Семенович Іван Михайлович (позивний Рябий) (05.03.1984-05.01.2022)

Семенович Іван Михайлович  народився 05.03.1984 року у селі Балашівка Березнівського району, але проживав все життя в  місті Березне.
У 2001 році здобув повну загальну середню освіту в Березнівській ЗОШ № 2. Навчався у Березнівській лісній школі та здобув професію “Звалювальник лісу”. У 2003 році Іван навчався у Березнівському ВПУ-4 за спеціальністю «перукар – модельєр». У 2006 році він одружився та разом з дружиною Інною створили щасливу, міцну сімю. У 2015 році у них народився довгоочікуваний син Дмитро.
З початком повномасштабного вторгнення  росії в Україну, в лютому 2022 року, Іван без роздумів відразу пішов добровольцем у лави ЗСУ. З 09 березня 2022 року вже стояв на захисті нашої держави. Проходив службу Іван в частині А4030, десантно-штурмових військах 71-їй єгерській бригаді – розвідник – кулеметник розвідувальної групи спеціального призначення.

 05 рудня 2022 року Іван героїчно загинув у результаті вогнепального поранення. Віддав своє життя Іван в Донецькій області Краматорському районі в селі Опитне.

Без чоловіка залишилася дружина, без тата залишився син Дмитро.

Поховали Герої України Семеновича Івана Михайловича в рідному місті Березне на міському кладовищі в урочищі “Лукавець” зі всіма військовими
почестями Заупокійна служба проходила у Свято-Миколаївському храмі.… Читати далі

Харчук Анатолій Сергійович (14.10.1972-14.04.2023)

Харчук Анатолій народився  14 жовтня 1972 року у с.Зірне на Березнівщині. Навчався у Зірненській ЗОШ,  а після закінчення у Березнівському ПТУ та у Корецькій автошколі де здобув професію водія. Ще з  дитинства він захоплювався авто технікою, і тому  працював водієм у районному центрі зайнятості, ДП Березнівському держлісгоспі,  Березнівському птахопідприємстві. Рядовий, водій автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення військової  частини  Анатолій Харчук  був призваний на військову службу 1 лютого 2023 року.
До цього працював водієм у відділі освіти, молоді та спорту Березнівської міськоїради.

Анатолій загинув 14 квітня 2023 року під час ракетного обстрілу в районі селища Мирне Донецької області.  У мирному  житті  Анатолій разом з дружиною виховували двох доньок, був добрим господарем, прекрасним чоловіком, люблячим батьком та дідусем для п’яти внуків, щирим другом. 

Анатолій назавжди залишиться  у пам’яті всіх, хто його знав, порядною і доброю людиною.
Заупокійна служба відбулася у місцевому Свято-Пантелеймонівському  храмі. 

Поховали захисника на місцевому сільському кладовищі зі всіма військовими почестями. Біля могили відважного воїна пролунали залпи військового салюту на честь земляка.

 Військові вручили дружині загиблого Державний Прапор України.

Читати далі

Федоров Станіслав Юхимович (24.03.1977-01.09.2023)

Федоров Станіслав Юхимович народився 24 березня 1977 року у селі Балашівка Березнівського району Рівненської області. У 1994 році Станіслав Федоров закінчив Балашівську середню школу.
Проходив строкову військову службу. У 2008 році закінчив відокремлений структурний підрозділ Національного аграрного університету «Боярський коледж екології і природних ресурсів» за спеціальністю «Зелене будівництво і садово-паркове господарство» і здобув кваліфікацію техніка ландшафтного дизайну. З 2010 року працював заступником директора з адміністративно-господарської роботи опорного закладу Балашівський ліцей Березнівської міської ради.

У квітні 2022 року став на захист України від рашистських загарбників. Головний сержант стрілецької роти 24-тої окремої механізованої
бригада імені короля Данила Федоров Станіслав загинув під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Нью-Йорк Донецької області 01 вересня 2023 року.

