Домановський Віктор Михайлович (13. 05.1976-27.06.2023)

Домановський Віктор народився 13 05. 1976 в Зарічному Рівненської області. У 1994 році закінчив Зарічненську школу
З 1994 року по 1996 рік проходив строкову службу : в/ч 3900, смт Ємільчине Житомирської області.
В 1996 році навчався у школі прапорщиків в м. Чугуїв Харківської області, затим проходив службу в підрозділах Луцького прикордонного загону. В 2001 році звільнений по закінченню контракту.
У 1999 вступив у шлюб з Галиною. У них народилося двоє дітей : син Микола та донька Ірина. Щоб забезпечити сімю, їздив працювати в інші країни. Любив малювати та писати пером.


3 березня 2022 року мобілізувався в прикордонники. Мав звання – штаб – сержант, інспектор прикордонної служби 3 категорії – мінометник другої групи мінометів другого вогневого відділення мінометної прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування 9 прикордонного загону Державної прикордонної служби України
Загинув 27 червня 2023 року неподалік Ковалівки Луганської області.
Похований 1. 07.2023р. в селищі Зарічне

За особисту мужність та самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, згідно Указу Президента України Володимира Зеленського орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено штаб-сержанта Домановського Віктора Михайловича (посмертно)

Читати далі

Палей Артем Васильович (23.02. 2001-15.10.2022)

Народився Артем 23 лютого 2001 року в селі Річиця Зарічненського району.Рівненській області. Навчався та закінчив Річицьку ЗОШ I-II ст. у 2016 році. Завжди допомагав та підтримував друзів та однокласників. Після закінчення школи не визначився з навчанням та залишився дома. За свої молоді роки працював по господарству.
Артем з багатодітної родини. Проживав з батьками., братом і сестрою. Матір згадує сина, як завжди зібраного, організованого, здатного швидко орієнтуватися і приймати рішення в складній ситуації .
Мобілізований до Збройних сил України 18 вересня 2022 року. Ніс службу у військовій частині Т0200 , 2020-2021 рр. Затим був старшим
стрільцем гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти військової частини А1778.

Загинув Палей Артем Васильович під час ведення бойових дій у населеному пункті Нова Кам’янка Нововоронцовського району Херсонської області 15 жовтня 2022 року.

Поховали захисника 4 жовтня 2023 року, через рік після загибелі, на місцевому кладовищі в селі Річиця Вараського району Рівненської області.

Читати далі

Хомич Микола Миколайович (14.10.1977-13.06.2023)

Микола Хомич народився 14 жовтня 1977 року в смт Зарічне. У 1982 році пішов до першого класу Зарічненської середньої школи. В 1992 вступив до Дубровицького ПТУ на спеціальність маляра-штукатура. Після закінчення навчання працював робітником  у різних підприємствах та установах селища.

 Улюбленою справою Миколи було налаштування телебачення та інтернетзв`язку. Від строкової служби був звільнений за станом здоров’я.

До лав ЗСУ був мобілізований 22 січня 2023 року. Солдат ХОМИЧ Микола Миколайович служив у 1 відділенні 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А4447,

Микола Миколайович, загинув під час артилерійського обстрілу позицій в районі н.п. Мала Токмачка Запорізької області 13 червня 2023 року. З того часу Захисник ввавжався зниклим безвісти.

Читати далі

Лицевич Ярослав Васильович (19.06.1995-12.02.2024)

Ярослав Лицевич народився 19 червня 1995 року у селі Дідівка Локницької громади Вараського району. Закінчив Нобельську загальноосвітню школу. Після закінчення 10 класу вступив у Любешівське професійне технічне училище на спеціальність будівельник. За тим навчався в Національному університеті водного господарства та природокористування.

У 2016 році Ярослав підписав контракт зі Збройними Силами України, учасник бойових дій у антитерористичній операції на сході нашої країни. Після демобілізації Ярослав працював за кордоном, його дуже поважали у компанії, керівник зробив своєю “правою рукою”. Але коли ворог розпочав повномасштабне вторгнення, не став чекати в чужій країні, повернувся додому, аби стати на захист Батьківщини. . Ярослав одружився у 2022 році. Для дружини був всім: справжнім захистом, батьком, чоловіком, другом. А в 2023 році в сім’ї народився синок Михайлик. За його майбутнє воїн і стояв на фронті до останнього…

Справжній друг, на якого можна покластися в любій ситуації, герой – який добровільно пішов захищати свою Батьківщину і сімʼю. Душа компанія і веселун. Таким пам’ятатимуть Ярослава побратими.

28-річний солдат Ярослав Лицевич загинув 12 лютого 2024 року у бойових діях на Донецькому напрямку…

У Героя залишилися дружина, син, мати, сестра.… Читати далі

Горбачевський Василь Володимирович, позивний «Кама»(31.07.1995-24.08.2023)

    Народився Василь Горбачевський 31 липня 1995 року в селі Олександрове. Шкільні роки майбутнього захисника промай­нули у Олександрівській загально­освітній школі I-ІІ ступенів. Вже в шко­лі він проявляв свої хороші якості, був веселим, доброзичливим та щирим хлопцем. У нього завжди було багато друзів. Після закінчення загально­освітнього закладу, Василь вступив до Вищого професійного училища № 22, м. Сарни, Рівненської області за професією муляр-штукатур. Останнім часом працював у Польщі на будівництві. 

  Не був одружений.  Проживав у батьківській хаті разом з матір’ю та батьком. Також в будинку проживала молода сім’я – його молодша сестра з чоловіком та дитиною.

