Війна (2022)

Народився Ярослав у с.Ремчиці. Після закінчення середньої школи продовжив навчання у Рівненському Національному університеті водного господарства та природокористування, за спеціальністю «Геоінформаційні системи і технології», який закінчив у 2014 році. Пізніше, Ярослав працював у БТІ та розробляв складну технічну документацію для Рівненської та Хмельницької АЕС.

З перших днів війни записався до тероборони у Рокитному, де проживав разом із дружиною. Згодом підписав контракт та служив у військовій частині на кордоні з білоруссю. Піти на передову вирішив сам, не чекаючи виклику. Говорив: «Якщо не я, заберуть когось іншого». Це те, що найкраще говорить про нього як про Людину совісну, справедливу, сміливу, щиру та відданого патріота.

За кілька тижнів вивчився на аеророзвідника і став одним із найкращих у своїй команді, був керівником розрахунку з позивним Jango. Кожного дня обстріли були все ближче, але щоразу вони їхали на завдання в найгарячіші точки, обороняючи Бахмут.
Загинув Ярослав Петрович 29 грудня 2022 року під Бахмутом, у священній битві, пліч-о-пліч, зі своїми побратимами за вільну та незалежну Україну.

У Героя залишилися: мама, дружина Вікторія, брат і маленький племінник.… Читати далі

Чубик Олександр Филимонович народився 7 березня 1978 року в мальовничому селі Дерть, колишнього Рокитнівського, нині Сарненського району, Рівненської області.

Середню спеціальну освіту здобув у Березнівському училищі. Отримав спеціальність майстер з пошиву та ремонту взуття.

Олександр проживав сам, але від першого шлюбу мав доньку. Із рідних він мав  маму Ніну, два брата Романа та Дмитра (який, на жаль, теж помер) та сестру Наталію.

 Займався ремонтом та пошивом взуття. Усі односельчани зверталися до нього як хорошого спеціаліста і відповідального майстра. Також у вільний від роботи час займався виробами з дерева.

Олександр завжди був патріотом своєї країни, завжди міг протягнути руку допомоги хто б до нього не звернувся, був дуже розважливий та чемний, вірний товариш.

Мав звання молодшого сержанта. Перебував у складі 14-ї бригади 108-го стрілецького батальйону.

У 2014 під час вторгнення агресора на територію України Олександр один із перших, добровольцем відправився захищати нашу суверенність та незалежність на схід України. Також був учасником Іловайського котла, де отримав тяжку контузію.

Коли розпочалася повномасштабна війна із російським агресором, Олександр не зволікаючи відправився на захист нашої держави від загарбників.… Читати далі

Трохимчук Юрій Петрович, позивний «Фізрук», народився 08 лютого 1990 року в селі Біловіж, колишнього Рокитнівського, нині Сарненського району Рівненської області, в сім’ї працівників сільського господарства.

Мати Трохимчук Віра Григорівна 1957 року народження, батько Трохимчук Петро  Михайлович 1965 року народження, якого вже, на жаль, немає в живих.

Після закінчення в 2007 році школи, на той час Біловізької ЗОШ І-ІІІ ст., вступив в МГУ ім. академіка С. Дем’янчука, на факультет «Фізичної культури та спорту» за спеціальністю «Фізичне виховання». У 2011 році закінчив даний навчальний заклад і отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Вчитель фізичного виховання».

З 2011 по 2023 рік Юрій Петрович  працював на посаді вчителя фізичної культури Біловізького ліцею. За час роботи в школі Юрій Петрович зарекомендував себе як досвідчений педагог, доброю та щирою людиною. Ніколи не відмовляв в допомозі тим, хто цього потребував.

6 грудня 2015 року одружився на дівчині з свого села, Трохимчук Раїсі Володимирівні 1994 року народження. У них народилися двоє діток-синочків: Трохимчук Арсен Юрійович, 2018 року народження, та Трохимчук Іван Юрійович 2016 року народження.… Читати далі

Ліхачов Іван Миколайович, позивний «Лихий», народився 29 січня 1988 року в селі Корналовичі Самбірського району Львівської області.

Навчався у Корналовицькій  середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів до дев’ятого класу, був старанним учнем, охайним, ввічливим і привітним. Після дев’ятого класу навчався у Самбірському професійно-технічному училищі за спеціальністю газо-електро-зварювальник.

У 2006 році був призваний на військову строкову службу. Спочатку у Львівській області у десантних військах, а згодом був переведений для подальшого проходження служби у місто Рівне, на посаду водія-електрика радіолокаційної роти.

Взято із службової характеристики: «За час проходження військової служби рядовий Ліхачов І. М. зарекомендував себе з позитивної сторони. Дисциплінований, працьовитий, грамотний військовослужбовець. До виконання своїх службових обов’язків відноситься з відповідальністю. Здібний організувати роботу на дорученій ділянці. За характером спокійний, ввічливий, тактовний…»

Після завершення строкової служби у 2007 році поїхав у Миколаївську область на заробітки, де працював на сільськогосподарській техніці у полі, згодом поїхав до Полтавської області де працював на фермі.

У 2008 році одружився з Іриною Тіт (Ліхачовою), з якою познайомився ще під час проходження військової служби в місті Рівне.… Читати далі