Війна (2022)

Сергій Поліщук народився та виріс у Рівному, після закінчення 9 класів 27 школи вступив у ПТУ №1, де отримав фах програміста.

Строкову службу  проходив у Президентському полку . Згодом повернувся додому в Рівне. Працював торговим агентом та експедитором. Коли на українську землю ступила ворожа навала, Сергій не став чекати повістки чи призову — пішов в ЗСУ добровольцем. 15 квітня 2022 року під час виконання бойових завдань старший солдат Поліщук Сергій загинув у  Новоайдарівському районі  Луганської області . Захиснику був 31 рік. У нього залишилися батьки та молодший брат. Поховали Сергія  Поліщука в Рівному.

Публікації про Поліщука С.

Рівне – у сльозах, люди – на колінах: в останню путь сьогодні проводять двох Захисників України (ФОТО)

Прощання з Героями  (Поліщуком  Сергієм  Сергійовичем  і Ткачуком Дмитром Миколайовичем  ) почалося о 10:00 на майдані Незалежності.

Спогади

«І ще одна зірочка засвітилася в Небесах…  Зірочка нашого Сергійка… Доброго, щирого, завжди усміхненого, готового допомогти, навіть узяти на себе провину іншого. Справжній товариш, люблячий, турботливий син і внук, Старший Брат, вірний захисник нашої України», – так про Сергія згадує його знайома Людмила Коверзнєва.… Читати далі

Андрій Кошурко народився 17 березня 1991 року в селі Мочулище Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району).   В 2008 році закінчив Мочулищенську ЗОШ. Після школи вступив до Харківського Національного університету цивільного захисту України, який закінчив у 2013 році.

З 2015 року Кошурко А.В. перебував на посаді начальника піротехнічного відділення групи піротехнічних робіт Навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України.

Протягом 2016 року  у складі піротехнічного розрахунку від Навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області. За його участю в зоні проведення антитерористичної операції Станично-Луганського району Луганської області було очищено від вибухонебезпечних предметів близько 31 га території, виявлено та знищено понад 160 одиниць боєприпасів.

Він був начальником частини гуманітарного розмінування, майор служби цивільного захисту. Від початку наступу російських окупантів Андрій Кошурко постійно здійснював збір, вилучення, ліквідацію вибухонебезпечних предметів та снарядів, які залишились після ворожих обстрілів.

16 квітня 2022 року під час чергового бомбардування Харкова військами рф і вилучення смертоносної зброї трагічно обірвалося життя 31-річного Андрія Кошурка.… Читати далі

Алексєєнко Денис народився 29 травня 2003 року в м. Костополі . Навчався в загальноосвітній школі №4 м. Костополя. У 2020 році вступив до Костопільського фахового медичного коледжу Рівненської медичної академії. У 2022 році був студентом 2-го курсу відділення «Акушерська справа».
Стрілець-санітар 1-го відділення 2-го стрілецького взводу з охорони та оборони об’єкту №9 15-го окремого батальйону Національної гвардії України. Загинув 14 березня 2022 року при виконанні військового обов’язку в Антополі від авіаційного ракетного удару по телевежі.
17-го березня 2022 року похований у Костополі.
У Дениса залишилися мама та дві сестри.

Йому посмертно присвоїли «Почесний студент» коледжу.

Указом Президента №255/2022 від 17 квітня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» солдата Алексєєнка Дениса нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Степан Степанолвич  Пашко народився

Навчався у ЗОШ , число 2 м. Вараша, пізніше – у школі Старої Рафалівки.Працював монтажником  у “ПТЕМ-ІНЖИНІРИНГ”. 26 лютого  вступив до лав Збройних Сил України. Його підрозділ був направлений до міста Макарів на Київщині задля підсилення Української Армії.
4 березня  під час артирелийського обстрілу російськими військами отримав поранення  несумісні з життям.

У Степана Пашко залишилися дружина та три дочки.

 … Читати далі

 Тарас Годунок  народився 28 червня 1981 року в селищі Володимирець Рівненської області. Навчався у  Володимирецькій середній школі №2 (нині Володимирецький ліцей «Колегіум»). Закінчив навчання в 1998 році. Навчався у Нікопольській технічній школі Дніпропетровської області. Отримав спеціальності кранівника- стропольщика, водія.

27 квітня 2000 року призваний на строкову службу. Після служби в армії працював у Володимирецькому управлінні осушних систем машиністом насосної станції, водієм.

21 лютого 2020 року   прийнятий на військову службу за контрактом. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Мав звання старший солдат, головний сержант. З 06.08.2021 року – командир відділення.

Отримав важкі поранення в боях біля міста Попасна Луганської області. Помер 20-го березня 2022 року  від отриманих травм у реанімації військового госпіталю м.  Дніпра.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі ( Указ  Президента України №323/2022) Годунка  Тараса  Івановича — сержанта нагороджено медаллю “Захисника Вітчизни” (посмертно)… Читати далі

Народився Анатолій Володимирович 16 вересня  1993 року с.Хиночі Володимирецького району Рівненської області. У 1999 році пішов до 1класу Хиноцької середньої школи, яку  закінчив у 2010 році.

Навчався у Володимирецькому професійно-технічному училищі №29. В травні   2012  року призваний до лав армії.

У 2015 роціАнатолій був мобілізований до ЗСУ, у 2017 році уклав контракт із ЗСУ.  Добровольцем Анатолій прийшов до терцентру комплектування і 26 лютого 2022 року. Його зарахували до 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Служив оператором взводу радіорозвідки розвідувальної роти.

3 травня 2022 року поблизу села Протопопівка, Ізюмського району, Харківської області старший солдат ЗСУ Анатолій Пашко “вірний військовій присязі загинув в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України.… Читати далі

Картавий Олександр народився 19 липня 1973 року  у Володимирці.    Навчався у Володимирецькому колегіумі.  Закінчив Державну академію легкої промисловості.    Двічі підписав контракт із ЗСУ.

Призивався Першим відділом Вараського РТЦКСП, контракт підписував двічі.

Старший солдат, стрілець-помічник 95 ДШБ.

Міно-вибухові травми  обірвали життя бійця захисника.  Загинув 22 квітня 2022 року в Ізюмському районі Харківської області при виконанні військового обов’язку.Влітку бійцю мало б виповнитися 49 років.  Олександра Картавого поховали в рідному Володимирці

  У воїна залишилися  тато, мама, сестра, син Артур та мама Артура- Оксана.… Читати далі