Рівненська територіальна громада

Андрій Яремчук народився у селі Світанок на Кореччині. Після закінчення школи пішов на строкову службу в армію. Коли ж повернувся, присвятив себе роботі на будівництві в Україні та за кордоном.

“Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Андрій саме повернувся додому. За мобілізацією вже 5 березня 2022 року був призваний у військо. Не відмовлявся, казав, що мусить захищати Україну, що це його обов’язок,” – розповідає дружина Героя Оксана.

Людина-усмішка — таким завжди пам’ятатимуть Андрія рідні, друзі та знайомі. Надзвичайно позитивний, веселий, добрий, чесний та щирий. Андрій завжди дбав про рідних. Був найкращим татом та чоловіком. Про службу дружині та 17-річному синові Назару розповідав мало. Лише заспокоював, що все буде добре, щоб найдорожчі не хвилювалися.

Упродовж тривалого часу Андрій ніс службу на кордоні з Білоруссю. Але 5 січня 2024 року вирушили на Донеччину.

12 січня 2024 року 41-річний старший солдат Андрій Яремчук, відданий військовій присязі, загинув на полі бою у Бахмутському районі на Донеччині.

Прощання із Героєм відбулося 18 січня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному.… Читати далі

Максим Кривцов народився у Рівному 22 січня 1990 року. Навчався у місцевих школах № 23 та №28, в економіко-технологічному коледжі НУВГП.

Максим – активний учасник Революції Гідності. Після нападу Росії визвольних дух тягнув його захищати Україну. У 2014 році долучився до «Добровольчого українського корпусу», пройшов вишкіл та разом із побратимами вирушив на війну. За цей час Максим сформувався як воїн, тоді й почав займатись порятунком тварин. Рідним не повідомляв про свої наміри, приховував місце перебування, аби не хвилювати зайвий раз маму, – лише за кілька місяців, із випадкового відео вони дізнались, де знаходиться Максим. Згодом підписав контракт та служив у бригаді швидкого реагування за стандартами НАТО.

Позивний Максима Кривцова – Далі. Розповідав, що він наче сам виник: коли треба було назватись, все, що озвучував командиру, уже було. У той час читав книгу про Італію і мав з собою гель для накручування вусів, подумав – о, Далі!

Війну відчув на повну іще під час перебування в зоні АТО, був на позиціях у Пісках, під Авдіївкою на «Світлодарці», Верхньоторецькому, в Маріупольському аеропорту та ще багато де.… Читати далі

Іванюк Сергій Олександрович народився 20.01.1999 р. у м.Рівне, Рівненської області. У 2014 році отримав свідоцтво про здобуття загальної середньої освіти в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 м.Рівному, Рівненської області.
З 2014 по 2018 роки Сергій навчався у Рівненському технічному фаховому коледжі НУВГП та отримав диплом за спеціальністю «Монтаж обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва».
Після закінчення коледжу Сергій вступив до Національного університету водного господарства та природокористування, де у 2020 році здобув бакалаврський рівень вищої освіти за спеціальністю «Автоматизація та комп’ютерно – інтегровані технології».
З 2019 по 2021 рік навчався на військовій кафедрі при Національному університеті водного господарства та природокористування де здобув звання молодшого лейтенанта.
Затим Іванюк С.О. пройшов відбір до компанії «HOVER» у якій будував житлові будинки за допомогою 3D моделювання. Сергій був мудрою, зваженою, привітною, позитивною людиною, мав вірних друзів та плани на майбутнє.
Рідні, близькі та побратими воїна характеризують його як відданого патріота своєї країни, надійного та сумлінного друга.
25 квітня 2023 року Сергій був мобілізований до Збройних сил України, як молодший лейтенант.… Читати далі

Володимир Крижановський народився у Рівному 22 травня 1988 року. Навчався в ЗОШ № 13 міста Рівного, після школи закінчив Рівненський професійний ліцей, здобувши професію слюсаря з ремонту автомобілів.

Володимир проживав з мамою та рідною сестрою. Та, на жаль, втратив матір, а потім – і рідну сестру, якій не виповнилося ще й 20. Із великої родини у Героя залишилось лише двоюрідні дві сестри та два брати.

