Роман Калащук народився на Херсонщині у смт Асканія-Нова. Навчався у місцевій школі, а за тим здобував фах слюсаря, токаря-фрезерувальника у столиці. Своє життя Роман пов’язав із Рівним — тут створив сім’ю, разом із дружиною ростив донечку.
Перед початком війни працював на Одещині та вже в перші дні повернувся на Рівненщину. У військкомат пішов добровольцем.
36-річний солдат Роман Калащук загинув 4 січня у бойових діях у Кремінському районі Луганщини…
Дмитро Переходько народився п’ятнадцятого жовтня 1982 року у селі Суховоля, навчався у Вараському ліцеї №4. Любив грати у футбол. Чоловік працював на хлібозаводі, згодом у ТОВ «КНМП «ЕПМ».
У період 2015-2016 брав призваний по шостій хвилі мобілізації, служив в АТО. Відзначався відвагою і мужністю. Був зарахований до першої черги мобілізації і коли ворог напав на Україну він оперативно прийшов у територіальний центр комплектування. Призваний на військову службу 6 березня 2022 року.
Другого травня стрілець-снайпер 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша потрапив під ворожий мінометний обстріл у селі Пречистівка Донецької області. Дмитро пішов із життя в 39 років.
У нього залишились старенькі батьки. Поховали Захисника на кладовищі у селі Стара Рафалівка.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, Указом Президента України №418/2022 від 17.06.2022 року Переходько Дмитро Григорович нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Переходько Дмитро почесний громадянин Вараської міської територіальної громади (посмертно)… Читати далі
Бондар Олег Сергійович народився в 1974 році у Володимирці. З початком агресії росіян пішов служити у роту охорони Першого відділу Вараського РТЦК та СП. Переведений у 14 ОМБр 9 травня 2022 року. Служив в 14-й окремій механізованій бригаді кулеметником стрілецького батальйону.
Старший сержант Олег Бондар загинув 10 вересня 2022 року, визволяючи від окупації Харківську область – внаслідок ворожого обстрілу під час штурму селища Мале Веселе, виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України. Довгий час тіло захисника розшукували, потім і Сиротами залишилось троє діток, вдовою – дружина Лариса.… Читати далі
Іван Клімчук народився в м. Рівному. Навчався у ЗОШ, число 19. Змалечку багато читав, особливо цікавився історією.
По закінченню школи вступив на історичний факультет МЕГУ, закінчив виш магістром історії. Іван служити в ЗСУ у м. Київ. Після повернення зі служби працював охоронцем в Епіцентрі.
Коли ж почалося повномасштабне вторгнення росії, пішов захищати Україну.Захищав Херсонщину та Запоріжжя. Останній раз телефонував на свято Миколи. А вже за кілька днів сказали, що Івана більше нема.
30-річний старший солдат Іван Клімчук загинув 19 грудня на Донеччині неподалік Бахмута під час штурмових дій противника…
Дмитро Марцинковський народився у Рівному. Здобув фах системного адміністратора. Він по 12 годин проводив за комп’ютером, хотів змін, щось кардинально інше. Упродовж восьми останніх років працював менеджером з продажу. Дмитро не служив в армії. Його тато із 2014 року був в АТО, з березня — знову воює проти росії.
У червні місяці Дмитро пішов добровольцем у військкомат аби стати на захист Батьківщини.Спочатку – доброволець, потім – військове навчання у Британії та на Львівщині. А далі – лінія фронту. Сужив у одній бригаді із батьком. Хотіли перевестися до одного підрозділу. Та скоро він потрапив на передову.
31-річний солдат Дмитро Марцинковський загинув 9 листопада внаслідок мінно-вибухової травми, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини на Донеччині.
Поховали на його на кладовищі “Нове”.… Читати далі
Іван Добродій народився у Рівному, навчався у Квасилівській школі, а за тим здобував фах електрозварювальника. Проте навчання не завершив. Навчався заочно на юриста. Не завершивши навчання, поїхав за кордон заробляти гроші.
