Сарненський район

Народився Дмитро у місті Сарни.З 2000 по 2010 роки навчався у НВК «Школа-колегіум» ім.Т.Г.Шевченка. Ще маленьким Дмитро захопився футболом, у школі- баскетболом . Батьки дбали про сина, як могли. Особливо Дмитро поважав і любив тата. От тільки у 17 років Дмитру довелося провести його в останню путь. Тоді підтримкою хлопця став рідний дядько, якого Діма дуже поважав. Підвищене відчуття патріотизму в нього було завжди.

У випускному класі Дмитра захопив бойовий гопак. Згодом, він стає чемпіоном України з бойового гопака. З 2010 по 2011 роки Дмитро навчався у ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей» за професією “Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування”. А потім продовжив навчання у Мирогощанському аграрному фаховому коледжі. З 2013 по 2016 рік навчався у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за спеціальністю «Енергетика сільськогосподарського виробництва». Під час навчання в університеті брав участь у всеукраїнських спортивних змаганнях мав призові місця. Майстер спорту з хортингу, але найбільше юнак захоплювався боксом. Постійні тренування, які не лише навантажували, але і мотивували працювати над собою.  Вже скоро Дмитро став кандидатом у майстри спорту із боксу, чим дуже пишався. Супроводжувала… Читати далі

Народився Тарас у м. Сарни, тут і проживав. З вересня 2002 року до червня 2013 року навчався у Сарненському НВК «Школа-колегіум» ім. Т.Г.Шевченка, де здобув повну середню освіту. З першого класу займався греко-римською боротьбою та виборював призові місця на змаганнях. У вільний час любив паяти мікросхеми з маленьких резисторів, чіпів і конденсаторів.  З вересня 2013 року навчався на денній формі навчання в Рівненському НУВГП на факультеті «Водного господарства», по спеціальності «Гідротехніка, водні ресурси». В 2015 році був переведений на заочну форму навчання цього ж університету.

З 28 вересня 2020 року по серпень 2022 року працював поліцейським роти №5 з обслуговування міста Сарни Управління патрульної поліції Рівненської області

13 грудня 2022 року не вагаючись став до лав ЗСУ. Був військовослужбовцем 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. За посадою – розвідник-навідник. Мав позивний Таро. У бою за Україну Тарас загинув 28 травня 2023 року в районі н. п. Іванівське Бахмутського району Донецької області. Йому було лише 27 років.

У Героя залишилися батьки: тато Володимир Іванович, військовослужбовець в/ч А0153, мама Надія Дмитрівна, провідний бібліотекар Сарненської центральної бібліотеки, молодший брат Святослав, курсант Одеської академії та молодша сестра Злата, учениця 8 класу Сарненського ліцею «Лідер».… Читати далі

Народився Ігор в селі Сарни (нині м.Сарни). Був єдиним сином у батьків. Батько Валентин Калістратович був робітником. Мати, Марія Володимирівна – бібліотекар.

 В 1979 р. пішов в 1кл. Сарненської ЗОШ № 3, а з 1981 р. по 1987 р. навчався в ЗОШ №5 м.Сарни. Після закінчення школи навчався в ВПУ №22 м.Сарни. Як і всі хлопці в дитинстві любив техніку і спорт. Грав у волейбол. Хотів бути військовим, тому від служби в армії не ухилявся. В грудні 1990 р. був призваний в армію. Проходив службу з грудня 1990 р. по січень 1992 р. в танкових військах на Закарпатті. Повернувся зі служби у званні- старшина.

Працював оператором на АЗС «Журавлина». Проживав по вул. Шкільна.  Був одружений, мав троє дітей: два сини та донька; четверо онуків. Сини Володимир і Святослав та зять Андрій перебувають на військовій службі в ЗСУ.

З 9 березня 2015 р. по 16 квітня 2016 р. був учасником бойових дій в зоні АТО, командир танка.

З початком повномасштабного вторгнення пішов до лав ЗСУ.… Читати далі

Народився Олексій у м.Сарни, проживав по вул.Шкільна. Навчався в Сарненській гімназії, після закінчення якої у 2016 році вступив до Київського національного авіаційного університету на аеродинамічний факультет, спеціальність авіа- та ракетобудування, який закінчив у 2020 році, отримавши ступінь бакалавра.

Особисті якості:справедливий, наполегливий, добрий, завзятий, товариський, завжди веселий (позитивний як протон), завжди прийде на допомогу, співчутливий, завжди хвилювався за інших і допомагав; завжди приходив на допомогу всім; у роботі на досягнутому не зупинявся. До війни працював в охоронній фірмі «Шериф» м.Київ. Мав хобі: нумізматика та боністика.

Олексій тричі старався потрапити на фронт добровольцем і з третього разу таки призвали. 8 березня 2022 року пішов добровольцем захищати Україну, заключивши контракт ЗСУ. Служив у 130-му окремому батальйоні територіальної оборони м. Київ. Мав військове звання: солдат з позивним Курт, старший сапер.

13 вересня отримав тяжкі поранення від російської ОЗМ-72 «вистрибучої міни» в районі населеного пункту Питомник Харківської області під час контрнаступу ЗСУ. Упродовж довгих чотирьох діб лікарі боролися за його життя. На жаль. 17 вересня 2022 року серце воїна зупинилося у шпиталі міста Харків.… Читати далі

Народився Олег Костюк у м.Сарни. Проживав по вул. Широка, 36, пізніше по вул. Торфова. З першого по дев’ятий клас навчався в Сарненській ЗОШ №2 (нині ліцей №2).  Відвідував додаткові заняття з мистецтва, мав хист до малювання. Також, Олегу подобалося грати на музичних інструментах. З 1991р. по 1993 роки навчався у Сарненському ВПУ№22, за професію механізатор меліоративних робіт, муляр. Протягом навчання в училищі, показав себе здібним, працьовитим учнем. Особливо цікавився технікою. Мав хороші організаторські здібності. Був товариський, вимогливий до себе. Займався спортом, неодноразово приймав участь у районних змаганнях.   

В 1994 році був призваний на строкову військову службу в армію. Службу проходив в м. Євпаторія (Автономна Республіка Крим) в/ч А1767. Демобілізувався 17 червня 1996 року. Після служби в армії працював будівельником, каменярем, займався ремонтними роботами будинків та квартир. Деякий час був приватним підприємцем.

25 лютого 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення, долучився до війська, як доброволець.  Спочатку його направили  в місто Дубно, де він прослужив, приблизно півтора місяці. Пізніше, неподалік Рівного, брав участь у спорудженні бліндажів.… Читати далі