Ківінський Василь Степанович (11.03.1978 – 20.08.2023)

Ківінський Василь Степанович народився 11 березня 1978 року в с. Углище Рівненського району, Рівненської області у сім’ї робітників. Згодом сім’я переїхала на проживання до селища Клевань.

Навчався Василь у Клеванській середній школі №2. Після її закінчення вступив у Херсонський державний університет.

Свій трудовий шлях розпочав з роботи вчителя трудового навчання у рідній школі. З 2015 року він проживав з сім’єю в селі Залісоче Олицької громади. Згодом працював у Держлісгоспі та ТОВ Кром-берг енд Шуберт Україна ЛУ м. Луцьк. 

З дитинства захоплювався риболовлею, любив майструвати по дереву. У 2014 році Василь був призваний на військову службу в зону АТО. Брав участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей. А в 2015 році був демобілізований за станом здоров’я.

За службу українському народові отримав державну нагороду України — відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції» у 2015 році, медаль «Учасник бойових дій» — 2015р., та відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» у 2019 році.

З самих перших днів початку повномасштабної війни росії проти України, 25 лютого 2022 року пішов добровольцем до лав ЗСУ — старший солдат, стрілець-снайпер 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини А 4674.… Читати далі

Алексійчук Віктор Олександрович (28.05.1972-12.06.2023)

Віктор Алексійчук народився й проживав в смт Клевань, Рівненського району, Рівненської області. Навчався у Клеванському ліцеї №2. По закінченні школи вступив до Київського медичного училища.

Провчившись рік, вирішив, що хоче служити в армії. Був мобілізований до лав тогочасної Радянської Армії. Після демобілізації навчався у Рівненському медичному коледжі, отримав диплом фельдшера. У Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені С. Демʼянчука м. Рівного здобув диплом бакалавра за спеціальністю «Фізична реабілітація».

У 2014 році добровольцем вступив до лав української армії, брав участь у АТО. Війна 2022 застала його за кордоном, але, як справжній патріот, він повернувся і був мобілізований до військової частини А0959 м. Луцька.

Був нагороджений Подякою за сумлінне виконання службових обовʼязків, патріотизм, зразкову військову дисципліну, високий професіоналізм та особливий вклад у розвиток 3-ї роти охорони 343 батальйону охорони військової частини А0959.

З березня 2023 року відбував службу неподалік м. Вугледар як стрілець-санітар. Згодом був переведений до лав морської піхоти, служив у десантно-штурмовій роті частини А3821.

Алексійчук Віктор Олександрович загинув у с. Сторожеве, Волноваського району, Донецької області під час виконання завдання.… Читати далі

Соколов Олександр Євгенович (05.12.1975-04.05.2022)

Соколов Олександр Євгенович народився 5 грудня 1975 року у місті Дубно. Навчався у Дубенській ЗОШ №6, яку закінчив у 1991 році.
У 1992 вступив до Львівського професійно-технічного училища. 25 грудня 1993 року був призваний до лав Збройних Сил України.
Старший солдат-понтонер загинув 4 травня 2022 року у результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі н.п. Протопопівка Ізюмського району Харківської області.
У Героя залишились мама, дружина, син та донька.
Похований на Алеї Слави у місті Дубно на Семидубському кладовищі.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №416/2022 “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” СОКОЛОВА Олександра Євгеновича — старшого солдата нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно)

14 грудня 2023 року Згідно рішення сесії Дубенської міської ради. Соколову Олександру Євгеновичу присвоєно найвищу міську відзнаку – звання “Почесний громадянин міста Дубно” (посмертно).

14 грудня рішенням Дубенської міської ради Соколову Олександру Євгеновичу присвоєно найвищу міську відзнаку – звання “Почесний громадянин міста Дубно” (посмертно).

27 квітня, 2023 року на фасаді Дубенського ліцею №6 відкрито меморіальну дошку Олександру Соколову, який навчався в цьому закладі.… Читати далі

Савіцький Олег Анатолієвич (11.10.1978-07.04.2022)

Савіцький Олег Анатолійович народився 11 жовтня 1978 року у місті Дубно. В перший клас пішов у 1986 році до Дубенської  ЗОШ  №6. Закінчивши школу у 1996 році, проходив строкову службу в одній з військових частин міста Львова. Після служби навчався у школі прапорщиків у Василькові. Закінчивши навчання, служив в авіаційному полку. З 2016 року по 2022 роки перебував на службі в дорожньо-коменданському батальйоні 47 інженерної бригади.  З 2017 року був учасником АТО. На момент початку повномасштабного вторгнення росії у України перебував на Сході.
Штаб-сержант, командир І ДКР Олег Савіцький загинув 07 квітня 2022  року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання н.п Степове Попаснянського р-ну Луганської області. Залишились батько, дружина та син та донька.
Похований воїн на одному з кладовищ Мирогощанської ОТГ

14 груд. 2023 року   рішенням сесії Дубенської міської ради Савіцькому Олегу Анатолійовичу  присвоєно найвищу міську відзнаку – звання “Почесний громадянин міста Дубно” (посмертно).

