Власюк Володимир Йосипович (30.10.1978-16.02.2023)

Власюк Володимир Йосипович народився 30 жовтня 1978 року в селі Бистричі Березнівської територіальної громади. У 1995 році закінчив Бистрицьку ЗОШ, здобув середню освіту. Військову службу проходив у м. Коростень Житомирської області. Після повернення додому Володимир одружився. У пари народилася донька. Він був хорошим батьком, добрим господарем. Але подружжя згодом розлучилося. Володимир був будівельником та їздив на заробітки, любив рибалити.

На захист України Володимир став у квітні 2022 року. 16 лютого 2023 року поблизу села Невське Луганської області в боях з московськими окупантами старший навідник гранатометного взводу Володимир Власюк загинув.
Без батька залишилася донька, без брата – дві сестри і брат.

Читати далі

Лазуцький Михайло Іванович (21.11.1971-27.07.2022)

Михайло Іванович Лазуцький народився 21 листопада 1971 р. у місті Костополі. Із 1978 по 1986 рр. навчався в загальноосвітній школі № 4. У 1986 – 1988рр. навчався в загальноосвітній школі № 6.

Протягом  1986 – 1989 років  займався у секції вільної боротьби у спортивній школі, нині (ДЮСШ ). Призваний на строкову службу в армії (1989 – 1991рр. Служив  у прикордонних військах на території Грузії .

Одружився у 1992 р. У 1993 р., дружина Алла народила йому доньку Ілону. Трудився в Костопільському склозаводі з 1992 – 1996рр . Маючи дуже веселу вдачу , завжди був душею компанії.

Останні 20 років разом з дружиною , з якою прожив 30 років, були за кордоном, де він працював будівельником. Коли народився онук Устим, повернулися додому, Михайло не міг натішитися внучком .

Коли розпочалася широкомасштабна війна, добровільно пішов, 25 лютого 2022р., .у Костопільську територіальну оборону, щоб захистити дітей та онуків від російського ворога. Після чого був призваний 2 – м відділом Рівненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Рівненської області до роти охорони.… Читати далі

Федчук Павло Петрович, позивний”Литовець ” ( 07.08.1991-13.03.2023)

Павло Федчук народився у Рівному, закінчив ЗОШ, число 24 , а за тим технічний коледж НУВГП, де здобув спеціальність “електромеханік холодильного устаткування”. Строкову службу в армії проходив у Києві у внутрішніх військах.

Після повернення додому Павло працював у магазинах “Фокстрот”, пройшов шлях від охоронця до продавця. А два роки тому вирішив поїхати закордон – у Польщу. У січні 2022-го року повернувся додому. 25 лютого добровольцем пішов у військкомат. Перші місяці Павло служив у Рівному, охороняв важливі об’єкти. Але згодом добровільно попросив відправити його у зону активних бойових дій.

31-річний старший солдат Павло Федчук загинув 13 березня в наслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Першотравневе Харківської області.

Поховали Героя на кладовищі “Нове”.

Читати далі

Мілованов Віталій Володимирович (18.05.1973-18.01.2023)

 

Віталій Мілованов народився 18 травня 1973 року в с. Уїздці Здолбунівського району, Рівненської області.

Мати Мілованова Євгенія Михайлівна 1950 року народження, батько Мілованов Володимир Віталійович 1951 року народження. Віталій навчався в Уїздецькій середній школі.(1979 -1989). Після закінченні школи працювати в колгоспі механізатором.

У 1991році був призваний на строкову службу до Прикарпа́тського військо́вого о́кругу, яку проходив у Львові.

Повернувшись з армії працював на будівництві.

У 1997 році. одружився, у подружжя В 1998 р. народився син Володимир,а в 2007 р. народився другий син Вадим.

24 серпня 2022 р. Віталій був призваний до лав Збройних сил України. Спочатку проходив службу в м. Яворів Львівської області в військовій частині А 0998.

