Рівненський район – Сторінка 5 – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Удодік Іван Васильович, позивний “Мазай” (22.02.2000-18.09.2023)

Народився 22 лютого 2000 року у селі Зірне що на Березнівщині. Здобував базову середню освіту у Зірненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів з 2006 по 2015 рік. З дитинства Іван мав хист до малювання, пізніше захоплювався комп’ютерним дизайном.У мирному житті Іван був надзвичайно вихованою, відповідальною, стриманою, життєрадісною молодою людиною. У ньому гармонійно поєднувалися мужність і чуйність, серйозність і дуже тонке почуття гумору.
У 2015 році продовжив навчання у Березнівському лісотехнічному коледжі, який закінчив у 2019 році за спеціальністю «Садово-паркове господарство» і здобув кваліфікацію техніка садово-паркового господарства. Він був працьовитим, добродушним, уважним до молодшої сестри і батьків. На війну він пішов із перших днів повномасштабного вторгнення ворога. Служив солдат бойовим медиком розвідувальної роти 117-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

Іван Удодік, солдат, бойовий медик розвідувальної роти 117-ї окремої механізованої бригади, загинув 18 вересня 2023 року у бою за Україну поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області.

Сирочук Олександр Всеволодович (29.08.1983-26.05.2023)

Сирочук Олександр Всеволодович народився 29 серпня 1983р., в селі Малий Мидськ Костопільського району Рівненської області. Батько, Сирочук Всеволод Іванович, був учасником ліквідації аварії на ЧАЕС. Мама Сирочук Галина , працювала в сільсікій раді.

У 1989 р. пішов у 1 клас. Першою вчителькою була Пінчук Люба Миколаївна, яка навчила Сашка читати та писати. Був слухняним учнем, легко засвоював шкільний матеріал. Брав активну участь у шкільних заходах, відвідував гуртки, займався спортом. Мав дуже багато друзів.

У 2000 р. закінчив Маломидську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Згодом вступив до Млинівського державного технікуму ветеринарної медицини за спеціальністю «Ветеринарна медицина» і 23 червня 2003 року здобув кваліфікацію фельдшера ветеринарної медицини.

12 вересня 2003 року був прийнятий на роботу в СВК «Серпанок» обліковцем ферми. А у жовтні – призваний для проходження служби у Збройних Силах України. Під час проходження служби, 20 лютого 2005 року помирає батько Сашка.

З 2007 по 2008 роках працював охоронцем в МПП «Сигнал» м. Костопіль. Згодом повернувся в рідне село.… Читати далі

Дідів Олександр Клавдійович (14.02.1978-28.04.2022)

Дідів Олександр Клавдійович народився 14 лютого 1978 року у мальовничому поліському селі Рудня Костопільського району Рівненської області. Батько Дідів Клавдій Ількович працював робітником у КСП ім.Щорса села Малий Мидськ. Мама Дідів Надія Оверківна працювала в лісі – збирала смолу.

У 1984 році пішов у перший клас початкової Руднянської школи. Перший вчитель – Ступницький Аполон Савович, а класний керівник – Козакова Галина Степанівна. У 1993 році закінчив 9 клас в Маломидській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Згодом працював робітником у місцевому колгоспі.

У 1996 році був призваний на службу до Збройних сил України, яку проходив у Хмельницькій області.

У 2000 році Олександр одружився. Народилася донька Анна. У 2002 році переїжджає на Житомирщину, в смт Черняхів. З 2005 року починає працювати в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЮРО ЛАМБЕР» в селищі міського типу Черняхів Черняхівського району Житомирської області. Оскільки Олександр дуже гарно малював, то по сумісництву працював художником по каменю. Був дуже хорошою людиною, мав багато друзів.

У 2006 році народився син Назарій.

Ще з перших днів війни, а саме 26 лютого 2022 року Олександр Дідів пішов боронити нашу землю. У нього була мрія побачити свою доньку випускницею Одеського медичного університету.

