Революція гідності. Війна. Рівненщина

Роман Корнійчук народився у Рівному. П’ята дитина з семи у родині, він завжди любив учитися. Закінчив 17 школу, потім опанував фах муляра-штукатура в училищі, кілька років пропрацював майстром. А за тим вступив на заочне відділення у Луцький національний технічний університет, аби навчатися улюбленій справі.

Разом із дружиною Тетяною Роман виховував п’ятирічну донечку Октавію. Війна для Романа почалася волонтерством, а коли у березні 2022 року отримав повістку, навіть не роздумував.

Найбільшою пристрастю Романа було пізнання, винахідництво і людська душа. Його жага до життя, повага до людської гідності, неймовірна відповідальність ґрунтувалися на глибокій довірі Богові та цінуванні чеснот. Мав талант розуміння і пояснення, саме тому Роману вдавалося бути чудовим учителем для підлітків і молоді в церкві. Він став співорганізатором Християнської підліткової академії євангельських християн-баптистів. Допомагав опановувати нове і побратимам в армії.

Спостерігаючи за тим, як Рома вправно роз’яснював матеріал новобранцям, командир поцікавився в Ігоря, чи брат, бува, не працював учителем у мирному житті., ні, він був проповідником

Життєвий принцип «усе робіть, як для Господа» однаково втілювався і в проповіді, і у військові справі.… Читати далі

Народився Ервін Засанський 17 листопада 1995 року у Рівному. Саме тут навчався спочатку у 12, а потім у 11 школі. З дитинства він ріс патріотом своєї держави та завжди говорив про те, як нам важливо плекати нашу мову, культуру та пишатися цим.

Вищу освіту не здобув, а відразу після школи почав працювати. Мав золоті руки, тому вдало міг виконувати різні роботи: від сантехніка до столяра, шліфувальника.

З початку повномасштабного вторгнення він не міг лишатися осторонь подій, які відбуваються в країні. Кілька разів ходив до військкомату, щоб його взяли до війська. Але його відправляли додому зі словами про те, що зараз ще не час…

Чуйний, справедливий, добрий та щирий – саме таким у серцях рідних та близьких навічно залишиться Ервін Засанський, який загинув 26 вересня 2023 року в селі Олександрівка Донецької області.

Прощання з Героєм відбулося 29 вересня о 10 годині на майдані Незалежності. Поховали захисника на кладовищі “Нове”

… Читати далі

Семенович Іван Михайлович  народився 05.03.1984 року у селі Балашівка Березнівського району, але проживав все життя в  місті Березне.
У 2001 році здобув повну загальну середню освіту в Березнівській ЗОШ № 2. Навчався у Березнівській лісній школі та здобув професію “Звалювальник лісу”. У 2003 році Іван навчався у Березнівському ВПУ-4 за спеціальністю «перукар – модельєр». У 2006 році він одружився та разом з дружиною Інною створили щасливу, міцну сімю. У 2015 році у них народився довгоочікуваний син Дмитро.
З початком повномасштабного вторгнення  росії в Україну, в лютому 2022 року, Іван без роздумів відразу пішов добровольцем у лави ЗСУ. З 09 березня 2022 року вже стояв на захисті нашої держави. Проходив службу Іван в частині А4030, десантно-штурмових військах 71-їй єгерській бригаді – розвідник – кулеметник розвідувальної групи спеціального призначення.

 05 рудня 2022 року Іван героїчно загинув у результаті вогнепального поранення. Віддав своє життя Іван в Донецькій області Краматорському районі в селі Опитне.

Без чоловіка залишилася дружина, без тата залишився син Дмитро.

Поховали Герої України Семеновича Івана Михайловича в рідному місті Березне на міському кладовищі в урочищі “Лукавець” зі всіма військовими
почестями Заупокійна служба проходила у Свято-Миколаївському храмі.… Читати далі

Харчук Анатолій народився  14 жовтня 1972 року у с.Зірне на Березнівщині. Навчався у Зірненській ЗОШ,  а після закінчення у Березнівському ПТУ та у Корецькій автошколі де здобув професію водія. Ще з  дитинства він захоплювався авто технікою, і тому  працював водієм у районному центрі зайнятості, ДП Березнівському держлісгоспі,  Березнівському птахопідприємстві. Рядовий, водій автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення військової  частини  Анатолій Харчук  був призваний на військову службу 1 лютого 2023 року.
До цього працював водієм у відділі освіти, молоді та спорту Березнівської міськоїради.

Анатолій загинув 14 квітня 2023 року під час ракетного обстрілу в районі селища Мирне Донецької області.  У мирному  житті  Анатолій разом з дружиною виховували двох доньок, був добрим господарем, прекрасним чоловіком, люблячим батьком та дідусем для п’яти внуків, щирим другом. 

Анатолій назавжди залишиться  у пам’яті всіх, хто його знав, порядною і доброю людиною.
Заупокійна служба відбулася у місцевому Свято-Пантелеймонівському  храмі. 

Поховали захисника на місцевому сільському кладовищі зі всіма військовими почестями. Біля могили відважного воїна пролунали залпи військового салюту на честь земляка.

 Військові вручили дружині загиблого Державний Прапор України.

… Читати далі

Федоров Станіслав Юхимович народився 24 березня 1977 року у селі Балашівка Березнівського району Рівненської області. У 1994 році Станіслав Федоров закінчив Балашівську середню школу.
Проходив строкову військову службу. У 2008 році закінчив відокремлений структурний підрозділ Національного аграрного університету «Боярський коледж екології і природних ресурсів» за спеціальністю «Зелене будівництво і садово-паркове господарство» і здобув кваліфікацію техніка ландшафтного дизайну. З 2010 року працював заступником директора з адміністративно-господарської роботи опорного закладу Балашівський ліцей Березнівської міської ради.