Читати далі

Саванчук Сергій Романович (17.11.1979-28.08.2023)


Саванчук Сергій Романович народився 17 листопада 1979 року у селі Орлівка на Березнівщині. В 1995 році закінчив 9 класів Орлівської загальноосвітньої школи. Закінчивши навчання у Дубенському училищі культури, отримав диплом за спеціальністю «Народна художня творчість» і здобув кваліфікацію організатора культурно-дозвіллєвої діяльності, художнього керівника самодіяльного творчого колективу (духові інструменти).
Саванчук Сергій до 2014 року тривалий час перебував у лавах Збройних Сил України. Служив у військовому оркестрі музикантом. З 2014 року залишивши військовий оркестр, виконував бойові завдання в АТО.
З січня 2023 року служив у бойовому підрозділі командиром бойової машини механізованого батальйону. 28 серпня 2023 року, перебуваючи у цьому підрозділі, старший сержант Саванчук Сергій загинув поблизу населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області внаслідок штурмових дій противника.
Поховали захисника з військовими почестями на місцевому кладовищі.

Читати далі

Лашта Віктор Євгенович (17.06.1973-14.04.2023)

Віктор Лашта  народився 17 червня 1973 року  в селі Маринин Рівненської області. У рідному селі пройшло дитинство та юність.  Був учнем Марининської школи,
там закінчив 9 класів, У 1990 році – середню школу.  Віктор ще школярем активно займався лижним спортом. Був лідером серед лижників, займав призові місця. Навчався у  Корецькому вищому професійному училищі, а після закінчення працював у лісгоспі лісником.  З 2009 року  проживав в селі Зірне Березнівського району. Був одружений.  До повномасштабного вторгнення росії в Україну займався автомобільними перевезеннями вантажів.

Віктор Лашта був призваний на військову службу 2 березня 2022 року. Молодший сержант. Служив у відділенні технічного обслуговування автомобільної техніки 14-го окремого стрілецького батальйону «Полісся» (в/ч А7098).
Загинув 14 квітня 2023 року під час ракетного обстрілу в районі селища Мирне Донецької області.
Віктор запам’ятався, усім хто його знав та поважав, доброзичливим, хорошим товаришем, люблячим чоловіком. Земляки та військові побратими цінували його як
професіонала з ремонту автомобілів.

Поховали захисника у селі Маринин
У мужнього воїна залишилася дружина, любляча 23 річна донечка, та мама.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку (Указ Президента України № 433/2023) ЛАШТУ Олександра Максимовича — головного сержанта нагороджено “Орденом за мужність ІІІ ступеня” (посмертно)

Читати далі

Люзюк Андрій Сергійович (28.04.1978-20.05.2022)

Андрій Лозюк народився 26 квітня 1978 року в селі Милятин. З вересня 1985 року навчався в Острозькій середній школі № 1. В 1997 – 1998 роках служив у Збройних силах України. Там же 2001 – 2002 роках служив за контрактом.
З 2015 року Андрій Лозюк брав участь в антитерористичній операції на Донеччині. Потім повернувся до цивільного життя, присвятив усього себе улюбленій роботі та сім’ї

. Працював у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Острозьке вище професійне училище». Людина – майстер своєї справи, виховував і навчав учнів бути чесними, порядними, справедливими, завжди готовими прийти на допомогу.
Випускник НаУ «Острозька академія» спеціальності «Право». Він сподівався, що війна залишилася лише у його спогадах. Блискуче закінчив магістратуру Інженерно-педагогічного факультету НПУ імені М.П.Драгоманова.
24 лютого 2022 року був призваний на службу в ЗСУ з числа резервістів.

20 травня внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Комишуваха Луганської області водій зенітно-ракетного взводу, молодший сержант Андрій Лозюк загинув.

«За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Лозюка Андрія Сергійовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня», (посмертно).… Читати далі

Скаржинець Сергій Леонідович (16.03.1974-01.09.2023)

Сергій Скаржинець народився у Рівному. Навчався у “Здолбунівському вищому професійному училищі залізничного транспорту”.

З початком повномасштабного вторгнення він покинув роботу за кордоном і повернувся в Україну, щоб добровольцем піти воювати.

Добрий, щирий, щедрий Сергій залишався вірний своїм переконанням і в мирному житті і на війні.

