Геннадій Несенчук народився 2 лютого 1969 року у селі Бечаль Рівненського району Рівненської області. З 1976 року по 1986 рік навчався в Рівненській ЗОШ № 24, де здобув повну середню освіту. В шкільні роки багато займався спортом, отримав чимало нагород.

У 1987 році закінчив Рівненську автошколу, де здобув професію машиніста пересувної електростанції другого розряду. У 1987 році був призваний на службу в армію де періодично їздив на змагання з мотокросу та займав призові місця. Отримав звання майстра спорту з мотокросу. З 1991 року працював інструктором з фізичної культури та спорту в мотоклубі «Хімік» в м. Рівне.

Стрілець-санітар захищав Україну з червня 2023 року у лавах 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. У молоді роки, коли Геннадій Костянтинович проживав в місті Рівне, захисник мав значні спортивні досягнення на міжнародному рівні в мотоциклетному спорті. Захоплювався риболовлею та полюванням. Односельчани цінували його як професіонала будівельної справи.

Загинув 21 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання у районі села Новоєгорівка Сватівського району Луганської області внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної з життям.… Читати далі

Народився Володимир 03 листопада 1989 року в селі Зірне Березнівського району Рівненської області. Здобував базову середню освіту з 1996 по 2003 рік у Зірненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів та з 2003 по 2007 рік в Березнівському ліцеї- інтернаті спортивного профілю.

З 2007 по 2010 рік навчався в Житомирському агротехнічному коледжі, по завершенню навчання у якому проходив строкову військову службу в Житомирській області. Після одруження з 2012 року по жовтень 2023 року Володимир проживав у Запорізькій області та працював водієм у ТОВ “Урожай” у місті Запоріжжя.

У мирному житті Володимир був відомим спортсменом, чемпіоном області та учасником чемпіонатів України з греко-римської боротьби. Стрілець-снайпер захищав Україну у лавах механізованого батальйону Збройних Сил України.

34-річний стрілець-снайпер механізованого батальйону Володимир Васильович Кондратюк загинув 10 грудня 2023 року у бою за Україну на Донеччині.
Поховали захисника на кладовищі села Зірне зі всіма військовими почестями.

… Читати далі

Боровець Михайло народився 24 квітня 1970 року у селі Новий Моквин на Березнівщині. У 1985 році закінчив Першотравневу середню школу, здобувши неповну середню освіту. Навчався у Соснівському професійно-технічному училищі – професія столяр-будівельник, пізніше став чудовим спеціалістом. Михайло ріс веселим, енергійним, бадьорим хлопцем. Після навчання був призваний до армії. Був одружений, є донька. Деякий час проживав у Харкові.

Михайло був учасником російсько-української війни ще з 2015 року З квітня 2022 року після повномасштабного вторгнення окупантів стрілець-зенітник зенітного ракетного відділення перебував у лавах Збройних Сил України. Боровець Михайло загинув 31 липня 2023 року під час виконання військового обов’язку в районі населеного пункту Старомайорське Донецької області.
Заупокійна служба відбулася у місцевому Кирило-Мефодіївському храмі.

Поховали Героя на кладовищі у селі Моквин зі всіма військовими почестями під залпи останнього салюту.

… Читати далі

Мельничук Олександр Сергійович народився 27 листопада 1996 року і постійно проживав у місті Березне. Навчався в Березнівському економіко-
гуманітарному ліцеї, який закінчив у 2014 році.
Вчителі ліцею запам’ятали його як здібного та розумного учня. З юнацьких років Сашко захоплювався футболом. Потім Олександр навчався у  Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки на факультеті міжнародних відносин. З 2017 по 2019 рік проходив строкову військову службу у Збройних Силах України. Під час проходження строкової військової служби виконував бойові завдання в АТО і отримав статус  учасника бойових дій.
З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну Олександр пішов добровольцем захищати Батьківщину. Брав участь у звільненні Чернігівської та Сумської областей, виконував бойові завдання на Харківському та Донецькому напрямках.
Молодший сержант, командир відділення – командир машини  розвідувального взводу штабної роти Мельничук Олександр Сергійович загинув 12 листопада 2023 року під час ворожого обстрілу на Донеччині. У загиблого Героя залишилися мама Софія Іванівна, сестра Тетяна Сергіївна.
Поховали Олександра зі всіма військовими почестями на місцевому кладовищі урочищі «Лукавець» на Алеї Слави поруч із земляками, які віддали своє життя за майбутнє незалежної України.… Читати далі

Бойчук Володимир Адамович народився 25 липня 1980 року в селі Городище Березнівського району Рівненської області. Навчався в Городищенській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів. Після закінчення школи вступив до Соснівського середнього професійно-технічного училища № 8, де здобув професію: муляр, монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій.

Отримавши диплом з відзнакою про середньо – технічну освіту, проходив строкову військову службу в рядах Міністерства з надзвичайних ситуацій, пожежником. Після проходження служби деякий час працював на сірниковій фабриці у місті Березне. Був одружений, виховував двох дітей. Односельчани ставилися до нього з повагою, так як Володимир був хорошою людиною, ніколи не відмовляв у допомозі. Був вірним та надійним другом.

Володимир Бойчук з жовтня 2022 року захищав Україну в лавах Державної прикордонної служби. Загинув Володимир 19 липня 2023 року у районі населеного пункту Андріївка Донецької  області. Дорога додому загиблого захисника була довгою… Лише 07 грудня 2023 року Березнівська громада у скорботі зустріла загиблого Героя.