30 листопада 2022 р. прийшла звістка для брата Ігоря, що Віталій виконує бойові завдання в складі інженерно-саперного взводу мотопіхотного батальйону 24 окремої механізованої бригади імені Короля Данила, щодо захисту суверенітету України в селі Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області.

З 7 грудня 2022 р. захищав Батьківщину на бойових позиціях села Часів Яр Донецької області.… Читати далі

Стахнюк Олександр Іванович “Колібрі” (26.12.1994-18.12.2022)

Стахнюк Олександр Іванович позивний «Колібрі» народився 26 грудня 1994 року в селі Зірне Березнівського району на Рівненщині. Освіту електрика здобув у Березнівському професійно-технічном училищі.

З 2015 року проходив строкову службу, після закінчення якої-військову службу за контрактом у 93 окремій механізованій бригаді «Холодний Яр», у складі якої боронив Україну у найгарячіших точках Донеччини та Луганщини.
Після широкомасштабного вторгнення російської федерації до України Олександр не злякався подій, які охопили Україну в лютому 2022 року, та добровільно пішов до Рівненського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. За час, коли Олександр чекав свого призову він пройшов курси тактичної медицини, та здобував нові знання з медичної допомоги , які йому згодом знадобилися.

З 11 березня 2022 року старший солдат Стахнюк Олександр у складі підрозділу військової частини А0451 на посаді старшого бойового медика інженерно-позиційного батальойну виконував бойові завдання на визначених ділянках фронту.
Старший солдат Стахнюк Олександр загинув18 грудня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Тоненьке Ясинуватського р-ну Донецької області, потрапивши під мінометний обстріл ворога.… Читати далі

Солончук Микола Іванович (02.07.1982-17.01.2023)

Солончук Микола Іванович народився  02 липня 1982 року  у селі Бистричі на Березнівщині.

Навчався в Бистрицькій ЗОШ, а після  закінчення школи вступив до Соснівськомго професійно-технічного училища та отримав спеціальність столяра. Працював робітником на  геофізичних роботах експедиції «Кіровгеологія» у Бистрицькому лісництві. Перебував на заробітках за кордоном.

З червня 2022 року боронив Батьківщину від московських окупантів. Службу проходив в складі зенітно-артилерійського відділення 80-ї окремої  десантно-штурмової бригади. Брав участь у визволені міст Ізюма та .Херсона. Останній бій прийняв поблизу населеного пункту Григорівка Донецької області. 

Загинув Солончук Микола 17 січня 2023 року. Матір залишилася без сина, донька-дев’ятикласниця – без батька.

  Поховали Героя на кладовищі у рідному селі Бистрічі.

“За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку” Указом Президента України від 8 березня 2023 року № 141/2023 нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня СОЛОНЧУКА Миколу Івановича (посмертно)

На фасаді Бистрицького ліцею відкрили меморіальну дошку Солончуку Миколі.

Читати далі

Мойсєєць  Андрій Анатолійович (01.11.1979-20.01.2023)

Мойсєєць  Андрій народився  01 листопада 1979 року у селі Зірне  Березнівського району. Закінчив Зірненську ЗОШ  та здобув середню освіту.  Службу в армії проходив у Вишгороді, Білій церкві  у військах МВС. Працював на Березнівському фарфоровому заводі різноробочим, та на різних місцевих підприємствах, був  на заробітках  на  Донеччині.

З дитинства мрія пов’язати себе із спортом. У 9 -11 класах займався штангою та займав призові місця,  мав багато нагород. Андрій намагався бути  прикладом для  найменшої сестри.  Зі шкільних років Андрій зачитувався історичною, художньою літературою, книгами про війну дуже любив математику. Як пригадують його  знайомі: вмів усно прорахувати будь які числа без калькулятора.

Одружився Андрій у  2004 році та мав сина та доньку

У квітні 2022 року  Андрій був мобілізований до ЗСУ  у складі 66 механізованої бригади перебував на Луганщині та Донеччині.

