Сергій Генов народився 25.04.1980 р. в Республіці Молдова, в місті Чадир-Лунга. Згодом сімя повернулася в Україну. У 1986 рік – Сергій пішов у перший клас Великолюбаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, а після закінчення 9 класу навчався в ПТУ №14 м. Костопіль.

У 1998 році здобув професію «Муляр-штукатур». Далі служба в ЗСУ в аеромобільних військах. Працював на будівництві як в Україні так і так і закордоном. Із серпня 2014 по вересень 2015 року – перебував на сході, в Донецькій області, захищаючи нашу територію від підступного ворога.

Брав участь у боях за Донецький аеропорт, в 2017 році ще раз підписав контракт ще на пів року. У 2015 році Сергія нагородили двома нагрудними знаками «ЗА ОБОРОНУ ДОНЕЦЬКОГО АЕРОПОРТУ» та «За військову доблесть». Після повернення додому навчався в Національному університеті «Львівська політехніка», здобув кваліфікацію: ступінь вищої освіти –  бакалавр, спеціальність «Екологія». Працював за кордоном.в кінці березня 2022 року був вдома. Відразу пішов у військомат. 5-ий ОШП (окремий штурмовий полк) спеціального призначення частини А4010, останнє місце роботи Сергія. … Читати далі

Дмитро Шкльода народився 04.06.2001 року в с. Нобель, навчався у Нобельській ЗОШ І-ІІІ ступенів з 2007 – 2016 р., з 2016 – 2018 р. навчався у Волинському ліцеї ім. Героїв Небесної Сотні.

З 2018 р. – студент Національного університету водного господарства та природокористування.

2020 р. працював у Територіальному управлінні Служби судової охорони в Рівненській області і в цьому ж році одружив, у 2021р. народився син.

У серпні Дмитро підписав контракт та пішов захищати Незалежність України.

Загинув 15 грудня 2022 року під час ведення бoйoвuх дiй в районі населеного пункту . Озарянівка Донецької області внаслідок ворожого обстрілу зі стрілецької зброї.

У захисника залишилися батьки, сестра, дружина та маленький син.

… Читати далі

Віталій народився у селі Іванчі Вараського району на Рівненщині. Коли йому було 10, батьки розлучилися. Віталій з сестрою і мамою переїхали до Іспанії. Там хлопець закінчив школу та захопився спортом, мріяв стати поліцейським, як багато хто з рідних по маминій лінії. Однак обрав будівельний напрям. Цікавився велетенськими будівельними кранами, вчився на будівельника, зокрема – оператора будівельного крану. І разом із тим – займався квартирними ремонтами.

Коли досяг повноліття, поїхав до України, хотів відслужити в армії. Під час медкомісії його виявили непридатним до служби через проблеми із зором. Хлопець повернуся до Іспанії та займався волонтерством: допомагав людям із залежностями вилікуватися від них, залучав до спорту, легкої атлетики. Рятував, допомагав, вчився, працював, відвідував вуличні тренажери.

У квітні 2022 року Віталій знову приїхав, щоб захищати Україну від окупанта. Він пишався тим, що вдалось стати воїном ЗСУ.03.05.2022 року призваний Першим відділом Вараського РТЦК СП та направлений для подальшого проходження служби у в/ч А 1008. Служити пішов до 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.… Читати далі

Василь Миколайович Брик народився 26 квітня 1968 року. Житель села Великі Цепцевичі. Колишній морський піхотинець в перші тижні повномасштабної війни пішов добровольцем.Проходив підготовку на полігоні у Львові, Житомирі. Служив у 95 ДШБ, пройшов Харків, Ізюм, Сулегіївку,. Довгеньке, Діброву. Загинув 18 квітня 2022 року у районі міста Ізюм, проте довгий час перебував у списках зниклих безвісти.

