Яковишин Олександр Олександрович (23.01.1984-21.12.2023)

Олександр Яковишин народився 23 січня 1984 року у місті Березне. Здобував базову середню освіту з 1990 по 1995 рік у Березнівській середній школі № 1 та з 1995 по 2001 рік в Березнівському економіко-гуманітарному ліцеї. Вчителі ліцею запам’ятали його як здібного та розумного учня. З юнацьких років Сашко захоплювався спортом. Очолював футбольну команду ліцею, був гравцем
Березнівського футбольного клубу «Случ».
У 2001 році Олександр вступив до Березнівського лісового коледжу, навчання в якому закінчив в 2003 році за спеціальністю Бухгалтерський облік».
Потім Олександр навчався на факультеті менеджменту організацій у Міжнародному інституті управління міносвіти і науки України. Олександр Яковишин, солдат, кулеметник відділення снайперів, загинув 21 грудня 2023 року за Україну в Луганській області. Захисник вступив до лав Збройних Сил України 27 липня 2023 року.


Олександра Олександровича поховали на міському кладовищі в урочищі «Лукавець» поруч з загиблими захисниками України. В країнського воїна залишилися мама Людмила Іванівна, батько Олександр Вікторович, син Марк, брат Артур.

Читати далі

Ціпан Роман Юрійович (16.05.1994-28.12.2023)


Народився Роман 16 травня 1994 року у місті Березне. Здобував базову середню освіту з 2001 року до 10 класу у Березнівській гімназії імені Миколи Буховича та з 2009 по 2011 рік в Березнівському ліцеї-інтернаті спортивного профілю.
З 2011 по 2015 рік навчався в Березнівському Західноукраїнському коледжі «Полісся», який закінчив за спеціальністю «Фізичне виховання» та здобув кваліфікацію вчителя фізичної культури. По завершенню навчання з 2015 по 2017 рік проходив строкову військову службу у Збройних Силах України.
У спортивному житті Роман наполегливою працею досяг рівня майстра спорту України з важкої атлетики та входив до складу збірної команди Рівненської області на чемпіонаті України з важкої атлетики. З честю продовжив спортивні традиції своєї сім’ї, адже покійний батько Ціпан Юрій Володимирович був майстром спорту з важкої атлетики, а старший брат Вадим є майстром спорту України міжнародного класу з веслування на байдарках та каное.
Юні роки Романа минули у рідному місті Березне. Всі згадують його як привітного, доброго, жвавого та позитивного юнака завжди готового прийти на допомогу.… Читати далі

Гаврилюк Олег Васильович (15.03.1990-21.05.2023)

Гаврилюк Олег Васильович народився 15 березня 1990 року у с.Городище Березнівського району. У 2007році закінчив Городищенську ЗОШ та здобув середню освіту. Олег був учасником спортивних змагань з легкої атлетики. Неодноразово захищав честь школи на районних та обласних змаганнях. Після закінчення школи навчався у Рівненському технічному коледжі та здобув спеціальність електрогазозварник. У 2009 році проходив строкову військову службу у Збройних Силах України. Після проходження строкової військової служби у 2011 році Олег одружився. Зі слів дружини «Олег був завжди коханим чоловіком, люблячим та турботливим татом, найкращим братом і сином для своїх батьків».
Олег працював в правоохоронних органах З листопада 2022 року мужньо боронив рідну Україну від російських загарбників у лавах 2 механізованого батальйону військової частини А0998.
Загинув захисник 21 травня 2023 року під час бойових дій біля населеного пункту Торецьк Донецької області.
Поховали Олега на місцевому сільському кладовищі в урочищі «Вороновка» зі всіма військовими почестями.

Читати далі

Нікітін Сергій Валерійович (16.10.1974-07.10.2024)

Сергій Нікітін народився 16 жовтня 1974 року в Рівному. Закінчив Рівненський ліцей №15, а за тим – Українську державну академію водного господарства за спеціальністю «Механізація гідромеліоративних робіт», потім – Київський інститут інтелектуальної власності і права. Працював експертом у компанії «Експерт-Рівне», «Автогума-Сервіс» та товаристві «Камаз-Транс-Сервіс».

