Революція гідності. Війна. Рівненщина

 
Військовослужбовець Павловський Олександр Вікторович народився 27 червня 1983 року, мешканець м. Костопіль. Навчався Олександр в Костопільській гімназії, потім в технологічному коледжі. В 2001 – 2003 рр. проходив строкову службу в десантно-штурмових військах.
В мирний час Олександр займався підприємницькою діяльністю, мріяв про власний бізнес і відкрив кафе «Аврора». Був дуже талановитою людиною, мав золоті руки.

На захист своєї Батьківщини став у березні 2022 року.
Олександр Павловський, розвідник-радіотелефоніст відділення збору та обробки даних розвідки, загинув 6 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Площанка, Сватівського р-ну, Луганської області.

Захисника поховали поруч з іншими Героями на місцевому кладовищі.

… Детальніше

Богдан Полюхович народився 01. 08. 1990 року в м. Костопіль. Навчався в ЗОШ № 5. З дитинства захоплювався технікою, відвідував гурток по картінгу. У 2008 році призваний на строкову військову службу м. Гайсин Вінницька область у протиповітряні війська.

В мирний час Богдан займався ремонтом автомобілів, працював водієм, їздив на заробітки. В 2010 році. одружився, у 2011р. народився синочок Дмитрик.

З 2015 по 2017 рік відстоював територіальну цілісність Батьківщини на Луганському та Донецькому напрямках в складі 57 Кіровоградської бригади. Є учасником АТО. 2015 року, отримав поранення правої руки під населеним пунктом Зайцеве .

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну з 25 .02. 2022 року служив у Костопільській в/ч 0532, був переведений у бойову частину до м. Яворів, Львівської області. Проходив навчання до 07.12.2022р . Воював з  російським агресором в складі 24 ОМБр ім. короля Данила .

7 грудня 2022 року, під час бойового зіткнення та обстрілу в районі н.п. Опитне Донецької області загинув командир бойової машини – командир 3 механізованого відділення 3 механізованого батальйону військової частини А0998, молодший сержант ПОЛЮХОВИЧ Богдан Віталійович.… Детальніше

Сергій Генов народився 25.04.1980 р. в Республіці Молдова, в місті Чадир-Лунга. Згодом сімя повернулася в Україну. У 1986 рік – Сергій пішов у перший клас Великолюбаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, а після закінчення 9 класу навчався в ПТУ №14 м. Костопіль.

У 1998 році здобув професію «Муляр-штукатур». Далі служба в ЗСУ в аеромобільних військах. Працював на будівництві як в Україні так і так і закордоном. Із серпня 2014 по вересень 2015 року – перебував на сході, в Донецькій області, захищаючи нашу територію від підступного ворога.

Брав участь у боях за Донецький аеропорт, в 2017 році ще раз підписав контракт ще на пів року. У 2015 році Сергія нагородили двома нагрудними знаками «ЗА ОБОРОНУ ДОНЕЦЬКОГО АЕРОПОРТУ» та «За військову доблесть». Після повернення додому навчався в Національному університеті «Львівська політехніка», здобув кваліфікацію: ступінь вищої освіти –  бакалавр, спеціальність «Екологія». Працював за кордоном.в кінці березня 2022 року був вдома. Відразу пішов у військомат. 5-ий ОШП (окремий штурмовий полк) спеціального призначення частини А4010, останнє місце роботи Сергія. … Детальніше

Дмитро Шкльода народився 04.06.2001 року в с. Нобель, навчався у Нобельській ЗОШ І-ІІІ ступенів з 2007 – 2016 р., з 2016 – 2018 р. навчався у Волинському ліцеї ім. Героїв Небесної Сотні.

З 2018 р. – студент Національного університету водного господарства та природокористування.

2020 р. працював у Територіальному управлінні Служби судової охорони в Рівненській області і в цьому ж році одружив, у 2021р. народився син.

У серпні Дмитро підписав контракт та пішов захищати Незалежність України.

Загинув 15 грудня 2022 року під час ведення бoйoвuх дiй в районі населеного пункту . Озарянівка Донецької області внаслідок ворожого обстрілу зі стрілецької зброї.

У захисника залишилися батьки, сестра, дружина та маленький син.

… Детальніше

Народився Сергій1 березня 2001 року в смт Зарічне , другою дитиною в сім’ї. Навчався в Зарічненській середній школі, яку закінчив у 2019 році.

У червні 2021 року уклав контракт про військову службу в Збройних Силах України. . Проходив службу у військовій частині А1008 на посаді механіка-водія. Хлопець, як і багато інших однолітків, мріяв про вільну незалежну Україну, будував плани на майбутнє, але не судилося їм здійснитись, бо поклав своє молоде життя за незалежність та свободу нашої держави!

