Рижик Олексій Миколайович народився 30 березня 1992 року в смт. Демидівка, Рівненської області. Після закінчення Демидівського ліцею навчався у лісотехнічному коледжі. Працював у місцевому лісництві, а також будівельником у Києві. Любив природу та проводити дозвілля з сином.
9 березня 2023 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України. Після навчання за кордоном розпочав службу у 42-й окремій механізованій бригаді.
Виконував бойові завдання в Серебрянському лісі. У липні 2023 року Олексія перевели до танкового взводу однойменних роти та батальйону 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа. Там чоловік став навідником танка Т-72Б3М.

Загинув 11 серпня 2024 року внаслідок ворожого обстрілу, під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Кучерівка, Купʼянського району, Харківської області. Захиснику тепер назавжди 32 роки. Поховали ГЕРОЯ на кладовищі у селищі Демидівка.

У нього залишилися батьки, сестра та син.

“За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, за самовіддане виконання військового обов’язку” Рижика Олексія Миколайович нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)

… Читати далі

Ігор Васильович Седляр народився 26 січня 1977 року у селі Дубляни Демидівського району. Після закінчення Демидівської школи вступив до Львівського медичного університету, де здобув освіту за спеціальністю «лікувальна справа».

Після закінчення університету працював у Рівненській обласній санітарно-епідеміологічній службі на посаді завідувача токсикологічної лабораторії. У 2012 році здобув другу вищу освіту за спеціальністю «землевпорядник» у Рівненському національному університеті водного господарства та природокористування, після чого очолював власну справу – Західну землевпорядну компанію.

У березні 2022 року Ігор Васильович добровольцем пішов до 68-ої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, де служив лікарем – ординатором лікувального відділення медичної роти у званні «старший лейтенант медичної служби», виконував обов’язки заступника командира медичної служби.
Із початку повномасштабного вторгнення служив у найгарячіших точках Донецької області – Покровськ, Курахове, Авдіївка, місті Борова Харківської області та рятував життя побратимам.
19 травня 2024 року Ігор Васильович загинув, захищаючи свою Батьківщину, у місті Покровськ Донецької області.

Похоронений у селі Біла Криниця Рівненського району Рівненської області, де проживав із сім’єю – дружиною та дітьми.

6 грудня 2024 року в Демидівському ліцеї відбулося освячення меморіальної дошки Седляру Ігорю Васильовичу

… Читати далі

Каленюк Богдан Богданович народився 20 лютого 1987 року в м. Рівне. З 1994 по 2004 роки навчався в ЗОШ №19 м. Рівне. В 2004 році вступив в Національний університет водного господарства та природокористування. У 2008 році отримав базову вищу освіту за спеціальністю «Інженер – механік», та здобув кваліфікацію бакалавра з інженерної механіки. У 2009 році отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Підйомно – транспортні будівельні, дорожні меліоративні машини та обладнання» та здобув кваліфікацію інженера – механіка.
З 2010 по 2013 роки працював начальником зміни в цеху неконцентрованої азотної кислоти ВАТ «Рівнеазот».
З 2013 по 2014 роки працював на посаді інженера конструктора ТЗОВ «РЗВА».
З 2014 по 2020 роки працював продавцем непродовольчих товарів в торговому центрі «Епіцентр К».
З 2020 по 2023 роки працював монтажником на шиномонтажі.

26.06.2023 року був призваний до лав ЗСУ.
31 жовтня 2023 року Богдан Каленюк загинув. Похований у с. Лішня, звідки родові корені його батька.

… Читати далі