У квітні 2022 року став на захист України від рашистських загарбників. Головний сержант стрілецької роти 24-тої окремої механізованої
бригада імені короля Данила Федоров Станіслав загинув під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Нью-Йорк Донецької області 01 вересня 2023 року.

… Читати далі

Саванчук Сергій Романович народився 17 листопада 1979 року у селі Орлівка на Березнівщині. В 1995 році закінчив 9 класів Орлівської загальноосвітньої школи. Закінчивши навчання у Дубенському училищі культури, отримав диплом за спеціальністю «Народна художня творчість» і здобув кваліфікацію організатора культурно-дозвіллєвої діяльності, художнього керівника самодіяльного творчого колективу (духові інструменти).
Саванчук Сергій до 2014 року тривалий час перебував у лавах Збройних Сил України. Служив у військовому оркестрі музикантом. З 2014 року залишивши військовий оркестр, виконував бойові завдання в АТО.
З січня 2023 року служив у бойовому підрозділі командиром бойової машини механізованого батальйону. 28 серпня 2023 року, перебуваючи у цьому підрозділі, старший сержант Саванчук Сергій загинув поблизу населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області внаслідок штурмових дій противника.
Поховали захисника з військовими почестями на місцевому кладовищі.

… Читати далі

Віктор Лашта  народився 17 червня 1973 року  в селі Маринин Рівненської області. У рідному селі пройшло дитинство та юність.  Був учнем Марининської школи,
там закінчив 9 класів, У 1990 році – середню школу.  Віктор ще школярем активно займався лижним спортом. Був лідером серед лижників, займав призові місця. Навчався у  Корецькому вищому професійному училищі, а після закінчення працював у лісгоспі лісником.  З 2009 року  проживав в селі Зірне Березнівського району. Був одружений.  До повномасштабного вторгнення росії в Україну займався автомобільними перевезеннями вантажів.

Віктор Лашта був призваний на військову службу 2 березня 2022 року. Молодший сержант. Служив у відділенні технічного обслуговування автомобільної техніки 14-го окремого стрілецького батальйону «Полісся» (в/ч А7098).
Загинув 14 квітня 2023 року під час ракетного обстрілу в районі селища Мирне Донецької області.
Віктор запам’ятався, усім хто його знав та поважав, доброзичливим, хорошим товаришем, люблячим чоловіком. Земляки та військові побратими цінували його як
професіонала з ремонту автомобілів.

Поховали захисника у селі Маринин
У мужнього воїна залишилася дружина, любляча 23 річна донечка, та мама.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку (Указ Президента України № 433/2023) ЛАШТУ Олександра Максимовича — головного сержанта нагороджено “Орденом за мужність ІІІ ступеня” (посмертно)

… Читати далі

Андрій Лозюк народився 26 квітня 1978 року в селі Милятин. З вересня 1985 року навчався в Острозькій середній школі № 1. В 1997 – 1998 роках служив у Збройних силах України. Там же 2001 – 2002 роках служив за контрактом.
З 2015 року Андрій Лозюк брав участь в антитерористичній операції на Донеччині. Потім повернувся до цивільного життя, присвятив усього себе улюбленій роботі та сім’ї

. Працював у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Острозьке вище професійне училище». Людина – майстер своєї справи, виховував і навчав учнів бути чесними, порядними, справедливими, завжди готовими прийти на допомогу.
Випускник НаУ «Острозька академія» спеціальності «Право». Він сподівався, що війна залишилася лише у його спогадах. Блискуче закінчив магістратуру Інженерно-педагогічного факультету НПУ імені М.П.Драгоманова.
24 лютого 2022 року був призваний на службу в ЗСУ з числа резервістів.

20 травня внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Комишуваха Луганської області водій зенітно-ракетного взводу, молодший сержант Андрій Лозюк загинув.

«За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Лозюка Андрія Сергійовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня», (посмертно).… Читати далі

Сергій Скаржинець народився у Рівному. Навчався у “Здолбунівському вищому професійному училищі залізничного транспорту”.

З початком повномасштабного вторгнення він покинув роботу за кордоном і повернувся в Україну, щоб добровольцем піти воювати.

Добрий, щирий, щедрий Сергій залишався вірний своїм переконанням і в мирному житті і на війні.

Про свою військову службу надзвичайно відповідальний та серйозний Сергій мамі старався не розповідати. Більше розпитував про неї.

49-річний молодший сержант Сергій Скаржинець героїчно загинув під час танкового та мінометного обстрілу поблизу населених пунктів Новомаркове — Оріхово-Василівка — Григорівка Донецької області 1 вересня 2023 року.

Прощання із Героем відбулося 7 вересня, о 10.00 на майдані Незалежності. Поховали Героя на кладовищі “Нове”.

… Читати далі

Сергій Гриценюк народився у Рівному, навчався у 24 школі, а по завершенню вирішив опановувати фах сантехніка.

Опановував військову справу Сергій у Великій Британії, залюбки вивчав нове для себе, технічні особливості, на практиці знайомився із такими близькими для нього стратегіями. А коли повернувся, вирушив на Схід у зону активних бойових дій.

Завжди усміхнений, комунікабельний Сергій мав багато друзів. Він дуже любив життя. Та понад усе любив свою донечку — 10-річну Олександру. Сестра Героя розповідає, що Сергій розмістив фотографії Саші по всій своїй кімнаті.

39-річний стрілець-снайпер солдат Сергій Гриценюк загинув у бою в районі міста Красногорівка Донецької області 1 вересня 2023 року.

… Читати далі