Сарненський район

Придюк Іван Іванович (27.01.1972-25.03.2022)

Придюк Іван народився 27 січня 1972 року в с. Крупове Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району) в сім’ї Євдокії Іванівни та Івана Михайловича Придюків.

В 1979 р. Іван пішов у перший клас Крупівської ЗОШ І-ІІ ст. Після закінчення школи вступив (1987 р.) до Мирогощанського сільськогосподарського технікуму на факультет «Зоотехнологія».

В 1991 р. був призваний до лав військової служби, під час якої  служив моряком в м. Севастополі. В 1993 р. повернувся в рідне село і почав працювати зоотехніком у КПС «Мир».

В 1995 р. Іван Іванович одружився, у шлюбі народилося 3 дітей: сини Микола та Михайло, дочка Надія.

В 2007 р. працював у ДП «Шанс» кочегаром, згодом перевівся в КП «Теплосервіс», з 2015 р. – кочегар Крупівської ЗОШ І-ІІ ст.

5 березня 2022 р. був призваний на до лав ЗСУ.

25 березня Придюк Іван загинув під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в с. Червона Долина Баштанського району Миколаївської області.

Похований в с. Крупове.

Указом Президента України від 2 травня 2022 року №293/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі матроса Придюка Івана Івановича   нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Савич Сергій Миколайович (22.11.1991-10.05.2022)

Савич Сергій народився та виріс у селі Миляч Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району). Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки, у 2009 році закінчив Миляцьку загальноосвітню школу, а згодом вступив у вище професійно-технічне училище №22 міста Сарни, де здобував професію маляра-штукатура.

З 18 квітня 2011 року Савич Сергій був призваний в ряди ЗСУ на строкову військову службу, в складі Національної гвардії України за військовою спеціальністю – експлуатація та ремонт автомобільної техніки. Повернувшись додому з військової служби, працював у Києві.

З початком повномасштабної російської агресії проти України, старший солдат  Савич С. М. був мобілізований до лав ЗСУ 4 березня 2022 року. Згодом, пройшовши відповідні навчання та, здобувши військову спеціальність – гранатометник, був направлений у зону бойових дій на Донеччину для захисту нашої країни від ворожого окупанта.

10 травня 2022 року, виконуючи бойове завдання в Донецькій області, від ворожого мінометного обстрілу Сергій героїчно загинув за Україну.

13 травня Сергія провели в останню дорогу та поховали у рідному Милячі.

Указом Президента України від 29 липня 2022 року №541/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшого солдата Савича Сергія Миколайовича нагороджено орденом  “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Головко Віктор Олександрович (06.05.1984-14.03. 2022)

Головко Віктор народився 6 травня 1984 року на Херсонщині, але свою юність  провів у м. Дубровиці Рівненської області. Закінчив Дубровицьку загальноосвітню школу № 2 (2001).

Старший лейтенант Віктор Головко майже двадцять років прослужив в Національній гвардії України. Неодноразово виконував бойові завдання в зоні ООС. З першого дня повномасштабної російської агресії він у складі підрозділу брав участь в обороні Києва і області. Боєць окремого загону спеціального призначення «Омега».

14 березня 2022 року, виконуючи бойове завдання, Віктор Головко загинув за Україну.

24 березня 2022 року похований у Дубровиці. У загиблого залишились дружина та діти.

Указом Президента України від 17 квітня 2022 року № 251/2022 за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу  старшому лейтенанту Головку Віктору Олександровичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).… Читати далі

Пінчук Руслан Григорович (26.08.1988–17.04.2022)

Пінчук Руслан народився 26 серпня 1988 року у селі Берестя Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району).

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну був мобілізований та перебував на передовій.

Загинув Руслан 17 квітня 2022 року, захищаючи Україну від російських окупантів, під час бойових дій в районі населеного пункту Співаківка, що на Харківщині.

 Поховали загиблого Руслана Пінчука 24 квітня 2022 року в селі Берестя Дубровицької міської громади.

Указом Президента України від 11 травня 2022 року №328/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Пінчука Руслана Григоровича  нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі