Килюшик Василь Олегович (14.01.1998-20.02.2021)

 

Василь Килюшик  народився   14 січня 1998 року. Навчався у загальноосвітній школі №5. З березня 2016 року проходив навчання  у навчальному  центрі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (с. Старичі Львівська область). Після закінчення навчання направлений в в/ч 1376 –   окрему мотопіхотну бригаду імені гетьмана Івана Виговського (м. Конотоп  Сумська обл.). У липні 2017 року  Василь Килюшик проходив службу за контрактом  в в/ч А4590 –  16-й окремий мотопіхотний батальйон (м.Глухів Сумська обл.).

Василь Килюшик  воював у 58-ій окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського. Старший солдат був командиром бойової машини другого мотопіхотної взводу другої мотопіхотної роти.

20 лютого 2021 року військовослужбовець загинув у пожежі, що сталася рано вранці у приміщенні взводного опорного пункту. Для опізнання тіла   проведено експертизу ДНК. Через три місяці після смерті, 27 травня  прах воїна поховали  на кладовищі  у селі Стара Рафалівка.

У військовослужбовця залишилися матір та молодший брат.

 

 … Читати далі

Абрамович Максим Олександровича (17.03.1994-26.03. 2021)

Максим Абрамович народився 17 березня 1994 року. В 2001 році  пішов у перший клас Дубровицької школи №2. За спогадами вчителів та однокласників: «…Був гарним учнем, активним спортсменом, вихованцем школи «Бойового гопака», представляв Дубровиччину на різних змаганнях». В 2010 році після закінчення   дев’яти  класів , поступив у  Харківський університеті. Розумний, щирий, відповідальний, небайдужий,  Патріот України.

З 2017-го по 2020 рік проходив службу в Збройних силах – за контрактом брав участь у бойових діях в зоні АТО. У грудні 2020 року, підписавши новий контракт, продовжив обороняти Україну.

Максим загинув 26 березня 2021 року в районі селища Шуми під Горлівкою на Донеччині внаслідок прицільного обстрілу російсько-окупаційних військ із мінометів калібру 82 мм, станкових автоматичних гранатометів і великокаліберних кулеметів позицій 10-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ.

Максим Абрамович , старший сержант ЗСУ – нагороджений відзнакою президента України «Учасник АТО» та медаллю «За звитягу та вірність». Йому  виповнилося лише  27 років .

Поховали Максима Абрамовича  30 березня 2021 року. У нього  залишилась мати.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №149/2021 від 7 квітня 2021 року старшого сержанта ЗСУ АБРАМОВИЧА МАКСИМА ОЛЕКСАНДРОВИЧА, нагороджено орденом “ЗА МУЖНІСТЬ” ІІІ ступеня.… Читати далі

Шершак Сергій Миколайович («Шерхан») (14.04.1965 – 02. 05. 2019)

Сергій Миколайович Шершак народився 14 квітня 1965 р. в  с. Чернеча Слобода, Буринського району, Сумської області. З 1972 по 1982 рік навчався в Чернече-слобідській школі, де і здобув повну середню освіту. З жовтня 1982 року по квітень 1983 рік навчався в автошколі «ДОСААФ» , здобув  спеціальность водій-електромеханік. 17 квітня 1983 року був призваний на строкову службу до Збройних сил України.

25 квітня 1983 року – водій в/ч пп 95843, 21 лютого 1984 року – зам. командира взводу в/ч пп 95843. 18 квітня 1985 року зарахований на строкову службу,   посада  – начальник киснево-зарядної станції в/ч пп 95843.

12 квітня 1991 року – начальник пункту технічного обслуговування 313 МСП в/ч 26045

З 28го грудня 1992 по 10 жовтня 1993 року – курсант Школи прапорщиків в/ч 28651 за фахом командир взводу по ремонту засобів РАО.

З 20-го березня 1997 року  по 5 грудня 2003 року проходив службу в в/ч А 1671 на посадах начальника П-246 та старшого техніка ТЛФ центру.

