Мельничук Олександр Сергійович (27.11.1996-12.11.2023)

Мельничук Олександр Сергійович народився 27 листопада 1996 року і постійно проживав у місті Березне. Навчався в Березнівському економіко-
гуманітарному ліцеї, який закінчив у 2014 році.
Вчителі ліцею запам’ятали його як здібного та розумного учня. З юнацьких років Сашко захоплювався футболом. Потім Олександр навчався у  Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки на факультеті міжнародних відносин. З 2017 по 2019 рік проходив строкову військову службу у Збройних Силах України. Під час проходження строкової військової служби виконував бойові завдання в АТО і отримав статус  учасника бойових дій.
З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну Олександр пішов добровольцем захищати Батьківщину. Брав участь у звільненні Чернігівської та Сумської областей, виконував бойові завдання на Харківському та Донецькому напрямках.
Молодший сержант, командир відділення – командир машини  розвідувального взводу штабної роти Мельничук Олександр Сергійович загинув 12 листопада 2023 року під час ворожого обстрілу на Донеччині. У загиблого Героя залишилися мама Софія Іванівна, сестра Тетяна Сергіївна.
Поховали Олександра зі всіма військовими почестями на місцевому кладовищі урочищі «Лукавець» на Алеї Слави поруч із земляками, які віддали своє життя за майбутнє незалежної України.… Читати далі

Бойчук Володимир Адамович (25.07.1980-19.07.2023)

Бойчук Володимир Адамович народився 25 липня 1980 року в селі Городище Березнівського району Рівненської області. Навчався в Городищенській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів. Після закінчення школи вступив до Соснівського середнього професійно-технічного училища № 8, де здобув професію: муляр, монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій.

Отримавши диплом з відзнакою про середньо – технічну освіту, проходив строкову військову службу в рядах Міністерства з надзвичайних ситуацій, пожежником. Після проходження служби деякий час працював на сірниковій фабриці у місті Березне. Був одружений, виховував двох дітей. Односельчани ставилися до нього з повагою, так як Володимир був хорошою людиною, ніколи не відмовляв у допомозі. Був вірним та надійним другом.

Володимир Бойчук з жовтня 2022 року захищав Україну в лавах Державної прикордонної служби. Загинув Володимир 19 липня 2023 року у районі населеного пункту Андріївка Донецької  області. Дорога додому загиблого захисника була довгою… Лише 07 грудня 2023 року Березнівська громада у скорботі зустріла загиблого Героя.

Заупокійна служба за загиблим захисником відбулася у церкві Різдва Пресвятої Богородиці в селі Городище.… Читати далі

Боголуцький Максим Вікторович (15.01.1991 – 26.09.2023)

Максим Боголуцький  народився у Здолбунові, зростав разом зі старшим братом. Дев’ятирічку закінчив у Здолбунівській ЗОШ №6, згодом здобув професію механіка у Рівненському автотранспортному фаховому коледжі. Потому навчався в НУВГП на спеціальності «Інженер-механік».

Одружився з коханою, в сім’ї народилося двоє дівчаток. Працював, проводив час з доньками, писав вірші для дружини. Перед вторгненням працював водієм-далекобійником, їздив за кордон.

Після 24 лютого 2022 року Максим до літа волонтерив – возив продукти з-за кордону. Але згодом, у липні 2022-го, пішов воювати.

Майже одразу потрапив на навчання у Велику Британію, згодом – у Словаччину. Коли повернувся, служив на Півночі, а навесні 2023-го вирушив на Дніпропетровщину, а згодом – на Запоріжжя.

Побратими кажуть, що Максим був справедливим. Вмів по-чесному всіх розсудити та владнати суперечки. Довго не міг отримати відпустку, тож омріяний старшою донькою подарунок – собаку – передав своїм братом.

23 вересня, попередив дружину, що йде на завдання, тому зв’язку не буде. А 26 вересня 2023 року Максим Боголуцький загинув поблизу н. п. Вербове на Запоріжжі. Його тіло забрав побратим.… Читати далі

Охренець Олексій Миколайович (22.04.1988 – 06.12.2023)

Олексій Окренець народився у Рівному. Згодом у сім’ї з’явився молодший син, родина переїхала до Здолбунова. Олексій навчався у міській ЗОШ №3. Був добрим та веселим, захоплювався футболом.

