Author: Щербан Раїса

Сергій Рокашевич народився у Рівному 22 серпня 1969 року. Здобув фах столяра у першому училищі. За тим була строкова служба в армії. Працював Сергій зварювальником у приватній компанії.

Та все змінилося з перших днів повномасштабного вторгнення. Тоді Сергій чітко вирішив для себе — піде захищати країну. Тож добровольцем пішов до військкомату, аби вступити до лав Збройних сил України.

Сергій вірив у перемогу над ворогом, тому віддавав себе повністю цій боротьбі.

На жаль, 54-річний сержант Сергій Рокашевич загинув 19 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання, внаслідок мінометного обстрілу зі сторони противника у Запорізькій області.

Прощання із Героєм відбулося 26 жовтня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховали Сергія Рокашевича в селі Обарів поряд із могилою матері.

… Читати далі

Вадим Степанюк народився у Рівному. Навчався у ЗОШ, число 2 . Після закінчення навчання здобув фах радіотехніка. У 1993 році отримав звання “Майстер спорту” з важкої атлетики.

Строкової служби Вадим Степанюк не проходив, працював будівельником. Після мобілізації воював на Донеччині,

Про події на передовій Вадим рідним не розповідав, беріг їх від усіх тих жахів, які довелося побачити. Сім’я навіть не знала, що служив Герой у штурмовій роті…

Надзвичайно добрий, турботливий Вадим гідний звання найкращий батько, переконує дочка.

Вадим Степанюк отримав поранення 26 вересня на Донеччині. Майже місяць Воїн боровся за життя у столичній лікарні. 23 жовтня 48-річний солдат Вадим Степанюк помер.

У Героя залишилося четверо дітей.

Поховали Вадима Степанюка на кладовищі «”Нове”

… Читати далі

Володимир Целуйко народився у Балаклії на Харківщині. Закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Кадровий військовий віддавав всього себе захисту країни. Тож був у найгарячіших точках із перших днів — спершу зони проведення антитерористичної операції у 2014 році, а за тим і в 2022-му після початку повномасштабного вторгнення

Вірний військовій присязі та обов’язку Володимир не забував і про найдорожчих — постійно був на зв’язку з дружиною. І хоч не розповідав подробиць, адже цього не можна було робити, все ж попереджав про завдання, про відсутність можливості телефонувати. А за найменшої нагоди — відразу виходив на зв’язок. Надзвичайно турбувався і за дітей — 7-річного Даниїла, 22-річну Анастасію та 25-річну Дарію.

Веселий, компанійський Володимир дуже любив, коли вся родина збиралася разом, коли в дім приїздила рідня, приходили гості. На жаль, зараз найрідніші збираються, але вже без нього…

44-річний полковник Володимир Целуйко загинув 19 жовтня 2023 року в результаті ворожого обстрілу ударним БПЛА під час виконання бойового завдання у Запорізькій області.

Поховали Героя в Рівному на кладовищі “Нове”

… Читати далі

Дмитро Тихонюк народився у Рівному 20 лютого 1987 року. Навчався спершу у 1, а за тим у 10 школі. По завершенню навчання вступив у перше училище, а потім продовжив навчання у РЕГІ (зараз МЕГУ ім. Дем’янчука). Працював кур’єром у “Новій пошті”.

Дмитро — старший із п’яти братів. Рано залишився без батька, тож відповідальність та тягар турботи за усіх хлопців лягли на плечі матері — Неоніли Петрівни. А Дмитро, як найстарший, допомагав їй у всьому, був опорою та підтримкою. Саме із ним мама планувала зустріти свою старість. Бо ж інші сини одружилися, виховували діток. А Дмитро ще не встиг, був завжди поряд з мамою. Він мало думав про себе, більше про інших та надзвичайно тішився племінниками.

Врівноважений, спокійний, добрий Дмитро ніколи не розповідав мамі про те, що з ним відбувалося, як йому важко, більше розпитував про її здоров’я, про племінників. Деталі відкривав рідний брат. Він же намагався вберегти мамине серце, особливо після першої страшної звістки.

Отримавши у травні цього року повістку пішов не вагаючись.… Читати далі

Дмитро Одинець народився 4 березня 2000 року у Рівному. Тут навчався у 25 школі, а після завершення навчання вступив до Національного університету біоресурсів і природокористування України. Під час навчання, у Києві, знайшов для себе ще одне покликання – навчав дітей плаванню. Був тренером і отримував від цього величезне задоволення.

Після завершення навчання Дмитро розпочав роботу в ІТ сфері. Склалося так, що навіть на фронті його не відпускала професія, і він мав позивний “ІТ”.

Від початку повномасштабного вторгнення Дмитро, який був непридатний до служби, шукав усі можливі варіанти, щоб все ж потрапити на фронт. Тривалий час йому відмовляли, а у липні 2023 року його мрія здійснилася.

Про перебування на передовій Герой практично нічого не розповідав близьким. Сестра Вероніка каже, що вони навіть думали, що він був просто оператором дрону, а Дмитро насправді був членом штурмового взводу.

Рідні згадують Дмитра з любов’ю і теплом. Він був завжди відкритий, щирий та готовий прийти на допомогу. “Везунчик”, у нього завжди все виходило, що б не починав.… Читати далі

Олег Хаврук народився у Рівному. Навчався у місцевій школі, а за тим опанував фах електрика. Строкову службу проходив у військово-морському флоті. Після повернення влаштувався на АЗОТ. На початку 2000-них разом із дружиною зайнялися торгівлею, стали приватними підприємцями.

З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем. Спочатку був в Рівному, потім на Волині, а згодом вирушив у найгарячіші точки… Різдво 2023 року зустрічав у Соледарі. Коли ж наші вимушені були відійти, опинився під Бахмутом.

Саме під Бахмутом у лютому Олег отримав поранення. Кілька місяців проходив реабілітацію вдома та частині.

Добрий, щирий, веселий Олег дбав більше про інших, аніж про себе. Якщо критикував, то справедливо. Завжди був оптимістом і підтримував настрій всім в будь-яких ситуаціях.

51-річний старший солдат Олег Хаврук загинув 8 жовтня 2023 під час ведення бойових дій поблизу села Приютне Запорізької області.

Поховали Олега Хаврука в Рівному на кладовищі “Нове”

… Читати далі

Олександр Машлай народився у Рівному. Навчався у місцевій школі. Коли йому виповнилося 14 років, померла мама, а в 16 — не стало і батька. Олександр залишився зі старшими братами. У колишньому СПТУ-10З здобув фах слюсаря з авторемонтних робіт, відслужив строкову службу в армії.

Працював за фахом на кондитерській фабриці. З початеком війни, у квітні , отримав повістку і пішов захищати Батьківщину.

Про військові будні Олександр говорив мало. Намагався максимально уберегти дружину та доньок Олександру і Катерину від подій, які відбувалися навколо. Натомість розповідав про воїнів, з якими разом служив. Вони стали для нього не просто близькими людьми, а фактично другою сім’єю.

49-річний солдат і радіотелефоніст Олександр Машлай раптово помер 6 жовтня 2023 року в розташуванні підрозділу. Сиротами залишилися дві доньки.

Похоронили Олександра Машлая у Тинному

… Читати далі