Революція гідності. Війна. Рівненщина

Герман Петро народився 1 лютого  1968 року в селі Селець Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району).

У 1985 році закінчив Селецьку середню школу. Після закінчення школи працював в місцевому колгоспі. Пізніше був призваний на військову службу.

Навчався в  Івано-Франківській школі міліції, після закінчення якої працював в Дубровицькому районному відділі внутрішніх справ.

З перших днів повномасштабної війни росії проти України, Петро Герман пішов на фронт захищати рідну землю.

Загинув 6 серпня 2022 року  в бою в районі населеного пункту Солідар Донецької області.

9 серпня 2022 року загиблого Героя Петра Германа поховали в рідному селі Селець.

У захисника залишилися мати, дружина, син, дочка та внук.

 … Читати далі

Павло Довганюк народився 5 лютого 1991 року у с. Нова Митниця Дубенського району (до 2021 року – Радивилівський район). Виховувався у багатодітній сім’ї. Після закінчення Митницької ЗОШ І-ІІ ст. навчався у Дубенському медичному коледжі по спеціальності “Фельдшерська справа”, по закінченні якого працював в лікарській амбулаторії с. Рідків, пізніше – у ФАПі с. Митниця.

В 2014 році вступив на контрактну службу до лав ЗСУ. Служив в зоні ООС.

З перших днів війни і до останнього подиху захищав Україну від російських окупантів. 13 березня 2022 року загинув у бою з російськими загарбниками у м. Попасна Луганської області.

Указом Президента №205/2022 «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» молодшого сержанта Довганюка Павла Володимировича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Харчук Роман Миколайович народився 4 січня 1986 року в селі Моквин Березнівського  району Рівненської області. У 2001 році закінчив 9 класів Моквинської ЗОШ та вступив до Млинівського ветеринарного технікуму, який закінчив у 2006 році, цього ж року.
У мирному житті Роман Харчук працював ветеринарним лікарем, , а з 2007 року по 2019 рік – працював у Березнівській районній ветеринарній лікарні. Із початком військової агресії російської федерації проти України, 26 лютого 2022 року,  Роман розпочав військову службу в роті охорони першого відділу Рівненського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а 9 травня 2022 року був направлений до військової частини Збройних Сил України міста Володимир-
Волинський, залишивши вдома трьох юних донечок і молоду дружину.З 15 липня по 23 липня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, перебуваючи в Харківській,
Донецькій областях. Служив у стрілецькому батальйоні військової частини А 1008.

Загинув 23 липня 2022 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Берестове Донецької області.… Читати далі

Жакун Михайло народився 29 серпня 1978 року в селі Колки Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району).

Він був першим жителем села Колки з числа тих, хто встав на захист Батьківщини ще у 2014 році. Після широкомасштабного нападу агресора 24 лютого цього року пішов знову захищати рідну Україну, залишивши вдома батьків, дружину та трьох синів

7 серпня 2022 року Михайло героїчно загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.

9 серпня 2022 рюку Дубровиччина провела в останню путь Героя російсько-української війни – Михайла Жакуна. Відспівували загиблого воїна в храмі на честь Всіх Святих села Колки.… Читати далі

Шиловець Валерій народився 8 травня 1973 року в селі Колки Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району). Закінчив Колківську ЗОШ І-ІІІ ступенів, виховував двох дітей.

З перших днів повномасштабної агресії став добровольцем на захист нашої  Батьківщини. Військовослужбовець, виконуючи бойове завдання, отримав тяжкі поранення. Лікарі боролися за його життя, але врятувати не змогли. Воїн помер у госпіталі 26 серпня 2022 р.

28 серпня 2022 р. Дубровицька громада провела в останню путь бійця Збройних сил України Валерія Шиловця.

Поховали загиблого воїна в рідному селі Колки.

В Героя залишились дружина, двоє дітей, внук та сестра.… Читати далі

Воронко Віталій народився 29 липня 2000 р. в селі Сварицевичі Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району). Закінчив Сварицевицьку загальноосвітню школу I- III ступенів.

