Шеремета Михайло Ростиславович (09.11.1971-22.12.2023)


Родина Шереметів переїхала на постійне місце проживання у Вовковиї в кінці 80-их років із Костопільщини. Брати Олександр і Михайло виросли добрими людьми. Висококласний водій-далекобійник працював на різних маршрутах, адже дорога і все нове вабило Михайла.

Коли розпочалася у 2014 році антитерористична операція на Сході України, вовковиївчанин пішов у зону бойових дій. Михайло Ростиславович разом із дружиною Світланою (працювала секретарем, землевпорядником у Вовковиївській сільській раді) виховали двох чудових синів – Антона (зараз військовослужбовець проходить службу на Волині) та Андрія (з початку 2022 року перебував у теробороні, зараз викладає у ВПУ – 25 селища Демидівка).

. Розвідник, старший сержант загинув під час виконання бойового завдання 22 грудня 2023 року у Запорізькій області.
Чин похорону Новопреставленого Воїна було звершено у Вовковиївському Христо-Воздвиженському храмі духовенством Демидівського благочиння ПЦУ, яке очолив настоятель парафії митрофорний протоієрей Микола Іваник.

Читати далі

Антонюк Олександр Андрійович (01.11.1983-02.04.2023)

Антонюк Олександр Андрійович народився 01 листопада 1983 року в с. Лопавше Демидівського району Рівненської області. З 1990 року по 2001 рік
навчався у Хрінницькій школі. Після закінчення школи займався підприємницькою діяльністю, згодом почав працювати майстром по
виготовленню меблів у приватного підприємця. 05.12.2009 року одружився, у 2010 році став татом сина, а у 2016 році народилась донечка.
05.12.2022 року був призваний до лав ЗСУ, навчання проходив у м. Рівне. 27.12.2022 року був доукомплектований до 88 батальйону Хмельницької
бригади добровольців, які були на ротації у Чернігівській області. У січні 2023 проходив навчання на Яворівському полігоні.
У лютому 2023 року знову повернувся до Чернігівської області, захищати кордон України. 07.03.2023 року був відправлений у м. Лиман Донецької
області, де виконував завдання при забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки, оборони і відсічі.
Військовослужбовець Олександр Антонюк,був стрільцем 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти однієї із військових
частин.
Загинув в районі н.п. Макіївка Луганської області 02.04.2023 року, внаслідок потрапляння міни в бліндаж, де виконував бойове завдання.… Читати далі

Масюк Андрій Михайлович (26.08.1994-19.01.2023)

Народився Андрій Масюк 26 серпня 1994 року у мальовничому селі Пляшева, де мріяв прожити все своє життя. У 2000 році пішов у перший клас Пляшевської ЗОШ та здобув повну загальну середню освіту. У 2011 році вступив до Рівненського автотранспортного фахового коледжу НУВГП на спеціальність «Транспортні технології» за освітньою професійною програмою «Організація міжнародних перевезень на автомобільному транспорті». Після закінчення навчання був призваний на строкову військову службу до лав Збройних сил України. 2015 – 2016 роки служив в Національній гвардії України у м. Київ.
По закінченні військової служби працював водієм у приватному підприємстві «Агро-Експрес-Сервіс» у с. Пляшева.
З 2019 року працював водієм далекобійником.
Андрій Михайлович Масюк був призваний на військову службу в серпні 2022 року. Служив в 79 бригаді, був водієм протитанкового відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону.
19 січня 2023 року водій протитанкового відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону Андрій Масюк, підчас виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Мар’їнка Донецької області загинув.… Читати далі

Петрук Олександр Іванович (18.06.1984 -04.08.2023)

Олександр Іванович Петрук народився 18 червня 1984 року в с. Лопавше. З 1991 по 2000 рік навчався в Хрінницькій ЗОШ І-ІІІ ступенів. Після закінчення школи вступив в Демидівське Вище Професійне Училище -25 на будівельника.