Володимир все життя змінював роботу, здебільшого працював в будівельній сфері. Коли ж розпочалося повномасштабне вторгнення, нікому й слова не сказавши, добровільно став на захист країни. Зателефонував рідним вже коли проходив підготовку на Житомирщині.

Добрий, веселий, справедливий, оптимістичний, вірний своїй державі – таким його запам’ятають рідні.

Близько року Володимир віддано стояв на захисті країни та віддав власне життя за рідну землю. Солдат Володимир Крижановський загинув 22 вересня 2023 року в результаті артилерійського обстрілу в Запорізькій області.

 Крижановський Володимир Володимирович “Почесний громадянин м. Рівного”(Рішення Рівненської міської ради №4669 від 14.03.2024);

… Читати далі

Дмитро Ботан народився 27.09.1989 року в місті Рівне. Саме тут навчався у школі, число 13. Далі – освіту здобув у автотранспортному технікумі. За фахом Дмитро був організатором міжнародних перевезень і логістом автомобільного транспорту, але ніколи не цурався різної роботи. Працював і водієм, і столяром, і барменом.

До повномасштабного вторгнення Дмитро працював у Польщі, саме там і застало його повномасштабне вторгнення. Дружина Дмитра та 10-річна донечка у лютому 2022 року перебували у свекра на Херсонщині.

Саме для того, щоб звільняти Херсон та інші українські землі, щоб боронити свою родину та народ, мужній герой повертається до України вже 28 лютого та стає добровольцем на захист Батьківщини. Дмитро допомагав усім побратимам, які його оточували. Завжди привітний, відкритий, щирий, готовий прийти на допомогу та відданий своїй справі.

Боєць луцького окремого загону спеціального призначення «Любарт» Дмитро Ботан із позивним «Брат» загинув 1 жовтня 2023 року. Життя зв’язківця розвідувальної роти обірвалося під час виконання бойового завдання внаслідок обстрілу противника поблизу населеного пункту Оріхів Запорізької області.

Герою назавжди 34 роки

У Рівному на фасаді ліцею №13 відкрили меморіальну дошку у пам’ять загиблому Герою Дмитру Ботану.… Читати далі

Олександр Кириченко народився у селі Перемишель на Хмельниччині. Навчався у місцевій школі, а 11 клас закінчив в Улашанівському ліцеї. За тим навчався у музичній школі. В мирному житті Олександр Кириченко працював водієм на різних підприємствах .Працював у місцевому КХП “Заготзерно”. Згодом до душі припала професія водія. Спершу кермував автобусом по Україні, а також за кордоном.

Іще одним захопленням Олександра були автівки. За кермом проводив чимало часу. Та навіть коли приїздив у такі нечасті відпустки, завжди старався допомогти знайомим з машиною.

У 2017 році підписав контракт та весь цей час перебував на службі у найгарячіших точках. Олександр був старшим солдатом, водієм автомобільного відділення автомобільного взводу автомобільної роти військової частини А4242.

Про службу дружині розповідав мало. Говорив, що просто повинен захищати рідних, жодних подробиць, лише його часте “Все добре”.

Добрий та чуйний Олександр мав 7-річного сина від першого шлюбу, тепер же будував плани на майбутнє, де обов’язково хотів бачити донечку.

9 жовтня 2023 року на Запорізькому напрямку внаслідок нанесення росіянами удару ударним БпЛА типу Shahed загинув 33-річний старший солдат Олександр Кириченко з Улашанівської тергромади, що на Хмельниччині.… Читати далі

Іван Довбенко народився 27 лютого 1973 року в місті Рівному. Здобув освіту механіка в Квасилівському професійному училищі. Після закінчення, пішов працювати на Рівненську фабрику нетканих матеріалів, а також продовжив навчатися у Рівненському економіко-технологічному коледжі НУВГП.

Іван не служив у війську, однак отримавши повістку у квітні 2023 року, без вагань вступив до лав ЗСУ.

