Революція гідності. Війна. Рівненщина

Акінін Олександр народився 28 серпня 2002 року в селі Гільча Друга Рівненського району (до 2021 р. – Здолбунівського району). Навчався в Здолбунівській ЗОШ № 6.  В подальшому закінчив Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту.

Був гравцем Здолбунівської команди з американського футболу «Здолбунівські Орли».

Після закінчення вищого професійного училища залізничного транспорту, відразу ж уклав контракт зі ЗС України. Військову службу за контрактом проходив в 24 ОМБр.

Загинув 14 березня 2022 року у боях з агресором під Лисичанськом в Луганській області.

29 березня 2022 року захисника поховали у рідному селі Гільча Друга.

29 березня своє співчуття висловили Міжнародна федерація американського футболу та міжнародні спортивні інтернет-видання.

Указом Президента України від 08 травня 2022 року № 323/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Акініна Олександра Олександровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Детальніше

Владислав народився 16 травня 2001 року в Рівному. Вчився в рівненській  ЗОШ №27, закінчив 9 класів.   Продовжив навчання у військовому закладі — Острозькому ліцеї із посиленою військово-фізичною підготовкою. Потім  навчався в Одеській  академії .

Владислав захоплювався   спортом. У шкільні роки займався плаванням, мав перший дорослий розряд. Згодом   додалися ще й бокс, футбол, кросфіт.  16 квітня 2022 року лейтенанту Владиславу Гудачеку виповнився 21 рік, а 25 квітня він загинув.

Поховали Владислава Гудачека у Рівному на кладовищі «Нове,  алея Героїв

“За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” УКАЗом  ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №384/2022  нагороджено

орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня лейтенанта ГУДАЧЕКа  Владислава Олександровича (посмертно)

Гудачек Владислав Олександрович. – почесний громадянин м. Рівного (Рішення Рівненської міської ради №2408 від 22.08.2022);… Детальніше

Олександ Кулик народився  7 грудня 1996 року в  м. Рівне.  Навчався в ЗОШ №27, закінчив школу з відзнакою,  навчався у Львівському  університеті,  спеціальность“Економічна теорія” економічного факультету. У  2014 році , не досягнувши 18 років,  воював добровольцем в АТО. У 2018 році підписав контракт на військову службу у  лавах Збройних сил України. У 2022 році  знову встав до оборони України.

Загинув у бою на Донеччині. Йому було 26 років.

Поховали Олександра Кулика в Дубно, на малій батьківщині його матері.

“За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” Указом Президента України №384/2022 лейтенанта ГУДАЧЕКА Владислава Олександровича нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)

Кулик Олександр Леонідович- почесний громадянин м. Рівного  (Рішення Рівненської міської ради №2408 від 22.08.2022)

У Рівному в мікрорайоні Боярка вулицю, на якій жили побратими Олександр Кулик та Владислав Гудачек, перейменували на їхню честь. 13 лютого 2024 року на цій вулиці відкрили пам’ятний знак полеглим Героям.… Детальніше

Поліщук Іванна Володимирівна народилася 09.06.1999 в с. Бродів  колишнього Острозького  району Рівненської області. Закінчила Бродівську ЗОШ I-II ст. Згодом Шепетівське медичне училище.

Іванку та її рідного брата родина Поліщуків взяла у свою сім’ю, замінивши їм батьків. Дівчина змалечку була бойовою, могла постояти і за себе, і за інших. Змалечку Іванка співала у церковному хорі, читала акафіст на літургіях.

В Шепетівському коледжі на Хмельниччині Іванка здобула освіту медсестри. Навесні 2019 року дівчина вирішила стати бойовим медиком. Місцем служби обрала 80 десантно-штурмову бригаду зі Львова.  Молода активістка часто брала участь у спортивних змаганнях серед військових. Ще до початку повномасштабного вторгнення Іванка із побратимами виїхала на Херсонщину.

. Старший солдат, проходила військову службу за контрактом на посаді бойового медика підрозділу безпосередньо на передовій

Загинула 25 лютого 2022 року в Херсонській області під час обстрілу медичної бригади, яка прямувала надавати допомогу пораненим^].  Іванні було лише 23 роки. Похована 4 березня 2022 року у рідному селі.

Нагороджена орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[… Детальніше

Сергій Поліщук народився та виріс у Рівному, після закінчення 9 класів 27 школи вступив у ПТУ №1, де отримав фах програміста.

Строкову службу  проходив у Президентському полку . Згодом повернувся додому в Рівне. Працював торговим агентом та експедитором. Коли на українську землю ступила ворожа навала, Сергій не став чекати повістки чи призову — пішов в ЗСУ добровольцем. 15 квітня 2022 року під час виконання бойових завдань старший солдат Поліщук Сергій загинув у  Новоайдарівському районі  Луганської області . Захиснику був 31 рік. У нього залишилися батьки та молодший брат. Поховали Сергія  Поліщука в Рівному.

