Іванов Андрій Анатолійович народився 11 вересня 1996 року в селі Орлівка Березнівського району, де і провів щасливе дитинство . З 2003 по 2012 рік навчався в Орлівській школі. Гарно вчився.
Андрій змалку дуже любив грати у футбол. Після закінчення школи, з 2012 по 2014 рік навчався в Березнівському економіко -гуманітарному ліцеї. Після успішного закінчення ліцею навчався в Київському політехнічному інституті Ігоря Сікорського. Далі працював у Києві за спеціальністю, майстром на
підприємстві.
Андрій створив сім’ю. З перших днів війни разом з дружиною вступив в територіальну оборону Києва, а потім підписав контракт з ЗСУ.
Загинув Андрій Іванов 8 вересня 2022 року в боях з російськими загарбниками під час виконання бойового завдання в районі міста Бахмут на Донеччині. Йому було лише 25 років, не дожив до свого 26-річчя всього три дні.
У Героя залишилась вдовою дружина Анастасія. Втратили найдорожчого сина мама і тато, оплакують його молодші брати.
Поховали бійця у рідному селі.… Читати далі
Нисинець Василь Васильович (09.01.1991-22.05.22)
Нисинець Василь народився дев’ятого січня 1991 року в селі Городище Березнівського району.
Трудову діяльність Василь Нисинець розпочав у спецпідрозділі в грудні 2012 року на посаді поліцейського-водія. В органах внутрішніх справ він служив понад дев’ять років. Активно займався спортом, захоплювався самбо. Брав участь у спортивних змаганнях, на його рахунку — не одна перемога, не одна медаль і кубок.
У 2016 році після ретельного відбору Василь Нисинець став частиною новоствореного спецпідрозділу КОРД. Працював старшим інспектором 4-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління КОРД Головного управління Національної поліції в Рівненській області. Згодом обрав вузьку спеціалізацію — кінолога.
Виконуючи бойове завдання, о четвертій годині ранку 22 травня, капітан поліції героїчно загинув на 31-му році життя в с. Вільноандріївка, Запорізької області.
Без батька залишилася дворічна донька.
Поховали полеглого правоохоронця поряд із могилою батька в селі Городище колишнього Березнівського району
Микитюк Олександр Віталійович (13.11.1979 -28.10.2022)
Олександр Микитюк народився 13 листопада 1979 року в Рівному, навчався у ЗОШ , число 26, після 9 класу продовжив навчання у дев’ятому ПТУ, де здобув фах токаря.
Коли не стало батьків, у 18 років Олександр оформив опіку над 12 річним братом Романом . Працював на радіозаводі, потім – майстром з обслуговування таксофонів Укртелекому. Пізніше робив ремонти, спеціалізувався на роботі з декоративними матеріалами.
Останні 14 років Сашко разом із дружиною жив у смт Березне. З початком війни там пішов до військкомату, навчання проходив на Яворівському полігоні.
Військовий потрапив у Сєвєродонецьк. Пізніше отримав поранення, але повернувся на службу…
Олександр був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.
42-річний Олександр Микитюк загинув 28 жовтня поблизу села Опитне Донецької області…Поховали його, як того і хотів, у Березному на кладовищі в урочиці Лучка (6 листопада)
Пінчук Олександр Володимирович (07.02.1982-20.05.2022)
Пінчук Олександр народився сьомого лютого 1982. Здобув середню освіту. Закінчив Рівненський державний комерційний технікум.
Півтора роки служив у танкових військах ЗСУ. Опісля повернувся додому та хотів знайти себе у цивільному житті.
Він любив спорт, займався кікбоксингом
Захоплювався латиноамериканськими танцями — танцював капоейру, сальсу, бачату.
З початку повномасштабної російсько-української війни хотів вступити до лав тероборони, але вона вже була укомплектована. Тоді він потай від рідних і друзів підписав контракт зі Збройними силами України.
40-річний сержант загинув 2 травня, захищаючи населений пункт Пречистівка, що на Донеччині.
Поховали Олександра на кладовищі “Нове” у Рівному.
Семенюк Андрій Вікторович (16.11.1980-07.09.2022)
Семенюк Андрій народився 16 листопада 1980 року в Рівному. З 1987 року по 1997 рік навчався в ЗОШ № 28. Після закінчення школи здобув професію газозварювальника в Рівненському ПТУ №9.
З 1998 року проходив строкову службу в м. Львові у військах національної гвардії, яку закінчив у військовому званні “старший сержант”.
Після служби вісім років працював в Португалії.
25 квітня 2014 року одружився з Іриною Осипчук. 1 вересня 2015 року у них народилася донечка Софія.
У 2019 році молода сім’я переїхала жити до села Симонів Гощанської громади. З 2021 року працював зварювальником в ТОВ “СГП ім. Воловікова”.
15 березня 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ, а в червні вже був на передовій в селі Богоявленка в складі 68-ї єгерської бригади ім. О. Довбуша (протитанковий взвод 3-го батальйону).
41-річний Андрій Семенюк загинув 7 вересня 2022 року при виконанні бойового завдання біля населеного пункту Богоявленка Донецької області.
