Прончук Тарас Вікторович (позивний “Людоїд”) (6.08.1997–16.02.2017)

Тарас Вікторович Прончук (позивний “Людоїд”) народився шостого серпня 1997 року в селі Хотин Рівненського району Рівненської області. Із 5 до 9 класу навчався у Городоцькій загальноосвітній школі, після чого вступив до Рівненського технічного коледжу Національного університету водного господарства та природокористування, який закінчив у 2015 р. за фахом “електрогазозварювальник”.

До лав ЗСУ був призваний у листопаді 2015 року. Старший матрос служив на посаді кулеметника батальону морської піхоти.

16 лютого 2017 року старший матрос Прончук Тарас Вікторович загинув від ворожої кулі  в зоні проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях під час виконання бойових завдань із захисту незалежності та територіальної цілісності України. У нього залишилася мати і троє братів.

Поховали бійця у селі Хотин Рівненського району.

Указом Президента України № 104/2017 від 10 квітня 2017 р. «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку» молодший сержант Тарас Вікторович Прончук нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Також нагороджений медалями: “За жертовність та любов до України”, “Відвага і честь”, “Оборона Маріуполя”

 … Читати далі

Жуков Іван Всеволодович (позивний “Жук”) (10.04.1968 – 23.05.2018)

Іван Всеволодович Жуков  (позивний “Жук”)   народився в 1968 році в селі Озліїв Млинівського району Рівненської області. Воював з 2015 року, був добровольцем УДА (Української добровольчої армії Дмитра Яроша), ОТГ «Волинь» – добровольчого підрозділу досі не легалізованої Української добровольчої армії. Через це факт загибелі добровольця на лінії фронту навіть не увійшов до щоденного офіційного зведення про ситуацію на фронті від прес-служби Операції об’єднаних сил.

Воював з 2015 року.

Загинув 23 травня 2018 року приблизно опівночі. Під час несення бойової варти був важко поранений в м. Марїнка на підступах до  Донецька. Тіло захопили бойовики і  передали його українській стороні 25 травня. Похований в м. Дубно Рівненської області.

Без батька залишилася маленька дівчинка-дошкільнятко.

За особисту мужність український захисник нагороджений медаллю «За бойові заслуги».

 … Читати далі

Романович Олег Федорович (12.06.1982-13.11.2015)

Романович Олег Федорович народився 12 серпня 1982 року в місті Дубно Рівненської області. Навчався у Дубенській ЗОШ №6,  професійно-технічному училищі №27 міста Дубно (нині – ДНЗ «Дубенське вище художнє професійно-технічне училище») з 1998 до 2001 року  за професією «електрогазозварювальник, водій автомобіля».

10 березня 2015 року мобілізований до лав Збройних сил України. Служив командиром міномета 14-ої окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А1008, місто Володимир-Волинський Волинської області).

З літа 2015 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

13 листопада 2015 року солдат Олег Романович загинув на взводному опорному пункті поблизу міста Мар‘їнка Донецької області від отриманого вогнепального поранення, не сумісного з життям. 20 листопада 2015 року похований на Кременецькому кладовищі в місті Дубно Рівненської області.

Залишились батьки, дружина та донька.

 

 

 … Читати далі

Герасимчук Леонід Данилович (7.08.1981 – 28.06.2017)

Герасимчук  Леонід  Данилович народився 7 серпня 1981 року в селі Майдан Дубенського району.  Навчався у місцевій школі,   у  2000 році закінчив Мирогощанський аграрний коледж. Після закінчення коледжу був призваний на строкову службу. А вже з 2007 року проходив службу за контрактом у військовій частині А-1519 Збройних Сил України.

Багато років свого життя віддав службі в Збройних силах України. За заслуги нагороджений багатьма медалями та орденами. З перших днів брав участь в антитерористичній операції на сході України. У 2014 році група саперів військової частини А1519 була прикріплена до десантної штурмової бригади. Брали Савур-Могилу. Потрапили в запеклий бій. Там Леонід отримав поранення, а за героїзм у бою був нагороджений відзнакою Президента, яку йому особисто вручив Петро Порошенко. Згодом разом із дорожньо-комендантським батальйоном виконував службу на блок-постах в зоні АТО з організації комендантської служби.