    На військову службу призваний по мобілізації  10.03.2023р.  другим відділом Вараського РТЦК СП в Рівненської області . Горбачевський Василь ніс строкову службу в Бахмутському районі Донецької області у військовій частині А0284. Навідник 1 десантно-штурмового відділення 1 десантно- штурмового взводу 5 десантно – штурмової роти 2 десантно- штурмового батальйону. Та отримав від побратимів позивний «Кама».   

    Загинув захисник у Бахмутському  районі  Донецької області  поблизу населеного пункту Іванівське 24 серпня 2023 р.… Читати далі

Пуха Анатолій Васильович (11.11.1973–28.09.2023)

    Народився Анатолій Пуха 11 листопада 1973 року в селі Борове. В 1991 році закінчив місцеву школу та продовжив своє навчання в ПТУ  1 м. Здолбунів. Проживав у багатодітній родині. Весь час проявляв себе як добрий, чесний, дружелюбний, вихований учень та однокласник.

    Як і всі його ровесники того часу пройшов строкову службу. Після цього одружився та  свої останні роки проживав з сім’єю в місті Вараш. Мав двоє дітей. До травня 2023 року працював столярем у цеху господарського обслуговування ВП “РАЕС”.

      В середині липня був мобілізований. Служив стрільцем-помічником гранатометника у 2-му механізованому батальйоні 117-ої окремої механізованої бригади.    

49-річний житель Вараша 28 вересня виконував з побратимами бойове завдання і потрапив під мінометний обстріл біля села Новопрокопівка Запорізької області. Без батька залишилося двоє дітей 8 та 12 років.

Поховали захисника 3 жовтня 2023 року в рідному селі Борове Вараського району.

Читати далі

Лішун В’ячеслав Леонідович ( – 17.10.2023)

В’ячеслав Лішун народився у Вараші. Після школи навчався на електрогазозварювальника у ПТУ-12 (зараз ПТУ ВП РАЕС) працював старшим оператором у РЦ-2.

12 березня 2022 року добровольцем встав до лав армії для захисту нас з вами від ворога. Спочатку служив у 356-му навчальному артилерійському полку. Згодом був переведений до 68-ої окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, де проходив службу на посаді вогнеметника у вогнеметному взводі роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Воював біля Авдіївки, Мар’їнки, Вугледара та інших гарячих точках.

У червні 2022 року Вʼячеслав одружився, перебуваючи на реабілітації після поранення. Сповнений сил повернувся назад на фронт.

44-річний житель Вараша загинув 17 жовтня від мінно-вибухової травми, коли разом з побратимами виконував бойове завдання біля с.Райгородка Сватівського району Луганщини

Без батька залишилися повнолітня дочка та пасинок…

Поховали Захисника на Алеї Героїв кладовища у с. Стара Рафалівка.

Читати далі

Кузло Володимир Михайлович, позивний «Пророк» (05.02.1993-28.08.2023)

Володимир народився в 1993 році у м.Вараш, навчався у Вараському ліцеї , число 1. Після школи вступив до Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, вільно володів англійською й іспанською мовами. На початку війни Володимир активно займався волонтерською діяльністю : закупив бронежилети та дрони, ерудований, розумний, добрий, А 29 червня 2022 року Володимира призвали до лав Збройних Сил України. Був направлений до 2 роти, 3 батальйону, 80 ОДШБр на посаду старшого стрільця. Спочатку брав участь у боях за визволення Харківської області, а саме смт. Борова, с. Оскіл та інших населених пунктів. Керував дроном і був основним у штурмовій групі.

Згодом неодноразово брав участь у штурмах в районі Кремінної, а саме с. Терни та с. Ямполівка.

Молодший сержант спочатку служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, а пізніше був призначений командиром аеромобільного відділення у 82-й окремій аеромобільній бригаді.

28 серпня 30-річний уродженець Вараша Володимир Михайлович Кузло загинув на фронті, . потрапивши під артилерійський обстріл біля с.Вербове Пологівського району Запорізької області.

У Героя залишилися батьки, сестра і дружина.… Читати далі

Гричина Євгеній Васильович (04.02.1968 – 08.04.2023)

Народився Євгеній Васильович 4 лютого 1968 року в смт Зарічне. З 1976-1986 роки навчався в Зарічненській середній школі. Після закінчення школи проходив строкову службу у військовій частині міста Волгоград. Довгий час працював в КП «Добробут», що в Зарічному.

У 2018 році уклав контракт і до 2020 року проходив військову службу в зоні проведення АТО. До лав Збройних Cил України мобілізований 26 лютого 2022 року в роту охорони Другого відділу Вараського РТЦК та СП. Пізніше був переміщений до 24 –ої окремої механізованої бригади імені короля Данила. Служив стрільцем-помічником гранатометника 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини А 0998.

 Помер 8 квітня 2023 року на полігоні в місті Яворів. Йому назавжди залишиться 55.

Похований Євгеній Васильович 12 квітня 2023 року на кладовищі в смт Зарічне.

Читати далі

Гордійчук Олександр Йосипович (12.08.1983-04.01.2023)

Народився Олександр Йосипович 12 серпня 1983 року року в селі Неньковичі Зарічненського району. У 1989 році пішов до Неньковицької школи, яку закінчив в 1998 році. Після закінчення школи, в листопаді 2001 року проходив строкову службу у військовій частині А 1971 міста Рівне. Здобув спеціальність тракториста, навчаючись в Мутвицькій автошколі. Працював на сезонних роботах. Не одружений.

В лютому 2021 року уклав контракт про військову службу в Збройних силах України. Служив у 24 бригаді старшим механіком. Загинув Гордійчук Олександр Йосипович 4 січня 2023 року внаслідок ворожого обстрілу поблизу населеного пункту Бахмут на Донеччині.

Похований 11 січня 2023 року на сільському кладовищі в селі Неньковичі.

Читати далі