19 вересня 2022 року Героя Андрія Семенюка провели в останню путь. Поховали бійця на кладовищі села Симонів.… Читати далі
Баюн Вячеслав Миколайович (19.09.1970-07.05.2022)
Баюн Вячеслав народився 19 вересня 1970 року в селі Вовкошів Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району). Закінчив місцеву школу. Після школи вступив в Рівненський сільськогосподарський технікум, але залишив навчання заради служби в армії, під час якої отримав звання «старший сержант».
Після служби в армії одружився та переїхав жити в село Симонів Гощанської громади Рівненського району, де народилася дочка.
Захоплювався ковальським мистецтвом та тривалий період працював в цій сфері. Пізніше – різноробочим на підприємствах харчової промисловості. Перед початком війни працював за кордоном.
27 лютого 2022 року добровільно пішов до військомату та підписав контракт. Служив в 94-й бригаді, виконуючи обов’язки гранатометника.
Помер на службі 7 травня 2022 року в смт Ірдинь Черкаської області.
Похований в селі Симонів.
У загиблого залишились дружина та дочка.… Читати далі
Краля Іван Володимирович (15.03.1985-06.09.2022)
Краля Іван Володимирович народився 15 березня 1985 року в с. Жадківка. Навчався у Корецькій ЗОШ №3. В 2003 року закінчив загальноосвітню школу №3. Брав активну участь у спортивному житті школи. Військову службу розпочав у 169-му навчальному центрі «Десна» ім. Ярослава Мудрого сухопутних військ. Понад 10 років працював в органах внутрішніх справ. За сумлінну працю старший сержант Іван Краля нагороджений пам`ятною відзнакою, мав державні відзнаки ,,На варті громадської безпекиˮ та медаль ,,10 років сумлінної службиˮ. У 2014 – 2015 роках пройшов АТО.
Під час повномасштабної війни солдат знову пішов захищати свою країну. Івана Кралю призвали на військову службу у травні. Воїн загинув 6 вересня біля Красногорівки Донецької області під час виконання бойового завдання.
Поховали Івана Кралю на кладовищі у його рідному селі Жадківка Рівненського району.
У загиблого залишилися батьки та сестра.
Тимошенко Андрій Олександрович (07.10.1968 -15.10.2022)
Андрій народився у Рівному, навчався у 15 школі. Закінчив Харківську юридичну академію.
Та за спеціальністю Андрій працював не довго – після кількох приватних структур у різних містах, повернувся у Рівне. Упродовж п’яти років працював на рівненській митниці.
У 2015 році пішов добровольцем у АТО
Служив у бригаді морської піхоти. Пройшов Широкине, Маріуполь. За тим продовжив службу у 14 Володимир-Волинські бригаді, яка захищала від ворога Луганський напрямок. А в кінці 2021 року став частиною 128 гірсько-штурмової бригади, яка відвойовувала від окупанта Херсонщину.
Андрій дуже любив музику, а саме старий рок, багато читав, до того ж дуже різну літературу.
54-річний сержант Андрій Тимошенко загинув 15 жовтня поблизу села Трифонівка Херсонської області…
У Героя залишилось двоє дітей – 25-річна донька та 20-річний син, мама, брат.
Поховали Андрія Тимошенка на кладовищі “Нове”
Харчук Роман Миколайович (04.01.1986-23.07.2022)
Харчук Роман Миколайович народився 4 січня 1986 року в селі Моквин Березнівського району Рівненської області. У 2001 році закінчив 9 класів Моквинської ЗОШ та вступив до Млинівського ветеринарного технікуму, який закінчив у 2006 році, цього ж року.
У мирному житті Роман Харчук працював ветеринарним лікарем, , а з 2007 року по 2019 рік – працював у Березнівській районній ветеринарній лікарні. Із початком військової агресії російської федерації проти України, 26 лютого 2022 року, Роман розпочав військову службу в роті охорони першого відділу Рівненського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а 9 травня 2022 року був направлений до військової частини Збройних Сил України міста Володимир-
Волинський, залишивши вдома трьох юних донечок і молоду дружину.З 15 липня по 23 липня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, перебуваючи в Харківській,
Донецькій областях. Служив у стрілецькому батальйоні військової частини А 1008.
Загинув 23 липня 2022 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Берестове Донецької області.… Читати далі
Гаврилюк Олег Олександрович (1966 ? -17. 05.2022)
Усе своє професійне життя 56-річний рівнянин Олег Гаврилюк провів за кермом автівки. І це мало кого дивувало, бо ж з машинами завжди був на «ти». Останні роки працював водієм у ТОВ «Віксус». А коли у перші дні війни пролунав дзвінок із військкомату, то він не сховався.
У ЗСУ Олег Гаврилюк був заступником начальника навчального курсу в школі танкістів у Чернігівській області. Під час ракетного удару 17 травня по селищу Десна на Чернігівщині 56-річний військовий з Рівненщини Олег Гаврилюк та ще понад 80 людей загинули.
Попрощалися із загиблим 24 травня на території Свято-Покровського Собору.
Поховали Героя на кладовищі «Нове».
Без чоловіка залишилася дружина Ірина, без батька двоє дітей Ярослав та Анастасія.… Читати далі