Рівненський район – Page 47 – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Удодик Василь Михайлович, позивний “Удав” (12.05.1989-04.01.2023)

Василь Удодик народився у Рівному, навчався у ЗОШ , число 8. Після 9 класу, в період 2004-2008рр, навчався у Рівненському технічному фаховому коледжі НУВГП за спеціальністю «Обслуговування та ремонт обладнання хімічної і нафтогазопереробної промисловості» Проте за спеціальністю так і не працював…

Строкову службу в армії проходив у Львові. В період 2014-2015рр. перебував в зоні проведення АТО.

З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну став на захист незалежності та територіальної цілісності нашої Батьківщини.

33-річний Василь Удодик загинув 4 січня на Харківщині…

Поховали Героя в Рівному на кладовищі “Нове”

Гордійчук Богдан псевдо “Камінь” (30.07.1983-04.01.2023)

Богдан Гордійчук народився у селі Золотолин тоді ще Костопільського району. Тут же пішов у школу, а згодом сім’я переїхала у Рівне. Тож продовжував навчання вже в рівненських загально освітніх школах: числа 9, 2 та 10. Богдан продовжив навчання в автотранспортному технікумі. Навчався в музичній школі, грав на бандурі. Пробував себе в журналістиці, рекламі, мав чудові задатки менеджера. Займався реалізацією каменю, працював менеджером у “Вікна Steko”, в останній рік перед війною працював у службі таксі 305.

У 2014 ріці разом з бійцями УНСО поїхав на Схід. Рік Богдан відвоював у зоні АТО, коли ж повернувся додому − одружився. 24 лютого він розрахувався з роботи, а вже 25 був у Макарові під Києвом. Остання операція відбувалася на Харківщині за кілька кілометрів від російського кордону. Автівка, в якій їхали воїни, після вдало проведеної операції, потрапила на міну.

4 січня на світанку 39-річний старший солдат Богдан Гордійчук загинув, віддавши всього себе у боротьбі за незалежну країну.

Богдана Гордійчука поховали на кладовищі «Нове»,

Тифел Кшиштоф Лукаш (25.08.1989-04.12.2022)

Кшиштоф Тифель громадянин Польщі. Народився Герой 25.08.1989 року у місті Ченстохова. Любив подорожувати, займався фаєршоу.

Він не мав військового досвіду, не брав участі в активних бойових діях, але мав відмінний військовий вишкіл, адже у Польщі був членом скаутського руху.

До Рівного Кшиштоф Тифель прибув 26 квітня разом з іншими іноземцями. Тут він навчав наших захисників тактиці ведення бою.

Згодом у складі іноземного легіону поїхав на передову воювати з окупантами.

Член Інтернаціонального легіону територіальної оборони України Кшиштоф Тифель загинув під Бахмутом 4 грудня. Кшиштофу Тифелю було 33 роки.

За бажанням рідних тіло захисника України піддали кремації, а поховали його, як того хотів сам Герой, у Рівному.

Указом Президента України №86/2023 “за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” Тифела Кшиштофа Лукаша нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)

Іменем Кшиштофа Тифеля названо вулицю в селі Шпанові Рівненського району.… Читати далі

Ярошик Андрій Іванович (04.07.1974-12.12.2022)

Андрій Ярошик народився у селі Деражне. Навчався у місцевій школі, здобував освіту у Рокитнівському медичному училищі. По завершенню — вступив до Рівненського державного гуманітарного університету. Відтоді переїхав до Рівного.

У професійній діяльності Андрій знайшов себе у бізнесі — займався реалізацією лако-фарбової продукції та супровідних товарів до неї.

Із перших днів повномасштабної війни росії проти нашої країни, Андрій добровольцем вирушив захищати Україну. Відтоді побував у одних з найгарячіших точок Миколаївщини та Херсонщини. Та, на жаль, обірвалося його життя на Донеччині в районі Бахмута. 48-річний солдат Андрій Ярошик загинув 12 грудня…

Поховали Андрія Ярошика у селі Бармаки.

Леунов Олександр Володимирович (31.12.1987-16.03.2022)

Леунов Олександр Володимирович народився 31 грудня 1987 року, смт Краснопілля Сумської області. Закінчив місцеву дев`ятирічну школу в 2002 році. Після школи навчався в Лебединському медичному коледжі на Сумщині.

Проходив строкову службу в Криму. З 2007 по 2010 рік служив за контрактом в 30-ій механізованій бригаді м. Новоград-Волинського Житомирської області . В 2015 році брав участь в зоні АТО. З 2021 до 24 лютого 2022 року працював у вищому професійному училищі № 24 м. Корець.

16 березня 2022 року старший сержант Олександр Леунов виконував бойове завдання в районі населеного пункту Кам’янка, Харківської області. Під час прориву колон ворожої техніки з міста Ізюм в напрямку міста Слов’янськ, в складі 3-ї аеромобільно-десантної роти, яка перебувала в резерві, він висунувся на передній край оборони.

