Щербан Раїса – Page 82 – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Ковалюк Степан Анатолійовичу (1985-02.03.2022)

Ковалюк Степан народився в селі Вовковиї Демидівської селищної ради.

Загинув в ніч з 1 на 2 березня у бою з російською диверсійною групою у місті Васильків Київської області,

Степан брав участь у бою з російськими диверсантами. Воював у складі рівненської добровольчої групи.

У захисника залишилась дружина і троє дітей.

Похований 5-го березня у Рівному на кладовищі «Нове».

Нагороджений медаллю “За жертовність та любов до України”.

Ковалюк Степан Анатолійович – Почесний громадянин м. Рівного (Рішення Рівненської міської ради №2408 від 22.08.2022);

Непевний Роман Леонідович (31.08.1996-14.03.2022)

. До війни Роман Непевний навчався на електромеханіка і працював електрозварником автоматичних та напівавтоматичних машин. Хлопець був товариським, обожнював футбол, риболовлю і тварин.

Непевний Роман загинув 14 березня 2022 року в результаті авіаудару по телевежі в селі Антопіль. Похований в с. Караєвичі Городоцької сільської рад

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Романа Непевного нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Устинов Олег Ігорович (16.12.1971-23.10.2022)

Олег Устинов народився 16 грудня 1971 у Рівному, навчався в ЗОШ , число 21. Продовжив навчання в технікумі, здобувати першу спеціальність, пізніше навчався у Національному Університеті водного господарства та природокористування. Олег не служив в армії, натомість закінчив військову кафедру.

Відразу по завершенню вишу влаштувався на КП “Рівнеелектроавтотранс”. Тут пройшов всі щаблі кар’єрного росту, останній час працював начальником служби рухомого складу. Разом із дружиною виростили 23-річного сина…

Коли ж ворог підступно напав на нашу країну, часу на паніку просто не було. Олег працював на підприємстві. Згодом був мобілізований. Спершу проходив навчання у Львові, а затим був відправлений у Чернівці. Та з половини шляху їх розвернули й направили у Краматорськ.

50-річний старший лейтенант Олег Устинов загинув 23 жовтня під час виконання інженерних робіт внаслідок мінометного обстрілу в районі села Білогорівка Донецької області.

Поховали Олега Устинова на кладовищі «Нове»

Пінчук Олександр Володимирович (07.02.1982-20.05.2022)

Пінчук Олександр народився сьомого лютого 1982. Здобув середню освіту. Закінчив Рівненський державний комерційний технікум.

Півтора роки служив у танкових військах ЗСУ. Опісля повернувся додому та хотів знайти себе у цивільному житті.

Він любив спорт, займався кікбоксингом

Захоплювався латиноамериканськими танцями — танцював капоейру, сальсу, бачату.

З початку повномасштабної російсько-української війни хотів вступити до лав тероборони, але вона вже була укомплектована. Тоді він потай від рідних і друзів підписав контракт зі Збройними силами України.

40-річний сержант загинув 2 травня, захищаючи населений пункт Пречистівка, що на Донеччині.

Поховали Олександра на кладовищі “Нове” у Рівному.

Рачук Степан Васильович ( 1977-10.05.2022)

Захоженко Євгеній Вячеславович (28.08.1994-27.02.2022)

Захоженко Євгеній Вячеславович народився 28 серпня 1994 року у Рівному, закінчив ЗОШ №3 та Автотранспортний технікум.

Із осені 2015 року Євгеній став на захист України у зоні проведення антитерористичної операції.

П’ять років відслужив у Дніпропетровському розвідувальному батальйоні «Буяр». У 2021 році Євгена перевели у 93 механізовану бригаду «Холодний яр». Саме у складі цього підрозділу він і зустрів ворога у перші дні наступу.

Євгеній Захоженко загинув 27 лютого під Харковом у бою з російськими окупантами.

Поховали Євгенія Захоженка 12 березня на Алеї Героїв у Рівному.

