Війна (2022)

Анатолій Саратов народився 13 січня 1998 року у селищу Клесів Сарненського району.Анатолія виховувала бабуся. 2015 закінчив Клесівську ЗОШ І-ІІ ступенів ліцею, після чого пішов працювати верстатником у цеху переробки ДП «Клесівський лісгосп». 2019 підписав контракт із ЗСУ та проходив службу у зоні ООС на Луганщині. З початком російського вторгнення став на захист рідної землі.

Загинув в с. Попасна Луганської області 1 квітня 2022 року, виконуючи свій військовий обов’язок, захищаючи територію України від російських загарбників.

18 квітня 2022 р. в останню путь провели загиблого  Анатолія Саратова. Світла пам’ять про Героя, його незламний патріотичний дух назавжди залишаться в серцях рідних, близьких друзів, побратимів та знайомих.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Анатолія Саратова нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Петро Михайлович народився 15 грудня 1978 року в селі Олександрове. Але все своє свідоме життя проживав у Зарічному. Навчався в гімназії, схильний до точних наук.   До служби у війську працював на посаді навальника-штабелювальника деревини Нижнього складу ДП «Висоцький лісгосп». Коли отримав повістку,  відразу сміливо пішов до військкомату, мобілізований до ЗСУ у травні.

9 липня перестало битися полум’яне серце Героя Захисника Петра Полюховича. Помер Петро Михайлович у військовій частині після добового наряду.

Мешканці Зарічненщини 11 липня навколішки зустріли кортеж полеглого Героя – Полюховича Петра Михайловича. Йому було 43 роки.

В останню путь Петра Полюховича провели 12 липня у Муравині Зарічненської громади.

У Героя залишилися дружина і двоє дітей. 

… Читати далі

Сергій Ільчук народився 17 січня в 1981  році, проживав у селі Колоденка Рівненського району, працював виконробом на будівництві, мав дружину, доньку і п’ятьох синів, найстаршому було 19 років, найменшому – лише два. З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну чоловік став волонтером, почав доставляти гуманітарні вантажі у зону активних бойових дій та врятував близько 300 українців з окупованої Київщини. На початку березня пан Сергій вирушив у свою шосту поїздку, яка стала для нього фатальною. Біля селища Бородянка автомобіль з позначкою «Евакуація», в якому він перебував, потрапив під обстріл. Сергій із численними пораненнями розвернув авто, доїхав до найближчого блокпосту. Українські захисники вкололи кровоспинне і доправили чоловіка у лікарню. Але врятувати волонтера не вдалося, 17 березня він помер у лікарні.

Прощалися з чоловіком 19 березня о 14:00 год в Церква Святої Трійці м.Рівне за адресою вул. К. Литвина 2, мікрорайон Червоні гори. Поховали Сергія на кладовищі в с. Колоденка.

Волонтера Сергія Ільчука посмертно нагородили «Янголом перемоги»… Читати далі

Лунковський Валентин Ярославович народився 9 січня 1994 року в смт. Володимирець Рівненської області.
У 2000 році пішов до першого класу Володимирецького районного колегіуму. 2009-2012р.р. навчався у Володимирецькому вищому професійно-технічному училищі  №29.
У 2012 році вступив до Львівської академії імені Петра Сагайдачного на факультет аеромобільних військ та розвідки. У 2012 році факультет переведено до Військової академії у м.Одеса. Академію закінчив у 2016 році. Проходив  службу    у  Збройних силах  України,  79 ДШБ.  З 2019 р. в 95 ДШБ.
Був заступником командира 2 десантно-штурмового батальйону військової частини А0281,майор.
Спортсмен таких видів спорту (паверліфтинг, бокс, футбол, кросфіт, плавання).
В 2022 р. пройшов спецпідрозділ»Альфа»СБУ в м. Київ. Після закінчення контрактної  служби  в ЗСУ (28.02.2022 р.) був інструктором з стрибків з парашуту. Здійснив більше 300 стрибків.
З 2016 року пройшов 5 ротацій в зоні ООС, кожна   7-9місяців…
Героїчно загинув захищаючи територіальну цілісність та незалежність України 22 травня
2022 року поблизу села Долина Донецької області.
Був прикладом зразкового виконання військових обов’язків,незламний , мужній патріот
України!!! Патріот який мотивував всіх навколо, який ніколи не ховався за спинами ,а йшов вперед і вів за собою людей.… Читати далі

Островський Дмитро Миколайович народився 2002 року в селі Серники.  Навчався у місцевій ЗОШ. Після закінчення школи пішов вчитися у Сарни. 7 квітня 2021 року рідні провели служити  в ЗСУ.  Проходив  службу  в 101-й окремій бригаді охорони Генерального штабу України.
Загинув Дмитро в перші дні війни 26.02.2022 року. Місяці надій і віри у те, що він є серед живих, виявилися марними. 20-річний солдат загинув 26 лютого внаслідок вогневого ураження. Проте лише нещодавно його тіло вдалось ідентифікувати завдяки ДНК-аналізу.  16 червня тіло Дмитра   доставлено додому.

Поховали Захисника 17 червня 2022 року в його рідному селі Серники.… Читати далі

Мовчун Сергій Олександрович народився 31 серпня 1995 року в Мутвиці Зарічненського, нині Вараського району. У 2001 році Сергій пішов у перший клас Мутвицької ЗОШ. Закінчив навчання у 2012 році. Відразу  вступив до Вищого професійного училища №1 м. Рівне, здобув спеціальність  будівельника. Служити в ЗСУ, Національній Гвардії в Одесі. Учасник бойових дій   на Сході України.  У 2016 році
нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». З
2017 року,сержанта Сергій Мовчан  щороку підписував контракт для проходження служби в Збройних Силах України.
24 лютого 2022 року загинув на бойовому посту від множинних осколкових поранень внаслідок ворожого
обстрілу 300-мм РСЗВ «Смерч».

Похований в с. Мутвиця Вараського району Рівненської області.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі  Мовчун Сергій Олександрович – сержант, командир зенітного артилерійського дивізіону 24 ОМБр нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі