів, мав свою бригаду, Навесні 2022 року знову отримав повістку з військкомату.

Під час повномасштабного російського вторгнення Юрій захищав Україну у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила ЗСУ. Обіймав посаду розвідника-снайпера. Брав участь в обороні Донбасу від окупантів..

Юрій Кубай загинув 10 червня у бою поблизу Комишувахи, на Луганщині. Поховали Героя у Бабині, де живуть рідні. Йому було 37.

Поховали Сергія у селі Бабин.

На території Бабинського ліцею встановлено меморіальну дошку на його честь.

Кубай Юрій Сергійович – почесний громадянин м.Рівного (Рішення Рівненської міської ради №2408 від 22.08.2022)

Публікації про Кубая Ю.

“Хотів помститися за все зло”.

Гамаровський Руслан Іванович (27.02.1976-05.06.2022)

Руслан Гамаровський народився у Львові, але все життя прожив у Рівному. Бухгалтер за освітою, він працював у багатьох підприємствах та організаціях. Проте в 2014 році, коли ворог вперше перетнув східні кордони нашої країни, змінив цифри на військову форму. Пройшов низку ротацій в зоні АТО/ООС

У 2014 році служив у батальйоні “Шахтарськ”, у 2015-2016 роках воював у 81 ОАЕМБр, у 2019 став частиною Української Добровольчої Армії, батальйон “Аратта”…

27 лютого цього року Руслан відзначив свій 46-й день народження і вирушив на фронт. Руслан Гамаровський загинув 5 червня під час бою біля села Полтавка Запорізької області.

Поховали Руслан на кладовищі “Нове” в Рівному

Гамаровський Руслан Іванович – почесний шгромадянин М. Рівного (Рішення Рівненської міської ради №2408 від 22.08.2022)

Бабич Сергій Петрович (07.06.1996-31.03.2022)

Впродовж 2011-2014 рр. навчався в Рівненському технічному фаховому коледжі НУВГП за професією «Слюсар контрольно-вимірювальних приладів (електроніка)».

Протягом останнього року Сергій був закордоном, проте в перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну, був одним з перших, хто повернувся з-за кордону, щоб стати на захист суверенності нашої держави.

Сергій був важкопоранений 25.03.2022 року при виконанні бойового завдання біля села Покровське Донецької області, під час ворожого артилерійського обстрілу. 31.03.2022 року помер у військовому шпиталі м. Дніпро. Хлопцеві було лише 25 років.

Похований 08.04.2022 року на Алеї Героїв кладовища «Нове», м. Рівне.

Семенчук Богдан Юрійович (12.06.1993-13.03.2022)

Семенчук Богдан Юрійович народився 12 червня 1993 року в м.Березне Рівненської області.

У 2001 році пішов в перший клас Березнівської ЗОШ №2. Ще з дитинства Богдан захоплювався спортом, а особливо футболом. З восьмирічного віку займався в секції (футбол) в ДЮСШ м.Березне. У 2007 році був запрошений на навчання до Київського обласного інтернату спортивного профілю, де навчався спортивної майстерності грі у футбол. У 2008 році навчався у Березнівському спортивному-ліцеї по профілю (футбол), був гравцем місцевої аматорської команди «Случ» (Березне).

З 2009-2010р. навчався і був випускником Костопільського обласного ліцею інтернату спортивного профілю, грав у складі команди ліцею, брав участь у юнацькому чемпіонаті України.

У 2015 році закінчив Східноєвропейський національний університет ім. Л. Українки, здобув кваліфікацію «бакалавр спорту, вчитель фізичної культури».

З 2007 по 2019 рік працював у департаменті патрульної поліції м. Рівне. Його хобі – риболовля.

Виконав стрибок з парашутом про що отримав свідоцтво, гравець багатьох спортивних команд області. Неодноразовий чемпіон району, володар кубка району, а також фіналіст супер кубка області та чемпіон ДЮФЛРО.… Читати далі

Свиридюк Тарас Миколайович (30.06.1994-20.03.2022)

Свиридюк Тарас Миколайович народився 30 червня 1996 року в с. Лінчин Рівненської області в багатодітній сім’ї. Закінчив Лінчинську дев’ятирічну школу, та здобув професію будівельника у Соснівському ПТУ-4. Після закінчення училища працював на будівництві, а у 2017 році був призваний на строкову службу в ЗСУ. Після закінчення строкової служби 15.05.2019 р.підписав контракт та воював на сході нашої країни, де захищав її кордони у складі 14-ї механізованої окремої бригади ім. Князя Романа Великого міста Володимир-Волинський.
Після масштабного вторгнення Росії Тарас разом із своєю бригадою був направлений у Миколаївську область Баштанський район с.Снігурівка для захисту нашої країни.
Загинув Тарас Свиридюк 20 березня 2022 року у віці 25 років.
У Тараса залишилась донька, яка народилася у цивільному шлюбі.
Похований воїн на кладовищі села Лінчин.

Указом президента України №240/2022 “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” СВИРИДЮКА Тараса Миколайовича — старшого солдата нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно)… Читати далі