Віталій народився 28 вересня 2002 року у м. Сарни. Навчався у НВК «Школа-колегіум» ім.Т.Г.Шевченка (нині ліцей№1). По закінченні школи продовжив навчання у Сарненському ВПУ№22, де здобув спеціальність кухаря.

Веселий, кмітливий, радісний хлопець, хороший спортсмен, адже дуже захоплювався футболом. Був завжди чесним і справедливим, завжди відстоював правду, бо був, по-справжньому, мужнім патріотом своєї держави. За прикладом батька, у липні 2019 року, вступив до лав Збройних Сил України. А у 2022 році Віталій закінчив Національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного.

З перших днів повномасштабного вторгнення ворога на нашу землю, Віталій боронив Київ, був командиром взводу 23-ої механізованої роти. А у 2023 році боронив одну з найгарячіших точок фронту – м. Бахмут.

Про Віталія згадують, як про надзвичайно добру, порядну людину, він ніколи не кидав у біді ні друзів, ні побратимів. Йому ж тепер навіки 22… Попереду були мрії жити, будувати сімʼю з коханою людиною, але війна руйнує плани, зупиняє життя… «Космос» – так його звали побратими, повернувся додому на щиті. 17 лютого 2024 року життя Захисника обірвалося – під час виконання бойового завдання, внаслідок артилерійсько-мінометного обстрілу в околицях селища Терни Лиманської міської територіальної громади Донецької області.… Читати далі

Народився Сергій 11 вересня 1983 року у м.Сарни тут і проживав. Навчався у Сарненській ЗОШ №3 (нині гімназія), далі продовжив навчання у Сарненському ВПУ-22, де здобув кваліфікацію «електромонтера, водія автотранспортних засобів». Після завершення навчання в училищі, був призваний на строкову військову службу, але через хворобу його комісували. Сергій дуже любив техніку і його пристрастю був ремонт телевізорів, утюгів, радіотехніки та ін. Також був справним будівельником, на будовах міг виконати будь яку роботу – міг і плитку положити, і фундамент залити, і покрівлю встановити. Дуже любив домашніх тварин. Біля його будинку завжди мали прихисток декілька собак та котів.

Сергій був одружений, з дружиною виховували двох діток, але сімейне життя не склалося і вони розлучилися. Останні роки працював на будовах як в Україні так і за кордоном.

10 серпня 2024 роки, на Харківському напрямку, життя Захисника трагічно обірвалося. Рішучий, впевнений, простодушний, щирий та відважний, таким назавжди залишиться Сергій Твердий у памʼяті рідних та близьких.

У Героя залишилися батьки, сестри та синочки.

Поховали захисника на Алеї Героїв у м.Сарни.… Читати далі

Народився Петро Петрович 12 липня 1973 року у м.Сарни Рівненської області. З дитинства любив рибалити. У 1988 році закінчив Сарненську середню школу №3 та здобув неповну середню освіту. З 1988 по 1991 роки навчався у Сарненському ПТУ-22 (нині ВПУ-22) де здобув спеціальність «тракторист-машиніст». По завершенню навчання одразу влаштувався на Сарненський ремонтно-механічний завод на посаду слюсаря з ремонту двигунів 1-го розряду. Але невдовзі був звільнений, у зв’язку з призовом на військову строкову службу (1991-1994).

В період з 1994 по 2009 роки працював у УМВС України, служив в органах внутрішніх справ лінійного відділення м.Сарни Львівської залізниці. Згодом одружився. З дружиною Вітою Володимирівною виховували доньку та сина.

У 2008 році Петро Петрович закінчив Львівський державний університет внутрішніх справ і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста. З 2009 році, за станом здоров’ям, був вимушений піти на пенсію. В той час, маючи більше вільного часу, любив майструвати різні дрібнички.

З 01.03.2024 року проходив військову службу за мобілізацією осіб рядового складу у військовій частині А0153 на посаді навідника І-го взводу роти охорони.… Читати далі

Народився Тарас 6 січня 2001 року у м. Сарни, проживав по вулиці Дослідна станція. Навчався у Сарненському ліцеї №1 ім. Т.Г.Шевченка. Після школи продовжив навчатись у ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей», який закінчив у 2017 році та отримав спеціальність «слюсар із ремонту автомобілів». З дитинства захоплювався риболовлею, був опорою для сім’ї.

У 2019 році Тарас підписав контракт до лав ЗСУ та прийняв присягу на вірність народу України. Був учасником АТО та ООС де проявляв свою мужність та хоробрість, проходив службу за контрактом у лавах 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, як снайпер-стрілець на псевдо Пітон.

Шлях воїна Тарас почав ще у 2019 році, підписавши контракт із ЗСУ. Був учасником АТО та ООС, де проявляв свою мужність та хоробрість. Коли почалося повномасштабне вторгнення, з 25 лютого по 22 вересня 2022 року, брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Перебував у різних гарячих точках. У Харківській області Тарас отримав поранення, після реабілітації повернувся на службу.… Читати далі