Рівненська територіальна громада

Сергій Сілюк народився у Бресті, де служив його батько Михайло. У 1990 році сім’я переїхала у Рівне. Тож завершував шкільне навчання Сергій вже тут – спершу у 20, а за тим у 19 школі. Потім навчався в Рівненському інституті слов’янознавства КСУ за спеціальністю «товарознавець та експерт у митній справі». Строкову службу проходив у прикордонних військах,  працював у ДСНС, а чотири роки тому пішов на контрактну службу в ЗСУ.

Веселий, товариський, неконфліктний Сергій був справжньою душею компанії, міг всіх розсмішити, підняти настрій та відігнати сумні думки.

Він двічі був  в АТО/ООС – у 2019 та 2021 році. Життя 36-річного солдата Сергія Сілюка обірвалося 29 липня у Запоріжжі.

Поховали  військовослужбовця на кладовищі «Нове». в Рівному

У Сергія Сілюка залишились дружина та донька.

На фасаді Рівненської гімназії №19 відкрили меморіальну дошку на честь загиблого Героя

Сілюк Сергій Михайлович -почесний громадянин міста Рівного (Рішення Рівненської міської ради №2408 від 22.08.2022);… Читати далі

Едуард Поліщук народився у Рівному. Навчався у 22 та 20 місцевих школах, а після 9 класу вступив у Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж. Працював у сфері комп’ютерних технологій.

Потяг до електроніки та комп’ютерних технологій підштовхнув до розвитку, вирішив продовжити навчання й здобути вищу освіту за спеціальністю «Кібернетика». Проте, настала війна…

Едуард Поліщук в перші дні повномасштабного російського вторгнення пішов добровольцем у військкомат, а вже 6 травня його мобілізували до Збройних Сил України.

Йому назавжди 33.  27 липня рівнянин, старший солдат Едуард Поліщук загинув, захищаючи нескорений та багатостраждальний Харків.

Поховали його на кладовищі «Нове».… Читати далі

Назар Небожинський народився 23 січня 1999 року у місті Рівному Рівненської області.

Навчався у Рівненському НВК «Колегіум». У 2016 році вступив до Національного університету водного господарства та природокористування. Закінчив бакалаврат, після чого пішов добровольцем до лав Збройних сил України.

30 березня 2022 року, у ході російсько-української війни на Чернігівщині Назар, навідник БМП, підбив три ворожі «броні», однак крайня гармата встигла спрацювати і смертельно його поранила. Ціною власного життя він врятував 20-х побратимів.

Похований Назар Небожинський 4 квітня 2022 року на Алеї Героїв на кладовищі «Нове» у Рівному.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі  указом президента від 20 квітня 2022 року № 265/2022 Небожинського Назара  Володимировича, молодшого сержанта , нагороджено  орденом  «За мужність» III ступеня ( посмертно)… Читати далі

Народився Ярослав 30 березня 1979 року в м. Рівне, громадянин України, освіта загальна середня.Відвідував дитячий садочок № 39. Закінчив ЗОШ , число 8, м. Рівне.  Після закінчення навчання  військову службу проходив у Самборі.  Повернувшись до Рівного, працював на Андріївському ринку охоронцем.Невдовзі їде на заробітки до Росії. Там навчався в юридичній академії. Але через відсутність грошей довелося закінчити навчання.. Через сім років повернуся уже зрілим , дорослим чоловіком. і влився у  політичну боротьбу поруч із Сашею Білим. .Спочатку був членом “Свободи”, пізніше організував громадську організацію  “Бойовий молот”. Зареєстровано 29.04.2014 р.

Фізична особа – підприємець, безпартійний, проживав у місті Рівному.

Розпочинав свою діяльність у Рівненському осередку партії “Свобода”, від якого балотувався у Верховну Раду України у 2012 р. У 2012-2013 рр. був помічником народного депутата від “Свободи” Олега Осуховського.

У 2012 році був одним з організаторів фестивалю  традиційної козацької культури “Покровський вітер”, до 70-річчя УПА.

Ярослав Гранітний був активістом УНСО і  підозрюваним у сепаратизмі й державній зраді після того, як організовував фейковий мітинг під Рівненською облдержадміністрацією у 2017-му році.… Читати далі

Олександр Хамуйло закінчив ЗОШ № 13  м. Рівного. Навчався у вищому професійному училищі №1 м. Рівне та  в РДГУ. Проходив строкову службу в армії. Працював на будівництві та підприємстві з монтажу котелень та обладнання.  Олександр дуже любив риболовлю, та більше любив щось майструвати власноруч.

З початком повномасштабного вторгнення в Україну отримав виклик у військкомат і був призваний в ряди ЗСУ. Після ворожих обстрілів рашистів, 25 травня серце Олександра зупинилося. Він загинув біля села Білогорівка Луганської області.

Після служби у Покровському соборі його поховали на алеї Героїв кладовища Нове Рівному.

Без батька залишилися донька Аня  та син Діма

 … Читати далі