            Загинув старший солдат мінометної батареї механізованого батальйону Андрій Мойсєйць  під час виконання бойового завдання 20 січня 2023 року поблизу населеного пункту Макіївка Луганської області.

Публікації про Мойсєєця А.
Віддав життя за майбутнє нації

    Коли московська навала з новою силою повела наступ на українські території, Андрій МОЙСЄЄЦЬ уже був готовий стати на захист Батьківщини.Читати далі

Фурсяк Віталій Олександрович (20.10.1989-19.04.2022)

Фурсяк Віталій народився 20 жовтня 1989 року в селі Городище Березнівського району. Після закінчення Городищенської ЗОШ навчався у Корецькому професійному училищі та здобув спеціальність тракториста.  Працював шофером у Березнівському лісовому господарстві. Віталій був одружений –  разом із дружиною ростили сина та  донечку.

16 березня 2022 року Віталій призвався на військову службу. 15 квітня 2022 року від перебував у населеному пункті Павлівка Донецької області.

Віталій загинув 19 квітня 2022 року під час боїв із окупантами біля села Павлівка Донецької області.

Церемонія військового поховання захисника відбулася 12 серпня 2022 року. Заупокійна служба проходила в Свято-Трьох-Святительській церкві села Городище, де стояла ще недобудована хата Віталія. Поховали звитяжця Віталія Фурсяка  на сільському кладо­вищі в урочищі Вороновка

Без батька залишилося  двоє дітей 9 та 10 років.

Читати далі

Заруба Олександр Валерійович (23.03.1987-19.02.2023)

Олександр Заруба народився у селі Новоселівка Млинівського району (нині Дубенський) в 1987 році. Навчався у Рівненському кооперативному коледжі, а за тим відслужив строкову службу в армії у Броварах.

Після служби повернувся у Рівне, де створив сім’ю із коханою Тетяною, а чотири роки тому у подружжя народився син. Олександр важко щодня працював, аби забезпечувати родину. Та попри це завжди знаходив час для рідних – був люблячим та найкращим чоловіком для Тетяни, дбайливим та турботливим батьком для маленького сина та 14-донечки від першого шлюбу.

.Олександра мобілізували до лав ЗСУ у жовтні, він став частиною десанту.

35-річний Олександр Заруба загинув 19 лютого у бою в районі села Ступочки на Донеччині.

Поховали Героя на Алеї Героїв на кладовищі “Нове” в Рівному.

Без чоловіка і батька залишилися дружина, 14-річна донька і 4-річний син.

Читати далі

Мельничук Олексій Степанович (27.06.1972-11.02.2023)

Олексій Мельничук народився у місті Перм. Коли іще був зовсім маленьким, батьки повернулися в Україну, а саме у Рівне. Тут Олексій провів усе своє свідоме життя, закінчив школу, а за тим вступив до Новосибірського військового училища.Він мріяв бути військовим. Повернувся у Рівне і вступив до тоді ще Рівненського педагогічного інституту — тепер РДГУ — на україно-англійську філологію.За професією не працював.

Займався підприємницькою діяльністю.. Події 2014 року внесли кардинальні зміни у життя сім’ї. Олексій був мобілізований для участі в антитерористичній операції. Упродовж року служив на сході нашої країни, здебільшого на Луганщині. В останні роки працював водієм-далекобійником за кордоном.

24 лютого застало чоловіка у Рівному, він якраз мав відпустку

З початком повномаштабного вторгнення пішов у військкомат, Цього разу Олексій служив на Сумщині, а за тим їх підрозділ перевели на Бахмутський напрямок. 11 лютого 2023 року, виконуючи бойове завдання,

50-річний молодший сержант Олексій Мельничук загинув під час мінометного обстрілу противником у районі Бахмуту.

В Олексія залишилась дружина та двоє синів.

Прощання із Героєм відбулося у неділю, 19 лютого, об 11.00 на майдані Незалежності.… Читати далі