Щербан Раїса – Сторінка 27 – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Іванюк Сергій Олександрович (20.01.1999-31.08.2023 )

Іванюк Сергій Олександрович народився 20.01.1999 р. у м.Рівне, Рівненської області. У 2014 році отримав свідоцтво про здобуття загальної середньої освіти в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 м.Рівному, Рівненської області.
З 2014 по 2018 роки Сергій навчався у Рівненському технічному фаховому коледжі НУВГП та отримав диплом за спеціальністю «Монтаж обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва».
Після закінчення коледжу Сергій вступив до Національного університету водного господарства та природокористування, де у 2020 році здобув бакалаврський рівень вищої освіти за спеціальністю «Автоматизація та комп’ютерно – інтегровані технології».
З 2019 по 2021 рік навчався на військовій кафедрі при Національному університеті водного господарства та природокористування де здобув звання молодшого лейтенанта.
Затим Іванюк С.О. пройшов відбір до компанії «HOVER» у якій будував житлові будинки за допомогою 3D моделювання. Сергій був мудрою, зваженою, привітною, позитивною людиною, мав вірних друзів та плани на майбутнє.
Рідні, близькі та побратими воїна характеризують його як відданого патріота своєї країни, надійного та сумлінного друга.
25 квітня 2023 року Сергій був мобілізований до Збройних сил України, як молодший лейтенант.… Читати далі

Пруцков Олег Олександрович, позивний “Парус” (08.02.1998- 29.08.2022)

Олег Олександрович Пруцков народився в офіцерській сім’ї 08.02.1998р. в м. Костопіль. У 2004р. пішов до 1 -го класу в Костопільську ЗОШ № 3. Закінчивши 1-й клас переїхав до м. Кременчук Полтавської обл., в зв’язку з подальшим проходженням служби батьків. Навчався в Кременчуцькій ЗОШ № 20. Навчався добре, завжди був очільником всіх шкільних заходів. У 2015р. закінчив школу з середнім балом атестату 10. Влітку вступив до Львівського політехнічного університету на спеціальність «Атомна енергетика», на державну форму навчання. Закінчивши 1- й курс, вирішив, що це не його забрав документи і повернувся додому. Обмірковуючи подальше життя зважився піти на контрактну службу в ЗСУ. Письмову згоду взяв у батальйоні охорони м. Рівне. Пройшов навчання і восени вибув зі своїм підрозділом в зону АТО, на той час Олегу було 18 років. Повернувся назад у квітні 2017р.. А далі будло рішення навчатися у Національній академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного м. Львів. Склавши успішно всі екзамени, почав навчатися за військовою спеціальністю « Морально – психологічне забезпечення військ».… Читати далі

Курильчик Олександр Володимирович (03.02.1986-30.10.2023)

Олександр Курильчик народився 3 лютого 1986 року і постійно проживав у місті Березне. Навчався в Березнівській загальноосвітній школі № 2, а з 7 по 11 клас в Березнівському економіко-гуманітарному ліцеї, який закінчив в 2000 році. У 2009 році закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» за спеціальністю «Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів» та здобув кваліфікацію інженера-механіка.
15 березня 2022 року Олександра призвали на військову службу. Солдат Курильчик Олександр Володимирович служив у лавах Збройних Сил України.
Брав безпосередню участь у бойових діях на території Донецької області в складі 68-ої окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Після поранення за станом здоров’я був переведений у інженерні війська.
Наказом Міністра оборони України від 21.03.2023 № 301 нагороджений відзнакою Міністерства оборони України медаллю «За поранення».
Після тривалого лікування у госпіталі 30 жовтня 2023 року Олександр помер.

Поховали на Алеї Слави міського кладовища в урочищі «Лукавець»
У захисника залишилися мама Раїса Андріївна, дружина Наталія, син Артем, сестра Наталя.

Чубай Юрій Миколайович (28.06.1977-29.05.2023)

Юрій Чубай народився 28 червня 1977 року у селі Моквин на Березнівщині. З 1984 року по 1992 рік навчався в Моквинській середній школі. У свій час працював будівельником на місцевій паперовій фабриці. У 2014-2015 роках Юрій захищав Батьківщину під час АТО. Після повномасштабного вторгнення росіян старший солдат Чубай Юрій Миколайович, навідник танкового батальйону з березня 2023 року перебував у лавах Збройних Сил України.