Проходив службу в Полку зв’язку у Рівному, звідти 18 листопада 2003 року  був звільнений у запас .… Читати далі

Попенко Юрій Миколайович («Борода») (4.02.1976-20.11.2020)

Юрій Миколайович Попенко народився 4 лютого 1976 року в м. Рівне. Навчався в ЗОШ №9. Після закінчення школи навчався в ПТУ №10 , спеціальність – електрозварювальник. Проходив строкову службу в Перевальному  Сімферопольського  району Автономної Республіки Крим. Працював різноробочим, одружився. Пізніше 17 років працював у Чехословаччині,  декілька років на  підприємстві «Кромберг енд Шуберт Україна” в Луцьку.

Служив  з перших років війни на Донбасі. Розпочав свою службу в одному з добровольчих батальйонів, а згодом перейшов на контрактну службу у в/ч А1246 (дорожньо-комендантський батальйон). Майже п’ять років перебував  на сході. За цей період кілька разів продовжував контракт.

Загинув увечері 20 листопада 2020 р під час супроводження колони військової техніки від наїзду цивільного авто на проїжджій частині однієї з вулиць м. Сєвєродонецьк.

Поховали Юрія в місті Рівне, де проживає його мама.

 … Читати далі

Лойчук Ігор Федорович (16.08. 1968-12.11. 2019)

Лойчук Ігор Федорович народився 16 серпня 1968 року в с.Крилів Корецького району Рівненської області .
Батько працював кіномеханіком. Мати працювала у місцевому колгоспі. У сім’ї було 4 дітей, Ігор – наймолодший.
У 1975 році Ігор пішов до 1 класу Крилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів , яку закінчив у 1985 році.  Навчався у льотно-технічному училищі м. Кіровоград, служив у збройних силах у Тамбовській області.
Після служби в армії працював різноробочим. У нього від двох шлюбів четверо дітей.
З 1 липня 2016 року служив за контрактом у військовій частині 1008 14 бригади. Прапорщик, майстер-номер обслуги. 14-а окрема механізована бригада. Син Юрій, як  батько,   з 2017 року служить за контрактом у військовій частині 1008 14-ої бригади.
Помер 12 листопада 2019 року через хворобу серця під час несення служби в районі с. Попасне, Новоайдарський район, Луганська область.
Похований у с. Крилів, Корецький район, Рівненська область.

Ошурко Михайло Михайлович ( 05.09.1998- 25. 01.2020)

Михайло Ошурко народивя  05.09. 1998 р., с. Кутин Зарічненського  району Рівненської області.  Закінчив Кутинську середню школу. У 2018 році був призваний на строкову службу. Після її завершення,  продовжив військову службу за контрактом. Як солдат- контрактник  направлений в зону ООС.

Розвідник – гранатометник відділення оптичної розвідки. Перебував на другій лінії бойових дій, в районі Попасної на Луганщині,  в/ч А2227.

На різдвяні свята був дома, у відпустці, після чого відбув у частину для подальшого проходження служби. 25 січня 2020 р. перестало битися серце воїна- захисника. Загинув   в зоні проведення ООС у Луганській  області в районі Попасної. Обставини загибелі військовослужбовця наразі невідомі.

Поховання солдата з військовими почестями у рідному селі.

 

 … Читати далі

Пруський Віктор Федорович (26.11.1970-9.12.2019)

Пруський Віктор Федорович народився 26.11.1970 року у м. Рівне. Навчався у ЗОШ №18. Після закінчення  школи Віктора  призвано на строкову службу, яку він проходив у 4-й розвідувальній роті 8-ї окремої бригади спеціального призначення . У 1989 році виконував завдання в Грузії. Звільнився із строкової служби 18.10.1990 року.

Віктор Пруський займався скелелазінням і гірським туризмом, піднімався в гори Кавказу та Карпат.

30.09.2016 року підписав контракт із 14-ою ОМБр. Служив на посаді оператора ПТРК, брав участь у бойових діях в районі Щастя. 25.01.2019 року термін контракту сплинув, Віктор Федорович ненадовго повернувся додому,    22.05.2019 р. знову пішов на контрактну службу.

Молодший сержант, командир бойової машини, командир відділення 14-ї окремої механізованої бригади, загинув 9 грудня увечері в районі селища міського типу Новотошківське Попаснянського району Луганської област. Смертельні осколкові поранення, що дістав під час підриву на невідомому вибуховому пристрої,  були не сумісні із життям. Йому було 49 років.

