Війна (2022) – чернетки

Командир механізованого відділення молодший сержант житель м. Радивилів, який загинув 06 серпня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кодема Донецької області.

Загинув патріот для якого захист України, був не обов’язком, а справою честі! Військовослужбовцеві було 32 роки.

Поховали командира Максима Гнатюка на кладовищі в Радивилові під прощальні постріли військових.

Публікації про Гнатюка М.

11 серпня, о 10 годині Радивилівська громада прощалася із Максимом Гнатюком, командиром механізованого відділення, молодшим сержантом, який загинув 6 серпня на Донеччині у боях проти російських окупантів.

По дорозі, якою рухалась жалобна процесія, люди схилялись на коліна.

Зі смутком та сльозами на очах радивилівці згадували Максима як щирого патріота України, рішучого воїна, який пішов захищати свою Батьківщину від рашистської навали.

Максим Гнатюк мав велику повагу у своєму місті та серед побратимів, був турботливим сином та братом, люблячим чоловіком, будував плани на щасливе майбутнє.Та їх безжально перекреслила війна, розпочата росією.

Передчасно обірване молоде життя, жаль і скорбота, і гілля калин – похилилося…

Для рідних і близьких, всіх , хто його знав, Максим Гнатюк назавжди залишиться справжнім патріотом, для якого Україна була понад усе.

Гніденко Володимир народився ??

Володимир Гніденко із 2019 по 2021 рік працював учителем фізичної культури у Вараському ліцеї №4. Колеги згадують його як толерантну людину, готову допомогти та підтримати своїх близьких і друзів.

5 жовтня 2022 року Володимира Миколайовича призвали на військову службу.

31-річний житель Вараша служив сапером-розвідником у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді Збройних сил України.

.Життя солдата обірвалося 24 лютого 2023 під час виконання бойового завдання біля с.Новомихайлівка Донецької області.

Поховали захисника у селі Стара Рафалівка Рівненської області.

У Володимира залишилися батьки, рідні, друзі та близькі

.

… Читати далі

Микола Шурин народився 11 грудня 1995 року……………….Старший солдат Шурин Микола Леонідович, проживав у селі  Підзамче Підзамчівського старостинського округу Радивилівської територіальної громади.

Героїчно поліг за територіальну цілісність України у ході виконання бойового завдання біля населеного пункту Бахмут, що на Донеччині. Свій останній бій військовослужбовець прийняв 24 вересня.

З війни Героя не дочекались батьки та сестра.

Поховали Героя на кладовищі с. Підзамче.

… Читати далі

Олександр Маліздерський народився у далекій Рязані. Саме там проходив службу його тато-військовий. У 1987 році подружжя Маліздерських разом із двома синами приїхало до Рівного, тут і оселилося. Сашко навчався в ЗОШ №11. Строкову службу проходив у Львові. Повернувшись додому , вступив до автотранспортного технікуму. Працював у державній охоронній службі. У 2020 році підписав контракт із прикордонною службою.Від серпня 2021 року охороняв кордон на Сході.

Олександр зустрів повномасштабну війну на передовій. Воював у гарячих точках,

39-річний інспектор прикордонної служби старший сержант Олександр Маліздерський загинув 28 лютого 2023 року під час артилерійського обстрілу в районі Бахмуту на Донеччині.

Поховають Героя на кладовищі “Нове”.

У військового залишився 9-річний син Анатолій.

… Читати далі

Солончук Микола Іванович народився  02 липня 1982 року  у селі Бистричі на Березнівщині.

Навчався в Бистрицькій ЗОШ, а після  закінчення школи вступив до Соснівськомго професійно-технічного училища та отримав спеціальність столяра. Працював робітником на  геофізичних роботах експедиції «Кіровгеологія» у Бистрицькому лісництві. Перебував на заробітках за кордоном.

З червня 2022 року боронив Батьківщину від московських окупантів. Службу проходив в складі зенітно-артилерійського відділення 80-ї окремої  десантно-штурмової бригади. Брав участь у визволені міст Ізюма та .Херсона. Останній бій прийняв поблизу населеного пункту Григорівка Донецької області. 

Загинув Солончук Микола 17 січня 2023 року. Матір залишилася без сина, донька-дев’ятикласниця – без батька.  Поховали Героя на кладовищі у рідному селі Бистрічі.

