Хамуйло Олександр Валерійовича (??1985.-25.05.2022)

Олександр Хамуйло закінчив ЗОШ № 13  м. Рівного. Навчався у вищому професійному училищі №1 м. Рівне та  в РДГУ. Проходив строкову службу в армії. Працював на будівництві та підприємстві з монтажу котелень та обладнання.  Олександр дуже любив риболовлю, та більше любив щось майструвати власноруч.

З початком повномасштабного вторгнення в Україну отримав виклик у військкомат і був призваний в ряди ЗСУ. Після ворожих обстрілів рашистів, 25 травня серце Олександра зупинилося. Він загинув біля села Білогорівка Луганської області.

Після служби у Покровському соборі його поховали на алеї Героїв кладовища Нове Рівному.

Без батька залишилися донька Аня  та син Діма

 … Читати далі

Савчук Микола Васильович (????1982 -10.06.2022)

Микола Савчук народився в  1982 році в  с. Смига на Дубенщині. Після училища, де опанував фах кухаря, пішов в армію на строкову службу. Пізніше закінчив Національний університет водного господарства і природокористування, згодом  і Одеський інститут сухопутних військ.
Із 2016 року  несе службу у розвідбаті в зоні АТО. Після повернення із зони бойових дій, Микола служив у військкоматі. Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, Микола Савчук  взяв на себе відповідальність формування батальйону територіальної оборони Рівненщини. Добирав склад, відповідав за навчання, допомагав опановувати різні види зброї. 10 червня 2022 року  при виконанні службових обов’язків отримав  осколкове поранення голови.
Лікарі боролися за життя заступника командира рівненського батальйону ТрО, капітана Миколи Савчука Васильовича ,  але травми були несумісні з життям.
10 червня його не стало.Поховали Героя у с. Смига, де живуть його батьки.
У Миколи Савчука залишилася дружина та двоє синів.
Читати далі

Дзюбишин Дмитро Олексійович (?? 26. 04.1991-29.05.2022)

Дмитро Дзюбишин   народився  в Рівному Випускник Рівненського державного гуманітарного університету факультету математики та інформатики: Отримав спеціальність «Інформатика».  У Рівненському інституті слов’янознавства – «Банківська справа». У  2016 вперше поїхав на Схід – у зону АТО. Він відбув там п’ять ротацій, захищав кордони нашої України у Донецькій та Луганській областях.

Коли розпочалася повномасштабна війна, старший лейтенант, командир мінометної батареї 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила, Дмитро Олексійович виконував бойові завдання в Луганській області.

Командир мінометної батареї, старший лейтенант Дмитро Дзюбишин загинув внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу поблизу села Золоте на Луганщині

Дмитро Дзюбишин нагороджений Грамотою Президента України, медалями, пам’ятним знаком Дмитро з дитинства мріяв стати військовим.

Поховали Герояна  на кладовищі «Нове».

 … Читати далі

Шаляпін Ігор (позивний «Гарік») (??- 25.05.2022)

Ігорем Шаляпін  народився в  Нікополі Дніпропетровської області, зростав без батьків. Одружився з рівнянкою й оселився у її рідному місті Острозі. У 2014 році Ігор пішов добровольцем у спецпідрозділ поліції «Торнадо», який воював на Луганщині. Потім служив у «Миротворці»  Ігор пройшов переатестацію у Нацполіцію та продовжував службу до 2018 року, переїхав у Рівне у чергову частину.Після  звільння  з поліції, працював на СТО та мріяв відкрити своє. Любив риболовлю, ремонтувати та водити авто. 11 лютого  поїхав на роботу в Чехію, а після нападу Росії 24 лютого повернувся  захищати Україну.

25 травня  під час бою  в Сєвєродонецьку Луганської області розвідник Ігор Шаляпін загинув . Йому було 30 років

Поховали Ігоря Шаляпіна на кладовищі Нове, м Рівне. У нього залишилася дружина та шестирічна донька.

Читати далі

Кубай Юрій Сергійович ( -10.06.2022 )

  Юрій  Кубай     народився у Бабині Гощанського, нині Рівненського району, проте більшу частину життя провів у Рівному, де мав улюблену роботу та будував сімейне щастя. У 2015 році він боронив країну на Луганщині. Юрій захоплювався риболовлею. Працював на будівництві, займався оздобленням фасадів,  мав свою бригаду, Навесні 2022 року  знову отримав повістку з військкомату.

Юрій  Кубай загинув   10 червня  у бою поблизу Комишувахи, на Луганщині. Поховали Героя у Бабині, де живуть рідні. Йому було 37 років

 

 

“Хотів помститися за все зло”. У Рівному попрощалися з Героєм

У міськраді розповідають його історію:

“Ти був для мене прикладом. Я дуже тебе люблю та шаную. Вічна пам’ять, ти завжди є і будеш для мене Героєм,” – слова, від яких на очах з’являються сльози, написав на своїй сторінці у соцмережі 15-річний Дмитро, адже його тато тепер охороняє нас усіх з небес…

Юрій Кубай народився у Бабині, проте велику частину життя провів саме у Рівному. Тут насолоджувався улюбленою роботою, тут же будував сімейне щастя.

