Рівненська територіальна громада

Валерій Дяченко народився у Рівному 1970 року. Навчався у рівненській школі число 9. Вищу освіту здобував у Рівненському державному гуманітарному університеті. Саме у студентські роки Валерій познайомився з своєю дружиною Інною.

У 1988 році Валерій Феодосійович проходив службу в армії, отримав звання – сержанта. В мирному житті Валерій працював таксистом, виховував сина та тішився онучкою, якій всього три рочки.

З початку повномасштабного вторгнення Валерій Дяченко не зміг стояти осторонь подій, які відбуваються в країні. Він не чекав повістки, сам пішов до військкомату для звірки даних. А після дзвінка з військкомату приступив до виконання бойових завдань.

Герой Валерій Дяченко загинув 13 квітня в районі села Синьківка Харківської області внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання.

Чин похорону Героя відбувся об 11 годині 18 квітня у Свято-Покровському кафедральному соборі.

Поховали Героя на кладовищі «Нове»

… Читати далі

Юрій Майстренко народився на Хмельниччині у місті Ізяслав у сім’ї військовослужбовця. Після школи здобув фах токаря, а за тим — пішов на строкову службу в армію. Вже після неї вступив у Кам’янець-Подільське вище військове командне училище.

У 1987 році, по завершенню навчання, Юрія направили на службу у Сибір та Красноярський край. Повернутися додому в Україну вдалося лише у 1992 році.

Спершу служили на Сарненщині.А в 1996 році його призначили військовим комісаром у Корець. Іще через п’ять років він став військовим комісаром Гощанського ОРВК.

У 2004 році підполковник Юрій Майстренко звільнився в запас із лав Збройних сил. Відтоді почав шукати заняття для душі. Ним стали пасажирські перевезення.

З початком повномасштабного вторгнення Юрій Майстренко пішов до військкомату. 26 лютого він знову став частиною Збройних сил України. А разом із ним і двоє синів. Усі вони служили у 14 окремому стрілецькому батальйоні.

Був на Сумщині, у Бахмуті, на Київщині… Потім приїхав у невелику відпустку і далі знову: Бахмут, Краматорськ, Слов’янськ…

14 квітня 2023 року під час ракетного обстрілу зі сторони противника поблизу села Мирне Донецької області 60-річний підполковник, заступник командира частини Юрій Майстренко героїчно загинув.… Читати далі

Петро Новицький народився у Рівному. Закінчив Великожитинський ліцей, а за тим здобув фах геолога-метеоролога у Національному університеті водного господарства та природокористування. Петро був щирим, сміливим, розумним, добрим хлопцем, отримав освітню кваліфікацію бакалавр з спеціальності 103 Науки про Землю (Геологія), закінчив військову кафедру університету, мав офіцерське звання.

Іще студентом Петро почав працювати – був продавцем-консультантом у супермаркетах, а після спробував нелегкий хліб роботи за кордоном. Він захоплювався спортом, грав у футбол.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, добровольцем пішов у Збройні сили України. Зокрема, захищав Бахмут. Саме там 1 квітня 2023 року під час евакуації поранених військових потрапив під артилерійський обстріл.

Новицький Петро загинув 1 квітня під час руху в евакуаційному автомобілі з пораненими військовослужбовцями неподалік Бахмуту.«

Поховали Героя на кладовищі “Нове” у Рівному.

… Читати далі

Руслан Баламутов народився у Рівному. Навчався у ЗОШ число 6. Вступив до сільськогосподарського технікуму на спеціальність “Будівельна справа”. По закінченню навчання працював у різних організаціях, їздив на роботу в столицю, а останнім часом працював сантехніком у компанії “Реноме”.

Надзвичайно добрий, чуйний, готовий допомогти іншим, Руслан болісно сприйняв початок війни, проте рідним про це нічого не сказав.

Та понад усе любив життя та свою сім’ю: разом із дружиною виховували двох синів — 12 і 9 років.“

Одразу після повномасштабного вторгнення пішов у військкомат. Проте звідти до нього зателефонували лише у липні.

2 квітня 2023 року близько другої години дня 40-річний старший солдат Руслан Баламутов вийшов на відеозв’язок із рідними,

Старший сержант Руслан Баламутов загинув 3 квітня 2023 року поблизу Кремінної, що на Луганщині, під час виконання бойового завдання. У нього залишилася дружина та двоє синів — дев’яти та дванадцяти років.

Прощання із Героєм відбулося 7 квітня, о 12.00 на майдані Незалежності.

Поховали Героя на кладовищі “Нове”.

… Читати далі

Руслан Дердюк народився у Рівному, навчався у ЗОШ число 4. Після закінчення школи вступив до 9-го училища, де здобув професію монтажника-контролера радіоелектронної апаратури та приладів. За життя змінив кілька робіт. Працював на тракторному заводі електриком, розумівся у багатьох технічних спеціальностях. В останні роки був оператором машин та установок у чорній металургії на фірмі «Патар»

Із серпня 2022 року Руслан побачив чимало, пройшов справжнє горнило війни, поховав не одного побратима.