Публікації про Савіцького О.
Дубенчани попрощалися з загиблими воїнами – героями

Дубенчан прийшли на майдан Незалежності, щоб віддати данину шани воїнам-землякам Віталію Прокопчуку та Олегу Савіцькому, які загинули 7 квітня внаслідок мінометного обстрілу н.п.Степове… Читати далі

Прокопчук Віталій Миколайович (26.02.1982-07.04.2022)

Прокопчук Віталій Миколайович народився 26 лютого 1982 року  у місті Дубно. З 1988 по 1998 рік навчався у Дубенській ЗОШ №1.
З 16.10.2000 року був призваний на строкову військову службу. У 2020 році підписав контракт на військову службу на захист нашої Незалежної України.
Служив на посаді водія-електрика, диспетчера диспетчерського взводу. Старший солдат Віталій Прокопчук загинув 7 квітня 2022 року у результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі н.п. Степове Попаснянського району Луганської області.
У Героя залишились батько, дружина та двоє синів.


Похований воїн у місті Дубно на кладовищі по вулиці Кременецькій.
Нагороджений медаллю «За військову службу України» (посмертно)

14 грудня 2023 року рішенням сесії Дубенської міської ради Прокопчуку Віталію Миколайовичу присвоєно найвищу міську відзнаку – звання “Почесний громадянин міста Дубно” (посмертно).

Публікації про Прокопчука В.
Дубенчани попрощалися з загиблими воїнами – героями

Дубенчан прийшли на майдан Незалежності, щоб віддати данину шани воїнам-землякам Віталію Прокопчуку та Олегу Савіцькому, які загинули 7 квітня внаслідок мінометного обстрілу н.п.Степове на Луганщині. Вони мужньо боронили нашу незалежність у війні, з якою на територію України прийшла росія.… Читати далі

Хижняк Андрій Васильович (07.01.1978-01.04.2022)

Хижняк Андрій Васильович народився 07 січня 1978 року у місті Дубно.
У 1993 році закінчив 9 класів Дубенської ЗОШ №1, продовжив навчання Дубенській гімназії №2. У 2000 році отримав вищу освіту у Національному університеті “Львівська політехніка”.
Понад 15 років очолював  підприємство КП « Будінвестсервіс».
З 2000 року був Президентом громадської організації футбольний клуб “Дубно”, організував багато дитячих міжнародних та всеукраїнських футбольних турнірів як в Україні, так і за кордоном.
Був активістом і депутатом Дубенської міської ради. З лютого 2014 року обіймав посаду  секретаря Дубенської міської ради.
З січня 2015 по 2016 роки, будучи командиром батареї управління і артилерійської розвідки 14 ОМБр ім.Князя Романа Великого ЗСУ, брав участь в АТО на Сході країни.

Активний член Революції Гідності. Неодноразово їздив на Майдан, відстоюючи нашу свободу.
Коли ж 24 лютого 2022 року росія розв’язала повномасштабну війну проти України, знову вирушив на фронт захищати Україну.
Капітан Збройних Сил України, помічник відділення артилерії Андрій Васильович Хижняк загинув у війні з російськими окупантами під час виконання небезпечного бойового завдання поблизу с.Партизанське… Читати далі

Михайлов Леонід Андрійович (14.06.1997-28.06.2023)

Михайлов Леонід Андрійович народився 14 червня 1997 року у місті Дубно. Навчався в Дубенській гімназії №2, після закінчення 9-ти класів вступив до Мирогощанського аграрного коледжу (факультет «Механіка»). Вищу освіту здобув  у Національному університеті біоресурсів та природокористування України («Машинобудування»). Працював за спеціальністю у ТОВ «Гермес ЛДЛ», ТОВ «Євроавтодіагностика». Був справжнім фахівцем своєї справи.
24 лютого 2023 року Леоніда призвали по мобілізації до Збройних Сил України. Пройшов бойові курси в Естонії, після чого продовжив службу в 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс» у Бахмутському районі Донецької області.
28 червня 2023 року неподалік населеного пункту Роздолівка Бахмутського району Донецької області штурмова група здійснювала наступальні дії на замінованій місцевості під масованими артилерійськими і танковими обстрілами. “Брова” (позивний Леоніда) разом із побратимами, продемонструвавши зразки справжнього героїзму та хоробрості, відкрили по ворогу вогонь з різних видів стрілецької зброї, завдавши окупантам максимальних втрат, і вибили їх із займаних позицій.
У ході бою ворожа куля обірвала молоде життя солдата Леоніда Михайлова – старшого розвідника-штурмовика розвідувального взводу стрілецького батальйону управління в/ч А 4267.… Читати далі