Анна здійснила заповітну мрію батька – закінчила університет. Але нашому Герою не судилося дожити до цих днів. «Чуйний батько й чоловік, талановита людина й патріот, справжній український господар – саме так про героя відгукуються всі знайомі». … Читати далі

Кухарець Микола Володимирович (15.02.1977-22.12.2023)

Кухарець Микола Володимирович народився 15.02.1977р. у м.Рівне, Рівненської області. У 1992 році отримав свідоцтво про здобуття загальної середньої освіти в ЗОШ № 6 м.Рівного.
З 1992 по 1995 роки Микола навчався у Рівненському професійно-технічному училищі №10 та отримав диплом за спеціальністю «Електромонтер».
Після закінчення училища Микола служив в ЗСУ. Працював за кордон. Згодом, повернувшись в Україну, був експедитором на аптечному складі.
Микола був щирою, привітною, позитивною людиною, його поважали колеги.. Рідні, близькі та побратими воїна пам’ятають його як, надійного та сумлінного друга.
03 листопада 2022 року Микола Кухарець був мобілізований до Збройних сил України, як матрос.
Після бойового злагодження у Великій Британії, військовослужбовець захищав державний суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України на різних напрямках.
Виконуючи бойове завдання, 22.12.2023 року оператор 2 відділення протитанкових ракетних комплексів, взводу протитанкових ракетних комплексів, роти вогневої підтримки 2 батальйону морської піхоти Кухарець Микола Володимирович загинув поблизу н.п.Крінки Херсонської області. Йому назавжди залишиться 46 років.

Поховали Героя на кладовищі “Нове” в Рівному
Відповідно до рішення Рівненської міської ради від 14.03.2024 року № 4669 Кухарцю Миколі Володимировичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівного».… Читати далі

Нікітін Богдан Федорович ( 27.11.1992 -14. 09.2022)

Богдан Нікітін народився 27 листопада 1992 р. у Рівному. Після навчання у ЗОШ , число 22, здобув освіту кухаря. Працював у Рівному, а за тим вдосконалював свої вміння за кордоном — у закладах Чехії та Словаччини.

Та пандемія змінила життя у Європі, тож Богдан повернувся до Рівного.

Коли почалася війна в армію пішов добровольцем . Проходив підготовку на Яворівському полігоні.

Богдан кілька разів фактично тікав від смерті, та вона наздогнала в його ж автівці, в яку влучила ракета окупанта.

13 вересня, у бою з росіянами, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України, біля населеного пункту Вугледар (Донецька область), поліг молодий воїн – захисник, сержант управління 68ї окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша, рівнянин- Нікітін Богдан Федорович. Йому було лише 29 років…

Поховали Богдана в Рівному на кладовищі “Нове”.

Поліщук Микола (29.11.1973-20.07.2023 )

Микола Поліщук народився 29 листопада 1973 року в селі Дорогобуж Рівненської області. Навчався в школі рідного села, а потім у Рівненському економіко-технологічному фаховому коледжі. 30 років пропрацював на «Рівненській фабриці нетканих матеріалів». Був помічником майстра, наставником молодших колег.

Проходив строкову службу , отримав звання молодшого сержанта. Добрий, справедливий Микола був наставником для сина-студента НУВГП, допомагав і робив все для сім’ї, мав надійних друзів. Працьовитий у господарстві, не цурався роботи ні в селі, де живуть батьки та сестра, ні в місті.

Миколу мобілізували у квітні 2023 року. Він не намагався уникнути служби, адже хотів захистити сім’ю, майбутнє для країни і нащадків.

. Служив на Донеччині. 18 липня 2023 року він пішов на бойове завдання, мав повернутися за три-чотири дні, на жаль не повернувся.

Процедура ДНК-експертизи тривала довго, і лише зараз 49-річний молодший сержант Микола Поліщук, який загинув 20 липня 2023 року на Донеччині, повернувся додому…

Прощання із Героєм відбулося 6 квітня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховали його на кладовищі «Нове»…

Ренкас Олександр (-23.08.2023 )

Олександр Ренкас народився у селі Полиці колишнього Володимирецького району. Навчався у місцевій школі, а за тим у школі в Рівному. Здобув освіту будівельника в обласному центрі.

Строкову службу в армії відслужив на Тернопільщині. Останні роки працював на фабриці нетканих матеріалів. Аж поки у травні 2023 не отримав повістку.