Заупокійна служба за загиблим захисником відбулася у церкві Різдва Пресвятої Богородиці в селі Городище.… Читати далі

Вячеслав Сидорук народився 09. 06. 1989р.у м. Березне Рівненської обл. У 1996 р. пішов навчатися до ЗОШ в м. Березне. Закінчив школу у 2005 . У 2005 -2009 р.р. навчався у Березнівському лісотехнічному коледжі НУВГП, за спеціальністю «Лісове господарство». Під час навчання познайомився з майбутньою дружиною Анною. Восени 2013 року одружилися. У 2014 році народилася донечка Даринка.
Вячеслав їздив з батьком працювати у Житомир та Київ. Також працював будівельником, у приватних підприємців з виготовлення пам’ятників. .
Під час повномасштабного російського вторгнення Вячеслава мобілізували до лав ЗСУ. Спершу було навчання на одному з військових полігонів, а 01.08. 2022 року навчався у Великій Британії. Там пройшов бойовий вишкіл у найкращих інструкторів. Була двохденна відпустка вдома. Ця зустріч була останньою з рідними.

05.09. 2022р. Вячеслав приєднався до легендарної 72- ї окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців. Обійняв посаду навідника. У жовтні вже воював на Донеччині. Під час виконання бойових завдань Вячеславу вдалося врятувати свого побратима .Він мужньо стояв у бою проти спільного ворога, переживши
багато танкових атак.… Читати далі

Олександр Курильчик народився 3 лютого 1986 року і постійно проживав у місті Березне. Навчався в Березнівській загальноосвітній школі № 2, а з 7 по 11 клас в Березнівському економіко-гуманітарному ліцеї, який закінчив в 2000 році. У 2009 році закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» за спеціальністю «Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів» та здобув кваліфікацію інженера-механіка.
15 березня 2022 року Олександра призвали на військову службу. Солдат Курильчик Олександр Володимирович служив у лавах Збройних Сил України.
Брав безпосередню участь у бойових діях на території Донецької області в складі 68-ої окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Після поранення за станом здоров’я був переведений у інженерні війська.
Наказом Міністра оборони України від 21.03.2023 № 301 нагороджений відзнакою Міністерства оборони України медаллю «За поранення».
Після тривалого лікування у госпіталі 30 жовтня 2023 року Олександр помер.

Поховали на Алеї Слави міського кладовища в урочищі «Лукавець»
У захисника залишилися мама Раїса Андріївна, дружина Наталія, син Артем, сестра Наталя.

… Читати далі

Юрій Чубай народився 28 червня 1977 року у селі Моквин на Березнівщині. З 1984 року по 1992 рік навчався в Моквинській середній школі. У свій час працював будівельником на місцевій паперовій фабриці. У 2014-2015 роках Юрій захищав Батьківщину під час АТО. Після повномасштабного вторгнення росіян старший солдат Чубай Юрій Миколайович, навідник танкового батальйону з березня 2023 року перебував у лавах Збройних Сил України.

Серце солдата не витримало фізичних та психологічних навантажень. 29 травня 2023 року Юрій помер. У Юрія залишилася дружина донька та син. А запам’ятали його як надзвичайно доброго чоловіка, батька, турботливого сина.
У Свято-Михайлівському храмі села Моквин відбулася заупокійна служба за захисником. Поховали на місцевому кладовищі рідного села Моквин.

Публікації про Чубая Ю.

… Читати далі

Микола Стьопін народився 18 січня 1982 року і постійно проживав у селі Моквин. У 1999 році закінчив Моквинську загальноосвітню школу. У 2000 році здобув кваліфікацію електрослюсар (будівельний) у філії вищого професійного училища № 1 міста Костопіль.У свій час працював електромонтером та пресувальником Моквинської паперової фабрики, охоронцем в магазині «Супермаркет» Березнівського міськкооппродторгу.

18 травня 2022 року Миколу мобілізували на військову службу до військової частини   А 4152, служив стрільцем-помічником гранатометника. Захисник боронив Україну на Херсонщині.

13 вересня 2023 року під час перебування у відпустці на лікуванні Микола Васильович помер у рідному селі Моквин. Серце захисника не витримало фізичних та психічних навантажень хоча мав намір підлікуватися, набратися сил  для боротьби з окупантами. Односельчани запам’ятали Миколу як надзвичайно доброго чоловіка, люблячого батька, турботливого сина.

Заупокійна служба за захисником відбулася у Свято-Михайлівському храмі села Моквин.
У померлого захисника залишилася мама та два сини.

… Читати далі

Народився Юрій  29 квітня  1974 року в селі Нападівка Ланівецького району Тернопільської області. 1989 році закінчив 8 класів Борщівської загальноосвітньої школи Тернопільської області. З вересня 1989 року по червень 1992 року навчався в Борщівському середньому професійно-технічному, де здобув спеціальність муляр-монтажник залізобетонних конструкцій, електрозварювальник.
З червня 1992 року по квітень 1994 року проходив строкову військову службу у Збройних Силах України. Після проходження строкової військової служби довгий час працював електрозварювальником на Тернопільщині та в місті Кривий Ріг..
Після одруження з 2004 року Юрій проживав на Березнівщині в селі Зірне. Юрій був надзвичайно доброю людиною, опорою в сім’ї. Він старанно працював та допомагав односельцям. В юності писав вірші. Мав гарний голос, дуже любив співати українські пісні.
з вересня 2022 року солдат механізованої роти Юрій Музичук захищав Батьківщину у лавах Збройних Сил України. 49-річний солдат військової служби Юрій Степанович Музичук загинув 10 листопада 2023 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі н.п. Куп’янськ Харківської області.

У полеглого захисника залишилися мама Ярослава Миронівна, дружина Людмила Сергіївна, дочка Юлія, дев’ятирічний син Ілля, внук Сергій та внучка Дарина.… Читати далі