Калаур Вадим В’ячеславович (17.04.1991-22.04.2022)

Вадим  Калаур  народився 17 квітня 1991 року  у м. Рівне. Навчався в загальноосвітній школі № 23 м. Рівного, в якій провчився до 2005 року (закінчивши 8 класів). З 2005 по 2006 рік продовжив навчання у загальноосвітній школі № 6 в м. Костопіль . У  2006 році вступив до Будівельно-технологічного технікуму м. Костопіль, одночасно закінчив і вечірню школу. З 2008 по 2009 рік навчався на програміста у цьому ж закладі.

2009-2010 рр. – служба в армії в м. Павлоград Дніпропетровської області.

Одружився в жовтні 2015 року. Переїхав з дружиною Іванною на постійне місце проживання у м. Луцьк.

У мирний час працював столярем на приватному підприємстві.

У 2016р. був записаний в Рівненський батальйон територіальної оборони. Двічі проходив збори на Рівненському полігоні.

На війну пішов добровольцем 2 березня 2022 року.

Загинув 22 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі смт. Новотошківське Луганської області.

Поховали з військовими почестями на алеї Героїв на новому міському кладовищі в селі Лісопіль на Костопільщині.

У загиблого залишились:  дружина Іванна – 1990 р.н.,… Читати далі

Котовенко Андрій (позивний «Кіт») ( -2 .05. 2022)

Андрій Котовенко народився на Рівненщині. Котовенко брав участь в антитерористичній операції на Донбасі і був тяжко поранений у січні 2016 року неподалік Донецького аеропорту. Він переніс понад 22 операцій на нозі, та відмовився від ампутації.  Після реабілітації займався спортом та представляв Україну на “Іграх Нескорених . 2020 році Котовенко виграв срібну медаль на чемпіонаті Європи з паверліфтингу у Словаччині, до цього став чемпіоном України у жимі лежачи у софт-екіпіруванні та срібним призером у класичному жимі.

У червні 2021 року Котовенко переміг у національних змаганнях Ігор Нескорених у дисципліні паверліфтингу.

25 жовтня 2021 року він завоював бронзу в дисципліні жим лежачи на чемпіонаті світу з паверліфтингу

За словами сина, його батько помер близько 4 ранку 2 травня під час оборони Харкова.

У боях на Донеччині він був командиром окремого мінометного підрозділу.

Андрій Котовенко загинув близько четвертої години ранку 2 травня.Без батька залишився  11-річний син  Іван

 Публікації про Котенко А.

Список літератури

Призер національних Ігор нескорених Котовенко загинув під Харковом // Tribuna.com

Під Харковом загинув призер Ігор Нескорених, кіборг Андрій Котовенко //Еспресо

“Перенес 22 операции, был бесстрашным и очень боевым”: под Харьковом погиб ветеран АТО и известный спортсмен // Новини LIVE 

Дивовижні люди, про яких ви ніколи не чули: Андрій Котовенко.… Читати далі

Акінін Олександр Олександрович (28.08.2002-14.03.2022)

Акінін Олександр народився 28 серпня 2002 року в селі Гільча Друга Рівненського району (до 2021 р. – Здолбунівського району). Навчався в Здолбунівській ЗОШ № 6.  В подальшому закінчив Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту.

Був гравцем Здолбунівської команди з американського футболу «Здолбунівські Орли».

Після закінчення вищого професійного училища залізничного транспорту, відразу ж уклав контракт зі ЗС України. Військову службу за контрактом проходив в 24 ОМБр.

Загинув 14 березня 2022 року у боях з агресором під Лисичанськом в Луганській області.

29 березня 2022 року захисника поховали у рідному селі Гільча Друга.

29 березня своє співчуття висловили Міжнародна федерація американського футболу та міжнародні спортивні інтернет-видання.

Указом Президента України від 08 травня 2022 року № 323/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Акініна Олександра Олександровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Гудачек Владислав (16.04.2001 -25.04.2022)

Владислав народився 16 травня 2001 року в Рівному. Вчився в рівненській  ЗОШ №27, закінчив 9 класів.   Продовжив навчання у військовому закладі — Острозькому ліцеї із посиленою військово-фізичною підготовкою. Потім  навчався в Одеській  академії .

Владислав захоплювався   спортом. У шкільні роки займався плаванням, мав перший дорослий розряд. Згодом   додалися ще й бокс, футбол, кросфіт.  16 квітня 2022 року лейтенанту Владиславу Гудачеку виповнився 21 рік, а 25 квітня він загинув.

Поховали Владислава Гудачека у Рівному на кладовищі «Нове,  алея Героїв.

Публікації про Гудачека В.

Рівне прощатиметься з двома друзями, які загинули на війні

Владиславу Гудачеку 16 квітня виповнився 21 рік, а вже 25-го його серце назавжди зупинилося…

Єдиний син пані Марії із дитинства мріяв стати військовим. Якщо хлопчики-однолітки захоплювалися машинками, то Владик завжди із зацікавленням вивчав солдатиків та все, що стосується військової справи.

Це було дивно для нас, бо ж у сім’ї нікого з військових не було. Але Владик так того хотів. Він прочитав чимало енциклопедій, дуже любив історію. У школі, як починав відповідати на уроках, то іншим дітям і слова не давав вставити, так багато знав і хотів розказати,” – пригадує мама.

Читати далі

Кулик Олександр Леонідович (7.12.1996 -25.04.2022)

Олександ Кулик народився  7 грудня 1996 року в  м. Рівне.  Навчався в ЗОШ №27, закінчив школу з відзнакою,  навчався у Львівському  університеті,  спеціальность“Економічна теорія” економічного факультету. У  2014 році , не досягнувши 18 років,  воював добровольцем в АТО. У 2018 році підписав контракт на військову службу у  лавах Збройних сил України. У 2022 році  знову встав до оборони України.