Після одинадцятирічки вступив до Рівненського національного університету водного господарства та природокористування, здобув професію інженера. Завершивши навчання, працював на «Волинь-Цемент» філії «Дікергофф Цемент Україна». Одружився з коханою Яною, у сім’ї народився маленький Володя.

Повістку Олексій отримав у червні 2023-го.  «Треба – то треба», – сказав близьким. І пішов воювати.

Після навчання на Хмельниччині у складі Волинської окремої бригади ТрО Олексій, як солдат-стрілець, виїхав під Бахмут. Там разом з побратимами утримував наші позиції до кінця жовтня.

31 жовтня Олексій отримав важке мінно-осколкове поранення. Лікарі боролися  за його життя до останнього. Та 6 грудня 2023 року його серце перестало битися…

Олексій мужньо виконав свій військовий обов’язок. У нього залишилися маленький син, дружина, батьки. Йому було 35 років.… Читати далі

Гмитро Ігор Андрійович (25.04.1970-25.11.2023)

Ігор Гмитро народився у Рівному 25 квітня 1970 року. Навчався у ЗОШ число 17 , а за тим у “школі міліції”. Більшу частину життя працював інкасатором, а останні роки — слюсарем у ТОВ “Рівнетеплоенерго”.

Відомо, що Ігор проходив строкову службу в армії у Грузії, саме коли там була війна. Тож мав досвід участі у бойових діях. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, очікував призову.

У травні цього року Ігор Гмитро отримав повістку й пішов служити. Про бойові будні Ігор мало розповідав рідним. Більше — про побратимів.

Надзвичайно спокійний, тихий Ігор мужньо стояв на сторожі спокою найрідніших йому людей. Адже вдома на його повернення чекали єдиний син Павло та дружина Жанна. Але на жаль…

53-річний сержант Ігор Гмитро загинув 25 листопада 2023 року внаслідок підриву під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Прощання із Героєм відбулося 30 листопада, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховали його на Алеї Героїв кладовища “Тинне”

Читати далі

Корнійчук Андрій  Олександрович, позивний “Korin” (04.10.1983-20.02.2023)

Андрій  Олександрович Корнійчук  народився  04.10.1983 р. у місті Костопіль Рівненської області.    У 1990р. пішов до першого класу  в м. Ленінску Хабаровський край, в якому його тато проходив службу в поліції. У 1991р. родина  переїхала в рідне містечко, продовжив  навчання в  Костопільській  ЗОШ № 3. Згодом перейшов навчатися  до Костопільської ЗОШ № 6. Після 9 класу вступив до Костопільського будівельно-технологічного коледжу,де здобув  фах  електрика.  

   Після завершення коледжу  продовжив навчання  в Рівненському міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені Степана Дем’янчука, де здобув спеціальність «Вчитель фізкультури та реабілітолог».

   Андрій працював заступником директора в Костопільській компанії БЖКП. У 2020 році був обраний депутатом Костопільської міськради. Мав багато планів, стратегій щодо розвитку благоустрою міста. Були ретельно продумані проекти та, на жаль, страшна війна завадила  втілити їх в життя.

   В мирному житті займався виготовленням корпусних меблів, згодом захопився роботою по дереву, багато часу проводив в своїй майстерні..

      Під час повномасштабного вторгнення росії в Українку чоловік приєднався до лав Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.… Читати далі

Єфімчук Олександр Михайлович (15.05.1994-05.05.2022 )

Олександр Єфімчук народився 15 травня 1994 у селі Переділи Рівненського району. Коли навчався у школі, померла мама… Та Сашко зумів взяти себе у руки, гарно навчався, а за тим самостійно вступив у Київський політехнічний інститут на державну форму навчання…

У Сашка були золоті руки. Він покинув навчання і пішов за покликом серця. Працював у автомайстерні й так любив свою справу, що складно сказати, що це було для нього — робота чи хобі.