«У 2015 році Сергія мобілізували до служби в зоні проведення антитерористичної операції. Служив рік командиром інженерної роти, звільнився у 2016 році. А вже на початку березня 2022 року добровольцем повернувся до лав Збройних сил України, знову ж в інженерну роту. Отримав звання капітана. Він дуже беріг солдат, був для них, насправді, наче батько, піклувався про них, і вони Сергія дуже поважали», – розповідає батько захисника Валерій.

За роки служби Сергій удостоєний багатьох нагород: відзнака Президента за участь в Антитерористичній операції, відзнака Президента «За оборону України», нагрудний знак «Хрест «Військова честь», який йому вручав Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.

Сергій був чесним та щирим. Його за це цінували солдати та працівники.

Наш захисник любив своїх батьків та двох вже дорослих донечок, мав плани на життя після закінчення війни.… Читати далі

Новак Павло Сергійович (01.07.2000-04.10.2024)

Павло Новак народився 1 липня 2000 року у селі Верба Дубенського району. Закінчив місцеву школу, а за тим, опанував фах «Машиніст тепловозу» та «Слюсар-механік рухомого ремонтного складу» у Здолбунівському вищому професійному училищі залізничного транспорту.

Готовність стояти на варті спокою рідних привела Павла у Збройні сили України.

Військова служба була для Павла не просто покликанням, а справою життя. Він неодноразово говорив рідним, що готовий зробити усе, аби його майбутні діти не бачили жахів війни, щоб вони жили у мирній країні.

Тож у складі Сил оборони України Павло брав участь у всіх знакових подіях російсько-української війни: звільнення Київщини, Харківщини, Херсонщини, обороні Соледара, Бахмута, Купʼянська…

За свою відданість народові України, молодший сержант Павло Новак нагороджений «Золотим хрестом», медаллю «Честь, Слава, Держава», «Козацький хрест», нагородним пістолетом від Начальника ГУР МО та годинником від Президента України, Відзнакою Обʼєднаних сил.

24-річний Павло надзвичайно любив Країну, батьків та двох своїх братів. Захищаючи їх, і віддав своє життя 4 жовтня 2024 року у бою на Харківському напрямку…

Прощання із Героєм відбулося 10 жовтня, о 9.30 на майдані Незалежності у Рівному.… Читати далі

Трофимчук Андрій Олександрович (13.12.1981-15.07.2023)

Трофимчук Андрій Олександрович народився 13 грудня 1981 року в місті Костопіль. У 1983 році відвідував дошкільний навчальний заклад №4» Берізка».
У 1997 році закінчив загальноосвітню школу № 1 ім. Т. Г. Шевченка. 1 вересня 1997 року вступив до філії ВПУ-1 у місті Костопіль.
22 червня 1999 року закінчив повний курс названого закладу за професією «Маляр (будівельний)- штукатур».
28 квітня 2000 року призваний на строкову службу. із травня по червень 2000 року був стрільцем в/ч 3008 м. Вінниця. З червня 2000 року по травень 2001 року – стрілець в ОФВВМВС. З травня по жовтень 2001 року – командир відділення в ОФВВМВС. Після служби працював на різних підприємствах.
Вправно вмів будувати будинки, альтанки та інші вироби з круглого дерева.У 2014 році пішов добровольцем захищати Україну. Ніс службу в З ОСР ДУКПС.

2 грудня 2022 року призваний другим відділом Рівненського РТЦК та СП Рівненської області. Проходив навчання у Польщі, далі виконував бойові завдання в Донецькій області. Старший сержант, командир відділення морської піхоти – командир машини взводу морської роти в/ч А 4548.… Читати далі

Андрощук Роман Вікторович (18.11.1994-10.09.2024)

