Щербан Раїса – Page 80 – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Марцинковський Дмитро ??? ( 1991- 09.11.2022)

Дмитро Марцинковський народився у Рівному. Здобув фах системного адміністратора. Він по 12 годин проводив за комп’ютером, хотів змін, щось кардинально інше. Упродовж восьми останніх років працював менеджером з продажу. Дмитро не служив в армії. Його тато із 2014 року був в АТО, з березня — знову воює проти росії.

У червні місяці Дмитро пішов добровольцем у військкомат аби стати на захист Батьківщини.Спочатку – доброволець, потім – військове навчання у Британії та на Львівщині. А далі – лінія фронту. Сужив у одній бригаді із батьком. Хотіли перевестися до одного підрозділу. Та скоро він потрапив на передову.

31-річний солдат Дмитро Марцинковський загинув 9 листопада внаслідок мінно-вибухової травми, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини на Донеччині.

Поховали на його на кладовищі “Нове”.… Читати далі

Добродій Іван Іванович (04.08.1986-30.12.20220

Іван Добродій народився у Рівному, навчався у Квасилівській школі, а за тим здобував фах електрозварювальника. Проте навчання не завершив. Навчався заочно на юриста. Не завершивши навчання, поїхав за кордон заробляти гроші.

З початком АТО добровільно пішов у рівненський військкомат. Служив у десантних військах. Коли повернувся, працював в охороні, у СІЗО.

Коли почалася повномасштабне вторгнення росії Іван не залишився вдома, знову пішов у військкомат і був призваний захищати Батьківщину. Три місяці воїн перебував на передовій. 29 грудня пішов на позицію і більше зв’язку з ним не було.

36-річний сержант Іван Добродій загинув 30 грудня неподалік Макіївки на Луганщині…

Поховали Героя на кладовищі “Нове”.

Прокопчук Віталій Іванович (06.09.1974 –13.09.2022)

Віталій Іванович Прокопчук народився 06.04. 1974 року у с. Голишів Рівненського району. У 1989 році закінчив Голишівську восьмирічну школу. З 1989 по 1992 роки навчався в Клеванському СПТУ №23 , де здобув професію тракториста, шофера та комбайнера. За фахом не працював.

Після одруження проживав у с. Застав’я. Деякий час працював бетонувальником на заводі залізобетонних виробів агрофірми ,,Зоря’’, потім на Рівненському хлібозаводі ,,Рум’янець’’. До війни працював в охороні на підприємстві ПрАТ,,Рівнеазот’’. Мав сім’ю – дружину та двох дорослих синів.
Загинув солдат Віталій Прокопчук під час виконання бойового завдання 13 вересня 2022 року в м. Лозова Харківської області.… Читати далі

Стадницький Олександр Іванович (12.01.1997–12.09.2022)

Стадницький Олександр Іванович народився 12.01. 1977 року в смт Клевань. Навчався в Клеванській загальноосвітній школі. Закінчив 9 класів і поступив на навчання в Клеванське спту -23, де і здобув професію тракториста.

45-річний Олександр Стадницький з дружиною та двома синами проживав у селі Зоря Рівненського район. З 2014 р. був учасником АТО. Після повернення деякий час перебував за кордоном на заробітках.

Одразу, після повномасштабного вторгнення російського агресора, повернувся додому захищати свою Батьківщину. Вже 2 березня 2022 року пішов боронити рідну землю. Разом з побратимами стримував
ворога біля м. Волноваха Донецької області. У серпні був переведений до м. Бахмут. 20 серпня в бою отримав контузію. Після лікування в польовому госпіталі повернувся до лав ЗСУ.
Загинув 12.09.2022 року під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій поблизу м. Бахмута Бахмутського району Донецької області .
В героя залишилась дружина та двоє синів.

Антоненко Дмитро Сергійович (21.02.2002 – 17.12.2022)

Дмитро Антоненко народився 21 лютого 2002 року у м. Ківерці Волинської області. У 2008 році пішов в перший клас міської школи. У 2011-2017 роках навчався у Зорянському НВК «школа-гімназія» в с. Зоря Рівненського району. У 2017 вступив до Клеванського професійно-технічного ліцею та здобув професію «кухар-кондитер».

Дмитро був здібним учнем, навчання давалось йому легко. У групі був товариським, багато жартував, за свою чесність та справедливість користувався повагою як серед одногрупників, так і серед викладачів, майстрів. Мав свою життєву позицію та завжди відстоював свою точку зору.

04 квітня 2021р. був призваний на строкову військову службу , після
закінчення якої підписав контракт для подальшої служби у лавах Збройних Сил України. Служив при окремій Президентській бригаді імені Гетьмана Богдана Хмельницького.