До нього їхали за порадою з Києва, Одеси, Вінниці, хоч хлопець був значно молодшим за іменитих колег. Своє щастя знайшов у столиці — тут одружився з Наталею, тут же вирішили будувати своє родинне гніздечко…

У нього завжди виходило зробити більше, ніж міг. Олександр умів переконати усіх навколо, що поступово, обережно і все вдасться, й воно вдавалося…

Веселий, життєрадісний, позитивний… Навіть у найскрутніші моменти він завжди пригадував численні анекдоти чи смішні історії, аби підняти дух, коли, здається, зовсім не до цього…

Коли прийшла війна, Сашко вступив до тероборони Києва. Думки про те, що буде сидіти, склавши руки, у нього не було.… Читати далі

Сидорук Вячеслав Миколайович (09.06.1989-22.02.2023)

Вячеслав Сидорук народився 09. 06. 1989р.у м. Березне Рівненської обл. У 1996 р. пішов навчатися до ЗОШ в м. Березне. Закінчив школу у 2005 . У 2005 -2009 р.р. навчався у Березнівському лісотехнічному коледжі НУВГП, за спеціальністю «Лісове господарство». Під час навчання познайомився з майбутньою дружиною Анною. Восени 2013 року одружилися. У 2014 році народилася донечка Даринка.
Вячеслав їздив з батьком працювати у Житомир та Київ. Також працював будівельником, у приватних підприємців з виготовлення пам’ятників. .
Під час повномасштабного російського вторгнення Вячеслава мобілізували до лав ЗСУ. Спершу було навчання на одному з військових полігонів, а 01.08. 2022 року навчався у Великій Британії. Там пройшов бойовий вишкіл у найкращих інструкторів. Була двохденна відпустка вдома. Ця зустріч була останньою з рідними.

05.09. 2022р. Вячеслав приєднався до легендарної 72- ї окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців. Обійняв посаду навідника. У жовтні вже воював на Донеччині. Під час виконання бойових завдань Вячеславу вдалося врятувати свого побратима .Він мужньо стояв у бою проти спільного ворога, переживши
багато танкових атак.… Читати далі

Іванюк Сергій Олександрович (20.01.1999-31.08.2023 )

Іванюк Сергій Олександрович народився 20.01.1999 р. у м.Рівне, Рівненської області. У 2014 році отримав свідоцтво про здобуття загальної середньої освіти в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 м.Рівному, Рівненської області.
З 2014 по 2018 роки Сергій навчався у Рівненському технічному фаховому коледжі НУВГП та отримав диплом за спеціальністю «Монтаж обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва».
Після закінчення коледжу Сергій вступив до Національного університету водного господарства та природокористування, де у 2020 році здобув бакалаврський рівень вищої освіти за спеціальністю «Автоматизація та комп’ютерно – інтегровані технології».
З 2019 по 2021 рік навчався на військовій кафедрі при Національному університеті водного господарства та природокористування де здобув звання молодшого лейтенанта.
Затим Іванюк С.О. пройшов відбір до компанії «HOVER» у якій будував житлові будинки за допомогою 3D моделювання. Сергій був мудрою, зваженою, привітною, позитивною людиною, мав вірних друзів та плани на майбутнє.
Рідні, близькі та побратими воїна характеризують його як відданого патріота своєї країни, надійного та сумлінного друга.
25 квітня 2023 року Сергій був мобілізований до Збройних сил України, як молодший лейтенант.… Читати далі

Пруцков Олег Олександрович, позивний “Парус” (08.02.1998- 29.08.2022)

Олег Олександрович Пруцков народився в офіцерській сім’ї 08.02.1998р. в м. Костопіль. У 2004р. пішов до 1 -го класу в Костопільську ЗОШ № 3. Закінчивши 1-й клас переїхав до м. Кременчук Полтавської обл., в зв’язку з подальшим проходженням служби батьків. Навчався в Кременчуцькій ЗОШ № 20. Навчався добре, завжди був очільником всіх шкільних заходів. У 2015р. закінчив школу з середнім балом атестату 10. Влітку вступив до Львівського політехнічного університету на спеціальність «Атомна енергетика», на державну форму навчання. Закінчивши 1- й курс, вирішив, що це не його забрав документи і повернувся додому. Обмірковуючи подальше життя зважився піти на контрактну службу в ЗСУ. Письмову згоду взяв у батальйоні охорони м. Рівне. Пройшов навчання і восени вибув зі своїм підрозділом в зону АТО, на той час Олегу було 18 років. Повернувся назад у квітні 2017р.. А далі будло рішення навчатися у Національній академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного м. Львів. Склавши успішно всі екзамени, почав навчатися за військовою спеціальністю « Морально – психологічне забезпечення військ».… Читати далі