Із 2002 року і до останнього подиху Леонід Данилович  служив Україні.

Помер 28 червня 2017 року від серцевого нападу. Поховали Леоніда в його рідному селі Майдан.

У загиблого залишилися дружина Наталія та діти Максим і Вікторія.… Читати далі

Гуменюк Микола Олександрович (23.05.1993 – 29.08.2014)

Гуменюк Микола Олександрович народився 23.05.1993 в с. Птича  Дубенського району.

Мобілізований у квітні 2014-го, солдат, водій 51-ої окремої механізованої бригади.

У серпні перебував удома в короткотерміновій відпустці, повернувся до підрозділу. Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом поблизу села Новокатеринівка Старобешівського району. Перебував за кермом бортової автомашини, зазнав поранень у ногу й руку, передав документи воякам, що відходили, сам лишився на соняшниковому полі.

Вважався зниклим безвісти.[1][2] Тіло підібрала 1 вересня 2014 р. група медиків та військовиків полковника Палагнюка. Був похований 10 жовтня 2014 року на Краснопільському цвинтарі (ділянка № 79) як тимчасово невстановлений захисник України. Ідентифікований за ДНК й визнаний загиблим слідчими органами, про що складено відповідну постанову.

3 серпня 2018 року відбулось прощання у м. Дубно та перепоховання на кладовищі рідного села Птича.[3][4] Без сина залишилась мама.

17 травня 2019 року, Указом Президента України № 270/2019  за значні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Мосійчук Сергій Олександрович ( 22.02.1997 – 26.03.2017)

Мосійчук Сергій Олександрович – військовослужбовець 72-ої окремої механізованої Красноградсько-Київської бригади Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України, солдат. Народився 22 лютого 1997 року в місті Корець Корецького району Рівненської області. Закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №1 міста Корець, у 2015 році – Вище професійне училище №24 міста Корець за фахом – “електрик”. З січня 2016 року проходив військову службу за контрактом у лавах Збройних сил України. Служив у 72-ій окремій механізованій Красноградсько-Київській бригаді Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України.

З 2016 року брав участь в АТО на сході України.

26 березня 2017 року під час мінометного обстрілу українських позицій на опорному пункті поблизу міста Авдіївка Донецької області одна з мін потрапила у бліндаж, де перебували військовослужбовці. Внаслідок вибуху солдат Сергій Мосійчук загинув.

29 березня 2017 року похований на кладовищі міста Корець.

Залишились батьки, сестра та брат.

Указом Президента України №259/2017 від 2 вересня 2017 року “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” С.

… Читати далі

Кірись Олексій Сергійович (30.03.1981 – 27.12.2015)

Олексій Кірись народився 30 березня 1981 року в селі Смордва Млинівського району. У 1998 році закінчив Млинівську гуманітарну гімназію. Навчався у Рівненському інституті інженерів водного господарства. Працював продавцем-консультантом у ПП «Технодім». З жовтня 2012 року – охоронець у Млинівському районному центрі туристично-краєзнавчої творчості учнівської молоді. Брав участь у подіях на Майдані під час Революції Гідності. Доброволець батальйону «Айдар» з лютого 2014 року.

27 грудня 2015 року поблизу селища Новогородське Донецької області, перебуваючи на чергуванні на спостережному посту, отримав під час обстрілу осколкове поранення. Отримані рани виявилися смертельними. Похований 30 грудня в  смт Млинів Млинівськиого району Рівненської області. Залишилися мати та молодший брат, який теж воював у зоні АТО.

Указом Президента України № 216/2016 від 18 травня 2016 року “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” О. Кірись нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 … Читати далі

  1. Сторінки:
  3. 1
  4. ...
  5. 66
  6. 67
  7. 68
  8. 69
  9. 70
  10. 71
  11. 72
  12. 73