Тимошенко Андрій Олександрович (07.10.1968 -15.10.2022)

Андрій народився у Рівному, навчався у 15 школі. Закінчив Харківську юридичну академію.

Та за спеціальністю Андрій працював не довго – після кількох приватних структур у різних містах, повернувся у Рівне. Упродовж п’яти років працював на рівненській митниці.

У 2015 році пішов добровольцем у АТО

Служив у бригаді морської піхоти. Пройшов Широкине, Маріуполь. За тим продовжив службу у 14 Володимир-Волинські бригаді, яка захищала від ворога Луганський напрямок. А в кінці 2021 року став частиною 128 гірсько-штурмової бригади, яка відвойовувала від окупанта Херсонщину.

Андрій дуже любив музику, а саме старий рок, багато читав, до того ж дуже різну літературу.

54-річний сержант Андрій Тимошенко загинув 15 жовтня поблизу села Трифонівка Херсонської області…

У Героя залишилось двоє дітей – 25-річна донька та 20-річний син, мама, брат.

Поховали Андрія Тимошенка на кладовищі “Нове”

Магель Віталій ( ??? )))

Віталій Магель народився у селі Привільне на Дубенщині. Тут же ходив до школи, а за тим вступив до Національного університету водного господарства та природокористування на кафедру “Водопостачання та водовідведення”.

Старанний, ерудований, життєрадісний юнак поєднував навчання за спеціальністю із військовою кафедрою. Після закінчення з відзнакою магістратури, Віталій залишився працювати в університеті.

У 2014 був мобілізований у ЗСУ, у 2018 році підписав контракт із ЗСУ, пройшов АТО — учасник бойових дій.

З перших хвилин повномасштабного наступу рф на українські землі, Віталій був на службі. Був начальником штабу 56 батальйону, 104 Рівненської бригади тероборони. Згодом в рамках ротації був переведений на Харківщину.

У час повномасштабної війни, на Харківщині потрапив у засідку. Життя 31-річного начальника штабу — першого заступника командира військової частини, майора Віталія Магеля, обірвалося під час бойових дій поміж селами Амбарне та Мілове на Харківщині…

Харчук Роман Миколайович (04.01.1986-23.07.2022)

Харчук Роман Миколайович народився 4 січня 1986 року в селі Моквин Березнівського району Рівненської області. У 2001 році закінчив 9 класів Моквинської ЗОШ та вступив до Млинівського ветеринарного технікуму, який закінчив у 2006 році, цього ж року.
У мирному житті Роман Харчук працював ветеринарним лікарем, , а з 2007 року по 2019 рік – працював у Березнівській районній ветеринарній лікарні. Із початком військової агресії російської федерації проти України, 26 лютого 2022 року, Роман розпочав військову службу в роті охорони першого відділу Рівненського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а 9 травня 2022 року був направлений до військової частини Збройних Сил України міста Володимир-
Волинський, залишивши вдома трьох юних донечок і молоду дружину.З 15 липня по 23 липня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, перебуваючи в Харківській,
Донецькій областях. Служив у стрілецькому батальйоні військової частини А 1008.

Загинув 23 липня 2022 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Берестове Донецької області.… Читати далі

Гаврилюк Олег Олександрович (1966 ? -17. 05.2022)

Усе своє професійне життя 56-річний рівнянин Олег Гаврилюк провів за кермом автівки. І це мало кого дивувало, бо ж з машинами завжди був на «ти». Останні роки працював водієм у ТОВ «Віксус». А коли у перші дні війни пролунав дзвінок із військкомату, то він не сховався.

У ЗСУ Олег Гаврилюк був заступником начальника навчального курсу в школі танкістів у Чернігівській області. Під час ракетного удару 17 травня по селищу Десна на Чернігівщині 56-річний військовий з Рівненщини Олег Гаврилюк та ще понад 80 людей загинули.

Попрощалися із загиблим 24 травня на території Свято-Покровського Собору.

Поховали Героя на кладовищі «Нове».

Без чоловіка залишилася дружина Ірина, без батька двоє дітей Ярослав та Анастасія.… Читати далі