Савін Андрій Юрійович (11.12.1987- 26.01.2023)

Андрій Савін народився у Рівному. Закінчив 23 місцеву школу, навчався у кооперативному коледжі, а за тим здобував вищу освіту кухаря-технолога в Полтаві. Працював барменом у ресторані “Спорт” багато років, разом із дружиною виховували двох діток — 12-річну Дарину та 9-річного Сашка.

“Якщо можна так сказати, то Бог здійснив мою головну мрію — подарував мені найкращого чоловіка та батька для дітей,” – розповідає дружина Героя Віта.

Війна прийшла у життя раптово, а вже у серпні Андрія мобілізували. У день Незалежності — 24 серпня — склав присягу на вірність України, хоч раніше в армії не служив.

“Андрій не відчував страху, казав, що розуміє заради чого йде, заради майбутнього дітей,” – пригадує Віта.

Надзвичайно люблячий, добрий, Андрій любив свою справу, захоплювався будівництвом, залюбки опоряджував дачу. Як справжня душа компанії, знайшов багато друзів і у війську.

“Він говорив, що після закінчення війни ми будемо дуже багато подорожувати. Адже тепер мав друзів у різних куточках нашої країни — вони домовлялися, що після перемоги обов’язково приїдуть один до одного в гості,” – продовжує дружина.… Читати далі

Простаков Владислав Володимирович (08.01.1990- 03.12.2023)

Владислав Простаков народився у Рівному, навчався у Національному університеті водного господарства та природокористування на економічному факультеті. До повномасштабної війни Владислав монтував системи опалення.. Хлопець ріс без батьків, в армії не служив, але у перші дні вторгнення Росії в Україну пішов добровольцем у військкомат.

.Упродовж усього дня 3 грудня 2022 року нашій військові тримали оборону в районі населеного пункту Яковлівка на Донеччині. В наслідок наступу ворога та вимушеного відступу українських захисників зв’язок із 32-річним стрільцем-санітаром солдатом Владиславом Простаковим був втрачений. У подальшому його тіло знайшли та упізнали у встановленому законом порядку.

Поховали Героя в Рівному на кладовищі “Нове”

Читати далі

Римар Руслан ( -26.01.2023)

Руслан Римар народився у Рівному, закінчив ЗОШ число 13. Навчався у десятому училищі м. Рівного,  де здобув освіту слюсаря контрольно-вимірювальних приладів і автоматики. Пройшов  строкову службу.  Останні роки працював у ТОВ “Транс − Н” енергетиком.. Повернувшись додому одружився.

 У перші дні війни Руслан став на облік у військкоматі. У листопаді він був призваний на  захищати Україну. Проходив військову підготовку  в  Кам’янець-Подільському . Згодом його перевели на Вінничину,  а вже звідти −на передову.

 44-річний солдат, сапер Руслан Римар загинув 26 січня внаслідок танкового обстрілу поблизу населеного пункту Водяне на Донеччині.

Поховали Руслана   Римаря в Рівному  на кладовищі “Нове”.

 

Читати далі

Єфіменко Дмитро Васильович ( 23.01.1985-13.01. 2023)

Дмитро Єфіменко народився в місті Пологи на Запоріжжі. Закінчив місцеву школу, а за тим – Бердянський державний педагогічний університет. Працював вчителем математики та інформатики у рідному місті.

У 2014-му брав участь в антитерористичної операції. Відслужив рік. Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», відзнакою «За оборону Маріуполя».

Після повернення додому,   Дмитро працював вчителем математики та фізики, разом із дружиною ростили двох донечок.

З початком війни,  резервіст Дмитро, знову став на захист Батьківщини,  воював на Донеччині.

38-річний Дмитро Єфіменко загинув 13 січня в Бахмутському районі  на Донеччини..

Поховали  Героя  на кладовищі “Нове”.

Читати далі

Удодик Василь Михайлович, позивний “Удав” (12.05.1989-04.01.2023)

Василь Удодик народився у Рівному, навчався у ЗОШ , число 8. Після 9 класу, в період 2004-2008рр, навчався у Рівненському технічному фаховому коледжі НУВГП за спеціальністю «Обслуговування та ремонт обладнання хімічної і нафтогазопереробної промисловості» Проте за спеціальністю  так і не працював…

Строкову службу в армії проходив у Львові. В період 2014-2015рр. перебував в зоні проведення АТО.

З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну став на захист незалежності та територіальної цілісності нашої Батьківщини.

