Левицький Ігор Вікторович (03.02.1995-27.07.2022)

Ігор Вікторович Левицький народився 3 лютого 1995 року.

З 2001 року навчався в  Костопільській  ЗОШ  №2 І–III ступенів (нині Костопільський ліцей №2).

Ігор Левицький у мирному житті працював таксистом за кордоном. Але після 24 лютого повернувся в Україну і добровольцем пішов воювати за рідну землю. Він був справжнім патріотом, мудрим командиром відділення, комунікабельним та товариським, мав багато друзів, з якими завжди ділився останнім.

2015- 2016 роки – проходив військову строкову службу в ЗСУ в десантних військах.

Призваний на військову службу 21. 03. 2022 року Костопільським  РТЦК та СП Рівненська область до виконання дій на різні зміни в оперативній обстановці та з 13. 04. 2022 року проходив службу у в/ч А 4350, відповідно до наказу командира в/ч  А 4350 ( по строковій частині), від 06. 04. 2022 року №3, командир Валерій Скред.

Командир відділення аеромобільного взводу та солдат Ігор Левицький загинув 27. 07. 2022 року в результаті артобстрілу в районі  Білогірки Херсонської області.

Похований у Костополі на міському кладовищі «Нове» з іншими воїнами небесного легіону.… Читати далі

Такун Дмитро ( 30.07.1992-24.09.2022)

Дмитро Такун народився  30.07.1992 року у місті  Рівному. Спершу навчався у 24, а за тим — у 17 школі. Далі вступив до ДПТНЗ «Рівненський центр професійно-технічної освіти сервісу та дизайну» на оператора комп’ютерного набору.

Строкова служба в армії минула в Одесі — Дмитро був зв’язківцем. А коли повернувся додому, почав облаштовувати життя.Дмитро працював продавцем-консультантом у “Епіцентрі”, а коли почалася війна, нікому й слова не сказавши, пішов до військкомату.Тато Дмитра давно помер, тож підтримкою стали мама, бабуся, хрещений Валентин, друзі та кохана дівчина.Про те, що  мобілізований і їде воювати, розповів лише за кілька днів до відправки на війну.Він з перших днів потрапив у справжнє пекло — був під Краматорськом, під Лиманом. Через три тижні відступили в Миколаївку біля Слов’янської ТЕС. А через 3 місяці поїхали на Мар’янський напрямок.

Стрілець-помічник гранатометника, старший солдат 30-річний Дмитро Такун загинув 24 вересня під час бойових дій поблизу села Новомихайлівка Донецької області.

Поховали Героя на кладовищі в с. “Тинне”.

Читати далі

Оксенюк Андрій Андрйович (27.11. 1986 – 22.05.2022)

Оксенюк Андрій Андрійович, житель с. Городище, 1987 року народження. Старший лейтенант поліції Андрій Оксенюк працював старшим інспектором 1-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмовий) управління «Корпус оперативно-раптової дії» Головного управління Національної поліції в Рівненській області. Службі в органах внутрішніх справ він присвятив понад 16 років. Спецпризначенцем «КОРДу» став від початку створення спецпідрозділу у листопаді 2016 року.  Захищав територіальну цілісність України в зоні АТО.

Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України був у складі зведеного полку Національної поліції України «Сафарі», в складі якого виконував завдання з  військовослужбовцями ЗСУ, Національної гвардії України з відсічі збройної агресії російської федерації, звільнення територій населених пунктів від окупантів.

Загинув 22.05.2022 року в селі  Вільноандріївка, Запорізької області.

Без батька залишилися семирічна донька та трирічний син.… Читати далі

Шевчук Сергій Петрович (05.10.1988-22.05.2022)

Капітан поліції Сергій Шевчук, старший інспектор з особливих доручень 3-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління «Корпус оперативно-раптової дії» Головного управління Національної поліції в Рівненській області, службі в органах внутрішніх справ присвятив майже 11-років свого життя. У спецпідрозділі КОРД — від початку його створення.

Неодноразово захищав територіальну цілісність України  в зоні АТО /ООС.  Під час повномаштабного вторгнення росії в Україну  входив до загону бійців спецпризначенців кількох областей України, так званий зведений полк Нацполіції України “Сафарі” в складі якого   виконував бойові завдання з військовослужбовцями ЗСУ, Національної гвардії України з відсічі збройної агресії російської федерації,  звільнення  населених пунктів від окупантів, захисту м. Буча  та Ірпінь Київської області.

Капітан поліції Шевчук Сергій загинув на 33-му році життя, захищаючи Батьківщину і зберігши вірність Присязі до кінця. Загинув 22 травня 2022 року під час ракетного обстрілу, виконуючи бойове завдання під час повномасштабного вторгнення росії в Україну.… Читати далі

Вовчик Роман Олегович (29.01.1991-18.08.2022)

Вовчик Роман народився 29 січня 1991р. в с. Бережниця Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району). В 2008 р. закінчив Бережницьку загальноосвітню школу. Вступив до Національного педагогічного університету ім..Драгоманова, який закінчив у 2013 р. Після   університету повернувся в рідне село, одружився. У 2016 році підписав контракт з 30-ю окремою механізованою бригадою ім. князя Костянтина Острозького.

За зразкову службу в зоні АТО/ООС старший солдат нагороджений медалями, відзнакою командувача ООС, грамотами.

Воїн загинув 18 серпня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Курульки Барвінківського району Харківської області.

20 серпня Дубровицька громада провела в останню дорогу свого земляка – молодшого сержанта Романа Вовчика,

Без батька залишилися двоє малолітніх дівчаток.… Читати далі

Карпець Євген Миколайович (26.03.2001-05.052022)

Карпець Євген народився 26 березня 2001 року в селищі міського типу Гощі. З 2002 року сім’я переїжджає жити в село Франівку.