Під вогнем противника старший сержант Леунов відчайдушно та уміло керував діями підрозділу. А під час зустрічного бою, розділившись силами до взводу зайняв позицію на лівому фланзі дамби населеного пункту Кам’янка. На чолі підрозділу, він вступив в бій з противником та знищив три ворожі танки та дві БМП-3 противника.… Читати далі

Павлюк Михайло Миколайович (12.11.1988-04.07.2022)

Павлюк Михайло Миколайович народився 1989 року с. Річечино Корецького району Рівненської області. Навчався у школах с. Топчі та Великої Клецької. Закінчив Корецьке вище професійно-технічне училище №24. Михайло мав золоті руки, був дуже працьовитим, доброю людиною,
розповідають знайомі.

У 2006 році був призваний на строкову службу, яку проходив у військовій частині м. Києва. Пізніше працював на підприємстві з виробництва вікон Epsilon у Рівному. В 2015-2016 рр. пройшов АТО, тож з початком російського повномасштабного вторгнення був мобілізований як резервіст.
Життя захисника обірвалося 4 липня в боях за суверенність та незалежність України, під час виконання бойового завдання. Унаслідок ворожого обстрілу він був вбитий російськими окупантами на Донеччині.

У Героя залишися мама, брат та сестра.… Читати далі

Окушко Василь Анатолійович (29.12.1992 -26.09.2022)

Василь Анатолійович Окушко народився 29 грудня 1992 року. Навчався у Головницькій ЗОШ, пізніше у Клеванському професійно-технічному училищі, де здобув спеціальність кухаря-кондитера. За спеціальністю не працював, після навчання був на заробітках. 11 жовтня 2011 року призваний на строкову військову службу, а 9 жовтня 2012 року звільнений в запас.

У 2014 році брав участь в антитерористичній операції на сході нашої держави. 2 квітня 2019 року підписав контракт іперебував в Луганській та Донецькій областях. Внаслідок бойових дій отримав контузію та тимчасово був звільнений від військової служби. Цьогоріч з 1 квітня продовжив захищати Україну від загарбників.
На початку війни Василь навчався в Десні в складі першого механізованого батальйону другої механізованої роти, пізніше направлений в окупований Чорнобиль. Пізніше в село Макарівка Київської області.

Життя Окушко Василя обірвалося 26 вересня біля Гряниківки, що на Харківщині. Василю було 29 років.

Поховали захисника на місцевому кладовищі з військовими почестями.… Читати далі

Іванов Андрій Анатолійович (11.09.1996-08.09.2022)

Іванов Андрій Анатолійович народився 11 вересня 1996 року в селі Орлівка Березнівського району, де і провів щасливе дитинство . З 2003 по 2012 рік навчався в Орлівській школі. Гарно вчився.
Андрій змалку дуже любив грати у футбол. Після закінчення школи, з 2012 по 2014 рік навчався в Березнівському економіко -гуманітарному ліцеї. Після успішного закінчення ліцею навчався в Київському політехнічному інституті Ігоря Сікорського. Далі працював у Києві за спеціальністю, майстром на
підприємстві.
Андрій створив сім’ю. З перших днів війни разом з дружиною вступив в територіальну оборону Києва, а потім підписав контракт з ЗСУ.
Загинув Андрій Іванов 8 вересня 2022 року в боях з російськими загарбниками під час виконання бойового завдання в районі міста Бахмут на Донеччині. Йому було лише 25 років, не дожив до свого 26-річчя всього три дні.
У Героя залишилась вдовою дружина Анастасія. Втратили найдорожчого сина мама і тато, оплакують його молодші брати.
Поховали бійця у рідному селі.… Читати далі

Гузь Роман Вікторович (05.11.1994-03.10.2022)

Гузь Роман народився 5 листопада 1994 року в селі Іллін Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району).

З перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію вільної та незалежної України, став на її захист разом зі своїми двома рідними братами.

Роман загинув 3 жовтня в районі населеного пункту Дробишево Донецької області.

Поховали військовослужбовця 9 жовтня 2022 року в рідному селі Ілліні.

В загиблого залишилися батьки та два брати.… Читати далі

Бур’ян Роман Святославович, позивний «Янбур» (12.05.1998-26.05.2022)

Бур’ян Роман народився 12 травня 1998 року в селі Мощони Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району). Початкову освіту отримав в Малятинській школі. Пізніше сім’я переїхала в село Витків цього ж району. Закінчивши 9-й клас Синівської ЗОШ, здобув середню спеціальну освіту за фахом опоряджувальника-будівельника у ВПУ № 1 м. Рівного. (Навчався 2014-2017рр. – гр №16)

Захоплювався спортом, зокрема футболом. У студентські роки займався боксом..

У 2018 році Романа призвали на строкову військову службу до Збройних Сил України. Він служив у Києві, а його мрією було уступити до навчального центру Національної гвардії України у місті Золочів. Своєю наполегливістю та відповідальністю Роман здобув перемогу в різних конкурсах та став одним із найкращих учнів. В результаті своїх досягнень Роман був переведений до Золочіва для продовження військової служби. 24 лютого 2021 року Роман одружився. У молодого подружжя народилася донечка Анна. Родина мешкала в селі Морозівка, що на Житомирщині.

Коли почалася війна, уже 25 лютого старший сержант Роман Бур’ян пішов служити до військової частини 3035 НГУ.… Читати далі