З 21 жовтня 2003 року по 5 травня 2005 року проходив строкову військову службу у Харківській області, місто Рогань, війська Протиповітряної Оборони.

По закінченню служби працював охоронцем у місті Києві та Луцьку.
У 2010 році одружився, пізніше в подружжя народилася донечка Даринка.
З 2013 року працював за кордоном у Польщі. У січні 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України.
Обірвалося життя захисника, стрільця – санітара, 4 серпня 2023 року, в районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області, у бою за нашу Батьківщину..
Страшна звістка про смерть сина чорним крилом огорнула зранене серце матері, очі якої не висихають від сліз, а душа не вгамовується від скорботи. 4 –
го серпня для Руслани Ярославівни та Івана Васильовича світ почорнів, у ньому не стало їхньої рідної кровиночки. Мужньому воїну було лише 39 років

Читати далі

Дудай Богдан Олександрович (17.10.1997-07.06.2023)

      Богдан Олександрович Дудай народився 17 жовтня 1997 року в м. Луцьк.З дитинства жив із родиною в селі Товпижин Рівненської області.

У 1-4 класі Богдан навчався в селі Товпижин, потому у Хрінницькій ЗОШ І-ІІІ ступенів. Після закінчення школи вступив до Вищого професійного училища-25 смт.Демидівка, здобув освіту електрика.

У 2016-2019 роках проходив військову службу в Збройних Силах України. Служив у 14-ій окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. Брав участь в АТО/ООС. У 2018-му був нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу». Потім повернувся до цивільного життя. Працював за кордоном.

    У 2016 році підписав перший контракт на 3 роки в 14 окрему механізовану бригаду, самохідний артилерійський дивізіон. Виконував бойові завдання на Донецькому і Луганському напрямках.  Батькам приходили від частини листи-подяки за сина за його неухильне виконання бойових і службових обов’язків. Не раз із побратимами нищили ворога. По закінченню контракту повернувся до цивільного життя. Працював за кордоном.

У перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну не міг стояти  осторонь і вернувся із-за кордону додому.… Читати далі

Савчук Микола Олексійович (20.05.1972-28.08.2023)

Савчук Микола Олексійович народився 20 травня 1972 року в селі Березини (хутір Загаї), Радивилівського району на Рівненщині. Згодом батьки переїхали у с.Пасіки. В 1977 році пішов у дитячий садок, потім навчався у Козинській середній школі. Початкові класи закінчив на відмінно. Брав активну участь у житті школи. Займався спортом і художньою самодіяльністю, любив співати й надзвичайно любив футбол. Любив рибалку і збирати гриби.

Закінчив Козинську автошколу ДОСААФ. У 18 років проходив службу у Балтійському військово-морському флоті, морська авіація-вертолітчик. Повернувшись, працював у колгоспі «Маяк», ( «8-Березня»), згодом у Козинській хлібопекарні. Робота була різна – тракторист, кранівник, водій, слюсар, експедитор, вантажник.

Одружився. У шлюбі мав донечку Оксану, яка народила двоє чарівних внучат: Соломію та Лука.

В останні роки перед війною їздив на заробітки за кордон. Під час війни влаштувався працювати на заводі «Азот». Вдруге одружився.

Микола був надзвичайно добрим, щирим та відкритим до людей, завжди допомагав на прохання. Мав багато друзів, однодумців, любив та турбувався про добробут сім’ї.

14 вересня 2022 року був призваний до служби ЗСУ.… Читати далі

Бортник Віктор Федорович (13.04.1978-03.08.2023)

Віктор Федорович Бортник народився 13 квітня 1978 році в селі Зарічне Рівненської області. Закінчив Козинську середню школу.

Вчився старанно, був наполегливим, мав багато друзів.Після закінчення школи навчався в Козинському ДОСААФ,а після його закінчення був призваний в ЗСУ. Віктор був опорою і підтримкою для своїх батьків. Він гідно виконав громадянський обов’язок, бо йшов там, де був відчай, де було складно, де були сльози та печаль.

