Війна (2022)

Олександр Школярчук народився 7 квітня 1987 року в Дубні. Закінчив школу №1, Львівський Національний аграрний університет, військову кафедру Рівненського Національного університету водного господарства.

У 2014 р. був мобілізований до лав ЗСУ. Воював у найбільш гарячих точках на Луганщині і Донбасі. За час війни служив на передовій у різних місцях і підрозділах зони АТО-ООС впродовж кількох ротацій. Після демобілізації деякий час служив за контрактом. З 2016 р. проходив службу в Дубенському РТЦК СП. Отримав багато військових нагород. Впродовж кількох років служив у Дубенському військкоматі.

Після широкомасштабного нападу росії на Україну Олександр Школярчук відправився на війну захищати державу у складі яворівської 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Був командиром 2 розвідувального взводу, молодшим лейтенантом. Йому було доручено командування розвідувальним взводом. Загинув Герой 18 квітня 2022 р. внаслідок бойового зіткнення населеного пункту Берестове Запорізької області.

Поховали Олександра Школярчука на кладовищі села Кривуха Дубенського району.

У Героя залишились батьки, дружина, син.

Указом Президента №390/2022 від 3 червня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» молодшого лейтенанта Школярчука Олександра Анатолійовича нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

В 1979 р. Іван пішов у перший клас Крупівської ЗОШ І-ІІ ст. Після закінчення школи вступив (1987 р.) до Мирогощанського сільськогосподарського технікуму на факультет «Зоотехнологія».

В 1991 р. був призваний до лав військової служби, під час якої  служив моряком в м. Севастополі. В 1993 р. повернувся в рідне село і почав працювати зоотехніком у КПС «Мир».

В 1995 р. Іван Іванович одружився, у шлюбі народилося 3 дітей: сини Микола та Михайло, дочка Надія.

В 2007 р. працював у ДП «Шанс» кочегаром, згодом перевівся в КП «Теплосервіс», з 2015 р. – кочегар Крупівської ЗОШ І-ІІ ст.

5 березня 2022 р. був призваний на до лав ЗСУ.

25 березня Придюк Іван загинув під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в с. Червона Долина Баштанського району Миколаївської області.

Похований в с. Крупове.

Указом Президента України від 2 травня 2022 року №293/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі матроса Придюка Івана Івановича   нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Вадим Мошенко народився 17 червня 1984 року в с. Головин Рівненського району (до 2021 року – Костопільський район), де і виріс. В 2014 – 2015 роках захищав нашу країну на сході. З початку повномасштабного вторгнення російської армії Вадим без вагань став на захист Батьківщини.

Указом Президента №382/2022 від 1 червня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» старшого солдата Мошенка Вадима Вікторовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Публікації

На Костопільщині зустрічатимуть загиблого на Донеччині солдата

Прощання із Вадимом Мошенком відбудеться 24 травня.

На Донеччині в боях із російськими окупантами загинув житель села Головин Вадим Мошенко. Він народився 17 червня 1984 року в с. Головин та виріс там. В 2014 – 2015 роках захищав нашу країну на сході. З початку повномасштабного вторгнення російської армії Вадим без вагань став на захист Батьківщини. Він був щирим патріотом своєї країни і віддав за неї найдорожче – своє життя…

Прощання із Вадимом Мошенком відбудеться завтра, 24 травня. … Читати далі

Вознюк Віталій Володимирович народився 1 квітня 1992 року в с.Залізниця Корецького району Рівненської області. Виховувався в багатодітній сім`ї, яка мала шестеро дітей: п`ятьох синів та доньку. Віталій був середнім сином.
Навчався у Залізницький початковій школі, згодом – у Коловертівському НВК. Фах муляра-штукатура опанував у ВПУ №24 м.Корця. Після закінчення навчання  ризваний на строкову військову службу.
На війну Віталій пішов добровольцем та наприкінці березня вступив до лав Збройних Сил України. Два роки тому юнак створив сім`ю, з дружиною придбали будинок та мріяли про щасливе подружнє життя, проте не судилося…
Загинув 19 квітня 2022року на Донеччині. 30 квітня, на Кореччині провели в останню путь загиблого Героя Віталія Вознюка..… Читати далі

Савич Сергій народився та виріс у селі Миляч Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району). Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки, у 2009 році закінчив Миляцьку загальноосвітню школу, а згодом вступив у вище професійно-технічне училище №22 міста Сарни, де здобував професію маляра-штукатура.

З 18 квітня 2011 року Савич Сергій був призваний в ряди ЗСУ на строкову військову службу, в складі Національної гвардії України за військовою спеціальністю – експлуатація та ремонт автомобільної техніки. Повернувшись додому з військової служби, працював у Києві.

З початком повномасштабної російської агресії проти України, старший солдат  Савич С. М. був мобілізований до лав ЗСУ 4 березня 2022 року. Згодом, пройшовши відповідні навчання та, здобувши військову спеціальність – гранатометник, був направлений у зону бойових дій на Донеччину для захисту нашої країни від ворожого окупанта.

10 травня 2022 року, виконуючи бойове завдання в Донецькій області, від ворожого мінометного обстрілу Сергій героїчно загинув за Україну.

13 травня Сергія провели в останню дорогу та поховали у рідному Милячі.

Указом Президента України від 29 липня 2022 року №541/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшого солдата Савича Сергія Миколайовича нагороджено орденом  “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

 Іван Клюйко народився 11 лютого 1987 року в с. Берестя Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району). З 1993 по 2004 рік навчався в Орв’яницькій ЗОШ. Після закінчення школи продовжив навчання у Сарненському ВПУ №22. По закінченні цього закладу працював на Сарненському хлібозаводі.

Восени 2008 року був призваний до лав ЗСУ. Військову службу проходив у складі 95-ї аеромобільної бригади та був учасником параду до 17-ї річниці Незалежності України.

Після закінчення строкової служби повернувся додому і працював на будовах України.

Іван один з перших, ще в 2014-2015 роках, боронив державу на сході в зоні АТО.

1 квітня 2021 року підписав контракт військовослужбовця вже у складі 24-ї механізованої бригади ім. короля Данила.

24 квітня 2022 року загинув під Попасною на Луганщині.

Похований в с. Орв’яниця.

Указом Президента України від  30 червня 2022 року №460/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшого солдата Клюйка Івана Костянтиновича нагороджено орденом  “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі