Рівненський район

Андрій Довжаниця народився 21 лютого 1990 року у місті Рівне. Закінчив Рівненську загальноосвітню школу №8. Після цього навчався у Рівненському аграрному коледжі за спеціальністю програмування. Вищу освіту здобув у Тернопільському національному економічному університеті, а згодом отримав ступінь магістра у Національному університеті водного господарства та природокористування.

Працював експедитором у кондитерській компанії «Лукас», пізніше – програмістом у медичному коледжі. Деякий час працював у за фахом у Польщі.

«У вересні 2022 року Андрія мобілізували до лав Збройних сил України. Він чесно та самовіддано виконував свій військовий обов’язок. Був людиною доброю, спокійною, завжди готовою допомогти іншим, ніколи не відмовляв тим, хто потребував підтримки», – розповідає мама Галина Максимівна.

На жаль, 27 січня 2023 року Андрій Довжаниця загинув на Покровському напрямку, Донецької області. Повернути тіло для достойного поховання вдалося лише зараз.

У Героя залишилися дружина, батько та мати.

Прощання із захисниками відбулося у вівторок, 4 березня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховали Андрія Довжаницю на кладовищі у селі Зірно, Березнівського району.

… Читати далі

Олександр Величко народився 28 січня 1974 року у Рівному. Навчався у школі №24 до 9-го класу, після чого продовжив освіту у ВСП “Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП”. Перед війною вступив до Національного університету водного господарства та природокористування, де провчився 4 роки. Останні роки працював у сфері торгівлі.

Олександр добровільно став на захист Батьківщини у квітні 2024 року.

Олександр був людиною широких інтересів. Він захоплювався комп’ютерами, колекціонував монети та цікавився спортом, особливо футболом. Постійно прагнув до розвитку: отримав водійські права у 48 років і намагався реалізувати себе в різних сферах.

«Він був людиною, яка прагнула зробити все й одразу, мав непосидючий дух і був надзвичайно цілеспрямованим. Завжди допомагав рідним, особливо опікувався хворою матір’ю», — розповідає мама Ніна Михайлівна.

На жаль, 51-річний старший солдат Олександр Величко загинув 17 лютого 2025 року під час бойових дій на Харківщині.

Прощання із захисником відбулося у вівторок, 25 лютого, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Заупокійна служба відбулася у Свято-Покровському соборі. Поховали Героя на кладовищі «Нове»…

Публікації про Величко О.

Мельник Олександр Миколайович народився 22 вересня 1968 року в місті Рівне. Навчався у школі №23 м. Рівне, згодом здобував освіту в професійно-технічному училищі. Останні роки працював охоронцем.

Проходив строкову військову службу у 1984 році в прикордонних військах. У березні 2022 року, будучи справжнім патріотом, добровільно став на захист України та вступив до лав Збройних Сил України.

Олександр був скромною людиною, не любив вихвалятися, але ділився з рідними спогадами про службу, про моменти єдності з побратимами. Вони разом мріяли про перемогу та повернення додому.

Був доброю, щирою людиною, чудовим чоловіком, батьком та дідусем. Завжди прагнув, щоб у його родині панували мир і злагода. Любив проводити час із сім’єю, бавити онуків, ходити з ними на риболовлю, займатися спортом. У Героя залишилися дружина Лариса, донька Світлана та син Андрій.

Та онуки Дмитро, Каріна, Ангеліна та Давид.

На жаль, у віці 56 років, захищаючи суверенітет України, Олександр загинув 9 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Поховали захисника на кладовищі “Нове”

… Читати далі

Віталій Леонідович Зінич народився 6 листопада 1978 року в місті Рівне. Початкову освіту здобув у Рівненській школі №7, середню освіту — у 22-й школі. Згодом навчався у Рівненському державному гуманітарному університеті, де отримав фах практичного психолога.

З 2000-х років працював у медіа: був ведучим на Луганському Державному телебаченні, після повернення до Рівного — діджеєм та звукорежисером на радіо “Ніко-FM”, “Народне радіо”. Був автором і продюсером проєкту “Арт-Відрив”.

Був байкером, захоплювався музикою та туризмом. Його життєвим кредо були слова: “Вимагай неможливого — отримаєш максимум”.

У лютому 2023 року Віталій свідомо став на захист України, долучившись до Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Навчався бойовій медицині у Європі за стандартами НАТО, отримав відповідні навички та сертифікації. Був практикуючим інструктором з тактичної медицини, рятував життя побратимів у найскладніших бойових умовах.

У жовтні 2023 року наказом Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного був відзначений почесним нагрудним знаком “Золотий Хрест”.

На жаль, у віці 46 років, захищаючи суверенітет України, Віталій загинув у бою 5 лютого 2025 року в Покровському районі Донецької області.… Читати далі

Денис Васильович народився 15 травня 1992 року в Рівному. Навчався у 13-й школі, після чого здобував освіту в автотранспортному технікумі. Згодом вступив до Національного університету водного господарства та природокористування, де він навчався заочно. Однак у 2013 році його призвали на строкову службу, яка тривала два роки. Повернувшись з армії, він завершив навчання та розпочав працювати на Приватному підприємстві «Фабрика кондитерських прикрас».

Футбол був його великою пристрастю. Він присвятив себе тренерству в академії «Стандарт» – виховував юних спортсменів, передаючи їм свої знання та любов до гри. Водночас він і сам виходив на поле, граючи у дорослих матчах.

З початком повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, був мобілізований до лав ЗСУ. Спочатку ніс службу на Рівненщині, а у травні 2023 року його направили у Донецьку область. Будучи бойовим медиком – у листопаді-грудні 2024 року проходив навчання в Іспанії.

“Денис був людиною, яка випромінювала світло. Він мав унікальний дар об’єднувати людей, підтримувати їх – словом, ділом, турботою. Він завжди був поруч, коли комусь було важко, завжди готовий допомогти.… Читати далі