В 2007 році пішов до першого класу Симонівської ЗОШ І-ІІ ступенів, згодом перейшов до Гощанської ЗОШ І-ІІ ступенів, котру закінчив у 2016 році (дев’ять класів).

З вересня 2016 року, протягом трьох років навчався в Острозькому державно-технічному навчальному закладі «Острозьке вище професійне училище», де здобув професію кухар-кондитер. Закінчив заклад 27 червня 2019 року.

Недовгий час (3 місяці) працював згідно набутого фаху в одному з харчових закладів міста Рівного.

Восени 2019 року був призваний до лав Збройних Сил України. В цьому ж році підписав контракт на військову службу тривалістю на три роки. Сапер військової частини м. Яворів Львівської області.

З весни 2020 року перебував в зоні ООС на сході України.

З перших днів російського вторгнення служив бійцем-сапером.  Загинув захисник України 5 травня 2022 р. внаслідок масового артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Золоте в Луганській області.

Поховали Євгена на верхньому кладовищі с.… Читати далі

Химич Андрій В’ячеславович (22.05.1985-23.04.2022)

Химич Андрій народився 22 травня 1985 року, проживав в селі Чудниця Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району)

З березня 2015 по квітень 2016 року був учасником антитерористичної операції на сході України.

З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну  відправився захищати рідну землю.

Загинув Андрій Химич у бою з ворогом 23 квітня 2022 року в м.Лисичанську.

27 квітня 2022 року Героя поховали в рідному селі Чудниці Гощанської громади.

В загиблого залишилися батьки та дружина.… Читати далі

Кухар Богдан Дмитрович (09.05.1986-27.08.2022)

Кухар Богдан народився 9 травня 1986 року в селі Горбаків Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району).

У 2003 році закінчив із золотою медаллю Горбаківську ЗОШ І-ІІІ ст.

Навчався в Національному університеті водного господарства та природокористування, який

закінчив з відзнакою у 2008 році, здобувши спеціальність інженера геоінформаційних систем. Також закінчив військову кафедру цього закладу.

З 2008 року працював в ТОВ СГП «ім. Воловікова». Остання посада – заступник начальника служби механізації. За ці роки обіймав різні посади, успішно просуваючись кар’єрними сходами та розвиваючи підприємство. Був економістом, завідуючим ремонтної майстерні тракторного господарства, інженером з тракторної техніки.

Одружився в січні 2017 року. У 2018 році став батьком – народилася дочка Софійка.

Захисника призвали боронити Україну 21 березня 2022 року.

Загинув Богдан 27 серпня 2022 року в ході ведення бойових дій в районі населеного пункту Мар’їнка Донецької області.

Поховали воїна в рідному селі Горбакові.

У нього залишились дружина та 4-річна донечка.… Читати далі

Дудей Олег Сергійович ( 07.09.1975-03.04.2022)

 

Дудей  Олег Сергійович народився 07.09.1975 року в м. Рівне. Навчався в ЗОШ №6.

Після закінчення школи вступив до Рівненського Університету Водного Господарства і Природокористування на будівельний факультет,який закінчив у зв’язку з  призовом до лав Української Армії. Служив  у аеромобільних військах у розвідувальній роті в м. Хирів

Львівської області. Після служби в армії продовжив навчання на заочній формі за спеціальністю  «Облік і аудит» в тому ж вузі.  Паралельно із навчанням проходив службу на посаді помічника слідчого у відділі податкової міліції м. Рівне. У зв’язку  із скороченням був звільнений та  влаштувався на посаду оперуповноваженого відділу карного розшуку Рівненського РВ УМВСУ.  З органів внутрішніх справ звільнився за власним бажанням і почав працювати в ТзОВ фірма «Дівітракс» на посаді економіста.

20 травня 2014 року отримав  повістку у військоматі  і не задумуючись вирушив  на Схід.

8 років захищав свою Батьківщину . Спочатку служив розвідником – кулеметником в  батальйоні «Горинь»

З 2015 року в 130 окремому розвідувальному батальйоні оперативного  командування «Захід» пройшов шлях від командира відділення до командира роти глибинної розвідки.… Читати далі

Аль Шамі Фарес Недаль (5.04.1993-12.05.2022)

Народився Фарес Недаль 5 квітня 1993 року в м. Рівне. З 1996 року проживав та навчався в Йорданії,  м. Ірбід. Закінчивши сьомий клас, переїхав із сім’єю в Об’єднані  Арабські Емірати, де продовжував навчання до 2009 року. Коли йому виповнилося  шістнадцять років переїхав   на постійне місце проживання в  Рівне.  З 2010 по 2012 рік навчався в старших класах ЗОШ №1   ім. В. Короленка. Отримавши загальну середню освіту успішно  склав вступні  іспити до Національного  університету водного господарства та природокористування.   Провчившись один рік, він кардинально змінює свої плани на майбутнє та підписує контракт зі Збройними Силами України.  Аль Шамі  з 2014  року мужньо захищав наші  східні кордони.  Саме на фронті в нього визріває  рішення стати офіцером. Щоб здобути військовий фах, Фарес обирає навчання у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Згодом він одружується на коханій  Наді, в 2017 році у них народжується донька, Мір’ям.

Під час навчання  він проявив  себе наполегливим та цілеспрямованим курсантом, якого після закінчення академії скерували  для подальшого проходження  служби, командиром взводу у батальйон позначення дій противника (OPFOR) Міжнародного центру миротворчості та безпеки.… Читати далі