Війна (2022) – Page 85 – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Самчук Андрій Анатолійович (29.12.1984-29.03.2022)

Андрій Самчук народився у Рівному, закінчив Великоолексинську середню школу. У 2002-2006 р.навчавсяу Рівненській Духовній Семінарії та священником так і не став.

У листопада 2021 року Андрій вирішив йти на контрактну службу в армію, хоч до того в армії не служив. Проходив навчанні на Волині. Звідти вирушилив на кордон, за тим на Житомирщині, а згодом і на Миколаївщину…В нього потрапила ворожа куля. На щастя врятував бронежилет.

29 березня він відбувся бій, з якого вже не повернувся…Андрій загинув під час мінометного обстрілу. Минуло кілька місяців, аж поки тіло нашого захисника змогли повернути додому.

Поховали Андрія на кладовищі в с Малий Олексин, де покояться його батьки

Гордійчук Богдан псевдо “Камінь” (30.07.1983-04.01.2023)

Богдан Гордійчук народився у селі Золотолин тоді ще Костопільського району. Тут же пішов у школу, а згодом сім’я переїхала у Рівне. Тож продовжував навчання вже в рівненських загально освітніх школах: числа 9, 2 та 10. Богдан продовжив навчання в автотранспортному технікумі. Навчався в музичній школі, грав на бандурі. Пробував себе в журналістиці, рекламі, мав чудові задатки менеджера. Займався реалізацією каменю, працював менеджером у “Вікна Steko”, в останній рік перед війною працював у службі таксі 305.

У 2014 ріці разом з бійцями УНСО поїхав на Схід. Рік Богдан відвоював у зоні АТО, коли ж повернувся додому − одружився. 24 лютого він розрахувався з роботи, а вже 25 був у Макарові під Києвом. Остання операція відбувалася на Харківщині за кілька кілометрів від російського кордону. Автівка, в якій їхали воїни, після вдало проведеної операції, потрапила на міну.

4 січня на світанку 39-річний старший солдат Богдан Гордійчук загинув, віддавши всього себе у боротьбі за незалежну країну.

Богдана Гордійчука поховали на кладовищі «Нове»,

Соснін Роман ( 1977 ?? -15.12.2022)

Роман Соснін народився у Рівному, саме тут прожив все життя, закінчив ЗОШ, число 25, здобув освіту механіка-автослюсаря. Строкову службу проходив у внутрішніх військах, мав звання молодшого сержанта, був механіком. Після повернення додому працював водієм. Тривалий час таксував, а останні роки працював за кордоном.

Напередодні Нового року Роман приїхав у Рівне аби відзначити свята. Але після подій 24-го залишився вдома..На початку вересня його призвали захищати Батьківщину. Роман пройшов нетривалу підготовку — та вирушив відразу в “гарячі” напрями — Харківщина, Луганщина..Працював кулеметником.

45-річний молодший сержант Роман Соснін загинув 15 грудня у Куп’янському районі Харківщини

Поховали його на кладовищі “Нове”

Богдан Дзедзеля ( ??2002-19.03.2022)

Богдан Дзедзеля народився в м. Рівному. Навчався в ЗОШ, число 19. Хлопець з дитинства мріяв бути десантником, задивлявся на хлопців у військовій формі.

По закінченню школи не квапився обирати виш. Проходив строкову службу в ЗСУ.

У 2019 році, коли йому було лише 18, Богдан підписав свій перший контракт, служив у 80 ОДШБ у Львові. У 2020-2021 був в зоні ООС.12 вересня у нього мав закінчитися контракт.

На початку війни їхній батальйону був в Миколаєві, згодом їх переводили на схід. Останній раз Богдан виходив на зв’язок із мамою 18 березня. Загинув Богдан 19 березня під час виконання завдання під Снігурівкою у Миколаївській області. Богдана поранили, він помер від сильної втрати крові.Через масовані обстріли побратими не могли відразу забрати тіло Богдана. Лише 15 листопада повідомили рідних про смерть Героя.

Солдатові Богдану Дзедзелі завжди буде 20 років…

Тифел Кшиштоф Лукаш (25.08.1989-04.12.2022)

Кшиштоф Тифель громадянин Польщі. Народився Герой 25.08.1989 року у місті Ченстохова. Любив подорожувати, займався фаєршоу.

Він не мав військового досвіду, не брав участі в активних бойових діях, але мав відмінний військовий вишкіл, адже у Польщі був членом скаутського руху.

До Рівного Кшиштоф Тифель прибув 26 квітня разом з іншими іноземцями. Тут він навчав наших захисників тактиці ведення бою.

Згодом у складі іноземного легіону поїхав на передову воювати з окупантами.

Член Інтернаціонального легіону територіальної оборони України Кшиштоф Тифель загинув під Бахмутом 4 грудня. Кшиштофу Тифелю було 33 роки.

За бажанням рідних тіло захисника України піддали кремації, а поховали його, як того хотів сам Герой, у Рівному.

Указом Президента України №86/2023 “за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” Тифела Кшиштофа Лукаша нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)

Іменем Кшиштофа Тифеля названо вулицю в селі Шпанові Рівненського району.… Читати далі

Сало Сергій Васильович (12.06.1978-22.12.2022)

Сергій Сало народився у Рівному. Навчався у ЗОШ № 23 . Фах маляра-штукатура здобув у ПТУ №1. Служив в армії, де отримав звання сержанта.
Все життя працював за спеціальністю у Рівному та за кордоном. У 2018 році записався добровольцем у зону АТО — на Схід нашої країни. Його служба проходила у гарячих “точках” — Мар’янка, Широкіно… А коли повернувся, знову взявся за улюблену справу.