Військові будні давалися Іванові нелегко, проте він не падав духом. Говорив рідним, що Україна була і буде незалежною, а ми завжди будемо на своїй землі. Тож попри труднощі був готовий виконувати свій обов’язок..

Добрий, відкритий, щирий, веселий Іван мав насправді золоті руки. Його умінням відремонтувати захоплювалися і домашні, і сусіди, і усі знайомі.У Івана було багато життєвих планів: повезти сім’ю у Карпати, зробити ремонт у квартирі, купити нове авто та багато іншого… Він дуже любив життя і передавав цю любов іншим.

Кожне наступне завдання давалося Івану нелегко, та все ж він знав, що його чекають вдома, за нього моляться і це давало сил та наснаги. Він вірив у те, що повернеться живим.… Читати далі

Іван Кравчук народився у Прип’ят. Після аварії на ЧАЕС родина переїхала у Рівне. Тут він закінчив дев’ять класів у 25-й школі, а потім у ПТУ №9 здобув спеціальність верстатника.

Служив строкову службу в армії, а в березні 2015 року його призвали для служби у зоні проведення антитерористичної операції на сході нашої країни. Там був у силах спеціальних операцій снайпером. Коли ж за рік демобілізувався, повернувся на роботу машиністом парових турбін у котельні “Рівнетеплоенерго”. Його там поважали, адже працював завжди на повну, ніколи не відмовляв у допомозі,” – розповідає дружина Героя Тетяна.

Знову взяв до рук зброю вже у 2022 році.

Про військову службу рідним практично не розповідав. Максимально беріг дружину та 12-річного сина Михайла від тих жахів. Жартував, розповідав про смішні та курйозні моменти, які траплялися, завжди заспокоював: “Мала, все добре, що ти переживаєш? Я то на танцях, то грибочки збираю. Іван дуже любив Україну та її людей. Саме тому добре знав за що стоїть: за вільне майбутнє незалежної країни та щасливе життя її народу.… Читати далі

Роман Корнійчук народився у Рівному. П’ята дитина з семи у родині, він завжди любив учитися. Закінчив 17 школу, потім опанував фах муляра-штукатура в училищі, кілька років пропрацював майстром. А за тим вступив на заочне відділення у Луцький національний технічний університет, аби навчатися улюбленій справі.

Разом із дружиною Тетяною Роман виховував п’ятирічну донечку Октавію. Війна для Романа почалася волонтерством, а коли у березні 2022 року отримав повістку, навіть не роздумував.

Найбільшою пристрастю Романа було пізнання, винахідництво і людська душа. Його жага до життя, повага до людської гідності, неймовірна відповідальність ґрунтувалися на глибокій довірі Богові та цінуванні чеснот. Мав талант розуміння і пояснення, саме тому Роману вдавалося бути чудовим учителем для підлітків і молоді в церкві. Він став співорганізатором Християнської підліткової академії євангельських християн-баптистів. Допомагав опановувати нове і побратимам в армії.

Спостерігаючи за тим, як Рома вправно роз’яснював матеріал новобранцям, командир поцікавився в Ігоря, чи брат, бува, не працював учителем у мирному житті., ні, він був проповідником

Життєвий принцип «усе робіть, як для Господа» однаково втілювався і в проповіді, і у військові справі.… Читати далі

Сергій Скаржинець народився у Рівному. Навчався у “Здолбунівському вищому професійному училищі залізничного транспорту”.

З початком повномасштабного вторгнення він покинув роботу за кордоном і повернувся в Україну, щоб добровольцем піти воювати.

Добрий, щирий, щедрий Сергій залишався вірний своїм переконанням і в мирному житті і на війні.

Про свою військову службу надзвичайно відповідальний та серйозний Сергій мамі старався не розповідати. Більше розпитував про неї.

49-річний молодший сержант Сергій Скаржинець героїчно загинув під час танкового та мінометного обстрілу поблизу населених пунктів Новомаркове — Оріхово-Василівка — Григорівка Донецької області 1 вересня 2023 року.

Прощання із Героем відбулося 7 вересня, о 10.00 на майдані Незалежності. Поховали Героя на кладовищі “Нове”.

… Читати далі