Зварич Олег (15.09.1978-19.11.2024)

Олег Зварич народився 15 вересня 1978 року у селі Клекотів на Радивилівщині. Закінчив Рівненський державний гуманітарний університет, де опанував професію вчителя фізики та інформатики. В останні роки працював вантажником на ринку Дикого.

«Він ніколи не мав військового досвіду, навіть в армії не служив. Дуже миролюбивий, добрий, доброзичливий. Завжди відгукувався, якщо хтось просив про допомогу. Надзвичайно любив наших двох діток – особливо дбав про молодшу донечку, адже у неї певні вади мовлення, тож Олег був надійною опорою та підтримкою», – розповідає дружина Героя Оксана.

Олега мобілізували на початку жовтня 2024 року. Спершу пройшов навчання, а згодом вирушив на завдання.

«Ми розмовляли у понеділок, вони саме повинні були виїжджати. Олег обіцяв зателефонувати у вівторок, але жодного дзвінка не було… Лиш у четвер нам зателефонували з центру комплектування й повідомили, що Олега більше немає», – продовжує дружина.

46-річний солдат Олег Зварич загинув 19 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку…

Прощання із Героєм відбудеться завтра, 25 листопада, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному.… Читати далі

Черниш Іван Вікторович (09.07.1996-19.10.2024)

Черниш Іван Вікторович народився 09 липня 1996 року в селі Городище, що на Березнівщині. У 2011 році закінчив 9 класів Городищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Вчителі та учні згадують його як чуйного, товариського та працелюбного учня, який брав активну участь у всіх суспільних справах школи. Після закінчення школи навчався у Березнівському лісотехнічному коледжі НУВГП, де здобув кваліфікацію бухгалтера. Згодом продовжив навчання у Національному
університеті водного господарства та природокористування, який закінчив у 2016 році і отримав ступінь бакалавра за напрямом облік і аудит.
В лютому 2024 року Іван Черниш вирішив іти захищати Україну, незважаючи на протипоказання стосовно проходження військової служби. Іван приєднався добровольцем до 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Він дуже пишався своєю бригадою, яка брала участь в боях на найгарячіших напрямках. На запитання мами: «Синку, навіщо тобі Донецьк, невже ти не боїшся там загинути?», він відповідав: «Мамо, як ти можеш таке говорити?! Я не боюся смерті».

Побратими згадують Івана як веселого хлопця, який постійно підіймав усім настрій. Незважаючи на свідомий вибір стати військовим та боронити землю від окупанта, шоденно ризикуючи своїм життям.… Читати далі

Гаврильчик Олександр Миколайович (03.11.0981–19.02.2024)

Олександр народився у Сарни. Від свого народження і до вересня 1991 року проживав за адресою: вул. Калініна (нині вул. Старицького). А з вересня 1991 року проживав за адресою: вул. Технічна. Після закінчення Сарненської загальноосвітньої школи № 2 (нині ліцей) у 1997 році,здобував спеціальність бухгалтера у ВПУ №22 м. Сарни, де отримав свій перший диплом кваліфікованого працівника.

Відразу після закінчення училища, з 23 травня 2000 року по 10 жовтня 2001 року, Олександр проходив строкову військову службу. Служив у прикордонних військах, як оператор радіолокаційних станцій спостереження за ближньоповітряною та надводною обстановкою. Після закінчення служби здобував вищу освіту на базі Рівненської філії Європейського університету. 24 лютого 2007 року за рішенням державної екзаменаційної комісії спочатку здобув базову вищу освіту, за напрямом підготовки “Економіка і підприємництво” та кваліфікацію бакалавра з обліку і аудиту. А менш ніж за рік, 18 лютого 2008 року отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Облік і аудит» та здобув кваліфікацію спеціаліста з обліку і аудиту.