З початком війни сам пішов у військкомат.. Служив у Рівному, пізніше на Волині, звідки його перевели в зону безпосередніх бойових дій, під Бахмут. Згодом підрозділ Сергія перевели на Харківщину.

Серце 44-річного сержанта Сергія Сала зупинилося 22 грудня у Куп’янському районі Харківщини…

У Сергія Сала залишилися дружина та двоє дітей: 13-річна донька та 19-річний син — курсант Національної академії внутрішніх справ. Поховали Сергія на Алеї героїв на кладовищі “Нове”.

Костюк Владислав Володимирович (17.04.2003-19.04.2022)

Костюк Владислав Володимирович народився 17 квітня 2003 рокув селі Немирівка. Згодом разом з сім’єю переїхав у Радивилів. Проживав з батьками та сестрою у провулку Привокзальний, 2.У 2007 році пішов у дитячий садок, потім навчався у Радивилівському ліцеї № 1. Перша вчителька Ольга Андріївна Атрасевич згадує Владислава як старанного, дисциплінованого учня, який дуже любив уроки природознавства. Природа вабилучня з дитинства.

.Здобувши неповну середню освіту, після 9-того класу продовжив навчання у Радивилівському професійному ліцеї . Закінчивши навчання у ліцеї, у 2021 році підписав контракт на проходження строкової служби у військовій частині А 10-08 міста Володимира Волинської області. 29 липня 2021 року Владислав Костюк пішов на службу за контрактом, а з початком вторгення ворога був зарахований у 14-ту ОМБР імені.

Один місяць проходив службу у 9-тій роті в районі Ковеля, пізніше в районі міста Сарни, охороняючи український кордонзі сторони Білорусі. Завжди був позитивно налаштованим юнаком,

не боявся труднощів, долав будь-які перешкоди. Ніколи не скаржився і заспокоював батьків, що у нього все гаразд.… Читати далі

Ярошик Андрій Іванович (04.07.1974-12.12.2022)

Андрій Ярошик народився у селі Деражне. Навчався у місцевій школі, здобував освіту у Рокитнівському медичному училищі. По завершенню — вступив до Рівненського державного гуманітарного університету. Відтоді переїхав до Рівного.

У професійній діяльності Андрій знайшов себе у бізнесі — займався реалізацією лако-фарбової продукції та супровідних товарів до неї.

Із перших днів повномасштабної війни росії проти нашої країни, Андрій добровольцем вирушив захищати Україну. Відтоді побував у одних з найгарячіших точок Миколаївщини та Херсонщини. Та, на жаль, обірвалося його життя на Донеччині в районі Бахмута. 48-річний солдат Андрій Ярошик загинув 12 грудня…

Поховали Андрія Ярошика у селі Бармаки.

Войтович Назар Ігорович (18.10.2003-02.11.2022)

Назар Войтович народився 18 жовтня 2003 року. Навчався у Радивилівському ліцеї №1, випускником якого був у 2020 році. Він був одним з кращих учнів школи, талановитим вихованцем Радивилівського міського Будинку школяра, активним учасником культурно-мистецького життя громади.

Після закінчення школи навчався у Київському університеті ім. Драгоманова. Через війну покинув навчання в університеті і пішов у ЗСУ. На початку повномасштабного вторгнення Назар став на захист Києва. Він швидко опанував військову справу і вже влітку 2022 року стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу Назарій Войтович, з позивним «Малий», боронив Україну на сході.

У жовтні 2022 року Назару виповнилося 19 років і він отримав звання молодшого сержанта. Загинув Назарій Войтович 2 листопада 2022 року біля населеного пункту Білогорівка Сєверодонецького району на Луганщині.

Поховали Героя на міському кладовищі у Радивилові.

Указом Президента №873/2022 від 23 грудня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» молодшого сержанта Войтовича Назарія Ігоровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Гончар Дмитро Петрович (30.09.1996-10.09.2022)

Гончар Дмитро народився 30 вересня 1996 року в смт. Володимирець Рівненської області. Мама, Гончар Наталія Іларіонівна. Тато, Гончар Петро Микитович. В дитячі роки відвідував садочок «Казка» . У 2003 році пішов до першого класу Володимирецького районного колегіуму де і навчався до 2014 року. В період навчання здобув професію оператора комп”ютерного набору. У 2016 році був призваний на військову службу за контрактом у військову частину 3045 Національної Гвардії України, м. Вараш, отримав звання старший сержант.
З початком повномасштабної війни Дмитро без роздумів пішов захищати Україну. 25 лютого 2022 року він ніс службу у Рівненському ОТЦК на посаді водія у смт. Володимирець. У травні переведений у м. Володимир, Волинської області, де проходив навчання та бойову підготовку. Служив у 14 ОМБР командиром відділення 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону.
16 липня 2022 року прикомандирований в район виконання бойових дій у тактичне угрупування «Соледар. Служив на Бахмутському напрямку. Згодом їхня бригада перемістилася в Харківську область.

Старший сержант Гончар Дмитро Петрович героїчно загинув 10 вересня 2022 року, визволяючи Україну від загарбників.… Читати далі