Серце солдата не витримало фізичних та психологічних навантажень. 29 травня 2023 року Юрій помер. У Юрія залишилася дружина донька та син. А запам’ятали його як надзвичайно доброго чоловіка, батька, турботливого сина.
У Свято-Михайлівському храмі села Моквин відбулася заупокійна служба за захисником. Поховали на місцевому кладовищі рідного села Моквин.

Публікації про Чубая Ю.

Стьопін Микола Васильович (18.01.1982-13.09.2023)

Микола Стьопін народився 18 січня 1982 року і постійно проживав у селі Моквин. У 1999 році закінчив Моквинську загальноосвітню школу. У 2000 році здобув кваліфікацію електрослюсар (будівельний) у філії вищого професійного училища № 1 міста Костопіль.У свій час працював електромонтером та пресувальником Моквинської паперової фабрики, охоронцем в магазині «Супермаркет» Березнівського міськкооппродторгу.

18 травня 2022 року Миколу мобілізували на військову службу до військової частини А 4152, служив стрільцем-помічником гранатометника. Захисник боронив Україну на Херсонщині.

13 вересня 2023 року під час перебування у відпустці на лікуванні Микола Васильович помер у рідному селі Моквин. Серце захисника не витримало фізичних та психічних навантажень хоча мав намір підлікуватися, набратися сил для боротьби з окупантами. Односельчани запам’ятали Миколу як надзвичайно доброго чоловіка, люблячого батька, турботливого сина.

Заупокійна служба за захисником відбулася у Свято-Михайлівському храмі села Моквин.
У померлого захисника залишилася мама та два сини.

Музичук Юрій Степанович (29.04.1974-10.11.2023)

Народився Юрій 29 квітня 1974 року в селі Нападівка Ланівецького району Тернопільської області. 1989 році закінчив 8 класів Борщівської загальноосвітньої школи Тернопільської області. З вересня 1989 року по червень 1992 року навчався в Борщівському середньому професійно-технічному, де здобув спеціальність муляр-монтажник залізобетонних конструкцій, електрозварювальник.
З червня 1992 року по квітень 1994 року проходив строкову військову службу у Збройних Силах України. Після проходження строкової військової служби довгий час працював електрозварювальником на Тернопільщині та в місті Кривий Ріг..
Після одруження з 2004 року Юрій проживав на Березнівщині в селі Зірне. Юрій був надзвичайно доброю людиною, опорою в сім’ї. Він старанно працював та допомагав односельцям. В юності писав вірші. Мав гарний голос, дуже любив співати українські пісні.
з вересня 2022 року солдат механізованої роти Юрій Музичук захищав Батьківщину у лавах Збройних Сил України. 49-річний солдат військової служби Юрій Степанович Музичук загинув 10 листопада 2023 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі н.п. Куп’янськ Харківської області.

У полеглого захисника залишилися мама Ярослава Миронівна, дружина Людмила Сергіївна, дочка Юлія, дев’ятирічний син Ілля, внук Сергій та внучка Дарина.… Читати далі

Бриж Юрій Володимирович (26.08.2001-17.09.2023)

Народився Юрій в багатодітній родині колгоспників у с. Тріскині. Крім нього в родині Брижів зростало ще 10-ро дітей: шестеро доньок та четверо синів. Тато Юрка раптово помер коли йому було лише 9 років і мамі довелося самотужки піднімати велику родину. Мама працювала в колгоспі дояркою, підробляла ще на інших роботах, намагаючись максимально забезпечити сім’ю. З 2007 по 2015 роки Юрій навчався у Тріскинській ЗОШ. Був дуже спокійним, добрим, сором’язливим хлопчиком та старанним учнем. Після занять у школі, хлопець любив грати у футбол, захоплювався машинами, і технікою.. У 2016 році Юрій вступив до Київського транспортно-економічного фахового коледжу Національного транспортного університету, де він здобуває кваліфікацію молодший спеціаліст “Механік”. Під час навчання в коледжі, Юра проходив практику на СТО АТГ.

. Закінчивши навчання, Юра пішов працювати на СТО, де займався автомобілями . Попередньо зі своїм колегою по роботі, брали участь в автоперегонах, де він виступив на своєму “Жужику”. Юрчик завжди мріяв жити щасливим життям, займатись улюбленою справою, ремонтувати автомобілі найвідоміших марок.