Ще під час навчання у університеті Олександр розпочав свою трудову діяльність, аби мати можливість самостійно оплачувати своє навчання та допомагати родині.… Читати далі

Киріша Олександр, позивний «Монах» (16.08.1977-26.09.2023)

Олександр Киріша  народився у селі Великий Мидськ (Костопільського району, Рівненської області ) 16 серпня 1977 року. Зростав у простій, селянській сім’ї. Був хорошою, слухняною дитиною, допомагав батькам по господарству.
    У 1984 році Олександр пішов у перший клас Великомидської загальносередньої школи. Після закінчення школи у 1994 році він навчався в Рівненське професійно – технічне училище №11, здобував професію на водія. У 1995 році був призваний на строкову службу, яку проходив  у м. Львові. Отримав звання молодший сержант.                       
    Після повернення  зі служби Олександр проживав у рідному селі. Він  був єдиною підтримкою і опорою для своїх стареньких батьків. Час від часу їздив на заробітки у Київ. Пізніше працював у селі на пилорамі, аж поки не був мобілізований до лав ЗСУ. (22 січня 2023 року)
Олександр Киріша був молодшим сержантом військової частини А4447.
     26 червня 2023 року під час проведення бойових дій у районі  н. п. Роботине  Запорізької області в результаті мінометного обстрілу Олександр Киріша (позивний Монах) отримав тяжкі поранення. Три місяці лікарі боролися за його життя, але 26 вересня 2023 року серце захисника перестало битися.… Читати далі

Курач  Іван  Іванович (21.02.1981-14.03.2022) 

Курач  Іван  Іванович   народився  21 лютого  1981 року у селі  Грицьки  Дубровицького району. Освіта вища – факультет  «Правознавство» університету розвитку людини « Україна», здобув кваліфікацію юриста.  Служив у Національній Гвардії України, потім звільнився і став підприємцем. Проте згодом повернувся на службу. Був майстром на всі руки та любив щось майструвати з дерева.

   Іван  Курач  проходив військову службу з червня 1999 року по грудень 2006 року, звання  штаб -сержант. Із перших днів війни пішов добровольцем у Нацгвардію. Сержант з матеріального забезпечення стрілецької роти  з охорони  та  оборони  об’єкту: № 9  15 -го окремого батальйону Національної гвардії України.

   Загинув  Курач  Іван  14 березня 2022 року під час виконання  службових  обов’язків у селі Антопіль  Рівненського району внаслідок  ракетного  удару по  будівлі  телевежі.

Іван  Курач  був одружений. У нього  залишились  дружина  Вікторія і троє дітей: Дарина, Іванна, Андрій.   

   Похований  Курач  Іван Іванович  16 березня 2022 року  на кладовищі  «Нове» у м. Костопіль.

  Посмертно нагороджений орденом « За мужність» ІІІ – ступеня.

Читати далі

Бережняк Максим Іванович (19.01.1989-11.09.2024)

Бережняк Максим Іванович народився 19 січня 1989 року у селі Світанок Корецького району. З 1995 року по 2004 рік навчався у місцевій Світанівській загальноосвітній школі І – ІІ ступенів. Після закінчення школи вступив до Соснівського професійно-технічного училища №8, де здобув професію штукатур, лицювальник-плиточник, маляр будівельний. З листопада 2007 року по листопад 2008 року проходив строкову військову службу у Збройних силах України. У мирний час Максим працював на будівельних роботах.
 Бережняк Максим Іванович захищав Україну ще в 2014 році під час проведення АТО. Старший технік механізованого батальйону з перших днів повномасштабної війни – 26 лютого 2022 року став на захист Батьківщини. Максим Бережняк помер 11 вересня 2024 року у лікарні міста Дніпро від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.
Заупокійна служба відбулася у Храмі Різдва Пресвятої Богородиці.
Бережняка Максима Івановича поховали на міському кладовищі в урочищі «Лукавець» на Алеї Слави поруч із земляками, які віддали своє життя за майбутнє незалежної України.
У Максима залишилися мама, брати, дружина, малолітні донька та син.… Читати далі

Марк Андрій Олександрович (18.04.1980-28.2024)

Андрій Марк народився 18 квітня 1980 року у Рівному. Закінчив Рівненський ліцей № 5, а потім ВПУ № 1, де здобув фах будівельника. Саме цій справі присвятив усе своє – працював на будівництві, займався ремонтами, вкладанням плитки.

