Черначук Петро народився 4 вересня 1975 року в селі Федорівка Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району). Неповну середню освіту здобув у місцевій школі, повну середню  у Русивельській школі. Після закінчення школи вступив у Рівненський педагогічний інститут, де навчався на фізико-математичному факультеті. Після здобуття вищої освіти навчав дітей фізики у школі № 12 м. Рівного.

Останні сім років свого життя старший солдат Петро Олександрович Черначук провів на війні. Під час чергової мобілізації 27 липня 2015 року він був призваний до лав Збройних Сил України. А з 11 серпня 2018 року Петро Черначук служив за контрактом і був зарахований до особового складу військової частини А 1556 на посаду радіотелефоніста відділення управління командира батареї взводу реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 128 ОГШБр.

Військовослужбовець загинув в боях з агресором поблизу м. Василькова на Київщині 1 березня 2022 року.

У нього залишилися дружина і двоє дітей – син Олександр і дочка Анастасія.

Указом Президента України від 4 березня 2022 року № 105/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата  Черначука Петра Олександровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Ковтунович Василь Сергійович народився 30 жовтня 1985 року в сім’ї Марії Степанівни та Сергія Степановича в с. Дібрівськ. В 1992 році пішов у перший клас Дібрівської середньої школи, яку закінчив у 2003 році. Василь виховувався у сім’ї, на долю якої випало багато випробувань.  Змалечку знав, що таке праця, цінував своїх батьків і опікувався ними до останнього свого подиху. З таким сином і старість не страшна. З самого дитинства він глибоко усвідомив відповідальність за свої дії, за виконання своїх обов’язків, не боявся брати їх на себе.  Життя у ньому заложило такий стрижень, який згодом став сталевим. З 2003 по 2005 рік – служба в армії.

6 березня 2022 року Василь Ковтунович пішов захищати Україну.

Молодший сержант, командир відділення, захищаючи незалежність Батьківщини, виконуючи бойове завдання, загинув 09.08.2022 року біля села Пречистівка Донецької області,  отримавши несумісні із життям поранення в результаті мінно-вибухової травми.

У полеглого захисника залишилася донька.

В останню путь Захисника України Ковтуновича Василя Сергійовича провели 13 серпня в рідному селі  Дібрівськ.

Публікації про Ковтуновича В.

Богдан Тимчук народився у  1969 році в селі Колоденка.    Навчався в Колоденській загальноосвітній школі, вступив у Мирогощанське професійно-технічне училище. Строкову службу проходив у артилерійських військах у Красноярську. Після служби закінчив навчальні курси водія. Розпочав роботу в підприємстві КОМТранс. Згодом оформив статус підприємця та створив власну справу – фірму «Світанок», займався фермерським господарством.

Із початком російського вторгнення, на виклик військкомату, 23 квітня чоловік вже був на навчальному полігоні в селі Стриганці Львівської області, через місяць переведений у 10 гірськоштормову бригаду в селищі Коломия Закарпатської області. На Тучинському полігоні  що на Рівненщині здобув навики навідника-оператора БМП. 13 червня частину бригади було відправлено на схід нашої країни. База дислокації – Краматорськ. Богдан воював у населених пунктах Лисичанськ, Бахмут, після другого бою в Друшківці 27 червня потрапив у санчастину, де реабілітувався 5 днів.

28 липня воїн отримав осколкове поранення внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області, 30 липня Богдан помер у Краматорській міській лікарні № 2 від ускладнень унаслідок отриманих поранень.… Читати далі