В останню путь захисника провели у рідному селі 20 березня.2023 року

… Читати далі

Іван Ткачук народився у селі Антонівка, колишнього Володимирецького району, а нині – Вараського, Рівненської області. Батьки – Леся Іванівна та Василь Юхимович.

У вересні 1994 року зарахований учнем 1-Б класу Антонівської ЗОШ I-III ступенів.

У 2003 році закінчив 9 класів Антонівського ліцею і вступив до Сарненського ВПУ №21, яке закінчив у 2006 році і здобув професію тракториста-механіка. Понад десять років пропрацював у Володимирецькому ДЛГ водієм.

З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до ЗСУ. Брав участь у звільненні міста Макарів, Бучанського району., отримав травму коліна.Другого березня у складі бригади тероборони, водієм 2 стрілецького взводу, 1 стрілецької роти. був відряджений в район міста Бахмут.

11 березня загинув у бою з ворогом.

Поховали захисника 17 березня з військовими почестями в Антонівці.

… Читати далі

Сергій Юрчило народився у Рівному. Навчався у ЗОШ № 24, а згодом в ЗОШ № 20. За тим здобував професію інженера контрольно-вимірювальних приладів у 10 училищі.

Працював на Рівненській фабриці нетканих матеріалів та АЗОТі, експедитором. А потім вимушений був їхати на роботу за кордон. У грудні 2021 року, Сергій повернувся в Україну,.

Влітку 2022 року Сергія мобілізували. Військового та жодного армійського досвіду у нього не було. Тож спершу чекали навчання, у тому числі в Британії. Сергій служив старшим стрільцем десантно-штурмового взводу.

28 лютого 2023 року 30-річний солдат Сергій Юрчило загинув під час виконання бойового завдання. поблизу Кремінної Луганської області.

Поховали Героя на кладовищі “Нове”.

… Читати далі

Олександр Мосійчук народився 25 вересня 1975 року в с.Забороль у сім’ї колгоспників. Навчався у Заборольській неповній середній школі. (1982-1990р.р.). Мав хороші успіхи у навчанні, за що нагороджений срібною медаллю. Після закінчення школи вступив до Національного аграрного університету, що в м.Києві, де навчався в 1992-1997 роках. Отримав диплом з відзнакою, присвоєно кваліфікацію спеціаліста «Вчений агроном». Військова кафедра: молодший лейтенант.

Постійно підвищував свою кваліфікацію.У 1998р. пройшов підготовку на курсах при Рівненському державному педагогічному інституті за спеціальністю «Оператор ПЕОМ». У 1999 році здобув кваліфікацію «Менеджер малого бізнесу-підприємець». Пізніше (2004-2022 роки) працював менеджером з продажу засобів захисту рослин, агроном у приватних фірмах.
9 березня 2022 року мобілізований до ЗСУ, старший лейтенант, командир танкової роти танкового батальйону.
17 червня 2022 року загинув під час виконання бойового завдання біля с.Богородичне Краматорського району Донецької області. У загиблого воїна залишилась дружина і троє дітей.

Публікації про Мосійчука О.

В Олександрійській громаді прощалися із загиблим Героєм. Прощання відбулося 23 червня о 15:00 біля будинку захисника. Затим похоронна процесія рушила до місцевого храму та на кладовище.«Живим… Читати далі

Максим Кліменко народився в Маріуполі, здобув освіту підручного сталевара, працював на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча. Мирне життя в місті зруйнували рашисти. Тож після місяця окупації, наприкінці березня родина виїхала з окупованого Маріуполя у відносно тихе та безпечне Рівне. Максим одразу став на облік у військкоматі і влаштувався на роботу ливарником.У листопаді чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України.

Максим не не хотів воювати. Але мужньо прийняв виклик сьогодення – взяв до рук зброю й пішов захищати свою країну, залишивши у Рівному дружину та маленького сина…

Йому мало б виповнитися 35… Максим Кліменко загинув 28 лютого на Луганщині.

Поховали Героя на кладовищі “Нове”.

… Читати далі