З початком АТО добровільно пішов у рівненський військкомат. Служив у десантних військах. Коли повернувся, працював в охороні, у СІЗО.
Коли почалася повномасштабне вторгнення росії Іван не залишився вдома, знову пішов у військкомат і був призваний захищати Батьківщину. Три місяці воїн перебував на передовій. 29 грудня пішов на позицію і більше зв’язку з ним не було.
36-річний сержант Іван Добродій загинув 30 грудня неподалік Макіївки на Луганщині…
Поховали Героя на кладовищі “Нове”.
Віталій Іванович Прокопчук народився 06.04. 1974 року у с. Голишів Рівненського району. У 1989 році закінчив Голишівську восьмирічну школу. З 1989 по 1992 роки навчався в Клеванському СПТУ №23 , де здобув професію тракториста, шофера та комбайнера. За фахом не працював.
Після одруження проживав у с. Застав’я. Деякий час працював бетонувальником на заводі залізобетонних виробів агрофірми ,,Зоря’’, потім на Рівненському хлібозаводі ,,Рум’янець’’. До війни працював в охороні на підприємстві ПрАТ,,Рівнеазот’’. Мав сім’ю – дружину та двох дорослих синів.
Загинув солдат Віталій Прокопчук під час виконання бойового завдання 13 вересня 2022 року в м. Лозова Харківської області.… Читати далі
Ста
дницький Олександр Іванович народився 12.01. 1977 року в смт Клевань. Навчався в Клеванській загальноосвітній школі. Закінчив 9 класів і поступив на навчання в Клеванське спту -23, де і здобув професію тракториста.
45-річний Олександр Стадницький з дружиною та двома синами проживав у селі Зоря Рівненського район. З 2014 р. був учасником АТО. Після повернення деякий час перебував за кордоном на заробітках.
Одразу, після повномасштабного вторгнення російського агресора, повернувся додому захищати свою Батьківщину. Вже 2 березня 2022 року пішов боронити рідну землю. Разом з побратимами стримував
ворога біля м. Волноваха Донецької області. У серпні був переведений до м. Бахмут. 20 серпня в бою отримав контузію. Після лікування в польовому госпіталі повернувся до лав ЗСУ.
Загинув 12.09.2022 року під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій поблизу м. Бахмута Бахмутського району Донецької області .
В героя залишилась дружина та двоє синів.
Дмитро Антоненко народився 21 лютого 2002 року у м. Ківерці Волинської області. У 2008 році пішов в перший клас міської школи. У 2011-2017 роках навчався у Зорянському НВК «школа-гімназія» в с. Зоря Рівненського району. У 2017 вступив до Клеванського професійно-технічного ліцею та здобув професію «кухар-кондитер».
Дмитро був здібним учнем, навчання давалось йому легко. У групі був товариським, багато жартував, за свою чесність та справедливість користувався повагою як серед одногрупників, так і серед викладачів, майстрів. Мав свою життєву позицію та завжди відстоював свою точку зору.
04 квітня 2021р. був призваний на строкову військову службу , після
закінчення якої підписав контракт для подальшої служби у лавах Збройних Сил України. Служив при окремій Президентській бригаді імені Гетьмана Богдана Хмельницького.
З перших днів війни був нагороджений медалями Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного: «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня та «За заслуги перед Збройними Силами
України».
Антоненко Дмитро Сергійович загинув 17 грудня 2022 року. Йому завжди буде двадцять.… Читати далі
Василь Удодик народився у Рівному, навчався у ЗОШ , число 8. Після 9 класу, в період 2004-2008рр, навчався у Рівненському технічному фаховому коледжі НУВГП за спеціальністю «Обслуговування та ремонт обладнання хімічної і нафтогазопереробної промисловості» Проте за спеціальністю так і не працював…
Строкову службу в армії проходив у Львові. В період 2014-2015рр. перебував в зоні проведення АТО.
З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну став на захист незалежності та територіальної цілісності нашої Батьківщини.
33-річний Василь Удодик загинув 4 січня на Харківщині…
Поховали Героя в Рівному на кладовищі “Нове”