З перших днів війни був нагороджений медалями Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного: «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня та «За заслуги перед Збройними Силами
України».
Антоненко Дмитро Сергійович загинув 17 грудня 2022 року. Йому завжди буде двадцять.… Читати далі

Удодик Василь Михайлович, позивний “Удав” (12.05.1989-04.01.2023)

Василь Удодик народився у Рівному, навчався у ЗОШ , число 8. Після 9 класу, в період 2004-2008рр, навчався у Рівненському технічному фаховому коледжі НУВГП за спеціальністю «Обслуговування та ремонт обладнання хімічної і нафтогазопереробної промисловості» Проте за спеціальністю так і не працював…

Строкову службу в армії проходив у Львові. В період 2014-2015рр. перебував в зоні проведення АТО.

З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну став на захист незалежності та територіальної цілісності нашої Батьківщини.

33-річний Василь Удодик загинув 4 січня на Харківщині…

Поховали Героя в Рівному на кладовищі “Нове”

Сапальчук Микола Валентинович (11.07.1987 -02.01.2023 )

Микола Сапальчук народився у Рівному, навчався в ЗОШ, число 6 та у ЗОШ, число 25 міста Рівного. По завершенню навчання відразу пішов працювати. Був різноробочим, потім вивчився на столяра. Останнім часом працював будівельником. Колекціонував монети, був дуже поступливим, спокійним.

“У серпні місяці він, нікому нічого не сказавши, пішов добровольцем у військкомат. На службу викликали у жовтні місяці— , після чого пройшов злагодження на полігоні. Після вишколу , 28 грудня, Микола вирушив на схід нашої країни.

2 січня 35-річний солдат Микола Сапальчук загинув в районі Бахмута Донецької області…

Без батька залишився чотирирічний син. Поховали загиблого на Алеї героїв на кладовищі “Нове.”

Рокицький Богдан Васильович (10.01.1995-09.10.2022)

Богдан Рокицький народився у Рівному. Після закінчення ЗОШ , число 8 навчався в “Рівненському технічному фаховому коледжі НУВГП” на електрика. Пізніше здобув спеціальність “монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і технічних споруд, технік-електрик” у Нововолинському технічному коледжі.

По завершенню навчання працював електриком на АЗОТі. Займався спортом та удосконалювався у професії. Навіть зібрав власноруч електровелосипед, хотів і далі вчитися, розвиватися у цьому напрямі…

З початком повномасштабного наступу росії, не сказавши й слова рідним, добровольцем пішов у військкомат.

Пройшов навчання і вирушив у зону бойових дій. Був поранений, лікувався, а коли пройшов реабілітацію, знову повернувся на передову, на Херсонщину.

27-річний солдат стрілець-снайпер Богдан Рокицький загинув 9 жовтня на Херсонщині…

Поховали Богдана Рокицького на кладовищі “Нове”,… Читати далі

Самчук Андрій Анатолійович (29.12.1984-29.03.2022)

Андрій Самчук народився у Рівному, закінчив Великоолексинську середню школу. У 2002-2006 р.навчавсяу Рівненській Духовній Семінарії та священником так і не став.

У листопада 2021 року Андрій вирішив йти на контрактну службу в армію, хоч до того в армії не служив. Проходив навчанні на Волині. Звідти вирушилив на кордон, за тим на Житомирщині, а згодом і на Миколаївщину…В нього потрапила ворожа куля. На щастя врятував бронежилет.

29 березня він відбувся бій, з якого вже не повернувся…Андрій загинув під час мінометного обстрілу. Минуло кілька місяців, аж поки тіло нашого захисника змогли повернути додому.

Поховали Андрія на кладовищі в с Малий Олексин, де покояться його батьки

Гордійчук Богдан псевдо “Камінь” (30.07.1983-04.01.2023)

Богдан Гордійчук народився у селі Золотолин тоді ще Костопільського району. Тут же пішов у школу, а згодом сім’я переїхала у Рівне. Тож продовжував навчання вже в рівненських загально освітніх школах: числа 9, 2 та 10. Богдан продовжив навчання в автотранспортному технікумі. Навчався в музичній школі, грав на бандурі. Пробував себе в журналістиці, рекламі, мав чудові задатки менеджера. Займався реалізацією каменю, працював менеджером у “Вікна Steko”, в останній рік перед війною працював у службі таксі 305.

У 2014 ріці разом з бійцями УНСО поїхав на Схід. Рік Богдан відвоював у зоні АТО, коли ж повернувся додому − одружився. 24 лютого він розрахувався з роботи, а вже 25 був у Макарові під Києвом. Остання операція відбувалася на Харківщині за кілька кілометрів від російського кордону. Автівка, в якій їхали воїни, після вдало проведеної операції, потрапила на міну.

4 січня на світанку 39-річний старший солдат Богдан Гордійчук загинув, віддавши всього себе у боротьбі за незалежну країну.

Богдана Гордійчука поховали на кладовищі «Нове»,