Андрощук Роман Вікторович народився 18 листопада 1994 року в місті Березне. Здобував базову середню освіту у Березнівській гімназії імені Миколи Буховича та згодом у Березнівському ліцеї-інтернаті спортивного профілю. У 2015 році закінчив Західноукраїнський коледж «Полісся» за спеціальністю «Фізичне виховання». При житті Роман був дуже активним юнаком і захоплювався музикою. У свій час він тренувався у спортивній секції з веслування на байдарках та каное. З 2007 року по 2012 навчався в Березнівській музичній школі по класу флейти. В юному віці перейняв основи гончарної справи від батька, Андрощука Віктора Сергійовича – майстра чорнодимної кераміки, відомого в Україні та за її межами.
Указом Президента України від 4 квітня 2016 року №128 Роману було призначено стипендію Президента України для молодих майстрів народного мистецтва.
Солдат Роман Андрощук, майстер відділення ударних безпілотників авіаційних комплексів, захищав Україну з 28 лютого 2023 року. Роман був справжнім патріотом України, відважними та хоробрими воїном, професійно виконув бойові завдання.
Роман помер 10 вересня 2024 року у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону в результаті поранень, які отримав при захисті Батьківщини на
Харківщині.… Читати далі

Рахильчук Олександр Володимирович (12.06.1993-20.09.2023)

Олександр Володимирович народився 12 червня 1993 року і все життя проживав у рідному селі Поліське Рівненського району Рівненської області.
У 2010 році закінчив Поліську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. З 20 квітня 2015 року по 12 жовтня 2016 року проходив строкову військову службу у Збройних силах України.
Гранатометник 1 механізованого відділення, 3 механізованого взводу, 7 механізованої роти, 3 механізованого батальйону військової частини А 4674, 117 військової бригади, військовослужбовець військової служби призваний за мобілізацією 26 лютого2022 року.
Вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину проявивши стійкість та мужність поблизу населеного пункту Вербове Запорізької області, внаслідок мінометного обстрілу, отримавши поранення несумісні з життям.
Олександр загинув 20 вересня 2023 року, виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій.

Читати далі

Удодік Іван Васильович, позивний “Мазай” (22.02.2000-18.09.2023)

Народився 22 лютого 2000 року у селі Зірне що на Березнівщині. Здобував базову середню освіту у Зірненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів з 2006 по 2015 рік. З дитинства Іван мав хист до малювання, пізніше захоплювався комп’ютерним дизайном.У мирному житті Іван був надзвичайно вихованою, відповідальною, стриманою, життєрадісною молодою людиною. У ньому гармонійно поєднувалися мужність і чуйність, серйозність і дуже тонке почуття гумору.
У 2015 році продовжив навчання у Березнівському лісотехнічному коледжі, який закінчив у 2019 році за спеціальністю «Садово-паркове господарство» і здобув кваліфікацію техніка садово-паркового господарства. Він був працьовитим, добродушним, уважним до молодшої сестри і батьків. На війну він пішов із перших днів повномасштабного вторгнення ворога. Служив солдат бойовим медиком розвідувальної роти 117-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

Іван Удодік, солдат, бойовий медик розвідувальної роти 117-ї окремої механізованої бригади,  загинув 18 вересня 2023 року у бою за Україну поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області.

Читати далі

Сирочук Олександр Всеволодович (29.08.1983-26.05.2023)

   Сирочук Олександр Всеволодович народився 29 серпня 1983р., в селі Малий Мидськ  Костопільського району Рівненської області. Батько, Сирочук  Всеволод Іванович, був учасником ліквідації аварії на ЧАЕС. Мама  Сирочук Галина , працювала в  сільсікій раді.

   У 1989 р. пішов у 1 клас. Першою вчителькою була Пінчук Люба Миколаївна, яка навчила Сашка читати та писати. Був слухняним учнем, легко засвоював шкільний матеріал. Брав активну участь у шкільних заходах, відвідував гуртки, займався спортом. Мав дуже багато друзів.

   У 2000 р. закінчив Маломидську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Згодом вступив до Млинівського державного технікуму ветеринарної медицини за спеціальністю «Ветеринарна медицина» і 23 червня 2003 року здобув кваліфікацію фельдшера ветеринарної медицини.

   12 вересня 2003 року був прийнятий на роботу в СВК «Серпанок» обліковцем ферми. А у жовтні – призваний для проходження служби у Збройних Силах України. Під час проходження служби, 20 лютого 2005 року помирає батько Сашка.

   З 2007 по 2008 роках працював охоронцем в МПП «Сигнал» м. Костопіль. Згодом повернувся в рідне село.… Читати далі