У 2020 р. Віталія призвали в ряди Збройних Сил України.  Проходив службу у військовій частині м. Ужгорода Закарпатської області за двома спеціальностями “Артилерист” і “Водій-механік”. У березні 2021 р. зарахований до складу частини, що брала участь у воєнних діях на сході України. Був там 9 місяців.

Віталій Воронко 5 жовтня 2022 р.  загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Гаврилівка Херсонської області.

8 жовтня 2022 р. Дубровицька громада попрощалася зі своїм захисником. Похоронили Героя в рідному селі Сварицевичі.

В загиблого залишилися батьки та сестри.

Наказом командувача Оперативного угруповування військ від 29 вересня 2022 року №188 солдата Воронка Віталія Сергійовича нагороджено медаллю «Каховка».

Відповідно до указу ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ від 22 червня 2022 року №433 солдат ВОРОНКО Віталій Сергійович був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.(посмертно)… Читати далі

Придюк Микола народився 16 червня 1993 року в м. Дубровиці Рівненської області.

У 2010 році вступив до НУВГП на спеціальність екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування, згодом у магістратуру, які закінчив у 2015 році за спеціальністю прикладна екологія та збалансоване природокористування, отримав кваліфікацію інженер з охорони навколишнього середовища.

З початком повномасштабного вторгнення Микола Придюк долучився до лав Збройних сил України. Командир кулеметного взводу захищав свою родину та Батьківщину на різних ділянках фронту. 24 вересня 2022 року при виконанні бойового завдання в Донецькій області воїн загинув.

28 вересня 2022 р. у с. Крупове, жителі Дубровицької громади провели в останню путь свого земляка, Придюка Миколу. Поховали Героя на Крупівському кладовищі.

У загиблого залишилися дружина, донька та батьки.… Читати далі

Усе своє професійне життя 56-річний рівнянин Олег Гаврилюк провів за кермом автівки. І це мало кого дивувало, бо ж з машинами завжди був на «ти». Останні роки працював водієм у ТОВ «Віксус». А коли у перші дні війни пролунав дзвінок із військкомату, то він не сховався.

У ЗСУ Олег Гаврилюк був заступником начальника навчального курсу в школі танкістів у Чернігівській області. Під час ракетного удару 17 травня по селищу Десна на Чернігівщині 56-річний військовий з Рівненщини Олег Гаврилюк  та ще понад 80 людей загинули.

Попрощалися із загиблим 24 травня на території Свято-Покровського Собору.

Поховали Героя на кладовищі «Нове».

Без чоловіка залишилася дружина Ірина, без батька двоє дітей Ярослав та Анастасія.… Читати далі

Симонюк Андрій Вікторович народився 21 вересня 1981 року в                       смт Володимирець Рівненської області. В період з 1988 року по 1995 рік навчався в  загальноосвітній школі № 125 м. Казань, республіка Татарстан, російської федерації.

У 1995 році вступив до Казанського Суворовського військового училища, яке закінчив у 1998 році. З 1998 по 1999 рік проходив військову службу та навчався в Казанській філії військово-артилерійського університету, м. Казань.

У вересні 1999 року  переїхав  на проживання в Україну,  м.Рівне.  Навчався в Українському державному університеті водного господарства та природокористування, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю «підйомно – транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання та здобув кваліфікацію інженера – механіка.

Свою трудову діяльність Андрій СИМОНЮК розпочав у липні 2002 року на посаді інженера, пізніше переведений на посаду заступника начальника транспортного цеху, а згодом начальником транспортного цеху АТ «Рівневтормет». В період з 2005 по 2009 рік працював на посадах менеджера Приватного підприємства «РОМ» та ТОВ «Українська сірникова фабрика».

З травня 2009 року працював на державній службі в органах Мінприроди України, де пройшов шлях від провідного спеціаліста  до начальника відділу.… Читати далі