Павлюк Тарас народився 12 лютого  1969 року в селі Рясники Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району).  Закінчив Рівненське СПТУ-38, де опанував фах слюсаря-сантехніка. Строкову службу проходив в Прикордонних військах. Після закінчення інституту працював на Бабино-Томахівському заводі, остання посада на цьому підприємстві – начальник ТЕЦ. Брав участь в Революції гідності, АТО, вступивши  2014 р.  в  добробат “Азов”.

Працював водієм-далекобійником у Бельгії. Після 24 лютого 2022 року розірвав контракт з роботодавцем та повернувся в Україну, щоб захищати рідну землю, оскільки вже мав воєнний досвід.

27 травня 2022 року Тарас Павлюк загинув поблизу селища Комишуваха, що на Луганщині, у результаті масованого артилерійсько-мінометного обстрілу.

Поховали Героя 1 червня 2022 року в рідному с. Ріясники.

У Тараса Павлюка залишились дружина, донька і син.… Читати далі

Курочкін В’ячеслав Борисович народився …..1972 року. Він – випускник Дубенського СПТУ (1989 -1990), навчався за професією “Електромонтер по ремонту та обслуговуванню обладнання, слюсар- ремонтник”.

Військовий офіцер В’ячеслав Курочкін героїчно загинув під час ведення бою з російськими окупантами 24 березня 2022 року поблизу населеного пункту Мирне Запорізької області.… Читати далі

Усик Ігор народився 3 січня 1994 року в с. Рясники Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району). Навчався в Рясницькій загальноосвітній школі. З 2011 по 2016 роки навчався в Національному університеті водного господарства та природокористування, після закінчення якого працював майстром АТ «Рівнегаз». З 2018 року ніс службу в ЗСУ на контрактній основі.

Начальник групи живучості 48 арсеналу, старший лейтенант Збройних сил України.

Загинув у перший день війни, 24 лютого 2022 р., у м. Калинівці на Вінниччині.

Похований в с. Рясники.

В Ігоря Усика залишились батько, мати  та брат.

Указом Президента України від 4 березня 2022 року № 105/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі  старшого лейтенанта Усика Ігоря Олеговича нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Публікації про Усика І.

Перший герой нашого села Рясники. Вчора відбувся похорон військового Ігоря Усика, загиблого на Вінничині від ракетного удару.

З Facebook-сторінки Олега Рабчуна

В суботу 14 травня 22 року відбулось відкриття меморіальної дошки, присвяченої воїну Ігорю Усику, що загинув в перший день війни.… Читати далі

Гласний Олексій народився 30 березня 1994 року в с. Крупове Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району).

Випускник Дубровицького професійного ліцею 2012 року за професією “Столяр будівельний, тесляр”.

Під час виконання бойового завдання Олексій  з президентського полку отримав поранення під час мінометного обстрілу на полі бою в смт. Питомник Харківської області. За життя Героя боролися медики, проте, на жаль, врятувати його не вдалося. 13 червня у військовому госпіталі воїн помер від отриманих поранень.

16 червня 2022 року Дубровиччина провела в останню путь Героя російсько-української війни. Поховали Олексія на кладовищі в с. Крупове.

У загиблого залишилась мати, дружина, трьохрічна дочка та брат.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №572/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Гласного Олексія Олександровича нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Костючок Михайло народився 23 листопада 1981 року в с. Бережки Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району).

Михайло ще з 2015 року служив в ЗСУ в зоні проведення АТО. У 2016 повернувся додому. А перед повномасштабним вторгненням рф на територію України знову поповнив лави військових. Бував у найгарячіших точках. Від артилерійського обстрілу ворога 11 червня загинув на Луганщині.

Поховали Михайла на Бережківському кладовищі. У нього залишилися мати, батько, сестри.… Читати далі

Андрій Руссу народився 12 червня 2003 року в селі Доброжанівка на Миколаївщині. У 2008 році сім’я переїхала в село Садки на Костопільщину, що в Рівненському районі, де і проживали дотепер.

Хлопець навчався в Головинському ліцеї. За роки навчання проявив себе тільки з позитивної сторони. Завжди був усміхнений та веселий, вірний товариш та просто хороша людина.

Випускник Костопільського будівельно-технологічного фахового коледжу.

Служив у Збройних Силах України.

Андрій Руссу загинув 5 червня 2022 року під час виконання бойового завдання в акваторії Чорного моря у складі тактичної групи, в результаті ведення бойових дій із супротивником.

Указом Президента №145/2022 «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» матроса Руссу Андрія Ігоровича нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни».

Публікації

?

Список публікацій

Не дожив тиждень до дня народження: в акваторії Чорного моря загинув 18-річний військовий // ITV

Президент відзначив державними нагородами захисників України // Арміяinform

 … Читати далі

Козак Назар народився 20 липня 1995 року в селі Переросля Дубенського району. Вчився у місцевій школі. Щонеділі виконував обов’язок прислужника у церкві. Після школи вступив у Дубенське вище художнє професійно-технічне училище. Згодом працював у місцевому селянському господарстві. У березні 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. Після короткої підготовки у навчальному центрі потрапив служити у 54 бригаду. Службу проходив у якості старшого сапера в одному з найгарячіших місць у Волноваському районі на Донеччині.

9 травня 2022 року внаслідок авіаудару у бою за Батьківщину загинув 26-річний Назар Козак у селі Єлизаветівка Волноваського району Донецької області.… Читати далі