Захищаючи країну від російського агресора, житель села Зарічне Бортник Віктор Федорович солдат, старший оператор комплексу радіоелектронної боротьби з БпЛА загинув 03 серпня 2023 року в селі Мала Токмачка Запорізької області.

Поховали Віктора Федоровича в  с.Козин. У Героя залишились батьки та сестра.

Читати далі

Мулик Микола Михайлович (16.03.1972- 25.07.2023)

Мулик Микола Михайлович народився 16 березня 1972 року у селі Зарічне Рівненської області Радивилівського району в сім’ї колгоспників. У 1979 році пішов до 1 класу Козинської середньої школи. З 1989 року навчався у Козинському ДОСААФ, а після його закінчення у 1990 році пішов служити в армію. Службу проходив у місті Донецьк. З 1992 року працював трактористом у КСП «Маяк», а з 1996р. працював в організації «Рівне Газ» трактористом-екскаваторщиком. З 2000 року працював на будівництвах, а з 2020 року на фірмі «Брополь».

Проживав Микола з дружиною та донькою у селі Радихівщина. Був турботливим батьком і хорошим чоловіком. Мав «золоті руки», міг зробити будь-який ремонт. Ніколи не відмовляв у прохані про допомогу. Разом з дружиною займалися особистим селянським господарством.

З 10 лютого 2023 року служив у Збройних силах України на посаді водій 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти 421 окремого стрілецького батальйону.

25 липня воїн загинув в районі населеного пункту Північне Донецької області. Похоронили Миколу Михайловича на кладовищі у с.Довгалівка.

Вони віддали свої життя задля України, задля здобуття Перемоги над ворогом, задля її відбудови й утвердження новітньої держави в родині цивілізованих народів.… Читати далі

Іващук Андрій Анатолійович (10.12.1988-16.06.2023) 

Іващук Андрій Анатолійович народився 10 грудня 1988 року у смт. Квасилів Рівненської області. Там же ходив у школу. Брав активну участь у житті школи, добре вчився. Після закінчення школи навчався у Рівненському медичному училищі, факультет “Сестринська справа”. Та училище не закінчив . З 22.05.2010 р. по 21.04.2011 р. служив у внутрішніх військах України. Був кінологом, старший дресирувальник службового собаківництва. Отримав звання сержант.

Нагороджений почесною грамотою, подякою. У 2011-2014 роках переїхав до Києва, служив в поліції. Буремні події на Майдані, не зміг змиритися із несправедливістю, тому й залишив службу. Переїхав жити у с.Гранівка Рівненської області до діда з бабою. Там познайомився із своєю майбутньою дружиною і 30 липня 2016 року одружився.

Андрій був дуже працьовитий, будь-яка робота горіла у його руках. До початку повномаштабного вторгнення перекривав дахи у Рівненській, Тернопільській та Львівській областях. Він був добрим, щирим, справедливим, душею компанії, відкритим до людей. Мав багато друзів. Андрій був щирим патріотом та борцем за справедливість у житті.

30 серпня 2022 року призваний до війська для захисту нашої країни.… Читати далі

Гордійчук Богдан Сергійович (03.02.1995-13.03.2023)

Богдан Сергійович Гордійчук народився 03 лютого 1995 року. Після навчання в Козинській школі вступив до ІТ коледжу Львівської політехніки.

З 2010 по 2014 рік навчався за спеціальністю” Технічне обслуговування і ремонт апаратури зв’язку та оргтехніки” та здобув кваліфікацію техніка електрозв’язку. Одногрупники згадували про Богдана як про “людину-позитив, завжди усміхненого і готового у всьому допомагати”.

Богдан працював у Козинському відділенні нової пошти, згодом його перевели у Радивилівське відділення.

До Збройних сил України Богдан був мобілізований 03 жовтня 2022 року. Захисник загинув 13 березня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Червонопопівка Сєвєродонецького району Луганської області. Йому назавжди залишиться 28 років.

Читати далі