Похований у Рівному на Алеї Героїв Нового кладовища. Залишилися мати й сестра.

 … Читати далі

Капустян Олексiй Віталійович (1993.18.10 – 29.11.2019)

Сержант Капустян Олексій Віталійович (позивний Капуста) народився 18 жовтня 1993 року в селі Кринички Гощанського району Рівненської області. Навчався в Тучинській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті.

«У 2012-му році призваний на службу  у Збройні сили, демобілізувався у 2013 році. На війні Олексій з 2014 року. Неодноразово повертався додому, але поки ворог на порозі не міг залишатися осторонь і знову підписував контракт та вирушав на фронт. Воював в складі 2-го окремого батальйону територіальної оборони Рівненської області “Горинь”, потім у 30-й бригаді, 24-й ОМБр, 130-му окремому розвідбаті. Воював на Світлодарській дузі, поблизу Мар’їнки, в інших гарячих точках. Коли 24-у бригаду вивели на ротацію, Олексій вирішив залишитись за контрактом у 8 окремому батальйоні 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади, де  прослужив близько місяця. Командир  відділення протитанкового взводу роти вогненної підтримки  А 3029 , (А 4267),  чудовий воїн, що володів різними видами зброї, він був обережним, відповідальним, добре усвідомлював ризик і грамотно діяв на передовій.

29 листопада 2019 року, під час виконання бойового завдання  у районі населеного пункту Ужівка Новоазовського району Донецької,  отримав  від кулі снайпера поранення, несумісне із життям.… Читати далі

Дяченко Володимир Анатолійович (21.04.1987 – 23.03.2019)

Дяченко Володимир Анатолійович народився 21 квітня 1987 року в м. Житомир, навчався   у Вовковиївській ЗОШ I-III ступенів, у 2004 році закінчив даний навчальний заклад.

У 2005 році був призваний на строкову військову службу, звільнився зі служби в 2006 році.

З 16 травня 2006 року до 24 лютого 2007 року проходив службу за контрактом у в/ч А 3358.

28 серпня 2014 року  призваний на військову службу по мобілізації (третя хвиля). Брав участь в бойових діях у підрозділі 92-ої ОМБр. на посаді водія-механіка танка Т-64 поблизу міст Сєвєродонецьк та Лисичанськ Луганської області.

25 вересня 2015 року звільнений у запас.

У 2016 році старший солдат запасу Дяченко В. А. знову підписує контракт зі ЗСУ.  Службу проходить в 14-ій ОМБр в танковому батальоні на посаді водія-механіка танка.

23 березня 2019 року Дяченко Володимир Анатолійович помер від раптової зупинки серця.

 … Читати далі

Кондратюк Руслан Васильович (2.10.1981 – 15.02.2019)

Кондратюк Руслан  народився 2 жовтня 1981 року в с. Війниця Млинівського району Рівненської області, де й постійно жив. У 1988 році розпочав навчання у Війницькій неповній середній школі, яку закінчив 1997 року. Мав добрі та відмінні знання, любив алгебру, біологію, захоплювався спортом.  Вступив до Мирогощанського аграрного коледжу, що в Дубенському районі Рівненської області, який закінчив у 2002 році.

Трудовий шлях розпочав у місцевому сільськогосподарському підприємстві СВК «Нове життя», де працював помічником комбайнера, водієм, комбайнером, слюсарем та бригадиром тракторної бригади. У 2003 році одружився, у шлюбі народилося двоє діток: син Святослав та донька Діана.

У 2015 році влаштувався на заводі «Кромберг енд Шуберт Україна», що у селі Рованці Волинської області.

2 листопада 2018 року заключив контракт зі Збройними силами України. Військову службу проходив у мотопіхотному батальйоні 24-ої окремої механізованої бригади.

У п’ятницю, 15 лютого 2019 року,  в зоні проведення операції Об’єднаних сил під час виконання бойового завдання в Донецькій області Руслан Кондратюк з 24-ої окремої механізованої бригади імені Короля Данила загинув.

Залишились батьки, сестра, дружина і двоє дітей.… Читати далі