Олександр завжди важко працював, тож після роботи любив відпочити на природі, рибалити.

Дуже любив життя, був спокійним та врівноваженим, цінував родину.

«Сашко все життя був добрим і життєрадісним, стійким олов’яним солдатиком, незважаючи на всі випробування, які посилала йому доля. А під час останнього випробування – мужнім солдатом, який хоробро захищав Батьківщину,” – розповідає про героя швагро Сергій.

49-річний солдат Олександр Ренкас загинув 23 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Білогорівка на Донеччині.

Поховали Героя на кладовищі “Нове” в Рівному

Продай Андрій Андрійович (03.03.1970-17.04.2023)

Продай Андрій народився 3 березня 1970 року в місті Костопіль. У 1977 – 1985рр. навчався в Костопільській восьмирічній школі № 2.
У 1987році вступив до лісотехнічного інституту. У мирний час жив і працював у рідному місті. Служив кінологом у Збройних Силах України.
28 лютого 2023 року Андрія мобілізували. Проходив службу на посаді старшого солдата, розвідника – радіотелефоніста 2 -го розвідувального відділення розвідувального взводу 2- го єгерського батальйону військової частини А4056.

17 квітня 2023 року Андрій Продай загинув внаслідок мінно – вибухової травми, виконуючи бойове завдання в районі н.п. Павлівка Донецької області.
Віддати шану оборонцю прийшли рідні, військові, друзі, представники влади та жителі громади. Чин похорону відбувся у соборі Петра і Павла.
Андрія поховали на « Новому» кладовищі м. Костопіль поруч з іншими Воїнами Небесного Легіону.

Глек Михайло Валерійович, псевдо “Робінзон” (02.10.1974-02.08.2024)

Михайло Глек народився 2 жовтня 1974 року в Рівному. Закінчив Рівненську гімназію №24, а за тим здобув фах економіста у Національному університеті водного господарства та природокористування.

Перебував на заробітках в Польщі.. Після повернення присвятив своє життя власній справі – був приватним підприємцем, працював у сфері логістики.

Понад 20 років жив в Одесі, одружився, мав двоє дітей.

Михайло був сапером 126-тої окремої бригади Сил територіальної оборони 30-го корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ.

Спершу він виконував завдання на Миколаївському напрямку в районі Мирного, а після ротації його перевели на Херсонський.

Михайло Глек працював у Бериславі, Львовому, Тягинці, Токарівці та Понятівці на Херсонщині. Він брав участь в операціях на лівобережній Херсонщині, де отримав поранення.

Михайло цінував кожного побратима, рятував життя, тому що був впевнений у своїх власних силах. Неодноразово був відзначений нагородами.

На жаль, 2 серпня 2024 року, 49-річний молодший сержант Михайло Глек загинув під час виконання бойового завдання на Херсонському напрямку.

Поховали Героя на кладовищі «Нове» у Рівному.

Корнійчук Назар Ігорович (04.04.1999 – 17.04.2023)

Корнійчук Назар Ігорович народився 4 квітня 1999 року в м. Костопіль Рівненської області. У 2005 році пішов до 1 класу загальноосвітньої школи I – III ступенів № 6. У 2008 році перейшов до загальноосвітньої школи I – III ступенів № 5.

У 2012 році, знайшовши себе у спорті, вступив до Костопільського обласного ліцею – інтернату II- III ступенів фізичної культури і спорту» Рівненської обласної ради» на греко- римську боротьбу, де здобув багато грамот, кубків та медалей.

У 2014 році вступив до Рівненського фахового коледжу НУБіП України на спеціальність «Правознавство», де показав себе, як комунікабельний, амбіційний хлопець, який закарбовувався в пам’яті не лише одногрупників а й викладачів. Навчаючись у коледжі здобував не тільки знання а й грамоти, приносячи коледжу призові місця.

У 2018 році, коли Назару виповнилося 18 років, вступив до лав ЗСУ за контрактом хоча був звільнений із військової служби за станом здоров’я. Проходячи службу, одночасно навчався в Національному університеті біоресурсів і природокористування України за спеціальністю « Право».… Читати далі