Бейнар Ігор Айганович, позивний «Бен» (05.02.1981-30.05.2023)

Бейнар Ігор Айгарович (позивний «Бен») народився 05 лютого 1981 року у місті Дубно. Закінчив  Дубенську ЗОШ №1. У 1996 році Ігор вступив у Професійно-технічне училище №9 м.Рівне. В 1999 році йому було присвоєно кваліфікацію “Регулювальник і контролер радіоелектронної апаратури і приладів 3 розряду”.
У 1999 році був призваний на строкову службу в ЗСУ (танкові війська). У 2019 році добровольцем проходив військову службу в зоні бойових дій АТО під керівництвом Української добровольчої армії Дмитра Яроша
Від початку повномасштабного вторгнення Ігор одним з перших добровольців вступив до лав ЗСУ. Проходив службу в окремому розвідувальному батальйоні, виконував бойові завдання у Житомирській, Київській областях та на кордоні з Білорусією. Ігор Айгарович робив все від себе залежне для захисту України, щоб ми жили під мирним небом.
30 травня 2023 року солдат окремого розвідувального батальйону Ігор Айгарович Бейнар помер – раптова смерть обірвала життя мужнього захисника України.
Похований на Алеї Слави, в місті Дубно, на Семидубському кладовищі.
У Героя залишилась мама, дружина, син та донька. 

За патріотизм та особисту мужність, виявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, взявши на себе відповідальність за долю країни був нагороджений відзнакою «Хрест Бойового Братерства».… Читати далі

Карпенко Олександр Вікторович (25.12.1980 – 12.05.2024)


Карпенко Олександр Вікторович – старший навідник міномета мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону Сухопутних військ Збройних сил України, старший солдат.

Народився 25 грудня 1985 року у місті Нововолинськ, Волинської області. Закінчив Вараський ліцей №5, затим навчався у Вараській філії ПВНЗ “Європейський університет”. Працював за кордоном, але з початком повномасштабного вторгнення, не зміг стояти осторонь та пішов захищати рідну землю.

27 лютого 2022 року Вараським районним центром комплектування та соціальної підтримки мобілізований до лав Збройних Сил України. Упродовж 2016-2018 років брав участь у АТО/ООС. Під час служби отримав нагороду “Учасник АТО”. Служив старшим навідником міномета мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону військової частини А0409.

12 травня 2024 року старший солдат Олександр Карпенко загинув внаслідок мінометного та артилерійського.

У Захисника залишилася мати.

Нагороджений відзнакою Міністра оборони України “Захиснику України”. (посмертно)            

Почесний громадянин Вараської міської територіальної громади (посмертно)  

Читати далі

Довжаниця Андрій Олександрович (21.02.1990-27.01.2025)

Андрій Довжаниця народився 21 лютого 1990 року у місті Рівне. Закінчив Рівненську загальноосвітню школу №8. Після цього навчався у Рівненському аграрному коледжі за спеціальністю програмування. Вищу освіту здобув у Тернопільському національному економічному університеті, а згодом отримав ступінь магістра у Національному університеті водного господарства та природокористування.

Працював експедитором у кондитерській компанії «Лукас», пізніше – програмістом у медичному коледжі. Деякий час працював у за фахом у Польщі.

«У вересні 2022 року Андрія мобілізували до лав Збройних сил України. Він чесно та самовіддано виконував свій військовий обов’язок. Був людиною доброю, спокійною, завжди готовою допомогти іншим, ніколи не відмовляв тим, хто потребував підтримки», – розповідає мама Галина Максимівна.

На жаль, 27 січня 2023 року Андрій Довжаниця загинув на Покровському напрямку, Донецької області. Повернути тіло для достойного поховання вдалося лише зараз.

У Героя залишилися дружина, батько та мати.

Прощання із захисниками відбулося у вівторок, 4 березня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховали Андрія Довжаницю на кладовищі у селі Зірно, Березнівського району.

Читати далі