9 квітня 2023 року 43-річний рядовий Руслан Дердюк помер у стаціонарі КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» у Житомирі…

Прощання із Героями відбулося , 13 квітня, о 10.00 на майдані Незалежності У Рівному. За тим чин похорону здійснили у Свято-Покровському кафедральному соборі.

Поховали Героя на кладовищі «Нове»…

Публікації про Дердюка Р.

«Брат не служив у армії за станом здоров’я, бо ж мав проблеми із серцем. Але коли почалася війна, пішов добровольцем в армію. Він був надзвичайно добрим, тож усе, що можна було приховати від нас, не розповідав. Наприклад, не говорив мамі про контузії, яких отримав три за час служби,» – розповіла сестра Героя Наталя.… Читати далі

Олександр Заруба народився у селі Новоселівка Млинівського району (нині Дубенський) в 1987 році. Навчався у Рівненському кооперативному коледжі, а за тим відслужив строкову службу в армії у Броварах.

Після служби повернувся у Рівне, де створив сім’ю із коханою Тетяною, а чотири роки тому у подружжя народився син. Олександр важко щодня працював, аби забезпечувати родину. Та попри це завжди знаходив час для рідних – був люблячим та найкращим чоловіком для Тетяни, дбайливим та турботливим батьком для маленького сина та 14-донечки від першого шлюбу.

.Олександра мобілізували до лав ЗСУ у жовтні, він став частиною десанту.

35-річний Олександр Заруба загинув 19 лютого у бою в районі села Ступочки на Донеччині.

Поховали Героя на Алеї Героїв на кладовищі “Нове” в Рівному.

Без чоловіка і батька залишилися дружина, 14-річна донька і 4-річний син.

… Читати далі

Олексій Мельничук народився у місті Перм. Коли іще був зовсім маленьким, батьки повернулися в Україну, а саме у Рівне. Тут Олексій провів усе своє свідоме життя, закінчив школу, а за тим вступив до Новосибірського військового училища.Він мріяв бути військовим. Повернувся у Рівне і вступив до тоді ще Рівненського педагогічного інституту — тепер РДГУ — на україно-англійську філологію.За професією не працював.

Займався підприємницькою діяльністю.. Події 2014 року внесли кардинальні зміни у життя сім’ї. Олексій був мобілізований для участі в антитерористичній операції. Упродовж року служив на сході нашої країни, здебільшого на Луганщині. В останні роки працював водієм-далекобійником за кордоном.

24 лютого застало чоловіка у Рівному, він якраз мав відпустку

З початком повномаштабного вторгнення пішов у військкомат, Цього разу Олексій служив на Сумщині, а за тим їх підрозділ перевели на Бахмутський напрямок. 11 лютого 2023 року, виконуючи бойове завдання,

50-річний молодший сержант Олексій Мельничук загинув під час мінометного обстрілу противником у районі Бахмуту.

В Олексія залишилась дружина та двоє синів.

Прощання із Героєм відбулося у неділю, 19 лютого, об 11.00 на майдані Незалежності.… Читати далі

Валерій народився 25 вересня 1971 року у селі Стадники Острозького району. Був працелюбною, енергійною, доброю, щирою, чуйною, безвідмовною людиною.

Опікувався своєю родиною: старенькими батьками, коханою дружиною, двома синами.

Україна завжди була в його серці. Як тільки розпочалися події на Майдані Валерій був одним з перших, хто поїхав до Києва відстоювати нашу свободу.

Події на Донбасі 2014 року не дали спокою його патріотичному серцю і Валерій пішов добровольцем захищати свою країну.

З перших днів повномасштабного вторгнення російського агресора в Україну Валерій разом з рідним братом Володимиром став до Збройних Сил України. Він був старшим сержантом – командиром відділення.

17 лютого 2023 року під час мінометного обстрілу зі сторони противника в районі Бахмута Донецької області Валерій Павлюк героїчно загинув.Прощання із Валерієм Павлюком відбулося , 24 лютого, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. За тим чин похорону здійснювався у Свято-Покровському соборі.

Без люблячого батька та чоловіка залишилися двоє синів та дружина.

Поховали Героя на Алеї на кладовищі “Нове”..

… Читати далі

.

Володимир Зарічнюк народився у селі Русивель, закінчив технікум у Рівному, відслужив строкову службу в армії. Коли ж повернувся, влаштувався охоронцем на Рівнесільмаш у Квасилові. Тут і познайомився зі своєю дружиною.

Пізніше Володимир пішов працювати у КП “Житловик”, який обслуговує житлові будинки у Квасилові.

В останні роки Володимир працював за кордоном, але завжди залишався відданим своєму рідному селу, Квасилову, де жив з сім’єю, виховував донечку — 15 річну Ангеліну.

Коли ж ворог прийшов на нашу землю, Володимир добровольцем пішов у військкомат. А вже в жовтні вирушив у найгарячіші точки..19 лютого 2023 року Бій під Білогорівкою на Донеччині став останнім для 50-річного сержанта Володимира Зарічнюка. Під час обстрілу противником він загинув від осколкового поранення у груди.

Поховали Героя на кладовищі “Нове”

… Читати далі