Бережний Олександр Володимирович (08.11.1989-28.04.2023)

Бережний Олександр Володимирович народився 08. 11.1989 у місті Рівному. У  1993 р.у віці трьох років пішов до садочка, число 40. У  1996р – Олександр став першокласником школи № 20, де провчився до 9 класу. У 2003 році  перейшов у школу №23, яку закінчив у 2006 році.
З 2006 року  по 2007 рік навчався у Рівненському професійному ліцеї за спеціальністю «Слюсар з ремонту автомобілів». Після навчання відразу пішов працювати.

У 2009 році – одружився. Згодом народилася донечка Ангеліна, яку він обожнював. А через 5 років народився синочок Микита. Діти для нього були найбільшим щастям.
Декілька років поспіль чоловік їздив на заробітки. До війни Саша працював на фірмі по виготовленню пам’ятників. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Олександр перебував у тероборонів м.Рівного.   А вже в лютому 2023 року отримав повістку і  відразу почав проходити медогляд.
27 лютого його мобілізували. 28 лютого зранку їх зібрали і повезли на навчання у Житомир, 95 десантно-штурмова бригада військової частини А 1910. Навчання тривало трохи більше місяцяі .… Читати далі

Самчук Олесь Олександрович (01.04.2002-11.03.2024)

Олесь народився у Рівному 1 квітня 2002 року. Ходив до дитячого садочка № 7. У 2008 році переїхав жити до Здолбунова, де й пішов до першого класу початкової школи № 7. Закінчивши її перейшов вчитися до ЗОШ № 6, міста Здолбунів. У 2017 році у віці 40 років померла мама Олеся і він переїхав жити у Рівне до двоюрідної бабусі та пішов навчатися у 10 клас Рівненської ЗОШ № 9. Закінчив школу у 2019 році та вступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на професію «Кіно та телеоператорство».

У 2023 році захистивши диплом бакалавра, Олесь пішов добровольцем на війну у 12 бригаду спеціального призначення АЗОВ Національної гвардії України пообіцявши помститися за свого найкращого друга Єгора Муху, що загинув у травні 2023 року. В пам’ять про маму та її першу збірку віршів, яка називалася «Каркаде» обрав собі позивний Каркаде.

Олесь був багатогранною людиною, хотів все спробувати. Ходив на багато гуртків і здобував призові місця на змаганнях з різних дисциплін (бальні танці, дитяча залізниця, трекове атомобілемоделювання, паркур, спортивний туризм, гра на гітарі).… Читати далі

Овдійчук Ян Юрійович (11.06.1992 – 07.03.2023)

Овдійчук Ян Юрійович народився 11.06. 1992 року в місті Сєвєродонецьк, Луганської області. До дитячого садочку , Ян не ходив, зростав у колі люблячої сім’ї : тата, мами та молодшого брата. У вересні 1997р. пішов навчатися у експериментальний- підготовчий клас Сєвєродонецької гімназії. Згодом перевівся у Сєвєродонецький багатопрофільний ліцей, який закінчив у 2008 році. Отримав атестат про повну загальну середню освіту. Дуже гарно давалися предмети : англійська мова, німецька, фізична культура, захист Вітчизни, основи безпеки життєдіяльності. Погано давалася російська мова..

01.09. 2008 р. Ян вступив до технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля м. Сєвєродонецьк.

Строкову службу, проходив у 2011 – 2012 рр, служив у спецназі в Криму. Отримав схвальну характеристику. 30. 06. 2014 р. закінчив навчання та отримав диплом за кваліфікацією бакалавр з «Економіки підприємства». У 2014 р. Ян разом з батьком займався підприємницькою діяльністю .

У 2015 – 2016 рр. перебував на службі в АТО, в 40 – й артилерійській бригаді. За цей період . отримав посвідчення: “Класного спеціаліста ЗСУ” та звання молодший сержант.… Читати далі

Загоройчук Максим Олександрович (13.04.1995 – 14.02.2024)

Максим Загоройчук народився 13 квітня 1995 року у місті Рівне. Навчався у місцевій 25 школі, а за тим у 13-й. Після закінчення — влаштувався працювати комірником на підприємство “МК-Трейд”. Максим не мав досвіду військової служби, був абсолютно не військовою людиною. Проте, коли у квітні 2023 року отримав повістку, не став відмовлятися.

Максим вірив, що зовсім скоро повернеться додому, і обов’язково з перемогою. Налаштовував і себе і близьких людей тільки на позитив.

Саме таким — усміхненим та позитивним — пам’ятатимуть Максима друзі, знайомі. А для рідних — батьків та брата — він на завжди залишиться найдобрішим, щирим та найріднішим Янголом…

28-річний молодший сержант Максим Загоройчук загинув під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини 14 лютого 2024 року на Луганщині…

Прощання із Героєм відбулося 20 лютого, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховали його на кладовищі “Нове”..

