Війна (2022)

Народився Ігор Олексійович 14 квітня 1977 року. 45-річний чоловік працював  столяром у комунальному підприємстві “УК “Житлокомунсервіс”. Колеги кажуть, що чоловік мав золоті руки.

Мобілізували Ігоря Олексійовича на початку повномасштабного вторгнення.

Стрілець-зенітник був поранений 8 вересня біля села Опитне Покровського району Донецької області. Лікарі Дніпровської обласної лікарні ім. І.І. Мечникова до останнього боролися за життя 45-річного стрільця-зенітника першого механізованого батальйону військової частини А4053.

 Помер у Дніпропетровській обласній лікарні ім.Мечникова. 12 вересня.

Поховали Героя на кладовищі у селі Стара Рафалівка.

Залишилися мати, дружина та два сина.

Ігор Олексійович – Почесний громадянин Вараської міської територіальної громади (посмертно)

… Читати далі

Дмитро народився і жив у місті Вараш Рівненської області. Закінчив Національний університет «Одеська політехніка» за спеціальністю «Атомна енергетика». Працював слюсарем-ремонтником у цеху з ремонту загальностанційних систем енергоремонтного підрозділу на Рівненській атомній електростанції. У вільний час любив рибалити та робити щось власноруч. Почав зводити будинок для своєї сім’ї.

 З перших днів повномасштабного російського вторгнення Дмитро приєднався до лав Збройних сил України. Спочатку служив у роті охороні. А згодом у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого вирушив на Донеччину та Харківщину.
оховали військовослужбовця у селі Собіщиці на Рівненщині, де він провів дитинство.
У Дмитра залишилися мама, дружина, донька і маленький син. Дітям на момент загибелі батька було 2 роки і один місяць відповідно.

Почесний громадянин Вараської міської територіальної громади (посмертно)

… Читати далі

Андрій Філатов народився та виріс у м. Славутич, де пройшло його дитинство. Закінчив Славутицьку школу №3, а потім здобув вищу освіту. Працював в електроцеху ВП « АРС» та Чорнобильській АЕС. Брав участь в АТО на Донбасі. Був одружений та виховував двох доньок, яких обожнював. Любив проводити час із рідними. Дуже хотів, щоб його родина жила у мирній країні.
З 2021 року проживав з сім’єю у місті Вараш. Наприкінці серпня 2022 року 36-річного Андрія Філатова мобілізували до лав ЗСУ. Служив бойовим медиком, солдатом 1-ої штурмової роти військової частини А4640.

Бойовий медик, який до останнього подиху надавав допомогу пораненим побратимам. 
Люблячий син, брат, чоловік. Залишилися без опори дві доньки та вагітна дружина. 

Поховали Андрія Філатова на кладовищі у с. Сопачів Вараської громади.

… Читати далі

Народився Вадим Адамович Блищик в глибинці Полісся – в селі Новосілки 30 квітня 1986року, в сім’ї робітників. Місцеву школу закінчили у 2003 році і зразу пішов на навчання в автошколу, у Володимирець

Вадим і Юрій – брати-близнюки. Обидва присвятили себе ЗСУ. Строкову службу Вадим відслужив у Полтаві на посаді водія у навчальній частині військ зв’язку. Продовжив службу у Новограді-Волинському, де уклав свій перший контракт. Наприкінці 2007 року Вадим Адамович призначений на посаду командира спеціального відділення.Потім була миротворча місія у Косово. У 2009 році Вадим Блищик відправився на навчання до школи сержантів у Десну. Вже через рік брав участь у міжнародних навчаннях у Румунії.2011 рік для головного сержанта взводу ознаменувався участю в дослідницькому командно-штабному навчанні «Адекватне реагування-2011» Протягом трьох місяців вивчав англійську мову в національній Академії сухопутних військ. Вивчаючи досвід іноземних колег у центрі бойової підготовки 7-ї армії збройних сил США в Європі.

Російсько-українська війна застала Вадима на Балканах. Батальйон повернувся до Новоград-Волинського і вже за п’ять днів був у Широкому Лані.… Читати далі