Публікації про Поліщука С.

Рівне – у сльозах, люди – на колінах: в останню путь сьогодні проводять двох Захисників України (ФОТО)

Прощання з Героями  (Поліщуком  Сергієм  Сергійовичем  і Ткачуком Дмитром Миколайовичем  ) почалося о 10:00 на майдані Незалежності.

Спогади

«І ще одна зірочка засвітилася в Небесах…  Зірочка нашого Сергійка… Доброго, щирого, завжди усміхненого, готового допомогти, навіть узяти на себе провину іншого. Справжній товариш, люблячий, турботливий син і внук, Старший Брат, вірний захисник нашої України», – так про Сергія згадує його знайома Людмила Коверзнєва.… Детальніше

Андрій Кошурко народився 17 березня 1991 року в селі Мочулище Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району).   В 2008 році закінчив Мочулищенську ЗОШ. Після школи вступив до Харківського Національного університету цивільного захисту України, який закінчив у 2013 році.

З 2015 року Кошурко А.В. перебував на посаді начальника піротехнічного відділення групи піротехнічних робіт Навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України.

Протягом 2016 року  у складі піротехнічного розрахунку від Навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області. За його участю в зоні проведення антитерористичної операції Станично-Луганського району Луганської області було очищено від вибухонебезпечних предметів близько 31 га території, виявлено та знищено понад 160 одиниць боєприпасів.

Він був начальником частини гуманітарного розмінування, майор служби цивільного захисту. Від початку наступу російських окупантів Андрій Кошурко постійно здійснював збір, вилучення, ліквідацію вибухонебезпечних предметів та снарядів, які залишились після ворожих обстрілів.

16 квітня 2022 року під час чергового бомбардування Харкова військами рф і вилучення смертоносної зброї трагічно обірвалося життя 31-річного Андрія Кошурка.… Детальніше

Алексєєнко Денис народився 29 травня 2003 року в м. Костополі . Навчався в загальноосвітній школі №4 м. Костополя. У 2020 році вступив до Костопільського фахового медичного коледжу Рівненської медичної академії. У 2022 році був студентом 2-го курсу відділення «Акушерська справа».
Стрілець-санітар 1-го відділення 2-го стрілецького взводу з охорони та оборони об’єкту №9 15-го окремого батальйону Національної гвардії України. Загинув 14 березня 2022 року при виконанні військового обов’язку в Антополі від авіаційного ракетного удару по телевежі.
17-го березня 2022 року похований у Костополі.
У Дениса залишилися мама та дві сестри.

Йому посмертно присвоїли «Почесний студент» коледжу.

Указом Президента №255/2022 від 17 квітня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» солдата Алексєєнка Дениса нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Детальніше

Пінчук Руслан народився 26 серпня 1988 року у селі Берестя Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району).

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну був мобілізований та перебував на передовій.

Загинув Руслан 17 квітня 2022 року, захищаючи Україну від російських окупантів, під час бойових дій в районі населеного пункту Співаківка, що на Харківщині.

 Поховали загиблого Руслана Пінчука 24 квітня 2022 року в селі Берестя Дубровицької міської громади.

Указом Президента України від 11 травня 2022 року №328/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Пінчука Руслана Григоровича  нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).… Детальніше

Степан Степанович  Пашко народився

Навчався у ЗОШ , число 2 м. Вараша, пізніше – у школі Старої Рафалівки.Працював монтажником  у “ПТЕМ-ІНЖИНІРИНГ”. 26 лютого  вступив до лав Збройних Сил України. Його підрозділ був направлений до міста Макарів на Київщині задля підсилення Української Армії.
4 березня  під час артирелийського обстрілу російськими військами отримав поранення  несумісні з життям.

У Степана Пашко залишилися дружина та три дочки.

 

 … Детальніше

 Тарас Годунок  народився 28 червня 1981 року в селищі Володимирець Рівненської області. Навчався у  Володимирецькій середній школі №2 (нині Володимирецький ліцей «Колегіум»). Закінчив навчання в 1998 році. Навчався у Нікопольській технічній школі Дніпропетровської області. Отримав спеціальності кранівника- стропольщика, водія.

27 квітня 2000 року призваний на строкову службу. Після служби в армії працював у Володимирецькому управлінні осушних систем машиністом насосної станції, водієм.

21 лютого 2020 року   прийнятий на військову службу за контрактом. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Мав звання старший солдат, головний сержант. З 06.08.2021 року – командир відділення.

Отримав важкі поранення в боях біля міста Попасна Луганської області. Помер 20-го березня 2022 року  від отриманих травм у реанімації військового госпіталю м.  Дніпра.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі ( Указ  Президента України №323/2022) Годунка  Тараса  Івановича — сержанта нагороджено медаллю “Захисника Вітчизни” (посмертно)… Детальніше