“Андрій служив в армії, був зв’язківцем. У травні 2024 року його мобілізували. Як би його не питали, завжди казав, що все добре, жодних подробиць, ніяких деталей. Єдине, то дуже переживав за свого брата, адже в листопаді буде два роки, як він вважається зниклим безвісти…” – розповідає дружина захисника Наталія.

Люблячий чоловік та батько, Андрій завжди дбав про інших більше, ніж про себе. Роботящий, надзвичайно добрий приділяв час рідним і не хотів турбувати їх розповідями про себе.

На жаль, 22 жовтня 2024 року сержант Андрій Марк втратив свідомість у місці дислокації свого підрозділу на Харківщині. На жаль, врятувати його життя медикам не вдалося…

Читати далі

Лазарчук Роман Богданович (19.01.1977-28.07.2024)

Лазарчук Роман Богданович народився 19 січня 1977 року у селі Гута Костопільського району Рівненської області. Навчався у місцевій школі.
У 1992 – 1994 роки навчався у Березнівському лісовому коледжі на спеціальність « Лісове господарство». Проходив строкову службу в лавах ЗСУ. З 1997- 2002 роки працював у КСП « Гутянське» водієм у автопарку, а потому одружився. З 2002 – 2011 роки працював лісником у Великомидському лісництві, згодом був переведений на посаду майстра лісу.
У 2003 році продовжив навчання у Березнівському лісовому коледжі для отримання повної вищої освіти із спеціальності та здобуття кваліфікації бакалавр. У 2006 році закінчив навчання та отримав диплом за спеціальністю «Лісове господарство» і здобув кваліфікацію техніка лісового господарства.
У 2011 році був прийнятий на роботу кочегаром у Гутянську школу, де працював до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Романа Лазарчука призвали на службу у перший день повномасштабного вторгнення у 2022 році. Він захищав наші землі в багатьох гарячих точках. Своє життя боєць поклав за Україну.
28 липня 2024 року Роман загинув від мінно – вибухової травми в районі н.п.… Читати далі

Карпець Ярослав Миколайович (14.11.1976-14.09.2024)

Карпець Ярослав Миколайович народився 14 листопада 1976 року в селі Хотин Березнівського району. Навчався в Прислуцькій середній школі. Вчителі та одноклассники запам’ятали його як сумлінного та надійного товариша, який завжди прийде на допомогу і ніколи не підведе. Закінчив з відзнакою Березнівське  професійно-технічне училище №4, де здобув професію взуттєвика. У 20 років Ярослав втратив батька та став для менших братів Олександра і Михайла та сестри Тетяни надійною опорою. У мирний час працював будівельником, періодично виїжджав на сезонні роботи. Згодом, у 2007 році одружився, збудував будинок у селі Моквин та разом з дружиною Лілією ростили доньку Поліну і сина Павла. 
Ярослав захищав Україну з червня 2024 року.

14 вересня 2024 року гранатометник механізованого батальйону Карпець Ярослав Миколайович загинув в бою за Україну на Донецькому напрямку.
Заупокійна служба відбулася у Свято-Михайлівського храмі села Моквин.

Читати далі

Добреля Андрій Миколайович (26.09.1978-19.08.2024)

Добреля Андрій Миколайович народився в селі Балашівка Березнівсього району 26 вересня 1978 року. У 1985 році пішов у школу, в рідному селі. Здобув середню освіті і вступив до Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ і отримав звання молодший лейтенант. Академію закінчив у 1998 році та був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ у Березнівський районний відділ міліції на посаду дільничного інспектора в селі Балашівка. Під час трудової діяльності отримав звання лейтенанта. З 2000 року продовжував працювати у відділі спецміліції при Рівненській АЕС в місті Кузнецовськ на посаді оперуповноваженого карного розшуку. В 2001 році був переведений в місто Рівне, де й одружився.

В 2005 році отримав звання капітана, після чого у 2009 році пішов на пенсію зі званням майора міліції за вислугу років.
До початку вторгнення росії Андрій проживав за кордоном. В перші дні повномасштабної війни повернувся до України аби захищати Батьківщину. У липні
2022 року Андрія мобілізували до лав ЗСУ Рівненським об’єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.… Читати далі