Війна (2022) – Page 82 – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Карпець Євген Миколайович (26.03.2001-05.052022)

Карпець Євген народився 26 березня 2001 року в селищі міського типу Гощі. З 2002 року сім’я переїжджає жити в село Франівку.

В 2007 році пішов до першого класу Симонівської ЗОШ І-ІІ ступенів, згодом перейшов до Гощанської ЗОШ І-ІІ ступенів, котру закінчив у 2016 році (дев’ять класів).

З вересня 2016 року, протягом трьох років навчався в Острозькому державно-технічному навчальному закладі «Острозьке вище професійне училище», де здобув професію кухар-кондитер. Закінчив заклад 27 червня 2019 року.

Недовгий час (3 місяці) працював згідно набутого фаху в одному з харчових закладів міста Рівного.

Восени 2019 року був призваний до лав Збройних Сил України. В цьому ж році підписав контракт на військову службу тривалістю на три роки. Сапер військової частини м. Яворів Львівської області.

З весни 2020 року перебував в зоні ООС на сході України.

З перших днів російського вторгнення служив бійцем-сапером. Загинув захисник України 5 травня 2022 р. внаслідок масового артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Золоте в Луганській області.

Поховали Євгена на верхньому кладовищі с.… Читати далі

Химич Андрій В’ячеславович (22.05.1985-23.04.2022)

Химич Андрій народився 22 травня 1985 року, проживав в селі Чудниця Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району)

З березня 2015 по квітень 2016 року був учасником антитерористичної операції на сході України.

З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну відправився захищати рідну землю.

Загинув Андрій Химич у бою з ворогом 23 квітня 2022 року в м.Лисичанську.

27 квітня 2022 року Героя поховали в рідному селі Чудниці Гощанської громади.

В загиблого залишилися батьки та дружина.… Читати далі

Кухар Богдан Дмитрович (09.05.1986-27.08.2022)

Кухар Богдан народився 9 травня 1986 року в селі Горбаків Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району).

У 2003 році закінчив із золотою медаллю Горбаківську ЗОШ І-ІІІ ст.

Навчався в Національному університеті водного господарства та природокористування, який

закінчив з відзнакою у 2008 році, здобувши спеціальність інженера геоінформаційних систем. Також закінчив військову кафедру цього закладу.

З 2008 року працював в ТОВ СГП «ім. Воловікова». Остання посада – заступник начальника служби механізації. За ці роки обіймав різні посади, успішно просуваючись кар’єрними сходами та розвиваючи підприємство. Був економістом, завідуючим ремонтної майстерні тракторного господарства, інженером з тракторної техніки.

Одружився в січні 2017 року. У 2018 році став батьком – народилася дочка Софійка.

Захисника призвали боронити Україну 21 березня 2022 року.

Загинув Богдан 27 серпня 2022 року в ході ведення бойових дій в районі населеного пункту Мар’їнка Донецької області.

Поховали воїна в рідному селі Горбакові.

У нього залишились дружина та 4-річна донечка.… Читати далі

Дудей Олег Сергійович ( 07.09.1975-03.04.2022)

Дудей Олег Сергійович народився 07.09.1975 року в м. Рівне. Навчався в ЗОШ №6.

Після закінчення школи вступив до Рівненського Університету Водного Господарства і Природокористування на будівельний факультет,який закінчив у зв’язку з призовом до лав Української Армії. Служив у аеромобільних військах у розвідувальній роті в м. Хирів

Львівської області. Після служби в армії продовжив навчання на заочній формі за спеціальністю «Облік і аудит» в тому ж вузі. Паралельно із навчанням проходив службу на посаді помічника слідчого у відділі податкової міліції м. Рівне. У зв’язку із скороченням був звільнений та влаштувався на посаду оперуповноваженого відділу карного розшуку Рівненського РВ УМВСУ. З органів внутрішніх справ звільнився за власним бажанням і почав працювати в ТзОВ фірма «Дівітракс» на посаді економіста.

20 травня 2014 року отримав повістку у військоматі і не задумуючись вирушив на Схід.

8 років захищав свою Батьківщину . Спочатку служив розвідником – кулеметником в батальйоні «Горинь»

З 2015 року в 130 окремому розвідувальному батальйоні оперативного командування «Захід» пройшов шлях від командира відділення до командира роти глибинної розвідки.… Читати далі

Аль Шамі Фарес Недаль (5.04.1993-12.05.2022)

Народився Фарес Недаль 5 квітня 1993 року в м. Рівне. З 1996 року проживав та навчався в Йорданії, м. Ірбід. Закінчивши сьомий клас, переїхав із сім’єю в Об’єднані Арабські Емірати, де продовжував навчання до 2009 року. Коли йому виповнилося шістнадцять років переїхав на постійне місце проживання в Рівне. З 2010 по 2012 рік навчався в старших класах ЗОШ №1 ім. В. Короленка. Отримавши загальну середню освіту успішно склав вступні іспити до Національного університету водного господарства та природокористування. Провчившись один рік, він кардинально змінює свої плани на майбутнє та підписує контракт зі Збройними Силами України. Аль Шамі з 2014 року мужньо захищав наші східні кордони. Саме на фронті в нього визріває рішення стати офіцером. Щоб здобути військовий фах, Фарес обирає навчання у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Згодом він одружується на коханій Наді, в 2017 році у них народжується донька, Мір’ям.