Читати далі

Власенко Максим (?? -10.08.2023)

Максим Власенко народився у Рівному. Навчався в ЗОШ, число 10. Після закінчення навчання вступив до університету водного господарства, здобув освіту економіста у НУВГП, а за тим іще й юридичну освіту. Проте знайшов себе в іншій справі – вів підприємницьку діяльність, працював далекобійником.

Надзвичайно добрий, чуйний, відповідальний Максим просто не міг залишатися осторонь. Він звик робити так, аби виконати обіцянку, навіть якщо для цього потрібно було зробити неможливе. І робив це – у квітні 2023 року, щойно отримав виклик, одягнув однострій та підписав контракт із ЗСУ.

Під час служби Максим зарекомендував себе, як справжній професіонал, отримав чергове звання – лейтенант, статус учасника бойових дій. Навіть проговорював із військовим керівництвом можливість продовжити службу в армії після завершення війни. А ще мріяв про життя після нашої перемоги..Та на жаль, сталося інакше – 40-річний лейтенант Максим Власенко загинув 10 серпня 2023 року в наслідок авіаційного удару в районі населеного пункту Вільшана Харківської області.

Поховали Героя в Рівному на кладоівищі “Нове”

Читати далі

Кур’янік Мирослав Іванович (04.06.1989-07.08.2023)

Мирослав Кур’янік народився у Рівному. Опанував фах кухаря, певний час працював за спеціальністю. Але згодом перекваліфікувався у будівельника. Працював і в рідному місті, і за кордоном. Саме там і застав початок повномасштабного вторгнення.

Проте відразу сказав рідним, що не має права залишатись там. Він повернувся і став на захист своєї Батьківщини..

Він радів, коли бачив, що дружина і син у відносній безпеці, що у рідному місті спокійно… Тоді як сам віддавав всього себе для наближення перемоги…

Основним місцем дислокації частини Мирослава була Хмельниччина, але загинув він на Херсонщині.

Мирослав був розвідником і вони постійно проводили операції на лівому березі Дніпра. Того дня вже сплавлялися по одній із приток, коли їхній човен натрапив на ворожу міну.

Мирослав був біля стерна й загинув. Ще одного воїна контузило, інших порозкидало, але їх вдалося врятувати.

7 серпня Ірині повідомили, що чоловік зниклий безвісти. А вже 10 серпня 2023 року 34-річного молодшого сержанта Мирослава Кур’яніка знайшли загиблим поблизу села Козачі Лагері Херсонської області…

Прощання із Героями відбудеться 13 серпня, на майдані Незалежності.… Читати далі

Друзь Костянтин Володимирович (позивний “Ейс” ) (01.02.2000 -12.03.2022)

Народився 1 лютого 2000 року в м. Рівному. Закінчив Рівненський НВК «школа-ліцей» № 12. Починаючи з 2017-го року, брав активну участь у військових операціях на сході України З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну разом із своїм шкільним товаришем Віталієм Семчуком перебував на передовій. Сержант, проходив службу у складі окремого загону спеціального призначення «Азов» НГУ .

Головний сержант – командир 3-го відділення навчального взводу навчальної роти батальйону вишколу особового складу окремого загону спеціального призначення «Азов» НГУ, загинув у ході російського вторгнення в Україну у 2022 році, Костянтину Друзю тепер назавжди 22.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов’язку нагороджений орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) .

Друзю Костянтину Володимировичу присвоєно звання “Почесний громадянин міста Рівного” (посмертно)

Читати далі

Козлишин Тарас Миколайович (псевдонім “Караєв”) (24.05.1980 -25.02.2022)

Козлишин Тарас Миколайович народився 24 травня 1980 р. у м. Рівне. Навчався у ЗОШ № 23, потім – у Рівненському ліцеї-інтернаті. З 1997 до 2002 навчався у Рівненському інституті слов’янознавства Київського славістичного університету на факультеті міжнародних відносин за спеціальністю «Міжнародне країнознавство».

У 2002 р. вступив у Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка на факультет «Міжнародні відносини». Певний час працював у Національній службі посередництва та примирення.
З 2004 р. продовжує навчання в Німеччині у Вюрцбурзькому університеті Юліуса Максиміліана.
Учасник мітингів на підтримку Помаранчевої революції у Брюсселі.
У 2007 р. повертається в Україну – працює в сімейному бізнесі.
Активний учасник Майдану та автомайдану.
Після російської анексії займається волонтерською діяльністю, активний учасник політичних акцій.
У 2015 р. проходить вишкіл у Добровольчому батальйоні ОУН. Приймає участь у бойових діях в складі батальйону як рядовий, стрілець, кулеметник, розвідник. Тричі отримує поранення.
З грудня 2015 р. – командир резервної сотні «ОУН-Прикарпаття», керівник навчального вишколу. З серпня 2016 р. – заступник голови проводу добровольчого руху ОУН з політичних питань.… Читати далі