Народився Віталій у с.Любиковичі. В сім’ї Катериничів зростало троє синів, троє захисників. У 1996 році закінчив середню школу у рідному селі. В період з 1998 по 2000 роки проходив строкову військову службу.

Віталій жив звичайним життям, з першою дружиною народили двох діточок. Сімейне щастя зруйнував 2014 рік. Отримавши повістку Віталій став учасником АТО, і вже 7 листопада 2014 року опинився на Яворівському полігоні. Службу проходив в основному на Донецькому напрямку у складі першої танкової бригади ЗСУ. Як він ще згадував за життя, що тоді його підтримували дитячі малюнки та молитви матері. Після закінчення контракту, Віталій повернувся додому, знову влаштував особисте життя і вчився жити без вибухів та пострілів. У 2015 році Віталій Катеринич отримав звання учасника бойових дій.

24 лютого 2022 року воїн зустрів вдома, але лишатись осторонь не зміг. Першим на захист держави став старший брат Едуард. А вже 13 травня 2022 року знову взяв до рук зброю і Віталій, хоч був комісований, та не зміг знайти себе у відносно мирному житті.… Читати далі

Народився Анатолій у с.Любиковичі. У 1988 році закінчив середню школу в рідному селі та вступив до технікуму фізичного виховання у Івано-Франківську, а згодом здобув вищу освіту у МЕГА м.Рівне. Працював вчителем фізичної культури у Любиковицькому ліцеї.

Анатолій Кричильський, одразу після повномасштабного вторгнення, 25 лютого вступив до лав ЗСУ. Основний період служби проходив на передовій, спочатку в Сумській області за 18 кілометрів від ворожого кордону, а потім під Бахмутом у складі 14-го окремого стрілецького батальйону. Саме в Бахмутському районі, в населеному пункті Іванівське, в день Святого Стрітення 15 лютого 2023 року, внаслідок мінометного обстрілу, ворожа куля забрала життя Героя. Осиротіла не лише родина Кричильських, осиротіла вся громада, вся спортивна сім’я Сарненщини. Анатолій Кричильський мав 30 років педагогічного стажу.

Свого часу Анатолій Кузьмич створив і тренував команди з волейболу, які виборювали перемоги у районних і обласних змаганнях.

30 років свого життя Анатолій Кузьмович пропрацював учителем фізичної культури в школі у рідних Любиковичах. У квітні йому б виповнилося 52 роки.

У рідному селі започаткували відкритий турнір із волейболу пам’яті Героя Анатолія Кричильського.… Читати далі

Народився Віктор у м. Сарни, тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Закінчив Сарненську ЗОШ №4 (нині ліцей №4), та згодом (1992 рік) СПТУ№21 нині ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей, де отримав професією слюсаря та водія, але за покликом серця був будівельником.

В дитинстві цікавився спортом, зокрема легкою атлетикою. Як більшість хлопчаків мав багато друзів, з якими охоче катався на велосипеді. Любив походи в ліс, на природу, захоплювався риболовлею, обожнював подорожувати Україною, цікавився будівництвом, оскільки дідусь був зодчим. Віктор мав золоті руки, світлий розум та добре серце.  Працював будівельником.

В 1992-1994 роках Віктор проходив строкову військову службу на Луганщині, механіком-водієм самохідних машин. Згодом одружився та проживав з родиною у м. Первомайськ (Миколаївська обл.).

Маючи проблеми зі здоров’ям та визнаний ВЛК-комісією обмежено-придатним до військової служби, не сховався за хворобу, а був вірний присязі і громадянському обов’язку – пішов захищати кордони України 20 січня 2023 року. Проходив службу на посаді водія-механіка у в/ч А4689 (21-а ОМБР, 2-й механізований батальйон, 3-я механізована рота) на Донеччині, Лиманський напрямок.… Читати далі

Народився Віктор 20 листопада 1972 року в с. Ремчиці. У сім’ї Вальків, на той час, вже зростало п’ятеро діток. Віктор виховувався у багатодітній, дружній, працелюбній родині. В 1980 році пішов до першого класу Ремчицької середньої школи. За період навчання зарекомендував себе як спокійний, врівноважений, старанний учень. Крім навчання юнак, у вільний час, допомагав батькам і знаходив час для риболовлі, походів за грибами, заняттям футболом.

У 1988 році, після закінчення дев’ятого класу Ремчицької середньої школи, вступив на навчання до Рівненського автотранспортного технікуму за спеціальністю «Технічне обслуговування і ремонт автомобілів та двигунів». 27 червня 1992 році Віктор закінчив технікум, отримавши диплом техніка-механіка, а 01 липня 1992 року був призваний Рівненським міським військовим комісаріатом на строкову військову службу. Військову присягу на вірність Україні прийняв 02 липня 1992 року.

Прослуживши рік, зарахований на військову службу по контракту на посаду командира відділення в/ч 61536. У 2011 році закінчив військовий коледж сержантського складу Академії Сухопутних військ за спеціальністю «Організація військових перевезень та управління на автотранспорті». Був старанний, ініціативний, сумлінно виконував службові обов’язки, про що свідчать відзнаки та нагороди.… Читати далі