З початком повномасштабної він разом зі своїм братом Дмитром добровільно пішли захищати країну.… Читати далі

Приступа Андрій Леонідович (13.12.1998 – 06.06.2023)

Народився Андрій в с.Тріскині. Зростав у багатодітній сім’ї і був третьою дитиною із чотирьох. З 2005 по 2016 роки навчався у Тріскинській ЗОШ. Сім’я Приступей брала активну участь у житті громади: у сімейних перегонах та конкурсах де отримували нагороди та призові місця.

«Андрійко був найсвітлішою та найдобрішою людиною, яку я знала. Був патріотом своєї країни та вірив у перемогу. Він пишався старшим братом Ростиславом, оборонцем Маріуполя, який отримав тяжке поранення та був у полоні. Андрій завжди вірив, що Ростя стане на ноги. Так і сталося, але Андрійко вже цього не побачив. Його змалечку мама вчила робити добро та казала, що йому зарахується у «торбинку добрих справ». І потім Андрійко всіх цьому навчав. Він був життєрадісним, мав багато планів на життя, проте ця клята війна забрала його. Він назавжди залишиться нашим Героєм!» – розповіла кохана загиблого воїна Валерія Поліщук.

6 червня 2023 року Андрій Приступа загинув в районі н.п. Дружба, Донецької області. Під час виконання бойового завдання зазнав смертельного осколкового поранення внаслідок ворожого обстрілу.… Читати далі

Войтюк Дмитро Вікторович, позивний «Чечен» (03.01.1993-03.06.2023)

Народився Дмитро у місті Сарни.З 2000 по 2010 роки навчався у НВК «Школа-колегіум» ім.Т.Г.Шевченка. Ще маленьким Дмитро захопився футболом, у школі- баскетболом . Батьки дбали про сина, як могли. Особливо Дмитро поважав і любив тата. От тільки у 17 років Дмитру довелося провести його в останню путь. Тоді підтримкою хлопця став рідний дядько, якого Діма дуже поважав. Підвищене відчуття патріотизму в нього було завжди.

У випускному класі Дмитра захопив бойовий гопак. Згодом, він стає чемпіоном України з бойового гопака. З 2010 по 2011 роки Дмитро навчався у ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей» за професією “Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування”. А потім продовжив навчання у Мирогощанському аграрному фаховому коледжі. З 2013 по 2016 рік навчався у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за спеціальністю «Енергетика сільськогосподарського виробництва». Під час навчання в університеті брав участь у всеукраїнських спортивних змаганнях мав призові місця. Майстер спорту з хортингу, але найбільше юнак захоплювався боксом. Постійні тренування, які не лише навантажували, але і мотивували працювати над собою. Вже скоро Дмитро став кандидатом у майстри спорту із боксу, чим дуже пишався. Супроводжувала… Читати далі

Рибачок Тарас Володимирович (10.12.1995 – 28.05.2023)

Народився Тарас у м. Сарни, тут і проживав. З вересня 2002 року до червня 2013 року навчався у Сарненському НВК «Школа-колегіум» ім. Т.Г.Шевченка, де здобув повну середню освіту. З першого класу займався греко-римською боротьбою та виборював призові місця на змаганнях. У вільний час любив паяти мікросхеми з маленьких резисторів, чіпів і конденсаторів. З вересня 2013 року навчався на денній формі навчання в Рівненському НУВГП на факультеті «Водного господарства», по спеціальності «Гідротехніка, водні ресурси». В 2015 році був переведений на заочну форму навчання цього ж університету.

З 28 вересня 2020 року по серпень 2022 року працював поліцейським роти №5 з обслуговування міста Сарни Управління патрульної поліції Рівненської області

13 грудня 2022 року не вагаючись став до лав ЗСУ. Був військовослужбовцем 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. За посадою – розвідник-навідник. Мав позивний Таро. У бою за Україну Тарас загинув 28 травня 2023 року в районі н. п. Іванівське Бахмутського району Донецької області. Йому було лише 27 років.

У Героя залишилися батьки: тато Володимир Іванович, військовослужбовець в/ч А0153, мама Надія Дмитрівна, провідний бібліотекар Сарненської центральної бібліотеки, молодший брат Святослав, курсант Одеської академії та молодша сестра Злата, учениця 8 класу Сарненського ліцею «Лідер».… Читати далі