Про свою військову службу надзвичайно відповідальний та серйозний Сергій мамі старався не розповідати. Більше розпитував про неї.

49-річний молодший сержант Сергій Скаржинець героїчно загинув під час танкового та мінометного обстрілу поблизу населених пунктів Новомаркове — Оріхово-Василівка — Григорівка Донецької області 1 вересня 2023 року.

Прощання із Героем відбулося 7 вересня, о 10.00 на майдані Незалежності. Поховали Героя на кладовищі “Нове”.

Читати далі

Гриценюк Сергій (-01.09.2023 )

Сергій Гриценюк народився у Рівному, навчався у 24 школі, а по завершенню вирішив опановувати фах сантехніка.

Опановував військову справу Сергій у Великій Британії, залюбки вивчав нове для себе, технічні особливості, на практиці знайомився із такими близькими для нього стратегіями. А коли повернувся, вирушив на Схід у зону активних бойових дій.

Завжди усміхнений, комунікабельний Сергій мав багато друзів. Він дуже любив життя. Та понад усе любив свою донечку — 10-річну Олександру. Сестра Героя розповідає, що Сергій розмістив фотографії Саші по всій своїй кімнаті.

39-річний стрілець-снайпер солдат Сергій Гриценюк загинув у бою в районі міста Красногорівка Донецької області 1 вересня 2023 року.

Читати далі

Новак Андрій Васильович (16.09.1979 – 05.06.2023)

Мужні українські Герої сміливо змінюють спеціальність, яку опанували у мирному житті, на військову. Стають справжнім щитом, непереможною зброєю, надійним захистом. Таким був і Андрій Новак, якого вже завтра вшануємо на центральному майдані Рівного…

Андрій Новак народився у Рівному, навчався спершу у ЗОШ число 26, а за тим у 27 школі. Здобув фах слюсаря у 10 училищі, а потім продовжив навчання в РДГУ — тут опанував спеціальність “Практичний психолог, вчитель правознавства”. Зараз продовжує справу батька і 17-річна донька, яка також навчається на практичного психолога.

Надзвичайно амбітний Андрій тривалий час працював експедитором, а останнім часом завскладом. Проте все змінилося із початком повномасштабного вторгнення. У січні 2023-го року Андрій вступив до лав ЗСУ добровольцем. Спочатку військовослужбовець проходив навчання на полігоні, потому півтора місяця здобував досвід у Польщі. Після переведення у Чорноморську військову частину був навідником морської піхоти.

За нетривалий час служби Андрій дуже добре зарекомендував себе, був надзвичайно вмотивований, міг стати відмінним кадровим військовим, як розповідав його командир.

43-річний навідник відділення морської піхоти, матрос Андрій Новак загинув 5 червня 2023 року під час штурмових дій в районі населеного пункту Велика Новосілка Донецької області.… Читати далі

Околович Олександр Сергійович, позивний ДЄД (02. 03.1974-03.01.2023)

Околович Олександр Сергійович (позивний ДЄД) народився 02 березня 1974 року в селі Моквин на Березнівщині. Навчався у Березнівській ЗОШ №2, а після закінчення став студентом Національного університету водного господарства. Повернувшись зі служби в ЗСУ Олександр одружився. У шлюбі народилися троє діток, яких він дуже любив. Але згодом Олександр з дружиною розлучилися. Працював на різних підприємствах на Березнівщині, був на заробітках за кордоном.
Відразу після повномасштабного вторгнення Олександр повернувся з Польщі до Києва. У квітні 2022 року вступив до лав тероборони, а потім до новоствореної 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Захищаючи рідну землю воїн отримав поранення та контузію. Після лікування повернувся у бригаду.

Розвідник, командир відділення, молодший сержант Олександр Сергійович передавав свій бойовий досвід молодим побратимам, користувався у бійців свого підрозділу незаперечним авторитетом, за це і отримав позивний «Дєд».
03 січня 2023 року в районі населеного пункту Павлівка Донецької області Олександр Околович загинув . Йому назавжди 48…
У серцях рідних та близьких, побратимів та друзів Сашко назавжди залишиться дбайливим сином, люблячим татом, справедливим та вірним товаришем.… Читати далі