Читати далі

Жолондієвський Олександр Борисович (17.08.1971-08.03.2022)

Жолондієвський Олександр Борисович народився’ 17 серпня 1971 року в селі Неньковичі Зарічненського, нині Вараського району в родині фельдшера-акушера Катерини Борисівни та водія Бориса Йосиповича. У 1978 році пішов до восьмирічної школи в Неньковичах. Закінчив її у 1 986 році і восени вступив до Сарненського СПТУ N0 21 за спеціальністю «Механізатор широкого профілю”. У 1991  пішов на службу в ЗСУ. З  2001 5 року, З роки був на військовій службі за контрактом в окремому загоні спеціального призначення «Азов» м. Маріуполь Національної гвардії України.

Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», та  відзнаками «Учасник АТО», «Учасник бойових дій» (Ветеран війни).

Восени 2021 року знову підписав контракт і вступив до лав ЗСУ. 24 лютого став на захист Києва. Загинув 8 березня 2022 року в  смт Макарів, Київськрої області.

12 березня, у селі Неньковичі Рівненської області відбулась церемонія прощання із загиблим Героєм Олександром Жолондієвським.

Указом  Президента  України   №140/2022 солдата  Жолондієвського Олександа Борисовича нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно)

 

 … Читати далі

Мельник Віталій Васильович (21.12.1987-11.05.2022)

Віталій Васильович Ме­льник народився 21 грудня 1987 року у багатодітній сім’ї в с. Перекалля Зарічненського, нині Варашського району. Дитинство та юність минули у скруті, та, по­при це, він виріс щедрим і го­товим прийти на допомогу тим, хто цього потребував. Мав середню освіту. Служив в армії. Працював різноробочим. Згодом одружився і мешкав на Київщині. Мав сина. Останні кілька років працював за кордоном, бо мріяв придбати житло. У бе­резні він став одним із п’яти односельців, які отримали повістки і пішли на війну. Вій­ну, яка для нього заверши­лась 11 травня біля села Богородичне на Донеччині. Йому було 35 років.

 … Читати далі

Гамаровський Руслан Іванович (27.02.1976-05.06.2022)

Руслан Гамаровський народився у Львові, але все життя прожив у Рівному. Бухгалтер за освітою, він працював у багатьох підприємствах та організаціях. Проте в 2014 році, коли ворог вперше перетнув східні кордони нашої країни, змінив цифри на військову форму. Пройшов низку ротацій в зоні АТО/ООС
У 2014 році служив у батальйоні “Шахтарськ”, у 2015-2016 роках воював у 81 ОАЕМБр, у 2019 став частиною Української Добровольчої Армії, батальйон “Аратта”…
27 лютого цього року Руслан відзначив свій 46-й день народження і вирушив на фронт. Руслан Гамаровський загинув 5 червня під час бою біля села Полтавка Запорізької області.
 Поховали  Руслан на кладовищі “Нове” в Рівному

 … Читати далі

Семенчук Богдан Юрійович (12.06.1993-13.03.2022)

Семенчук Богдан Юрійович народився  12 червня 1993 року в м.Березне Рівненської області.

У 2001 році пішов в перший клас Березнівської ЗОШ №2. Ще з дитинства Богдан  захоплювався спортом, а особливо футболом. З восьмирічного  віку  займався в секції (футбол)  в ДЮСШ м.Березне. У 2007 році був запрошений на навчання до Київського обласного інтернату спортивного профілю, де навчався спортивної майстерності   грі у футбол. У 2008 році навчався у Березнівському спортивному-ліцеї по профілю (футбол), був гравцем місцевої аматорської команди «Случ» (Березне).

З 2009-2010р. навчався і був випускником Костопільського обласного ліцею інтернату  спортивного профілю, грав у складі команди  ліцею, брав участь у юнацькому чемпіонаті України.

У 2015 році закінчив Східноєвропейський національний університет ім. Л. Українки, здобув кваліфікацію «бакалавр спорту, вчитель фізичної культури».

З 2007 по 2019 рік працював у департаменті патрульної поліції м. Рівне.   Його  хобі – риболовля.

Виконав стрибок з парашутом про що  отримав свідоцтво,  гравець багатьох спортивних команд області. Неодноразовий чемпіон району, володар кубка району, а також фіналіст супер кубка області та чемпіон   ДЮФЛРО.… Читати далі

Свиридюк Тарас Миколайович (30.06.1994-20.03.2022)

Свиридюк Тарас Миколайович народився 30 червня 1996 року в с. Лінчин Рівненської області в багатодітній сім’ї. Закінчив Лінчинську дев’ятирічну школу, та здобув професію будівельника у Соснівському ПТУ-4. Після закінчення училища працював на будівництві, а у 2017 році був призваний на строкову службу в ЗСУ. Після закінчення строкової служби 15.05.2019 р.підписав контракт та воював на сході нашої країни, де захищав її кордони у складі 14-ї механізованої окремої бригади ім. Князя Романа Великого міста Володимир-Волинський.
Після масштабного вторгнення Росії Тарас разом із своєю бригадою був направлений у Миколаївську область Баштанський район с.Снігурівка для захисту нашої країни.
Загинув Тарас Свиридюк 20 березня 2022 року у віці 25 років.
У Тараса залишилась донька, яка народилася у цивільному шлюбі.
Похований воїн на кладовищі села Лінчин.

Указом президента  України  №240/2022 “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” СВИРИДЮКА Тараса Миколайовича — старшого солдата нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня  (посмертно)… Читати далі