Під час навчання він проявив себе наполегливим та цілеспрямованим курсантом, якого після закінчення академії скерували для подальшого проходження служби, командиром взводу у батальйон позначення дій противника (OPFOR) Міжнародного центру миротворчості та безпеки.… Читати далі

Тимофієв Віктор Миколайович (16.03.1971-12.05.2022)

Тимофієв Віктор народився 16 березня 1971 року в селі Друхів Рівненської області Березнівського району в сім’ї колгоспників Тимофієва Миколи Наумовича та Тимофієвої Надії Федорівни. З малих років Віктор був приучений до праці: пас корів, заготовляв дрова, косив, обробляв поле.

У 1978 році пішов у перший клас Друхівської середньої школи. Отримав неповну середню освіту і продовжив навчання в Соснівському ПТУ, здобувши професію маляра-штукатура.

В листопаді 1989 року був призваний до лав Радянської армії. Проходив службу на Камчатці на Тихоокеанському флоті три роки. У 1992 році був демобілізований і повернувся в рідне село.

У 1993 одружився. Після демобілізації з армії працював у місцевому колгоспі, перебував на заробітках як в межах України, так і за її межами.

2 березня 2022 року пішов захищати Україну від російських загарбників.

Старший стрілець механізованого відділення Віктор Тимофєєв загинув 12 травня 2022 року під час виконання бойових завдань у районі смт. Тошківка Сєвєродонецького району Луганської області від поранення несумісного з життям.

Заупокійна служба за загиблим захисником відслужена в Церкві Різдва Богородиці села Друхів.… Читати далі

Рижук Сергій Георгійович (09.01.1984 -02.03.2022)

Навчався в коледжі впродовж 1999-2002 рр. за професією «Машиніст насосних і компресорних установок».
Сергій – військовий з досвідом, командир танкового взводу. Пройшов Донецький аеропорт, Піски та Водяне.
Сергій Рижук був військовослужбовцем 128 гірсько-штурмової бригади. Під час танкового бою, Сергій відтягнув ворожий вогонь на свій танк, чим врятував життя побратимів. Поховали Героя селяни поруч із бойовою машиною, точні координати повідомили військовим. І як тільки окупанта вдалося вибити із населеного пункту, тіло бійця доставили на Рівненщину.

07.04.2022 року похований на Алеї Героїв кладовища «Нове», м. Рівне.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України №128/2022 Рижука Сергія Георгійовича — старшого лейтенанта Нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)
… Читати далі

Ліскевич Олександр Васильович (14.03.1984-28.06.2022)

Ліскевич Олександр народився та проживав у Дивні. Закінчив Дивенську початкову школу, а потім дев’ятирічкуу у Великих Межирічах. Фах столяра опанував у Соснівському професійно-технічному училищі.

Строкову службу в Збройних Силах України проходив у м. Тисовці та на Яворівському полігоні. Після армії одружився та з дружиною виховував двох дітей: сина та доньку.

Після нападу росії, 6 березня 2022 р., пішов захищати Україну. Служив у 68-й Рівненській Єгерській бригаді. Трагічно загинув 28 червня під час виконання бойового завдання на сході нашої держави.

Осиротіли батьки, втративши другого сина, без чоловіка й батька лишилися дружина та діти.

Поховали воїна на місцевому кладовищі.… Читати далі

Курдюков Володимир Володимирович (19.07.1991-17.06.2022)

Курдюков Володимир народився 19 липня 1991 року в селі Дроздів Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району).

В 1997 році пішов до 1 класу Дроздівської ЗОШ І-ІІ ступенів, котру закінчив у 2007 р.

Після закінчення школи працював трактористом у дослідному господарстві «Тучинське».

24 лютого 2022 року, коли розпочалась війна, пішов до військкомату добровольцем і попросився на передову.

Бойовий медик роти вогневої підтримки

Володимир Курдюков загинув 17 червня 2022 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Долині Донецької області.

24 червня 2022 року військовослужбовця провели в останню дорогу і поховали в рідному селі Дроздів.

В нього залишилися мати та сестри.… Читати далі

Вавусь Максим Валерійович (24.11.1993-01.09.2022)

Максим Вавусь народився 24 листопада 1993 в Рівному, тут закінчив 8-му школу, а фах механіка здобував у Квасилівському СПТУ. Строкову службу Максим проходив у Національній гвардії. Саме тоді вперше дізнався, яким підступним може бути держава-сусід. Після армії працював на металобазі у Рівному. Пізніше на заводі за кордоном.

Коли почалася війна, Максим перебував у Рівному. Записався добровольцем до тероборони, пізніше підписав на один рік контракт із ЗСУ . Служив у розвідці і керував дронами.

28-річний солдат Максим Вавусь загинув 1 вересня поблизу села Сухий Ставок Херсонської області.

Поховали Героя в Рівному на кладовищі Нове.