… Читати далі

Андрій Нестерук народився у Рівному. Закінчив ЗОШ № 26 , а за тим здобув фах столяра-верстатника. Чоловік спробував себе у різних галузях — працював охоронцем,і в будівельних супермаркетах, і складав меблі, . А згодом заробляв кошти для родини за кордоном. Найбільше йому подобалася робота з деревом, саме цій справі присвятив найбільше часу…

Призваний на військову службу.

Був санітаром-стрільцем, хотів вивчитися на військового медика.

38-річний солдат Андрій Нестерук загинув у бою неподалік села Червонопопівка на Луганщині 20 лютого 2023 року.

Поховали Героя на кладовищі “Нове” в Рівному

… Читати далі

Андрій Савін народився у Рівному. Закінчив 23 місцеву школу, навчався у кооперативному коледжі, а за тим здобував вищу освіту кухаря-технолога в Полтаві. Працював барменом у ресторані “Спорт” багато років, разом із дружиною виховували двох діток — 12-річну Дарину та 9-річного Сашка.

Війна прийшла у життя раптово, а вже у серпні Андрія мобілізували. У день Незалежності — 24 серпня — склав присягу на вірність України, хоч раніше в армії не служив.

35-річний солдат Андрій Савін загинув 26 січня внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Красна гора на Донеччині.

Поховали Героя в Рівному на кладовищі “Нове”

… Читати далі

Владислав Простаков народився у Рівному, навчався у Національному університеті водного господарства та природокористування на економічному факультеті. До повномасштабної війни Владислав монтував системи опалення.. Хлопець ріс без батьків, в армії не служив, але у перші дні вторгнення Росії в Україну пішов добровольцем у військкомат.

.Упродовж усього дня 3 грудня 2022 року нашій військові тримали оборону в районі населеного пункту Яковлівка на Донеччині. В наслідок наступу ворога та вимушеного відступу українських захисників зв’язок із 32-річним стрільцем-санітаром солдатом Владиславом Простаковим був втрачений. У подальшому його тіло знайшли та упізнали у встановленому законом порядку.

Поховали Героя в Рівному на кладовищі “Нове”

… Читати далі

13 вересня, у бою з російським окупантом, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України, поблизу населеного пункту Таврійське, що на Херсонщині, поліг ще один воїн – захисник, командир вогнеметного відділення вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту старший солдат ГЛИНСЬКИЙ Артур Андрійович (2001 р. н.), житель с. Рогізне.

Артур, захищав Україну від рашистів ще із 2020 року.

У боях поблизу села Таврійське, на Херсонщині, учора, 13 вересня, загинув житель села Рогізне, командир вогнеметного відділення роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту, старший солдат Артур Глинський.

Радіо Трек: НОВИНИ. Джерело: https://radiotrek.rv.ua/news/yomu-buv-lishe-21-rik…-na-viyni-zaginuv-molodiy-komandir-z-rivnenshchini_294984.html

Йому був лише 21 рік… Без чоловіка залишилася дружина, без батька – маленька дитина, без сина – батьки, без брата – сестри…

Артур, захищаючи рідну неньку-Україну від російського окупанта ще із 2020 року, не вагаючись, віддав найцінніше, що тільки мав – власне життя.

… Читати далі

Олександр Галабурда народився 2 лютого 1973 року у селищі Демидівка. Навчався в ?? З дитинства захоплювався спортом . За підтримки батьків зорганізував футбольне поле, пізніше був наставником дітвори в інших видах спорту. Учасник численних  чемпіонатів району та області, переможець і призер багатьох змагань.

8 лютого йому виповнилося лише 49 років

Похоронили Героя на цвинтарі в селі Лішня, де поховані його родичі 

Публікації про Галабурду О.

На Демидівщині попрощалися із футболістом, який загинув на війні

23 травня в останню дорогу провели Героя, який захищав Україну від ненависного російського агресора. 

«Щоб над нашою Батьківщиною засяяло сонце миру та спокою, Олександр віддав найдорожче – своє життя та долучився до Небесного Війська», – йдеться у дописі. 

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Демидівської селищної ради.

Сколихнувши небо залпами від пострілів військових, наспівуючи Державний Гімн України та вигукуючи гасло «Героям слава!!», попрощалися із захисником рідні, близькі, друзі, побратими та небайдужі люди. 

«Море квітів, «живий коридор» на узбіччях вулиць, українські прапори, невимовний жаль та пекучий біль. Словами важко загоїти у серці болючу рану втрати.