28.09.2022 року старший солдат КОХНО Сергій Олександрович загинув в Харківській області під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини

Похований в смт Зарічне на місцевому кладовищі

… Детальніше

Віталій народився у селі Іванчі Вараського району на Рівненщині. Коли йому було 10, батьки розлучилися. Віталій з сестрою і мамою переїхали до Іспанії. Там хлопець закінчив школу та захопився спортом, мріяв стати поліцейським, як багато хто з рідних по маминій лінії. Однак обрав будівельний напрям. Цікавився велетенськими будівельними кранами, вчився на будівельника, зокрема – оператора будівельного крану. І разом із тим – займався квартирними ремонтами.

Коли досяг повноліття, поїхав до України, хотів відслужити в армії. Під час медкомісії його виявили непридатним до служби через проблеми із зором. Хлопець повернуся до Іспанії та займався волонтерством: допомагав людям із залежностями вилікуватися від них, залучав до спорту, легкої атлетики. Рятував, допомагав, вчився, працював, відвідував вуличні тренажери.

У квітні 2022 року Віталій знову приїхав, щоб захищати Україну від окупанта. Він пишався тим, що вдалось стати воїном ЗСУ.03.05.2022 року призваний Першим відділом Вараського РТЦК СП та направлений для подальшого проходження служби у в/ч А 1008. Служити пішов до 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.… Детальніше

Василь Миколайович Брик народився 26 квітня 1968 року. Житель села Великі Цепцевичі. Колишній морський піхотинець в перші тижні повномасштабної війни пішов добровольцем.Проходив підготовку на полігоні у Львові, Житомирі. Служив у 95 ДШБ, пройшов Харків, Ізюм, Сулегіївку,. Довгеньке, Діброву. Загинув 18 квітня 2022 року у районі міста Ізюм, проте довгий час перебував у списках зниклих безвісти.

В останню путь захисника провели у рідному селі 20 березня.2023 року

… Детальніше

Іван Ткачук народився у селі Антонівка, колишнього Володимирецького району, а нині – Вараського, Рівненської області. Батьки – Леся Іванівна та Василь Юхимович.

У вересні 1994 року зарахований учнем 1-Б класу Антонівської ЗОШ I-III ступенів.

У 2003 році закінчив 9 класів Антонівського ліцею і вступив до Сарненського ВПУ №21, яке закінчив у 2006 році і здобув професію тракториста-механіка. Понад десять років пропрацював у Володимирецькому ДЛГ водієм.

З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до ЗСУ. Брав участь у звільненні міста Макарів, Бучанського району., отримав травму коліна.Другого березня у складі бригади тероборони, водієм 2 стрілецького взводу, 1 стрілецької роти. був відряджений в район міста Бахмут.

11 березня загинув у бою з ворогом.

Поховали захисника 17 березня з військовими почестями в Антонівці.

… Детальніше

Сергій Юрчило народився у Рівному. Навчався у ЗОШ № 24, а згодом в ЗОШ № 20. За тим здобував професію інженера контрольно-вимірювальних приладів у 10 училищі.

Працював на Рівненській фабриці нетканих матеріалів та АЗОТі, експедитором. А потім вимушений був їхати на роботу за кордон. У грудні 2021 року, Сергій повернувся в Україну,.

Влітку 2022 року Сергія мобілізували. Військового та жодного армійського досвіду у нього не було. Тож спершу чекали навчання, у тому числі в Британії. Сергій служив старшим стрільцем десантно-штурмового взводу.

28 лютого 2023 року 30-річний солдат Сергій Юрчило загинув під час виконання бойового завдання. поблизу Кремінної Луганської області.

Поховали Героя на кладовищі “Нове”.

… Детальніше

Павло Федчук народився у Рівному, закінчив ЗОШ, число 24 , а за тим технічний коледж НУВГП, де здобув спеціальність “електромеханік холодильного устаткування”. Строкову службу в армії проходив у Києві у внутрішніх військах.

Після повернення додому Павло працював у магазинах “Фокстрот”, пройшов шлях від охоронця до продавця. А два роки тому вирішив поїхати закордон – у Польщу. У січні 2022-го року повернувся додому. 25 лютого добровольцем пішов у військкомат. Перші місяці Павло служив у Рівному, охороняв важливі об’єкти. Але згодом добровільно попросив відправити його у зону активних бойових дій.

31-річний старший солдат Павло Федчук загинув 13 березня в наслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Першотравневе Харківської області.

Поховали Героя на кладовищі “Нове”.

… Детальніше