33-річний Василь Удодик загинув 4 січня на Харківщині…

Поховали Героя в Рівному на кладовищі “Нове”

Читати далі

Гордійчук Богдан псевдо “Камінь” (30.07.1983-04.01.2023)

Богдан Гордійчук народився у селі Золотолин тоді ще Костопільського району. Тут же пішов у школу, а згодом сім’я переїхала у Рівне. Тож продовжував  навчання вже в рівненських загально освітніх школах: числа  9, 2 та 10. Богдан продовжив навчання в автотранспортному технікумі. Навчався в музичній школі, грав на бандурі. Пробував себе в журналістиці, рекламі, мав чудові задатки менеджера. Займався реалізацією каменю, працював менеджером у “Вікна Steko”, в останній рік перед війною  працював у службі таксі 305.

У 2014 ріці разом з бійцями УНСО поїхав на Схід. Рік Богдан відвоював у зоні АТО, коли ж повернувся додому − одружився. 24 лютого він розрахувався з роботи, а вже 25 був у Макарові під Києвом. Остання операція відбувалася на Харківщині за кілька кілометрів від російського кордону. Автівка, в якій їхали воїни, після вдало проведеної операції, потрапила на міну.

4 січня на світанку 39-річний старший солдат Богдан Гордійчук загинув, віддавши всього себе у боротьбі за незалежну країну.

Богдана Гордійчука  поховали на кладовищі «Нове»,

Читати далі

Тифел Кшиштоф Лукаш (25.08.1989-04.12.2022)

Кшиштоф Тифель  громадянин Польщі. Народився Герой 25.08.1989 року у місті Ченстохова. Любив  подорожувати,    займався  фаєршоу.

Він не мав військового досвіду, не брав участі в активних бойових діях, але мав відмінний військовий вишкіл, адже у Польщі був членом скаутського руху.

До Рівного Кшиштоф Тифель прибув 26 квітня разом з іншими іноземцями. Тут він навчав наших захисників тактиці ведення бою.

Згодом у складі іноземного легіону поїхав на передову воювати з окупантами.

Член Інтернаціонального легіону територіальної оборони України Кшиштоф Тифель загинув під Бахмутом 4 грудня. Кшиштофу Тифелю було 33 роки.

За бажанням рідних тіло захисника України піддали кремації, а поховали його, як того хотів сам Герой, у Рівному.

Указом  Президента  України  №86/2023 “за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” Тифела  Кшиштофа Лукаша  нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)

Іменем Кшиштофа Тифеля названо вулицю в  селі Шпанові Рівненського району.… Читати далі

Непевний Роман Леонідович (31.08.1996-14.03.2022)

. До війни Роман Непевний навчався на електромеханіка і працював електрозварником автоматичних та напівавтоматичних машин. Хлопець був товариським, обожнював футбол, риболовлю і тварин.

Непевний Роман загинув 14 березня 2022 року в результаті авіаудару по телевежі в селі Антопіль. Похований в с. Караєвичі Городоцької сільської рад

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Романа Непевного нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Читати далі

Устинов Олег Ігорович (16.12.1971-23.10.2022)

Олег Устинов народився 16 грудня 1971 у Рівному, навчався в ЗОШ , число 21. Продовжив навчання в технікумі, здобувати першу спеціальність, пізніше навчався  у Національному Університеті водного господарства та природокористування. Олег не служив в армії, натомість закінчив військову кафедру.

  Відразу по завершенню вишу влаштувався на КП “Рівнеелектроавтотранс”. Тут пройшов всі щаблі кар’єрного росту, останній час працював начальником служби рухомого складу. Разом із дружиною виростили 23-річного сина…

Коли ж ворог підступно напав на нашу країну, часу на паніку просто не було. Олег працював на підприємстві.  Згодом був мобілізований. Спершу проходив  навчання  у Львові, а затим був відправлений у Чернівці. Та з половини шляху їх розвернули й направили у Краматорськ.

50-річний старший лейтенант Олег Устинов загинув 23 жовтня під час виконання інженерних робіт внаслідок мінометного обстрілу в районі села Білогорівка Донецької області.

Поховали Олега Устинова на кладовищі «Нове» 

Читати далі

Пінчук Олександр Володимирович (07.02.1982-20.05.2022)

Пінчук Олександр  народився сьомого лютого 1982. Здобув середню освіту. Закінчив Рівненський державний комерційний  технікум.

Півтора роки  служив у  танкових військах ЗСУ. Опісля повернувся додому та хотів знайти себе у цивільному житті.

Він любив спорт, займався кікбоксингом

Захоплювався латиноамериканськими  танцями — танцював капоейру, сальсу, бачату.

З початку повномасштабної російсько-української війни хотів вступити до лав тероборони, але вона вже була укомплектована. Тоді він потай від рідних і друзів підписав контракт зі Збройними силами  України.

40-річний сержант загинув 2 травня, захищаючи населений пункт Пречистівка, що на Донеччині.

Поховали Олександра на кладовищі “Нове” у Рівному.

Читати далі