Загинув у бою на Донеччині. Йому було 26 років. Поховали Олександра Кулика в Дубно, на малій батьківщині його матері.… Читати далі

Поліщук Іванна Володимирівна ( 09.06.1999 -25.02.2022)

Поліщук Іванна Володимирівна народилася 09.06.1999 в с. Бродів  колишнього Острозького  району Рівненської області. Закінчила Бродівську ЗОШ I-II ст. Згодом Шепетівське медичне училище.

Іванку та її рідного брата родина Поліщуків взяла у свою сім’ю, замінивши їм батьків. Дівчина змалечку була бойовою, могла постояти і за себе, і за інших. Змалечку Іванка співала у церковному хорі, читала акафіст на літургіях.

В Шепетівському коледжі на Хмельниччині Іванка здобула освіту медсестри. Навесні 2019 року дівчина вирішила стати бойовим медиком. Місцем служби обрала 80 десантно-штурмову бригаду зі Львова.  Молода активістка часто брала участь у спортивних змаганнях серед військових. Ще до початку повномасштабного вторгнення Іванка із побратимами виїхала на Херсонщину.

. Старший солдат, проходила військову службу за контрактом на посаді бойового медика підрозділу безпосередньо на передовій

Загинула 25 лютого 2022 року в Херсонській області під час обстрілу медичної бригади, яка прямувала надавати допомогу пораненим].  Іванні було лише 23 роки. Похована 4 березня 2022 року у рідному селі.

Нагороджена орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[Читати далі

Поліщук Сергій Сергійович ( ??1990 -15.04.2022)

Сергій Поліщук народився та виріс у Рівному, після закінчення 9 класів 27 школи вступив у ПТУ №1, де отримав фах програміста.

Строкову службу  проходив у Президентському полку . Згодом повернувся додому в Рівне. Працював торговим агентом та експедитором. Коли на українську землю ступила ворожа навала, Сергій не став чекати повістки чи призову — пішов в ЗСУ добровольцем. 15 квітня 2022 року під час виконання бойових завдань старший солдат Поліщук Сергій загинув у  Новоайдарівському районі  Луганської області . Захиснику був 31 рік. У нього залишилися батьки та молодший брат. Поховали Сергія  Поліщука в Рівному.

Публікації про Поліщука С.

Рівне – у сльозах, люди – на колінах: в останню путь сьогодні проводять двох Захисників України (ФОТО)

Прощання з Героями  (Поліщуком  Сергієм  Сергійовичем  і Ткачуком Дмитром Миколайовичем  ) почалося о 10:00 на майдані Незалежності.

Спогади

«І ще одна зірочка засвітилася в Небесах…  Зірочка нашого Сергійка… Доброго, щирого, завжди усміхненого, готового допомогти, навіть узяти на себе провину іншого. Справжній товариш, люблячий, турботливий син і внук, Старший Брат, вірний захисник нашої України», – так про Сергія згадує його знайома Людмила Коверзнєва.… Читати далі

Кошурко Андрій Васильович (17.03.1991-16.04.2022)

Андрій Кошурко народився 17 березня 1991 року в селі Мочулище Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району).   В 2008 році закінчив Мочулищенську ЗОШ. Після школи вступив до Харківського Національного університету цивільного захисту України, який закінчив у 2013 році.

З 2015 року Кошурко А.В. перебував на посаді начальника піротехнічного відділення групи піротехнічних робіт Навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України.

Протягом 2016 року  у складі піротехнічного розрахунку від Навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області. За його участю в зоні проведення антитерористичної операції Станично-Луганського району Луганської області було очищено від вибухонебезпечних предметів близько 31 га території, виявлено та знищено понад 160 одиниць боєприпасів.

Він був начальником частини гуманітарного розмінування, майор служби цивільного захисту. Від початку наступу російських окупантів Андрій Кошурко постійно здійснював збір, вилучення, ліквідацію вибухонебезпечних предметів та снарядів, які залишились після ворожих обстрілів.

16 квітня 2022 року під час чергового бомбардування Харкова військами рф і вилучення смертоносної зброї трагічно обірвалося життя 31-річного Андрія Кошурка.… Читати далі

Алексєєнко Денис Олександрович (09.05.2003-14.03.2022)

Алексєєнко Денис народився 29 травня 2003 року в м. Костополі . Навчався в загальноосвітній школі №4 м. Костополя. У 2020 році вступив до Костопільського фахового медичного коледжу Рівненської медичної академії. У 2022 році був студентом 2-го курсу відділення «Акушерська справа».
Стрілець-санітар 1-го відділення 2-го стрілецького взводу з охорони та оборони об’єкту №9 15-го окремого батальйону Національної гвардії України. Загинув 14 березня 2022 року при виконанні військового обов’язку в Антополі від авіаційного ракетного удару по телевежі.
17-го березня 2022 року похований у Костополі.
У Дениса залишилися мама та дві сестри.

Йому посмертно присвоїли «Почесний студент» коледжу.

Указом Президента №255/2022 від 17 квітня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» солдата Алексєєнка Дениса нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Пінчук Руслан Григорович (26.08.1988–17.04.2022)

Пінчук Руслан народився 26 серпня 1988 року у селі Берестя Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району).

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну був мобілізований та перебував на передовій.

Загинув Руслан 17 квітня 2022 року, захищаючи Україну від російських окупантів, під час бойових дій в районі населеного пункту Співаківка, що на Харківщині.

 Поховали загиблого Руслана Пінчука 24 квітня 2022 року в селі Берестя Дубровицької міської громади.

Указом Президента України від 11 травня 2022 року №328/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Пінчука Руслана Григоровича  нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі